Дисфункція лібідо

Інформація про психосимптоматику дисфункції лібідо

Не лише для фахівців, а й для відвідувачів у “Просторі Психологів” не секрет, що лібідо або статевий потяг, є невід’ємною частиною людської життєдіяльності.

Це поняття використовується для опису сексуальних потреб та бажання не лише у психології, а й повсякденному житті.

З практики надання психологічної допомоги за темою “дисфункція лібідо”, у нормі, статевий потяг допомагає не лише зберігати репродуктивну функцію та підтримувати відчуття близькості з партнером, а й підвищує загальний рівень задоволеності життям.

Проте, у стрімкому та супернасиченому розмаїтими подразниками сучасному житті дисфункція лібідо або ж зменшення чи пак повне зникнення статевого потягу — не така уже й рідкість.

Позаяк дисфункція лібідо може мати негативний вплив на психологічний і емоційний добробут та взаємини з партнером, далі у цій статті ми розглянемо причини, симптоми та лікування порушень статевого потягу через призму фахового досвіду.

ПРИЧИНИ ДИСФУНКЦІЇ ЛІБІДО

Практика свідчить, що дисфункція лібідо може мати різні причини, що їх можна умовно поділити на фізичні та психологічні.

Спершу, про деякі з найбільш поширених фізичних причин:

  1. Гормональні зміни.
    • Різні гормони відповідають за регулювання статевого потягу.
    • Зменшення рівня гормонів, таких як тестостерон, може призвести до зниження лібідо.
    • Це може статися при підвищенні віку, а також при певних захворюваннях, таких як діабет, ожиріння, артеріальна гіпертензія та інші.
  1. Лікарські засоби. Деякі ліки, такі як антидепресанти, антигістаміни, засоби для зниження артеріального тиску, можуть мати побічний ефект у вигляді зниження лібідо.
  1. Хронічні захворювання та травми.
    • Хронічні захворювання, такі як серцево-судинні захворювання, хвороба Паркінсона та інші, можуть призвести до зниження лібідо.
    • Також травми, особливо ті, які впливають на репродуктивну систему, можуть мати побічний ефект у вигляді зниження статевого потягу.
  1. Неправильне харчування та недостатність фізичної активності. Погане харчування та недостатня фізична активність можуть мати негативний вплив на рівень гормонів та загальний стан здоров’я, що може призвести до зниження лібідо.

Серед психологічних причин, передовсім, слід виокремити:

  1. Стрес та тривожність. Стрес та тривожність можуть впливати на рівень гормонів та загальний стан здоров’я, що може призвести до зниження лібідо.
  1. Депресія. Депресія може мати вплив на рівень гормонів та загальний стан здоров’я, що може призвести до зниження лібідо.
  1. Психічні травми. Психічні травми, такі як сексуальне насильство або зґвалтування, можуть мати побічний ефект у вигляді зниження лібідо.
  1. Неправильна сексуальна поведінка. Наприклад, незадоволення від статевих відносин або примус до сексу, можуть мати негативний вплив на лібідо.

СИМПТОМИ ДИСФУНКЦІЇ ЛІБІДО

На практиці, симптоми дисфункції лібідо можуть бути різними залежно від причини та індивідуальних особливостей кожної людини.

Однак, можна виділити деякі з найбільш поширених симптомів дисфункціональності статевого потягу:

  • відчуття втоми та безсилля,
  • недостатність енергії та поганий настрій,
  • спонтанні ерекції та еякуляція,
  • проблеми з ерекцією або досягненням оргазму,
  • зменшення сексуального задоволення та задоволення від статевих відносин,
  • зниження самооцінки та почуття власної привабливості
  • тощо.

ДІАГНОСТИКА ДИСФУНКЦІЇ ЛІБІДО

Діагностика дисфункції лібідо може включати детальний медичний огляд та дискусію про можливі причини зниження статевої потреби або звернення до психолога перед відвідуванням уролога-андролога чи гінеколога-сексолога.

Зокрема, уролог чи гінеколог може виконати фізичний огляд та попросити здати кров для перевірки рівня статевих гормонів, зокрема тестостерону.

