Істероїдний психотип

Термін «істероїдний психотип особистості» не є офіційно визнаним діагнозом у поточному виданні Діагностичного та статистичного посібника з психічних розладів (DSM-5).

Однак раніше він використовувався у психоаналітичній літературі для опису осіб, які демонструють модель поведінки, що характеризується емоційною нестабільністю, схильністю перебільшувати та драматизувати.

Також варто додати, що у совєтські (радянські) часи психіатром А.Личко був запропонований термін «істероїдний тип акцентуації характеру» для опису одного з крайніх варіантів норми вияву характеру.

В сучасній психології, істероїдний психотип — це набір рис особистості, який характеризується яскравою емоційністю, прагненням бути в центрі уваги, схильністю до театральності та драматизації своїх переживань.

Такий психотип пов’язують із підвищеною потребою у визнанні, емоційною експресивністю та іноді — поверхневістю міжособистісних контактів.

У міжнародному класифікаторі хвороб (МКХ-10) в окрему нозологічну одиницю винесений діагноз «істеричний розлад особистості».

Важливо зазначити, що концепція «істероїдного типу особистості» не актуальна в сучасній психології та психіатрії, оскільки вважається, що вона базується на застарілих і гендерно-упереджених уявленнях про особистість і поведінку.

ПОХОДЖЕННЯ ТЕРМІНУ “ІСТЕРОЇДНИЙ ПСИХОТИП“

Сьогодні спеціалісти з питань психічного здоров’я зазвичай використовують інші діагностичні критерії та оцінки для діагностики та лікування психічних захворювань.

Проте деякі попередні психоаналітичні теорії припускали, що розвиток істероїдної особистості може бути пов’язаний з досвідом дитинства та несвідомими конфліктами:

Психоаналітична теорія припускає, що ранній досвід і стосунки людини з опікунами можуть сформувати її особистість і поведінку в подальшому житті,

Аеякі теоретики припускають, що істероїдний тип особистості може розвинутися:

• як механізм подолання у відповідь на ранній досвід нехтування чи покинутості,
• в результаті потреби в увазі та схваленні, які не були задоволені в дитинстві.

Варто додати, що існує обмежена кількість наукових доказів, які лише частково підтверджують ці теорії, а у випадку потреби звернутися по допомогу до фахівців без зайвих зволікань пишіть мені або скористайтеся спеціальним розділом веб-середовища “Простір Психологів”.

ПРОЯВИ ІСТЕРОЇДНОГО ТИПУ ОСОБИСТОСТІ

Для повноти картини, треба зазначити, що у психоаналітичній літературі із цим типом особистості асоціювалися такі симптоми:

• Надмірна емоційність і схильність до спонтанних сліз або сміху.
• Бажання уваги та схвалення з боку інших, схильність шукати ситуації, де вони можуть бути в центрі уваги.
• Схильність перебільшувати або драматизувати події в їхньому житті, часто таким чином, щоб вони виглядати героїчно або жертовно.
• Тенденція бути навіюваним і легко піддаватися впливу інших, що призводить до відсутності незалежності або особистої автономії.
• Схильність до неглибоких, поверхневих стосунків, які часто ґрунтуються на здатності іншої людини надати увагу чи емоційну підтримку.

КЛЮЧОВІ ХАРАКТЕРИСТИКИ

1. Емоційність і театральність

• Яскраві, виразні емоції, іноді надмірні, драматичні.
• Схильність до емоційних спалахів.
• Часто використовує жести, міміку та інтонації для привернення уваги.

2. Потреба у визнанні та увазі

• Постійне бажання бути у центрі подій і уваги інших.
• Прагне, щоб оточуючі звертали на нього увагу та підтримували.
• Часто схильний до створення конфліктів або ситуацій, щоб отримати реакцію.

3. Поверхневість і мінливість настрою

• Емоції часто швидко змінюються, можуть бути непостійними.
• Відносини часто поверхневі, нездатність до глибокої емоційної близькості.
• Може проявляти сентиментальність або надмірну довіру.

4. Експресивність і комунікабельність

• Добре володіє навичками комунікації, вміє розповідати історії, розважати.
• Іноді надмірно демонстративний, може маніпулювати емоціями інших.

5. Самооцінка і залежність від оточення

• Самооцінка часто залежить від реакції навколишніх.
• Легко ранимий у випадку відмови чи відсутності уваги.
• Може вдаватися до екстремальних способів привернення уваги (наприклад, скандали).

