Клептоманія

Узагальнена з урахуванням практики інформація про клептоманію як психічний розлад у Психоенциклопедії на psyhology.space

Клептоманія. Проблеми, причини, стадії та шляхи вирішення

Клептоманія є психічним розладом, який характеризується патологічною тягою до крадіжок, незважаючи на відсутність потреби у викраденому предметі або можливість каральних наслідків. Це стан, що вимагає уваги та психологічної підтримки для здорового функціонування людини.

Причини клептоманії

Цей психічний розлад важко контролювати, і його можна пояснити різними чинниками:

1. Психологічні фактори:

Стрес та тривога. Клептоманія може бути спробою врегулювання емоцій або відчуттям полегшення від стресу.

Психічні порушення. Цей розлад може виникати внаслідок психічних проблем, таких як депресія, тривожність або компульсивно-обсесивний розлад.

2. Біологічні фактори:

Нейрохімічні зміни. Певні зміни у хімічних реакціях у мозку можуть впливати на почуття контролю та прагнення красти.

Генетичні чинники. Деякі дослідження вказують на можливість генетичної схильності до клептоманії.

3. Соціальні фактори:

Моделювання поведінки. Окруження та виховання можуть впливати на формування певних патернів поведінки, включаючи і крадіжки.

Потреба у визнанні або увазі. Деякі люди можуть вчиняти крадіжки для отримання уваги або визнання від інших.

4. Психічні аспекти:

Низька самооцінка. Люди, у яких низька самооцінка, можуть вчиняти крадіжки як спробу підвищити свою важливість або самооцінку.

Неспроможність контролювати прагнення. Це розлад характеризується нездатністю стримувати прагнення красти, незважаючи на можливі наслідки.

Ознаки клептоманії

Розлад характеризується повторюваними вчинками крадіжок речей, які не потрібні для особистого використання чи матеріальної вигоди. Ось деякі ознаки клептоманії:

1. Вчинення крадіжок без мотива:

Люди з клептоманією часто крадуть предмети, які їм не потрібні та не мають значення для них особисто.

2. Нездатність стримувати прагнення красти:

Неспроможність контролювати потяг до крадіжок незважаючи на наслідки, такі як ризик покарання чи неприязність оточуючих.

3. Відсутність виноробного мотиву:

Люди з клептоманією часто не відчувають вину або сором за свої вчинки, іноді спробують пояснити ці дії неповнотою контролю над собою.

4. Спостереженість симптомів:

Люди з цим розладом можуть втрачати відносини з родиною або друзями через свої вчинки, але продовжують виконувати крадіжки.

5. Психічний дискомфорт після крадіжок:

Після вчинення крадіжок може виникати психічний дискомфорт, але це не завжди призводить до змін у поведінці.

Ці ознаки вказують на можливу клептоманію, але діагноз повинен ставити лише кваліфікований психіатр чи психолог після проведення докладного обстеження. Важливо розрізняти клептоманію від інших актів крадіжок, оскільки це психічний розлад, що вимагає спеціалізованого лікування та підтримки.

Стадії клептоманії

Клептоманія – це психічний розлад, який може розвиватися, проходячи через різні етапи, хоча стадії цього розладу не так визначені, як, наприклад, у залежності від наркотиків. Однак можна виділити деякі загальні аспекти:

1. Виникнення потягу до крадіжок:

У цьому етапі особа може відчувати невизначений потяг до крадіжок або небажане прагнення взяти предмет без якогось вираженого мотиву.

2. Повторювання вчинків крадіжок:

Потяг до крадіжок стає більш регулярним, і особа починає частіше вчиняти крадіжки, хоча ці дії можуть залишатися невеликими або непомітними.

3. Відсутність контролю та зростання напруги:

Особа може відчувати втрату контролю над своїми діями, тобто вони не можуть стримати потяг до крадіжок. Це може викликати напругу, стрес чи занепокоєння.

4. Спроби стримати прагнення:

Особа може намагатися припинити вчиняти крадіжки або контролювати свою поведінку, але зазвичай це важко здійснити без допомоги професіоналів.

5. Страх перед виявленням:

Особа може відчувати страх перед тим, що її крадіжки будуть виявлені, що може призводити до стресу, тривоги та психологічної напруги.

Ці етапи можуть бути нестрого послідовними і можуть змінюватися у різних людей.

Методи вирішення

Психотерапія є ефективним інструментом у вирішенні проблем, включаючи різноманітні труднощі, стрес, депресію, тривожність, стосункові проблеми та багато іншого, включаючи і певні розлади, такі як клептоманія. Ось деякі методи психотерапії, які можуть бути застосовані для вирішення клептоманії:

1. Когнітивно-поведінкова терапія (КПТ):

Цей підхід спрямований на розуміння та зміну негативних мислей та поведінок, пов’язаних з клептоманією. Терапевт співпрацює з клієнтом, щоб розпізнати непродуктивні думки та змінити їх на позитивні та більш корисні.

2. Пізнавально-поведінкова терапія (ППТ):

Цей метод допомагає розібратися у причинах, які лежать в основі нездатності контролювати прагнення до крадіжок. Разом із терапевтом клієнт може змінити підходи до реагування на ситуації, що спонукають до крадіжок.

3. Терапія прийняття та рішення (АДТ):

Цей метод спрямований на розвиток навичок управління стресом та емоціями, що можуть бути пов’язані з прагненням до крадіжок. Клієнт вчиться приймати рішення та вирішувати проблеми без втягування у непродуктивні дії.

4. Групова терапія:

Участь у груповій терапії може надати підтримку від інших людей, які також переживають подібні проблеми. Групова динаміка може сприяти взаємній підтримці та обміну корисними стратегіями.

5. Сімейна терапія:

Цей вид терапії залучає родину клієнта та спрямований на зміцнення сімейних відносин та розв’язання проблем, які можуть впливати на поведінку особи з клептоманією.

Ці методи можуть бути застосовані як окремо, так і в поєднанні, залежно від потреб та індивідуальних особливостей клієнта. Важливо, щоб терапевт підібрав підходи, які найбільш підходять для конкретної ситуації та потреб особи з клептоманією.

Висновок

Клептоманія є психічним розладом, характеризується нездатністю стримувати прагнення красти речі, які не потрібні для особистого використання або матеріальної вигоди. Основні ознаки включають вчинення крадіжок без мотива, відсутність виноробного мотиву та нездатність контролювати прагнення.

Для ефективного управління та подолання клептоманії важливо звернутися до кваліфікованих фахівців і почати лікування, оскільки це психічний розлад, що потребує професійного підходу та підтримки.

Автор