Теоретична концепція біоритмів («Теорія трьох біоритмів»), уперше запропонована Вільгельмом Фліссом (другом З.Фройда), а згодом популяризована у 1970 роках в Америці, на сьогодні визнана псевдонауковою.
Однак не варто плутати теорію біоритмів із біологічними ритмами організму, які справді існують і про які зазначено нижче.
КОНЦЕПЦІЯ ТРЬОХ БІОРИТМІВ
У ній стверджувалося, що психофізіологічні процеси людини перебувають у ритмічному коливанні, яке можна показати за допомогою графіків, що відображають ці періодичні зміни.
За теорією трьох біоритмів, кожен із них має свій власний цикл і температуру, які відповідають тривалості одного циклу. Цикли біоритмів вимірюються у днях і тривають:
- Фізичний біоритм – 23 дні
- Емоційний біоритм – 28 днів
- Інтелектуальний біоритм – 33 дні
За теорією, коли біоритми перебувають на позитивному піку, то відповідний стан людини вважається високим, а коли вони перебувають на негативному піку, то стан людини є низьким за певним показником, наприклад:
- коли фізичний біоритм перебуває на піку, то людина може бути більш активною та здібною до фізичних вправ,
- якщо емоційний біоритм перебуває на піку, то людина може бути більш емоційно чутливою,
- під час піку інтелектуального біоритму — людина може бути більш здібною до аналітичного мислення та розв’язання проблем.
Важливо зауважити, що теорія трьох біоритмів не має наукового обґрунтування та не підтверджена емпіричними дослідженнями.
Ця концепція розглядається як псевдонаука та є предметом критики з боку наукової спільноти.
Більш сучасні наукові дослідження засвідчують, що стани людини визначаються більш складними та індивідуальними факторами.
Дослідження в галузі біоритмів не змогли надати наукових доказів їх існування та впливу на життя людини.
БІОЛОГІЧНІ РИТМИ ЛЮДИНИ
Біологічні ритми – це циклічні зміни фізіологічних процесів в живих організмах, які повторюються з певною регулярністю.
Ці ритми є властивими для багатьох живих істот і охоплюють такі процеси, як сон, пробудження, голод, травлення, температурні зміни та інші.
Біологічні ритми людини включають циркадні (добові) ритми, тижневі, місячні та річні (сезонні) ритми.
Циркадні ритми, що відповідають за сон та бадьорість, є найдосліджуванішими. Їх тривалість становить близько 24 годин, хоча у різних людей може спостерігатися деякий варіаційний діапазон.
Дослідження цих ритмів були проведені багатьма науковцями, зокрема Ф. Гальбергом та К. де Дюва.
Окрім циркадних ритмів, у людини є також тижневі ритми, які відображаються в настрої, енергії та фізичній активності.
Дослідження тижневих ритмів відбувається з допомогою методів психології та психіатрії.
Місячні ритми, пов’язані зі зміною фаз Місяця, а також сезонні ритми, що пов’язані з порою року, також досліджувались.
Проте, дослідження цих ритмів зазвичай зводиться до спостережень, і не має чіткої молекулярної основи, на відміну від циркадних ритмів.
Серед відомих науковців, які досліджували біологічні ритми, можна відзначити таких:
- Ян Хендерсон – американський біолог, який провів піонерські дослідження про циркадні ритми в рослинах.
- Франц Гальберг – австрійський біолог, який займався дослідженням впливу світла на циркадні ритми у рослин.
- Кристіан де Дюва – бельгійський біолог, який досліджував циркадні ритми у тварин, зокрема в птахів.
- Джеффрі Холл, Майкл Росбаш і Майкл Янг – американські біологи, які в 2017 році отримали Нобелівську премію з фізіології та медицини за дослідження молекулярної основи циркадних ритмів в клітинах.
ВПЛИВ БІОЛОГІЧНИХ РИТМІВ НА ПСИХІКУ ЛЮДИНИ
Існують різні теоретичні припущення щодо того, як біологічні ритми впливають на психіку людини, попри це ця тема досі залишається предметом дискусії серед науковців.
Деякі дослідження вказують на те, що біологічні ритми можуть впливати на настрій, рівень енергії, працездатність, здатність до спілкування та зосередженості.
Біологічні ритми, такі як циркадіанні (денні-нічні) та сезонні, відіграють важливу роль у функціонуванні організму людини.
Ці ритми можуть впливати на різні аспекти психіки людини, такі як настрій, емоційну стабільність, рівень енергії та продуктивність.
Якщо циркадіанний ритм порушений, наприклад, через зміну часових поясів або неправильний розпорядок дня, це може призвести до розладів сну, депресії та зниження рівня енергії і продуктивності.
Вважається, що люди, які мають “денний” тип біологічних ритмів (активніші у першій половині дня), мають кращу працездатність та зосередженість удень, ніж увечері.
Натомість тим, хто має “вечірній” тип ритмів, зазвичай легше працювати, вчитися та займатися іншими активностями увечері.
Також люди з першої категорії мають кращий настрій удень, а другі відчувають позитивні емоції та бадьорість у другій половині дня.
Попри існування подібних гіпотез, слід наголосити, що існує чимало факторів, які впливають на психіку людини, тому надзвичайно складно виявити, зв’язок саме біологічних ритмів із працездатністю чи настроєм людини у більшості випадках.
Біологічні ритми не є детермінантом свідомої поведінки людини, а лише одним з багатьох чинників, що можуть впливати на неї.
ПІДБІР ФАХІВЦІВ
У спеціальному розділі веб-платформи можна зручно і швидко підібрати експертів як за однією основною спеціалізацією, скажімо “психолог”, так і одразу за кількома, наприклад “дитячий психолог”, “підлітковий психолог” і “психотерапевт” тощо
Універсальний і простий алгоритм “націлювання експертизи“ у Просторі Психологів дозволяє, при потребі чи бажанні, додавати до параметрів відбору і такі атрибути як відчуття, скарги, ціна, спеціальність, метод, стать, мова (автоматично — українська, звісно ж), досвід, стиль, галузі тощо
Інтуїтивно зрозуміла послідовність підбору фахівця на psychology.space здатна забезпечувати 100% взаємовідповідність фахівця і клієнта буквально з першого разу, що, серед іншого:
- неабияк економить час клієнтів на безпосередній пошук потрібного рішення
- позбавляє і клієнтів, і фахівців необхідності витрачати дорогоцінні перші хвилини консультації на достеменне з’ясування взаємовідповідності