ПОДОЛАННЯ ІСТЕРИЧНИХ РИС ОСОБИСТОСТІ

На практиці психологічної допомоги особам, у яких спостерігаються деякі риси, пов’язані з цією моделлю поведінки або істеричним розладом особистості (наприклад, емоційна нестабільність), на мій погляд, найбільш ефективними засобами можуть бути пропрацьовані спільно з психологом:

Самоусвідомлення:

• шляхом звернення уваги на думки, почуття та поведінку і визначення моделі, які можуть сприяти емоційній нестабільності або поведінці, яка потребує уваги.
• аналізуючи та контролюючи внутрішні імпульси.

Розробка здорових стратегій подолання:

Через визначення здорових способів упоратися зі стресом і регулювати емоції, такі як фізичні вправи, уважність, розмова з другом чи членом родини, яким ви довіряєте.

Побудова стосунків, що базуються на взаємопідтримці:

Завдяки оточенню людьми, які підтримують, розуміють і можуть допомогти керувати складними емоціями та ситуаціями.

Позбуття від дезадаптивних думок та способів емоційного реагування:

Виявивши та кинувши виклик негативним моделям мислення чи когнітивним викривленням, які можуть сприяти емоційній нестабільності чи поведінці, що потребують уваги.

ІСТЕРИЧНИЙ РОЗЛАД ОСОБИСТОСТІ

Істеричний розлад особистості — це стійкий патерн поведінки, що характеризується надмірною емоційністю, театральністю, прагненням до уваги і схильністю до драматизації власних переживань.

Люди з ІРО часто демонструють поверхневі, нестабільні міжособистісні стосунки і відчувають потребу бути в центрі уваги.

Ключові ознаки істеричного розладу особистості (за DSM-5):

1. Постійний дискомфорт, коли людина не є в центрі уваги.
2. Інтенсивна, надмірна емоційність та демонстративність.
3. Неадекватна сексуальна провокаційність або інша поведінка, що привертає увагу.
4. Швидко мінливі та поверхневі емоції.
5. Використання зовнішнього вигляду для привернення уваги.
6. Маніпулятивна поведінка для отримання уваги або підтримки.
7. Перебільшена, театральна манера поведінки.
8. Легковажність у стосунках і схильність до швидкої зміни партнерів.
9. Схильність вважати відносини більш близькими, ніж вони є насправді.

Психологічний портрет людини з ІРО

• Емоційно лабільна, імпульсивна, драматична.
• Прагне захоплення і схвалення.
• Часто поверхнева, схильна до маніпуляцій.
• Відчуває тривогу при відсутності уваги.
• Може проявляти сексуальну провокаційність.
• Відносини мінливі, часто поверхневі.

Можливі причини розвитку

• Поєднання генетичних, біологічних і психосоціальних факторів.
• Ранні переживання емоційної нестабільності, нехватка стабільної підтримки.
• Можливе копіювання моделей поведінки з дитинства.

Психотерапевтична робота з ІРО

Психотерапія спрямована на розвиток усвідомленості, стабілізацію емоцій, розвиток навичок міжособистісного спілкування.

Можуть застосовуватися:

• Когнітивно-поведінкова терапія (КПТ)
• Діалектична поведінкова терапія (ДПТ)
• Психодинамічна терапія
• Групова терапія

Важливо створити безпечний, структурований терапевтичний простір з чіткими межами.

ПСИХОЛОГІЧНИЙ ПОРТРЕТ “ІСТЕРОЇДНОГО ПСИХОТИПУ”

Емоційна експресивність

• Яскраво виражені, глибокі, але часто нестабільні емоції.
• Схильність до драматизації власних почуттів та подій.
• Легко піддається впливу настрою, іноді різкі перепади від ейфорії до смутку.

Потреба в увазі та визнанні

• Постійне бажання бути в центрі уваги, отримувати схвалення та підтримку.
• Активно шукає аудиторію для демонстрації себе, іноді через перебільшення чи театральність.
• Може використовувати чарівність, артистизм або навіть маніпуляції, щоб привернути увагу.

Поверхневість міжособистісних зв’язків

• Відносини часто залишаються зовнішніми, без глибокої емоційної прив’язності.
• Важко підтримувати тривалі, стабільні зв’язки через мінливість інтересів і настроїв.
• Схильність до легковажності та іноді егоцентризму у спілкуванні.

