Домашнє насилля над дітьми

Дитяче домашнє насилля у "Просторі Психологів"

Домашнє насилля над дітьми є важливою темою для обговорення не лише у “Просторі Психологів“, а й у психологічній науці та суспільстві в цілому.

Сучасна психологія трактує цей вид насильства як такий, що може призвести до значних шкідливих наслідків для дитини та включає цілий пласт пов’язаних із цим психологічних, емоційних, фізичних і соціальних проблем.

На практиці, домашнє насилля до дітей — це будь-яке фізичне, емоційне або сексуальне насильство, а також зловживання, знехтування або експлуатація дитини, які вчиняються батьками, опікунами, родичами чи будь-якими іншими особами, які мають прямий контакт з дітьми.

Дитяче домашнє насилля — дуже небезпечне та вкрай небажане явище, адже на практиці воно майже завжди:

  • призводить до фізичних, психологічних та соціальних наслідків,
  • безпосередньо впливає на розвиток особистості,
  • (де)формує (не)здатність до побудови будь-яких стосунків,
  • визначає міру розкриття внутрішнього потенціалу,
  • корелює зі ступенем добробуту у дорослому житті,
  • тощо.

Зважаючи на важливість та багатоаспектність цієї проблематики, у цій статті я через призму власного практичного досвіду розгляну основні психологічні аспекти домашнього насилля над дітьми: види, причини, наслідки та можливі шляхи подолання.

ВИДИ ДОМАШНЬОГО ДИТЯЧОГО НАСИЛЛЯ

Фахівцям у “Просторі Психологів” відомо, що домашнє насильство над дітьми не лише може мати різноманітні форми, а й проявлятися на різних рівнях.

З огляду на власну практику надання психологічної допомоги, причому як сім’ям, де члени родини лише ледь відчули на собі незначні відтінки явища, так і, на жаль, постраждалим, я би виділила такі основні види домашнього насильства до дітей:

  • Фізичне насилля. Чи не найпоширеніша форма насильства, факт якого може бути визначеним за наявності синців, ран, переломів та інших травм у дитини, яка побита, травмована чи покарана фізичною силою.
  • Емоційне насилля. При якому дитину психологічно лякають, зневажають, погрожують або знущаються над нею іншим способом і яке проявляється у вигляді негативних коментарів, принижування значущості, когнітивних здібностей, насмішок та інших схожих дій.
  • Сексуальне насилля — це форма насилля, при якій дитина може стати об’єктом сексуальних дій, причому це може включати як сексуальний контакт, так і знущання та/або показ нецензурних медіа-матеріалів. Сексуальне насилля може мати серйозні наслідки для психічного здоров’я дитини та може викликати посттравматичний стресовий розлад (ПТСР).
  • Небезпека. Форма насилля, при якій дитина зазнає небезпек. Наприклад, батьки можуть залишати дітей без догляду на довгий час, залишати їх без їжі та води або зловживати наркотиками, алкоголем при дітях тощо.
  • Економічне насильство: це форма насилля, при якій батьки можуть змушувати дітей працювати, забрати їх зі школи або не давати їм життєво необхідні речі та догляд, такі як одяг, їжа та медична допомога тощо.
  • Культурне насилля. Коли діти можуть бути піддані насиллю, пов’язаному з культурними традиціями або релігійними переконаннями. Наприклад, дівчатам може бути відмовлено в можливості отримати освіту або вільно обирати собі партнера.
  • Попереджувальне насильство. Якщо батьки можуть погрожувати дітям насиллям або показувати наміри вчинити насильство, може містити загрози побиттям, вбивством або вигнанням з дому тощо.

Схарактеризувавши основні види дитячого домашнього насилля, зосередимося далі на основних причинах виникнення та існування у сучасному соціумі цього прикрого явища.

ПРИЧИНИ ДОМАШНЬОГО НАСИЛЛЯ НАД ДІТЬМИ

Теорія стверджує і практика доводить, що існує безліч причин, що можуть стати передумовами домашнього насильства над дітьми.

Найпоширеніші з них, наприклад, можуть бути пов’язані з індивідуальними особливостями сім’ї, тоді як менш часті можуть бути пов’язані з зовнішніми факторами, такими як соціально-економічні умови.

