Клінічний психолог

Клінічний психолог – це професійний фахівець, який займається діагностикою, лікуванням та профілактикою психологічних проблем і порушень у людей.

Клінічний психолог допомагає людям зрозуміти їхні емоції, поведінку та реакції на життєві події, змінити свої негативні психологічні звички та отримати упевненість у своїх можливостях.

Це фахівець, який працює на стику психології та медицини.

Його/її головна мета — діагностика, корекція та реабілітація людей із психологічними розладами, а також допомога психічно здоровим людям, що опинилися у важких кризових станах.

На відміну від «загального» психолога, клінічний фахівець має глибинні знання про роботу нервової системи та патопсихологію.

У цій статті я розгляну, що таке клінічний психолог, які завдання він виконує та як він допомагає людям з різними психологічними проблемами тощо

Відмінності клінічного психолога від психотерапевта і психіатра

Хоча ці три професії часто плутають, вони мають принципові відмінності в освіті, методах роботи та повноваженнях.

Найпростіше розрізнити їх за тим, як вони дивляться на проблему: через біологію (ліки), через патологію (діагноз) чи через особистість (зміни).

Психіатр: Лікар-біолог

Психіатр — це насамперед лікар з медичною освітою. Він розглядає психічні розлади як збій у роботі мозку (хімічний дисбаланс, генетика).

• Освіта: Медичний університет + інтернатура з психіатрії.
• Методи: Основним інструментом є фармакотерапія (антидепресанти, нейролептики, транквілізатори).
• З чим працює: Важкі психічні розлади (шизофренія, БАР, важка клінічна депресія, психози).
• Повноваження: Має право ставити офіційні медичні діагнози, призначати ліки, госпіталізувати та проводити медичні експертизи.

Клінічний психолог: Діагност та корекціоніст

Це фахівець із психологічною освітою, який спеціалізується на межі норми та патології. Він знає, як працює психіка при хворобі, але не лікує її пігулками.

• Освіта: Психологічний факультет + спеціалізація з клінічної (медичної) психології.
• Методи: Тестування, опитувальники, нейропсихологічна діагностика, патопсихологічне обстеження.
• З чим працює: Порушення пам’яті, мислення, уваги; наслідки травм мозку; межові стани (фобії, тривога).
• Повноваження: Проводить експертну оцінку стану психіки для психіатра чи суду, займається психологічною корекцією та реабілітацією. Не має права виписувати рецепти.

Психотерапевт: Фахівець зі змін

У сучасному розумінні це фахівець (може бути як лікарем, так і психологом), який пройшов додаткове багаторічне навчання в одному з методів психотерапії (КПТ, гештальт, психоаналіз).

• Освіта: Вища (мед. або психол.) + 3–5 років спеціалізації в конкретному методі.
• Методи: Терапевтична бесіда, вправи, робота з емоціями, глибинний аналіз особистості.
• З чим працює: Труднощі у стосунках, особистісні кризи, дитячі травми, низька самооцінка, неврози.
• Повноваження: Змінює структуру особистості та поведінкові патерни. Якщо психотерапевт не має базової медичної освіти, він також не призначає ліки.

Завдання клінічного психолога

Клінічний психолог має декілька основних завдань і перший напрямок діяльності полягає у зборі даних та діагностуванні психологічних проблем у людини.

Маючи глибокі знання про різні типи психологічних порушень та методів діагностики, клінічний психолог проводить спеціальні тести й інтерв’ю з пацієнтом, щоби з’ясувати його психологічний стан.

Другий напрямок означає розробку та виконання індивідуального плану лікування.

Для цього клінічний психолог використовує різні методи лікування з клінічної психології, такі як когнітивно-поведінкова терапія, психодинамічна терапія, сімейна терапія, групова терапія тощо

Третій напрямок полягає у спостереженні за пацієнтом та визначенні ефективності лікування.

Клінічний психолог оцінює, наскільки успішно пацієнт дотримується свого індивідуального плану лікування та реагує на різні методи лікування, а також забезпечує психологічну підтримку під час всього процесу лікування.

Четвертий напрямок полягає у профілактиці психологічних проблем.

Клінічний психолог працює не тільки з людьми, які вже мають психологічні проблеми, але й з тими, які можуть їх уникнути, він/вона надає консультації та психологічні поради з метою запобігання психологічним проблемам та поліпшення якості життя.

Методи роботи клінічного психолога

Методи роботи клінічного психолога поєднують у собі сувору наукову діагностику та терапевтичний вплив.

Оскільки цей фахівець працює з патологіями та межовими станами, його інструментарій є більш стандартизованим, ніж у консультанта-гуманіста.

Усі методи можна розділити на три великі блоки: діагностичні, терапевтичні та експертні.

Методи клінічної діагностики

Це «фундамент», на якому будується подальше лікування, а клінічний психолог не просто розмовляє — він/вона збирає дані.