Харизматичність і соціальна активність

• Добре розвинені комунікативні навички, здатність захоплювати увагу співрозмовника.
• Енергійність, ініціативність у соціальних ситуаціях, іноді театральність у поведінці.
• Може бути лідером у групі або центром компанії.

Експресивність поведінки

• Жести, міміка, інтонації — все спрямовано на те, щоб бути поміченим.
• Часто динамічна, рухлива, іноді імпульсивна.

Залежність від зовнішніх оцінок

• Самооцінка тісно пов’язана з тим, як його сприймають інші.
• Уразливий до критики, може драматично реагувати на відмову чи ігнорування.
• Внутрішнє відчуття себе часто нестабільне, залежить від зовнішньої підтримки.

Схильність до ідеалізації

• Може швидко ідеалізувати людей і ситуації, а потім різко розчаровуватися.
• Часто має ідеалізовані уявлення про себе, свої здібності і роль у світі.

ЛІКУВАННЯ “ІСТЕРОЇДНОГО ПСИХОТИПУ”

Якщо ви спостерігаєте у себе ознаки, які відповідають істеричному розладу особистості, або будь-якому іншому психічному розладу, а також відчуваєте їхній негативний вплив на життя, зверніться за професійною допомогою.

Фахівець із психічного здоров’я може допомогти вам зрозуміти ваші думки, почуття та поведінку, дослідити основні причини вашої емоційної нестабільності та театральної поведінки, розробити стратегії для ефективного управління ними.

У деяких випадках можуть бути призначені ліки, щоб допомогти впоратися з симптомами емоційної нестабільності, такими як перепади настрою або тривога.

Корисною буде участь у груповій терапії з іншими людьми, які борються з подібними проблемами.

Також зміни здорового способу життя, такі як регулярні фізичні вправи, збалансоване харчування та достатній сон, можуть допомогти покращити загальне самопочуття та зменшити симптоми емоційної нестабільності.

ІСТЕРИЧНИЙ РОЗЛАД І ПСИХОТЕРАПЕВТИЧНІ ПІДХОДИ

Цілі психотерапії при ІРО

• Підвищення усвідомлення власних емоцій і мотивів.
• Розвиток стійкішої, більш автентичної самооцінки.
• Навчання здоровим міжособистісним стосункам, здатності до емоційної близькості.
• Зниження імпульсивності та маніпулятивної поведінки.
• Формування внутрішніх ресурсів для саморегуляції.

Когнітивно-поведінкова терапія (КПТ)

• Робота з деструктивними переконаннями про себе та інших.
• Навчання навичкам контролю імпульсів і регуляції емоцій.
• Корекція поведінкових стратегій, які призводять до драматизації чи маніпуляцій.

Діалектична поведінкова терапія (ДПТ)

• Особливо корисна при вираженій емоційній нестабільності та імпульсивності.
• Тренінги навичок усвідомленості, стрес-терпимості, міжособистісної ефективності.

Психодинамічна терапія

• Робота з глибинними емоційними конфліктами, потребою у визнанні.
• Усвідомлення механізмів захисту (драматизація, театральність).
• Поступове формування більш автентичного «Я».

Групова терапія

• Стимулює розвиток навичок міжособистісного спілкування.
• Можливість відпрацювати роль в групі та почуття приналежності.
• Важливо контролювати прояви театральності та маніпуляцій.

Арт-терапія та експресивні методи

• Дають безпечний спосіб вираження емоцій, дослідження внутрішнього світу.
• Підсилюють саморефлексію та інтеграцію почуттів.

СТОСУНКИ ПСИХОТЕРАПЕВТА З “ІСТЕРОЇДОМ”

1. Встановлення чітких меж

• Істеричні клієнти часто перевіряють межі, шукають особливу увагу.
• Терапевт має бути послідовним і однозначним у правилах та межах терапії.
• Важливо не дозволяти маніпуляції, але і не бути надто суворим чи відкидаючим.

2. Баланс між підтримкою та професійною дистанцією

• Клієнти потребують визнання і підтримки, але терапевт повинен уникати підживлення драматизації та театральності.
• Необхідно зберігати емпатію, але не дозволяти ставати «рятівником» або співучасником маніпуляцій.

