«Епілептоїдний тип особистості» — це термін, який використовувався раніше для опису особливого типу особистості, який, як вважалося, був пов’язаний з епілепсією.
Цей термін більше не використовується широко, і в DSM-5 не визнається як офіційний діагноз сучасними психіатричними класифікаторами.
Концепція епілептоїдного типу особистості базується на ідеї, що люди з епілепсією мають певні загальні риси особистості, такі як емоційна нестійкість, імпульсивність і дратівливість.
Важливо зазначити, що використання таких термінів, як «епілептоїд», для опису типів особистості може викликати стигматизацію та сприяти створенню шкідливих стереотипів.
Сучасні підходи до розуміння особистості зосереджені на більш тонких та індивідуалізованих описах, а не на спробах класифікувати людей на широкі та потенційно оманливі категорії.
ПРОЯВИ ЕПІЛЕПТОЇДНОГО ТИПУ ОСОБИСТОСТІ
Епілепсія як неврологічне захворювання справді може призводити до певних змін в особистості хворого, вираженість яких залежатиме від тривалості та тяжкості перебігу захворювання.
Такі зміни, як правило, є наслідком сповільнення та в’язкості усіх психічних процесів, у першу чергу мислення та емоцій, і проявляються як:
- Емоційна в’язкість (застрягання на певній емоції чи переживанні)
- Імпульсивність
- Образливість
- Дратівливість та сильні спалахи гніву
- Злопамʼятність та мстивість
- Егоцентризм
- Іпохондричність
- Педантизм
- Улесливість та манірне вживання зменшувально-пестливих слів
- Повільність
- Соціальна ізоляція (як труднощі у формуванні та підтримці стосунків з іншими)
- тощо
Важливо зазначити, що окремі з цих якостей не є специфічними для епілептоїдного типу особистості, а багато інших факторів, включаючи інші психічні захворювання, можуть також спричинити ці симптоми.
ТЕРАПІЯ ЕПІЛЕПТОЇДНОГО ТИПУ ОСОБИСТОСТІ
Лікування характерологічних змін унаслідок захворювання не є можливим, тому зусилля фахівців скеровуються на лікування основного захворювання, що їх спричиняє, у даному випадку – епілепсії.
Психологічна допомога людям з епілепсією передбачає поліпшення психологічного самопочуття, подолання депресії, навчання навичкам керування власними психоемоційними станами задля профілактики нападів.
Окрім того, корисною є психоедукація хворої людини щодо зв’язків між епілепсією та психічними процесами і поведінкою для кращого розуміння себе та адаптації до захворювання.
На практиці, люди, які відчувають симптоми, подібні до тих, що пов’язані з епілептоїдним типом особистості, можуть отримати користь від різних форм терапії, зокрема:
- Психотерапія:
- Розмовна терапія може допомогти людям:
- визначити та зрозуміти свої думки, почуття та поведінку,
- вивчити стратегії керування ними.
- Когнітивно-поведінкова терапія (КПТ) може допомогти:
- визначити негативні моделі мислення,
- розвинути нові, більш позитивні способи мислення та поведінки.
- Діалектична поведінкова терапія (DBT): допомагає людям навчитися керувати своїми емоціями та покращити стосунки з іншими.
- Розмовна терапія може допомогти людям:
- Медикаменти: такі ліки, як антидепресанти або стабілізатори настрою, можна використовувати, щоби:
- допомогти впоратися з такими симптомами, як перепади настрою, дратівливість або імпульсивність,
- подолати страхи та депресію.
Важливо зазначити, що лікування буде відрізнятися залежно від конкретних симптомів і потреб людини, тому для розробки відповідного плану лікування рекомендується пройти комплексну оцінку у лікаря-психіатра або клінічного психолога.
ПІДБІР ФАХІВЦЯ
Щоби проконсультуватися з фахівцем щодо шляхів подолання характерних проявів чи пройти первинну психодіагностику,
- Звертайтеся безпосередньо до мене через профайл на сайті.
- Підберіть відповідних індивідуальній структурі психологічної проблематики фахівців у спеціальному розділі веб-платформи “Простір Психологів“.