На мій погляд, варто виділити такі основні причини та групи причин домашнього дитячого насилля:

  • Нездатність управляти емоціями. Батьки можуть втрачати контроль над своїми емоціями, коли вони перебувають під стресом або діють відчуттям безпорадності.
  • Історія або спадщина насильства. Приміром, дорослі, які ставали жертвами насильства в дитинстві, можуть переносити свої травми на власних дітей, а також — психотравмовані домашнім насиллям в дитинстві батьки — можуть не мати навичок розуміння, як правильно взаємодіяти з дітьми, а їхня поведінка — частково пов’язуватися або навіть повністю визначатися пережитими в дитинстві стражданнями.
  • Проблеми з належною дбайливістю. Наприклад, батьки чи опікуни можуть не знати, як доглядати за дитиною, як її годувати або як забезпечити безпечне середовище.
  • Соціально-економічні проблеми. Фінансова незабезпеченість може призводити до стресу у родині та зростання напруги у відносинах. В таких випадках “неготові до батьківства батьки” можуть відчувати байдужість, обурення та відчуття безнадії.
  • Наркотики та алкоголь. Неконтрольоване вживання алкоголю та/або наркотиків може призводити до перепадів настрою і поведінки батьків. Залежні від алкоголю, психоактивних та/чи наркотичних речовин, зазвичай, більш агресивні та несвідомі щодо своїх дій.
  • Соціо-культурні чинники. Відомо, що деякі культури навіть у наш час ще можуть вважати домашнє насильство над дітьми прийнятним, ба необхідним у процесі правильного виховання дітей. Наприклад, буває прийнятним фізичне покарання передовсім як спосіб, буцімто, дисципліни. Крім того, соціальні чинники, такі як втрата роботи та/або інша соціальна ізоляція, як правило, підвищують напругу та ймовірність дитячого насильства в неблагополучній сім’ї.
  • Неправильне виховання та відсутність навичок управління поведінкою. Тут йдеться про батьків, які не вміють ефективно керувати своєю поведінкою та емоціями, а значить — можуть мати (і зазвичай мають) значні труднощі не лише з вихованням дітей, а й здатністю контролювати свою агресію тощо.

З огляду на неможливість та відсутність потреби умістити в цій публікації абсолютно всі можливі індивідуальні ситуації, які створюють сприятливі причини виникненню цього негативного соціально-психологічного явища, одразу перейдемо до не менш лаконічної, але водночас місткої характеристики його наслідків.

НАСЛІДКИ ДИТЯЧОГО НАСИЛЛЯ ВДОМА

Як показує практика надання психологічної допомоги за темою домашнє насильство в дитячому віці — таке явище може мати дуже серйозні негативні наслідки для психічного та фізичного здоров’я дитини як у найближчому її майбутньому, так і в довгостроковій перспективі.

Саме тому, я та інші фахівці у “Просторі Психологів” наголошуємо на доцільності своєчасного звернення до кваліфікованих фахівців, адже лише в такому випадку є значна ймовірність звести увесь спектр негативних і довгострокових проявів до майже 100%-во безпечного для майбуття дитини мінімуму.

На мій погляд, розтлумачити основні наслідки домашнього насильства для дітей допоможуть наступні пункти переліку:

  • По-перше, порушення психічного здоров’я. Діти, які були жертвами насилля, можуть мати значно вищу схильність до депресії, тривожності, посттравматичного стресового розладу (ПТСР) та інших психічних проблем, адже можуть відчувати постійну тривогу та нервозність, мати проблеми зі сном та апетитом, відчувати невпевненість у собі тощо.
  • По-друге, фізичні травми. “Маленькі дорослі”, які в дитинстві піддаються фізичному насильству, можуть також отримати різного ступеню загрозливості травми, не лише такі як забої, синці, а й переломи, що може призвести до тривалих проблем також і з фізичним здоров’ям, зокрема, таких як хронічні больові відчуття, фантомні болі, обмеження рухливості та навіть, на жаль, інвалідність.
  • По-третє, ізоляція від соціуму. Жертви домашнього насильства частіше страждають від соціальної ізоляції, позаяк схильні радше утримуватись від зустрічей з друзями, родичами, колегами тощо, а це, в свою чергу, може вплинути на їх розвиток, соціальну адаптацію, трудову ефективність, кар’єру, відносини тощо.
  • Неуспішність у навчанні. Як не прикро констатувати, але зазвичай, діти-жертви домашнього насилля, можуть мати проблеми зі зосередженістю, психофізичним розвитком та успішністю навчанням у школі. Нерідко вони навіть “обирають” пропускати школу через фізичні травми або змушення працювати вдома.
  • Відсутність розвивальних можливостей. Власне, інколи трапляється, що діти, які піддаються насильству вдома, повністю втрачають або неефективно використовують можливості для розвитку своїх талантів та інтересів. Наслідком домашнього насилля у таких ситуаціях стає позбавленість доступу до культурних/спортивних заходів або обмежена доступність розвивальної літератури та/чи інших необхідних природному розвитку особистості ресурсів.