3. Емоційна стабільність терапевта

• Клієнти з істеричним розладом можуть провокувати сильні емоційні реакції, що вимагає від терапевта зберігати спокій і професіоналізм.
• Важливо не піддаватися на провокації та залишатися у ресурсному стані.

4. Робота з потребою у визнанні

• Визнання клієнта — це важлива терапевтична стратегія, але воно має бути справжнім і не підживлювати театральність.
• Слід допомагати клієнту усвідомити, які емоції справжні, а які — ігрові або перебільшені.

5. Акцент на усвідомлення і саморефлексію

• Поступова робота над тим, щоб клієнт став більш усвідомленим щодо своїх поведінкових патернів і мотивацій.
• Підтримка розвитку глибшої автентичності і стабільнішої самооцінки.

6. Підтримка відповідальності

• Заохочувати клієнта брати відповідальність за свої вчинки і емоції, а не перекладати їх на інших.
• Допомагати розвивати навички саморегуляції.

7. Підготовка до можливих криз

• Клієнти з істеричним розладом іноді можуть влаштовувати емоційні кризи або маніпулювати через самопошкодження або загрози.
• Терапевт повинен бути готовим професійно і без паніки реагувати на такі ситуації.

ПОРАДИ ЛЮДЯМ З ІСТЕРИЧНИМ РОЗЛАДОМ

1. Усвідомлюйте свої емоції

• Спробуйте помічати, коли ваші почуття стають надмірними або драматичними.
• Поставте собі запитання: «Чи моя реакція відповідає ситуації?»
• Практикуйте усвідомленість (майндфулнес), щоб краще відчувати і контролювати емоції.

2. Працюйте над стабілізацією настрою

• Використовуйте техніки релаксації: глибоке дихання, медитації, прогресивна м’язова релаксація.
• Регулярні фізичні вправи допоможуть знизити емоційну напругу.

3. Розвивайте навички здорової комунікації

• Намагайтеся виражати свої потреби і почуття прямо, без драматизації чи маніпуляцій.
• Слухайте інших, не перебивайте і поважайте їхні думки.
• Практикуйте активне слухання.

4. Уникайте надмірного бажання бути в центрі уваги

• Намагайтеся знайти баланс між бажанням виділятися і повагою до особистого простору інших.
• Пам’ятайте, що справжня близькість будується на щирості, а не на театральності.

5. Працюйте над самооцінкою

• Визнавайте свої сильні сторони і досягнення без перебільшень.
• Уникайте залежності від оцінок інших — цінуйте себе за власними внутрішніми критеріями.

6. Розвивайте глибші міжособистісні стосунки

• Намагайтеся будувати стосунки на довірі і взаєморозумінні, а не на бажанні отримати схвалення.
• Відкривайтеся для справжньої емоційної близькості.

7. Звертайтеся по допомогу

• Психотерапія — ефективний спосіб навчитися керувати своїми емоціями і змінювати деструктивні патерни.
• Не соромтеся звертатися до спеціалістів, якщо відчуваєте, що емоції виходять з-під контролю.

ПІДСУМКИ

Істероїдний психотип в сучасній психології це майже те саме, що людина з істеричним розладом особистості, або індивід, який чи яка живе емоціями, прагне бути почутою й поміченою.

Він/вона часто боїться залишитись непоміченою чи відкинутою, тому іноді демонструє надмірну яскравість і навіть театральність.

Всередині може відчувати нестачу глибинних контактів і страх самотності.

Психотерапевту в роботі з “істероїдами” важливо бути послідовним, чітким, приймаючим, але без надмірної потурання, крім того ее слід підживлювати театральність, але і не ігнорувати потребу в увазі.

Терапевт, працюючи з істеричним психотипом, має поєднувати теплоту і емпатію з чіткістю, професійністю та здатністю встановлювати здорові межі.

Важливо допомагати клієнту розвивати більш глибоке самопізнання і стабільність у власних емоціях, одночасно знижуючи потребу в надмірній театральності та зовнішньому підтвердженні.

ПІДБІР ПСИХОТЕРАПЕВТА

Щоби почати взаємодію з психологом для пошуку рішень пов’язаних із сукупністю явищ, які раніше узагальнювалися терміном “істероїдний психотип”, звертайтеся безпосередньо до мене або підберіть фахівців у спеціальному розділі “Простору психологів”