Близькість

Заснована на практичному професійному досвіді інформація про "близькість" як стан особистості у Психоенциклопедії

ЩО ТАКЕ БЛИЗЬКІСТЬ?

Емоційна близькість – ознака довірливих, інтимних міжособистісних стосунків між батьками і дитиною, між чоловіком і дружиною, зрештою, між членами родини загалом, а також між друзями.

У близьких стосунках є можливість вільно і безперешкодно ділитися своїми думками, почуттями, фантазіями, розповідати про свої мотиви і плани, водночас задоволення і безпека іншої людини набувають такої ж важливості для кожного у цих стосунках, як і власні бажання і безпека.

Близькі взаємини створюють позитивний емоційний фон для саморозвитку і саморозкриття, дарують відчуття безпеки. Людина себе почуває більш розслаблено і розкуто у таких стосунках: не боїться показувати свою індивідуальність, експериментувати, виявляти глибокі почуття, ділитися потаємним.

ПОТРЕБА У БЛИЗЬКОСТІ ЯК ОДНА З БАЗОВИХ ПОТРЕБ

А. Маслоу у своїй піраміді потреб визначив найнеобхіднішими для існування фізіологічні потреби: повітря, їжа, вода, сон, секс. Однак ця ієрархія неодноразово переглядалася, особливо зважаючи на емпіричні дані. Згідно з концепцією американського психолога і психіатра Г. Саллівана потреба в міжособистісних стосунках є однією із першочергових потреб людини, так само, як її біологічні потреби у їжі, воді та відпочинку. На рівні з ними людині потрібні ніжність, прихильність, а також безпека. Природою закладено, що людські істоти прагнуть приналежності (до когось іншого, родини, спільноти), любові. Саме тому потребі близькості відводять одне з чільних місць серед потреб особистості.

ІНТИМНІСТЬ У ЧОЛОВІЧО-ЖІНОЧИХ ВЗАЄМИНАХ

Для любовної діади наявність близькості й інтимності є необхідною для здорових стосунків. У побуті «близькістю» або «інтимним життям» називають сексуальну складову взаємин, та окрім фізичної близькості існують емоційна й когнітивна.

«Інтимність» від латинського іntimus – «найбільш внутрішній», «найглибинніший». Етимологія слова розкриває нам його зміст: мати інтимність у парі означає мати глибокі взаємини, в яких обидва партнери не бояться показати свій «внутрішній світ» одне одному.

Компонентами інтимних стосунків називають любов, ніжність, довіру, чесність, відданість, співпереживання.

ОЗНАКИ БЛИЗЬКИХ СТОСУНКІВ

а) наявність тілесних контактів

Обійми, поцілунки, ніжні дотики, пестощі, жартівливі жести для людей, що мають близькі взаємини вони будуть приємними, сприйматимуться як вияв любові, дружнього ставлення. За відсутності близькості такі дії будуть радше порушенням особистих кордонів, вони будуть схожі на загрозу, викликатимуть неприємні відчуття (порівняймо дві ситуації: обійми брата і сестри vs в метро раптом ззаду підкрався якийсь незнайомець і обійняв вас);

б) неприховані емоції і думки

Свої почуття, а також думки у близьких стосунках не роблять секретом чи полем для здогадок. Радше навпаки така інтимність є запорукою створення глибшого зв’язку;

в) баланс свободи та обмежень

Людині, з якою мають близькі взаємини, завжди дозволено більше: ми можемо запросити її додому, довірити свої речі, телефон. З іншого боку завжди є те суб’єктивне, що ми вважаємо прийнятним і неприйнятним. Обмеження не є настільки великими, щоб спровокувати дефіцит у цих стосунках (наприклад, уваги), і свобода також не є такою всеохопною, що поглинає індивідуальні «я» у «ми».

ЯК У КАЗЦІ або ПСЕВДОБЛИЗЬКІСТЬ

Є лише одна форма близькості, яка не гальмує розвиток особистості й не спричиняє суперечностей й витрат енергії – це доросла любов

Е. Фромм

Масовою культурою, романами, кінематографом нам часто транслюють образ любові як «кохання до нестями», де закоханий герой не їсть, не п’є і взагалі відрікається від усіх потреб на користь об’єкта свого кохання (згадаймо оповідання «Козачка» письменниці Марко Вовчок, у якому вільна дівчина вирішує відмовитися від своєї свободи й одружитися з кріпаком, ставши кріпачкою, вона дедалі більше марніє, зрештою помираючи після хвороби і поневірянь). А чого варта ідеалістична казкова кінцівка з’єднання пари «і жили вони довго та горя не знали», яка насправді є лише початком шляху випробувань для подружнього життя.

Коли одна людина ніби «розчиняється в іншій, не може уявити собі життя без неї; жертвує себе заради іншого; перебуває у стосунках з людиною, яка «не влаштовує» і прагне її переробити, або ж тихо сподівається, що «він/вона зміниться»,  то тут не йдеться про справжню близькість, а радше про стосунки у співзалежності (див. СПІВЗАЛЕЖНІСТЬ).

Типовою є також модель, коли один з партнерів намагається наблизитися, а інший усіляко уникає цього зближення і збільшує психологічну дистанцію. Така втеча від близькості також є однією із форм залежних стосунків, стосунків контрзалежності (див. КОНТРЗАЛЕЖНІСТЬ).

ОЗНАКИ БРАКУ БЛИЗЬКОСТІ В ПАРІ

Часто стосунки у сім’ї, парі чи соціальному середовищі побудовані зовсім не на принципах довіри й безпеки. У таких взаєминах:

– не обговорюють одне з одним проблеми і важливі питання: «роби, як знаєш», «мені байдуже», «ти однаково мене не послухаєш»;

– не проводять час разом, а деколи й не виявляють такого бажання (уникнення партнера, відведення всього часу роботі, брехня);

– вчинки йдуть в розріз зі словами (порожні обіцянки й введення в оману);

– спілкуються наказами, вказівками і критикою («ти мусиш проводити час зі мною», «хто тобі дозволив говорити?», «це тому що ти недостатньо розумна»;

– ігнорування чи неуважність до інтересів іншого;

– прагнуть перекласти відповідальність і турботи на партнера («ну й що що я…, зате ти…»).

ВІДСУТНІСТЬ БЛИЗЬКОСТІ. ЩО РОБИТИ?

Близькість нерозривно пов’язана із характером спілкуванням. Вміння і навички спілкуватися одне з одним відіграють першочергову роль у побудові й підтриманні інтимних стосунків. Таким чином близькість не з’являється у взаєминах магічним чином, як то часто можна побачити у мультиках, вона пов’язана з емоційною зрілістю. Але це й хороша новина, адже це означає, що створювати такі міжособистісні стосунки можна навчитися.

Втеча від близькості, обрання залежних і деструктивних стосунків замість довірливих – все це є наслідками травматичного психологічного досвіду, нестачі любові і розуміння від батьків, наслідування сімейних сценаріїв стосунків. Усі ці причини, як правило, мають істотний вплив на всі сфери життя, а тому найкраще звернутися до психолога, щоб докорінним чином змінити ситуацію. Якщо ви перебуваєте у взаєминах, але помітили значні проблеми, які хотіли б виправити, то доцільним буде звернутися до сімейного психолога.

Автор