Також можуть бути призначені інші дослідження, такі як тестування на захворювання, які можуть мати вплив на статеву потребу, наприклад, на хворобу Паркінсона або діабет тощо.

Крім того, лікарі можуть:

  • самі провести детальний психологічний аналіз для визначення можливих психологічних причин дисфункції лібідо, таких як депресія, тривожність або страх тощо;
  • скерувити пацієнта до психотерапевта для подальшої діагностики та лікування.

Крім медичного та психологічного аналізу, лікарі можуть провести детальний аналіз історії пацієнта, включаючи його розвиток статевої функції та історію статевого життя запитуючи про його/її відчуття, впевненість, відносини з партнером та стиль життя.

Така розмова може допомогти лікарям зрозуміти можливі психологічні чинники, які можуть впливати на статеву потребу та допоможуть знайти підходящий метод лікування.

Якщо ж клієнт звертається до психолога-сексолога перед візитом до уролога чи гінеколога, то дослідження психофізичних передумов дисфункційності лібідо може координуватися саме психосексологом, а роль уролога чи гінеколога буде зводитися до допоміжної.

Оскільки, як свідчить практика, найпоширенішими причинами дисфункції лібідо виявляються саме психогенні фактори, звернення до сексолога-психолога, інколи, може навіть позбавити необхідності навідувати уролога чи гінеколога.

Понад те, діагностика дисфункції лібідо може бути складною через відсутність чітких критеріїв для визначення індивідуального статевої потреби, адже індивідуальні відчуття та потреби можуть значно відрізнятися у різних людей.

Тому й важливо звертатися до кваліфікованого сексолога, який допоможе визначити і зрозуміти, які ж зміни у конкретному випадку є нормальними, а які можуть вказувати на патологічні проблеми зі статевою функцією.

ТЕРАПІЯ ДИСФУНКЦІЇ ЛІБІДО

Практика надання психологічної допомоги при дисфункції статевого потягу свідчить, що терапія порушень лібідо залежить від причини зниження статевої потреби і може включати як медико-психологічні методи, так і інші. Зокрема:

Психотерапія:

  • Для деяких людей зниження статевої потреби може бути пов’язано з психологічними проблемами, такими як стрес, депресія або тривога.
  • Психолог або психотерапевт може пропонувати різні форми психотерапії, як-от когнітивно-поведінкова терапія.
  • Психотерапія допомагає змінити негативні думки та практики, що можуть впливати на статеву потребу.

Медичне лікування:

  • Лікар може призначити ліки для підвищення рівня гормонів, таких як тестостерон, які можуть допомогти покращити статеву потребу.
  • Інші медичні методи лікування можуть включати призначення ліків для лікування хронічних захворювань, що можуть мати побічний ефект на статевий потяг.

Зміна стилю життя:

  • Зміна стилю життя може допомогти покращити статеву потребу.
  • Це може включати здорову дієту, зменшення споживання алкоголю та нікотину, збільшення фізичної активності та вправ для зменшення стресу.

Застосування афродизіаків:

  • Афродизіаки – речовини або продукти харчування, що призначені для збільшення статевої потреби – можуть допомогти в деяких випадках.
  • Однак важливо пам’ятати, що більшість афродизіаків не мають наукової підтримки, і їх ефективність може бути обмеженою.

Використання стимулюючих препаратів:

  • У деяких випадках фахівці можуть призначити стимуляційні препарати, такі як силденафіл або тадалафіл чи інші.
  • Препарати допомагають збільшити кровообіг до статевих органів та підвищити статевий потяг.

Релаксаційні техніки: Використання релаксаційних технік, таких як йога або медитація, може допомогти знизити рівень стресу та покращити лібідо.

Парна терапія:

  • Парна терапія або секс-терапія можуть бути корисними для деяких людей з дисфункцією лібідо.
  • Терапевт чи сексолог може допомогти парам спілкуватися про свої потреби та побажання, вирішувати конфлікти та навчати ефективним комунікаційним технікам.