Клінічне інтерв’ю (Анамнез): Збір історії хвороби та життя в процесі чого психолог з’ясовує, коли з’явилися симптоми, як вони розвивалися та як впливають на соціальне життя пацієнта.

Патопсихологічне обстеження: Серія експериментальних завдань для перевірки когнітивних процесів.

• Мислення: Виключення четвертого зайвого, класифікація предметів (виявляє «зісковзування» чи порушення логіки).
• Пам’ять: Метод піктограм або заучування 10 слів.
• Увага: Таблиці Шульте, коректурна проба.

Проєктивні методи: Допомагають виявити приховані конфлікти через інтерпретацію неоднозначних стимулів (Тест Роршаха, ТАТ — Тематичний апперцептивний тест).

Психотерапевтичні методи клічніного психолога

Клінічний психолог використовує підходи, що мають доведену ефективність у роботі з розладами.

Когнітивно-поведінкова терапія (КПТ): Робота з «автоматичними думками» та ірраціональними установками пацієнта. Це основний метод для подолання депресій, тривожних розладів та панічних атак.

Експозиційна терапія: Метод поступового занурення пацієнта в ситуацію, що викликає страх (використовується при фобіях та ПТСР).

Діалектична поведінкова терапія (DBT): Спеціально розроблений метод для роботи з межовим розладом особистості (ПРЛ), що вчить пацієнта регулювати емоції та знижувати імпульсивність.

Метод «Когнітивної репетиції»: Підготовка пацієнта до складних ситуацій через програвання їх у кабінеті тощо

Нейропсихологічні методи клінічного психолога

Використовуються, якщо психологічні проблеми спричинені фізичним пошкодженням мозку (травми, інсульти, вікові зміни).

Нейропсихологічне тестування: Визначення того, яка саме ділянка мозку працює некоректно (наприклад, зона мовлення чи зорового сприйняття).

Когнітивна реабілітація: Вправи на відновлення втрачених функцій. Це може бути тренування дрібної моторики, робота з просторовим орієнтуванням або спеціальні комп’ютерні програми для відновлення пам’яті.

Методи психосоматичної корекції в роботі клінічного психолога

Оскільки клінічний психолог працює з тілесними симптомами, він використовує методи саморегуляції:

• Аутогенне тренування: Навчання пацієнта самостійно входити в стан глибокого розслаблення для зняття м’язових затисків та зниження тиску.
• Прогресивна м’язова релаксація за Джекобсоном: Метод зняття стресу через почергове напруження та розслаблення груп м’язів.
• Біологічний зворотний зв’язок (БЗЗ/Biofeedback): Використання апаратури, що показує пацієнту його пульс чи ритми мозку, щоб він навчився свідомо керувати цими показниками.

Групові та сімейні методи роботи клінічного психолога

Клінічні психологи часто проводять групи підтримки або сімейні сесії, де основний метод — соціальне моделювання.

Учасники вчаться взаємодіяти один з одним у присутності фахівця, який корегує їхні реакції «в реальному часі».

З якими симптомами слід звертатися до клінічного психолога

До клінічного психолога варто звертатися тоді, коли психологічний стан виходить за межі «просто поганого настрою» і починає суттєво руйнувати якість життя, здоров’я або соціальні зв’язки.

Ось перелік симптомів, розподілених за сферами, які є прямим сигналом для запису на консультацію:

Емоційні та когнітивні симптоми звернення до клінічного психолога

Це зміни у тому, як ви почуваєтеся та мислите, що тривають понад 2–3 тижні:

• Стійкий пригнічений настрій: Відчуття порожнечі, безпорадності або неможливість відчувати радість від того, що раніше подобалося (ангедонія).
• Нав’язливі думки: Ідеї чи образи, які виникають проти волі та викликають тривогу (обсесії).
• Панічні атаки: Раптові напади сильного страху, що супроводжуються серцебиттям, задухою та страхом смерті.
• Порушення мислення: Труднощі з концентрацією, відчуття «туману» в голові або помітне погіршення пам’яті.
• Суїцидальні думки: Будь-які роздуми про небажання жити або завдавання собі шкоди (self-harm).

Поведінкові ознаки потреби звернення до клінічного психолога

Зміни у ваших звичних діях та реакціях:

• Соціальна ізоляція: Бажання повністю уникати спілкування, страх виходити з дому (агорафобія) або страх публічності.
• Ритуальна поведінка: Потреба постійно щось перевіряти, мити руки або виконувати певні дії, щоб «заспокоїтися» (компульсії).
• Харчові порушення: Різка втрата апетиту або неконтрольоване переїдання, надмірна фіксація на вазі та калоріях.
• Агресивність: Неможливість стримувати спалахи гніву, які шкодять близьким чи роботі.