Впоравшись із панорамним, але водночас і лаконічним роз’ясненням суті та особливостей цього прикрого психо-соціального явища, яке, я вірю людство взагалі та українське суспільство зокрема, неодмінно викорінить повністю уже в осяжному майбутті, переходимо до розділу про ефективні шляхи його подолання у царині психології.

ПОДОЛАННЯ ДОМАШНЬОГО НАСИЛЬСТВА У ДИТЯЧОМУ ВІЦІ

Спираючись на реалії психологічної практики, маю підстави вважати, що серед способів та/або засобів допомогти у подоланні домашнього насильства варто виокремити:

  • Попередження чи то пак профілактику домашнього насильства. Розвинутими країнами світу перевірено, що найкращий спосіб боротьби з домашнім насиллям є профілактика або попередження. Відтак, щоби зменшити ризик домашнього насилля у дитячому віці потрібно:
    • інформування на рівні держави батьків про шкідливі наслідки домашнього насильства,
    • покращення соціальної інфраструктури надання підтримки батькам не лише у процесі виховання дітей, а й на стадії вирішення конфліктів,
    • надання спеціалізованих онлайн-ресурсів та інших способів підтримки дітям.
  • Розвиток позитивних відносин між батьками та дітьми. Під позитивними відносинами між батьками та дітьми я розумію можливість зменшити ризик насильства, що може бути досягнуто шляхом:
    • зміцнення батьківських навичок,
    • підтримки позитивних взаємин між батьками та дітьми,
    • надання підтримки та ресурсів для розвитку позитивних взаємин.
  • Цільове надання достатньої підтримки дітям, які потерпіли від насильства. Тут йдеться як про доступ до відповідних служб та ресурсів для надання підтримки, так і про включення постраждалих до програм підтримки та терапевтичних груп, спеціальним консультуванням психологів та/або педагогів тощо.
  • Законодавче регулювання як більш ефективні закони та політики, що спрямовані на попередження насильства та надання підтримки потерпілим — повинні допомагати значно краще забезпечувати захист прав дітей.
  • Розвиток міжнародної співпраці. Позаяк домашнє насилля над дітьми є глобальною проблемою, доцільно зміцнювати горизонтальні зв’язки на міжнародному рівні, а також — підтримувати та розвивати ініціативи, що сприяють попередженню домашнього насильства та наданню підтримки дітям.

Перелік заходів подолання цього явища на різних рівнях можна продовжувати ще і ще, водночас, слід наголосити, що чи не найпрактичнішим шляхом подолання наслідків домашнього насилля у дитячому віці — є звернення до фахівців-психологів, підібрати яких можна на спеціальній сторінці “Простору Психологів”.

ПІДСУМКИ

Практика надання психологічної допомоги при подоланні наслідків домашнього насильства над дітьми підтверджує, що це явище є серйозною проблемою, адже майже завжди негативним чином позначається на здоров’ї та розвитку дітей.

Зокрема, ігнорування потреби у відвідуванні психолога в таких випадках — нерідко призводить до глибоких психотравм, комплексів, фобій та інших психологічних проблем, а також розладів особистості, порушень поведінки та, інколи, навіть суїциду.

Тому, суспільству і державі необхідно робити більше для усунення, насамперед, соціально-економічних передумов, а також попередження психологічних причин домашнього насильства над дітьми, а саме:

  • всебічно інформувати соціум та розвивати коректне розуміння важливості проблеми у всіх вікових категоріях,
  • підтримувати жертв насильства шляхом розвитку соціальних програм, що надають допомогу жертвам насильства,
  • розвивати інфраструктуру психологічного супроводу для сімей, що переживають складнощі,
  • вдосконалювати законодавтсво
  • тощо.