Безпричинний страх

Інформація про психологічну симптоматику безпричинного страху

У вимірі, так би мовити біологічно-поведінкових теорій сучасної психології, страх – це 100%-во корисна емоція та водночас механізм, що допомагає людям своєчасно чи повністю уникати значимої небезпеки для здоров’я чи життя.

МЕХАНІЗМ СТРАХУ

Механізм дії котрого простий і, водночас, дієвий — коли організм стикається з реальною загрозою, блискавично виробляється “стресова відповідь”, елементи якої дозволяють

  • по-перше, фізично підготуватися до, залежно від обставин ектремальних ситуацій: боротьби, зміни поведніки, втечі тощо
  • по-друге, психологічно опанувати себе, наприклад, прорахувавши і прийнявши статистично зважені та об’єктивні ризики або активувавши оборонну лінію поведіки, тощо

Але, як свідчить практика, від збоїв не застрахований жоден біопсихологічний механізм, в результаті чого — іноді, частіше чи рідше, страх може виникати у нас без жодних вагомих підстав або ж взагалі повністю безпричинно.

Психічний стан упродовж безпосереднього переживання безпричинного страху, як і ті психічні процеси, що йому передують та слідують, кваліфікуються сучасною теорією та практикою психології — одними із найбільш небезпечних для здорового психосоматичного стану людини.

НАСЛІДКИ СТРАХУ БЕЗ ПРИЧИНИ

Страх, який об’єктивно не містить в собі жодних реалістичних загроз ні для здоров’я, ні для життя перетворюється у цілий спектр неприємних відчуттів та, інколи, здатен суттєво обмежувати свободу дій як у побутовомм житті, так і для самореалізації в найширшому її розумінні.

З власного досвіду надання психологічнох допомоги у таких випадках можу зазначити, що безпричинний страх — явище, яке можна і потрібно долати усіма доступними способами, а починати — якомога швидше.

Нерідко, програвши боротьбу такого роду страху чи страхам — людина може почати постійно відчувати велику загрозу від чогось чи когось, що чи хто — усім іншим видається якщо не абсолютно безпечним, то не вартим намірно бурхливої реакції.

ФОБІЇ

Коли безпричинний страх або множинні страхи перетворюються на задавнені — психологи уже ведуть розмову з клієнтами про подолання таких психічних розладів як фобії, яким, до речі, у “Психиенциклопедії” присвячений окремий розділ.

ПІДБІР ФАХІВЦЯ-ПСИХОЛОГА

Для тих читачів або читачок, які почали ознайомлення зі змістом цієї статті лише із метою знайти фахівця який/яка допоможе вам почати буквально із першої консультації крок за кроком і відчутно долати безпричинний страх чи навіть множинні безпідставні страхи — необхідно наголосити, що ви можете звернутеся безпосередньо до мене через профайл на веб-платформі.

Або підберіть фахівців із відповідною експертизою та відповідно іншим індивідуальним критеріям — у спеціалізованому розділі веб-платформи, алгоритм націлювання якого, між іншим, уможливлює 100%-ву взаємовідповідність навіть уже з першої спроби.

А далі у цій статті я, крізь призму власного практичного досвіду та теоретичних знань, продовжу загальну характеристику явища, розуміння якого може допомогти читачам і читачкам, які потрапили сюди ще не усвідомивши потреби долати свій безпричинний страх у взаємодії із психологом.

ВИДИ БЕЗПРИЧИННОГО СТРАХУ

Теорія і практика сучасної психології свідчить, що існує багато видів страхів безпричинного чи безпідставного характеру.

Наприклад, незначний страх висоти, який виник після ледь помітного психотравматичний досвіду пов’язаного з “поглядом вниз” внаслідок, скажімо, різкого виходу на високий/хиткий балкон чи щось подібне.