Психосоматичні симптоми звернення до клінічного психолога

Коли тіло сигналізує про психологічну проблему, а лікарі загального профілю не знаходять патологій:

• Хронічне безсоння: Труднощі з засинанням, ранні пробудження або відсутність відчуття відпочинку після сну.
• Болі без фізичної причини: Хронічні головні болі, болі в спині чи животі, які «блукають» по тілу.
• Сексуальні дисфункції: Зниження лібідо або інші труднощі, не пов’язані з фізіологічними хворобами.

Кризові стани та травми, що потребують звернення до клінічного психолога

Ситуації, з якими психіка не може впоратися самостійно:

• ПТСР (Посттравматичний стресовий розлад): «Флешбеки» (повторне переживання події), нічні жахи після пережитого насильства, аварії чи воєнних дій.
• Патологічне горе: Неможливість повернутися до життя після втрати близької людини протягом тривалого часу.
• Залежності: Розуміння, що вживання алкоголю, ігор чи гаджетів стало способом втечі від реальності.

Чи потрібно йти до клінічного психолога, якщо ви уже лікуєтеся у психіатра?

Так. Психіатр лікує біологічну складову хвороби (медикаментами), а клінічний психолог допомагає змінити мислення та поведінку, які підживлюють цей стан.

Це називається комплексним підходом, який є найефективнішим у світі.

Роль клінічного психолога у сучасному світі

Клінічний психолог грає важливу роль у сучасному світі позаяк за останні кілька десятиліть зростає усвідомлення людьми значення психологічного здоров’я.

Клінічний психолог став значним чинником забезпечення психологічної допомоги в суспільстві, адже його/її робота важлива для забезпечення психічного благополуччя та підвищення якості життя людей.

Клінічний психолог працює в різних установах, таких як лікарні, клініки, школи, університети, наукові заклади тощо.

Він/вона працює з різними групами пацієнтів, включаючи дітей, підлітків, дорослих та літніх людей, допомогаючи людям у процесі подолання різними психологічними проблем:

• депресія,
• тривога,
• посттравматичний стресовий розлад,
• компульсивно-обсесивний розлад,
• аутизм,
• схильність до наркотиків та алкоголю,
• проблеми поведінки, їжі та сну,
• втрата близьких
• та інші

Само собою, що клінічний психолог проводить свою роботу згідно з певними етичними принципами.

Він/вона зобов’язаний/а дотримуватися конфіденційності та захисту приватності своїх пацієнтів і не допускати конфлікту інтересів.

Крім того, клінічний психолог має розвинуті навички комунікації та слухання, а важливою частиною його роботи є також розвиток плану лікування та моніторинг його ефективності.

Клінічний психолог – це важлива професія, яка допомагає людям з різними психологічними проблемами знайти вихід зі складного становища та змінити своє життя на краще.

Як обрати клінічного психолога?

Обрати клінічного психолога можна за допомогою таких кроків:

Зверніться до свого лікаря-терапевта або сімейного лікаря, які можуть порекомендувати досвідченого психолога в вашому районі.

Дослідіть кандидатури клінічних психологів, які спеціалізуються на вашому конкретному стані або проблемі.

Ознайомтеся з кваліфікацією і досвідом психолога, що можна знайти на його веб-сайті або в профілі на платформі для пошуку психологів.

Переконайтеся, що психолог має ліцензію і сертифікат на практикування психотерапії. Ви можете звернутися до організації, яка регулює психологічну практику в вашій країні, щоби перевірити статус ліцензування психолога.

Перед тим, як обрати психолога, поговоріть з ним за допомогою консультації, щоби переконатися, що ви відчуваєте комфорт і відповідність стилю його роботи.

Переконайтеся, що ви можете дозволити собі ціну на консультації, або запитайте про можливість страхової компенсації витрат на психотерапію.

Загалом, важливо відчувати впевненість і комфорт у своєму виборі клінічного психолога, щоби ви могли отримати максимальну користь від психотерапії.

Підсумки

Клінічний психолог – це фахівець з психології, який допомагає людям з різними психічними та емоційними проблемами, використовуючи психотерапію та інші методи лікування.

Для самодіагностики потреби звернення — клінічні психологи радять правило трьох «D»:

1. Distress (Дистрес): Ви відчуваєте сильний душевний біль.
2. Dysfunction (Дисфункція): Ви не можете виконувати звичну роботу, вчитися чи доглядати за собою.
3. Duration (Тривалість): Ці симптоми тривають більшу частину часу протягом щонайменше двох тижнів.

Якщо ви уже шукаєте клінічного психолога, важливо дослідити різні варіанти та звернутися до рекомендацій лікаря або організації, яка регулює психологічну практику в вашій країні, щоб перевірити статус ліцензування психолога.

Перед тим, як обрати психолога, важливо провести консультацію, щоб переконатися, що ви відчуваєте комфорт і відповідність стилю його роботи.

При виборі клінічного психолога, важливо також звернути увагу на кваліфікацію та досвід психолога, а також на можливості оплати за його послуги.

Підбір клінічного психолога