Ліки:

  • У деяких випадках лікар чи сексолог може призначити ліки для лікування дисфункції лібідо, залежно від причини цього стану.
  • Наприклад, ліки проти депресії, такі як селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну (SSRI) — можуть допомогти збільшити статеву потребу, але при умові, що саме депресія є причиною дисфункції лібідо.

Тощо

ЯК ЗМЕНШИТИ РИЗИК ДИСФУНКЦІЇ ЛІБІДО?

Багатолітня практика надання психологічної допомоги підказує, що хоча деякі причини дисфункції лібідо неуникненні, існують кілька способів, які можуть допомогти зменшити ризик її розвитку, а саме:

  1. Збереження здорового способу життя:
    • Здоровий спосіб життя допомагає зменшити ризик розвитку дисфункції лібідо.
    • Здорова дієта, зменшення споживання алкоголю та нікотину, фізична активність та вправи для зменшення стресу.
  1. Регулярний секс:
    • Регулярний секс зберігає статеву потребу та функцію.
    • Навіть якщо немає партнера, мастурбація також може бути корисною для збереження статевого потягу.
  1. Здорове статеве життя. Як захист від статевих інфекцій та регулярні візити до лікаря на профілактичні огляди та скринінги.
  1. Комунікація з партнером/кою:
    • Відкрита та конструктивна комунікація з партнером чи партнеркою допомагає зменшити ризик конфліктів та невідповідних потреб.
    • Регулярні розмови про сексуальні побажання та потреби можуть допомогти зберегти здоровий інтимний зв’язок.
  2. Знання про фізіологію статевої функції допомагає вчасно виявити ознаки дисфункції лібідо та звернутися до лікаря для лікування.
  3. Стрес-менеджмент:
    • Стрес може бути однією з причин дисфункції лібідо.
    • Зменшення рівня стресу може допомогти зберегти статеву потребу та функцію.
    • Вправи на зменшення стресу, такі як йога та медитація або психотерапія.
  4. Зменшення використання ліків та алкоголю:
    • Певні ліки та алкоголь можуть пригнічувати лібідо.
    • Зменшення або повна відмова від їх вживання може допомогти відновити статевий потяг.

ПІДСУМКИ

Практика надання психологічної допомоги підтверджує, що дисфункція лібідо є серйозним станом, який може вплинути на якість життя людини та її стосунків.

Цей стан може бути спричинений різними факторами, такими як статеві інфекції, хронічні захворювання, депресія, стрес та вживання деяких ліків.

Лікування дисфункції лібідо залежить від причини цього стану і:

  • може координуватися як лікарями-сексологами (уролог, гінеколог), так і психологами з відповідною експертизою;
  • може передбачати різні методи лікування, такі як фармакологічні препарати, психотерапія, зміни стилю життя та інші методи;
  • повинно враховувати профілактичні заходи для запобігання розвитку дисфункції лібідо.

Фахівці у “Просторі Психологів” підтвердять, що у більшості випадків — збереження здорового способу життя, включаючи регулярну фізичну активність, здорове харчування та відмову від шкідливих звичок суттєво допомагають знизити ризик розвитку дисфункції лібідо.

Крім того, ефективна взаємодія з партнером чи партнеркою, причому найкраще за участі психолога-сексолога, а також знання про фізіологію статевої функції разом із заходами зі зменшення рівня стресу — можуть уберегти здоровий інтимний зв’язок у парі.

Соціальна обізнаність про дисфункції лібідо та здоров’я статевої функції може допомогти знизити стигму, пов’язану з цим станом, а також — сприяти вчасному виявленню ознак дисфункції лібідо у більшої кількості людей.

ПІДБІР ФАХІВЦЯ

Щоби зберегти здоровий статевий потяг — своєчасно звертайтеся до фахівців-сексологів, зокрема, контактуйте зручним способом зі мною або скористайтеся підбором фахівця із відповідною експертизою у спеціальному розділі веб-платформи “Простір Психологів“.

Допомога, підтримка, а при необхідності і психотерапія дисфункції лібідо — важливі засоби збереження загального фізичного та психологічного здоров’я.

Автор