Згодом, може виявлятися настільки сильним та інтенсивним, що людина, у якої він свого часу виник, може виявитися нездатною здійснювати найпростіші й необхідні речі, наприклад — піднятися на сходи, які знаходяться на висоті чи перелізти через підвищення абощо

Те ж саме стосується безпричинного страху темрями, води, тварин, комах, інфекцій, керування автомобілем, перебування у замкненному приміщенні, проведння медичних процедур чи маніпуляцій та безліч інших

Інший різновид, який вважаю, варто окремо відзначити також — це безпричинний страх публічних виступів.

Як правило, він здатний виникати навіть якщо людина повністю підготовлена до виступу, має чудовий матеріал, але щойно вийшовши в центр уваги чи у певний момент з “жахом” усвідомивши, що неї усі уважно дивляться або щось інше — піддається раптовій паніці, починає тремтіти, плутатися, ледь чутно говорити, не може контролювати свої емоції тощо.

Внаслідок чого, власне, створюються передумови для перешкод особистісному і кар’єрному розвитку, започаткуванню і налагодженню відносин та іншим аспектам самореалізації в цілому

ПРИЧИНА БЕЗПРИЧИННОГО СТРАХУ

Як це не парадоксально, безпричинний страх, зазвичай, має свою причину, а часто — одразу кілька.

Одна з найбільш поширених причин такого безпричинного страху, власне, як уже згадувалося вище — неподолана психотравма.

Адже якщо людина пережила травму в минулому, вона може розвинути страх перед певними ситуаціями або предметами, що нагадують їй про цю травму — у теперешньому та майбутньому

Наприклад, людина, яка пережила аварію на дорозі (ДТП), може піддатися страху перед керуванням автомобілем або, інколи, навіть про боятися просто сідати у будь-який автомобіль.

Більш того, цей страх цілком може досягти такого впливу, що людина не лише буде уникати їзди на машині або відмовлятися від її використання повністю, а й надмірно переживатиме за свої близьких, відмовлятиме іх від поїздок за кермом чи в якості пасажирів тощо

Дослідження також доводить, що серед іншх можливих причин безпричинного страху може бути і генетична схильність, через яку деякі люди можуть мати підвищену ймовірність розвитку страхів і фобій, які тією чи іншою мірою передаються у генетичному спадку від батьків, родичів чи навіть пращурів.

Буває, що безпричинний страх може також бути безпосередньо пов’язаним із хімічними дисбалансами в мозку, наприклад, низький рівень серотоніну — може призвести до розвитку страхів та депресії тощо

Часто безпричинний страх також визначається:

  • внутрішньо-психологічними чинниками, такими як перенапруження, тривога, депресія, низька самооцінка, стиль мислення
  • психосоціальними факторами: соціальний тиск або життєві події, що викликають стрес тощо
  • через досвід або соціальну норму, наприклад, якщо у людини в дитинстві був страх перед собаками — цей страх може бути узагальнений на всіх собак у майбутньому, незалежно від того, чи є вони загрозливими або дружніми.
  • та ін

Сподіваюся, про причини безпричинних страхів інформації уже достатньо і, з метою економії часу читача або читачки — переходжу до розділу, який допоможе долати і ці безпричинні страхи, і їхні справжні причини

Причому, якщо не самостійно і за один раз, то краще завдяки підтримці кваліфікованого та досвідченого у роботі саме зі цією темою психолога, підібрати яких можна, власне, уже на цій сторінці.

БОРОТЬБА ІЗ БЕЗПРИЧИННИМ СТРАХОМ

В арсеналі сучасної теорії і практики психології є цілий спектр засобів, майстерне застосування яких психологом здатне реально і відносно швидко допомагати долати безпричинний страх, а серед найбільш ефективних, на мій погляд, у такого типу енциклопедичні статті треба згадати психотерапію та медикаментозне лікування.

ПСИХОТЕРАПІЯ БЕЗПРИЧИННОГО СТРАХУ

Численними клієнтами і психотерапевтами доведено, що психотерапія є ефективним методом лікування безпричинного страху, а найчастіше допомагають людям позбуватися безпричинних страхів такі методи як:

  1. Когнітивно-поведінково терапія (КПТ). Зосереджується на зміні негативних думок та практичних навичок, власне, психотерапевт допомагає людині змінити свої негативні думки та вчить її, як контролювати свої емоції.
  • Експозиційна терапія. Цей метод використовується для лікування фобій, а його застосування означає, що пацієнт поступово відкривається страшній ситуації або предмету, що викликає страх доки він не зникає або стає менш інтенсивним.
  • Психодинамічна терапія. Розв’язує психологічні проблеми, які можуть бути причиною страху передовсім тим, що психотерапевт допомагає людині зрозуміти, як її думки та емоції впливають на її поведінку, та навчає її способів впорядкування внутрішнього світу.
  • Групова терапія. Групова терапія може бути корисною для людей, які мають страх перед соціальними ситуаціями, такими як публічні виступи або зустрічі з новими людьми.
  • тощо

МЕДИКАМЕНТИ ПРОТИ БЕЗПРИЧИННОГО СТРАХУ

Медикаментозне лікування, а особливо у поєднанні з психотерапією — також, як правило, ефективний засіб лікування справжніх причин, симптоматики і наслідків безпричинного страху.

Важливо, що призначати медикаментозне лікування у процесі психотерапії можуть лише спеціально підготовані фахівці, зокрема психотерапевти і психіатри.

Деякі з лікарських засобів, які можуть бути призначені для лікування страху, включають:

  1. Анксіолітики — засоби зменшення тривожності та страху.
    • Можуть допомогти заспокоїтися та зосередитися під час тривожних ситуацій.
    • Мають певні небажані ефекти
    • Часто викликають залежність
  • Антидепресанти призначені зменшувати страх і тривогу та поліпшувати настрій.
    • Використовуються для лікування різних психічних розладів, включаючи депресію та тривогу.
    • Мають бути призначені лікарем,
    • Їх вживання має супроводжуватися регулярним контролем стану пацієнта.
  • Бета-блокатори зменшують фізичні симптоми, пов’язані зі страхом, такі як підвищений пульс та тремтіння і найчастіше використовуються для лікування фізіологічних проявів страху, а не для лікування самого страху.
  • тощо

ІНДИВІДУАЛЬНИЙ ПІДХІД

Природно, що на практиці окреслені вище загальні причини та наслідки безпричинного страху можуть бути дуже різноманітними, адже “скільки людей, стільки й страхів”, а тому — вивчення та врахування унікальних особливостей кожної кокретною людини — необхідна передумова успішного подолання фобій.

ПІДСУМКИ

Безпричинний страх може бути дуже складним та докучливим для життя людини, а професійна допомога може включати психотерапію та/або медикаментозне лікування.

Існує багато різних методів лікування страху, і передовсім важливо якомога швидше знайти той, який підходить найкраще для конкретної людини.

Звісно ж, людина може самостійно виконувати деякі дії, щоби зменшити наслідки та/або інстинсивність переживання проявів свого власного безпричинного страху.

Наприклад, регулярна практика медитації, йоги або спеціального глибокого дихання — можуть суттєво допомогти знизити рівень тривоги та стресу, звісно ж, лише при умові, є удосталь часу для відпочинку та релаксації, достатньої кількості сну і здорового харчування.

Безпричинний страх є досить поширеною проблемою, яка може впливати на якість життя людини, а для відутного його зменшення — важливо пам’ятати, що безпричинний страх не повинен бути прийнятий як щось, що не можна змінити.

Консультуйтеся з фахівцями та, знайшовши підхоже лікування і відпрацювавши чіткість застосування методів самостійної регуляції — покращуйте свій стан блискавично та поступово повертайте повний контроль над життям!

Автор