Простір Психологів

В сучасному світі, коли стрес та нервове напруження стали неодмінною складовою повсякденного життя, психічні розлади стають все поширенішими.

Один з таких розладів – психастенія, яка характеризується виснажливою втомою, нездатністю приймати рішення та постійним почуттям тривоги.

У цій статті ми розглянемо основні аспекти психастенії, її симптоми та підходи до лікування.

Визначення психастенії

Психастенія – це один з типів тривожного розладу, який характеризується загальним почуттям тривоги, підвищеною вразливістю та емоційною нестійкістю.

Люди, що страждають від психастенії, відчувають постійну втому та неспроможність приймати рішення, навіть у незначних ситуаціях.

Вони постійно переживають невиправдані сумніви і розгубленість у своїх здібностях.

Симптоми психастенії

Симптоми психастенії можуть проявлятися по-різному у різних людей, але основні ознаки розладу включають наступні:

1. Тривожність та нервова напруженість
   • Люди з психастенією постійно перебувають у стані тривоги та нервового напруження.
   • Вони постійно переживають страх перед незначними подіями або ситуаціями, що здаються безпечними для багатьох інших людей.
   • Це може супроводжуватися фізичними симптомами, такими як:
     • підвищене серцебиття,
     • поколювання в животі,
     • потовиділення,
     • дратівливість
       
2. Обмежена здатність до прийняття рішень
   • Люди, що страждають від психастенії, мають великі труднощі у прийнятті рішень.
   • Вони постійно сумніваються в своїх власних здібностях та постійно перебирають різні варіанти, що ускладнює здатність до ефективного вирішення проблем.
     
3. Загальна втома та зневага
   • Люди з психастенією часто відчувають загальну втому, навіть при незначних фізичних або розумових навантаженнях.
   • Вони можуть постійно відчувати виснаженість та нездатність до продуктивної діяльності.
   • Крім того, вони можуть відчувати зневагу до своїх обов’язків, роботи чи інших речей, що раніше приносили їм задоволення.
     
4. Розгубленість та сумніви
   • Люди з психастенією часто переживають постійні сумніви у своїх здібностях та прийнятих рішеннях.
   • Вони можуть ставити під сумнів свої вчинки, думки та почуття, і це може призводити до постійної розгубленості та неспокою.
     
5. Фізичні симптоми
   • Психастенія також може супроводжуватися рядом фізичних симптомів, таких як:
     • головний біль,
     • м’язова напруга,
     • проблеми зі сном,
     • шлункові розлади
     • інші прояви функціональних розладів організму

Важливо зазначити, що симптоми психастенії можуть варіюватися у різних людей і можуть бути спричинені різними факторами.

Діагноз та лікування психастенії повинні здійснюватися кваліфікованим фахівцем, таким як психіатр або психолог, на підставі детального огляду симптомів та врахування індивідуальних особливостей пацієнта.

Підходи до лікування психастенії

Лікування психастенії зазвичай включає комплексний підхід, який поєднує психотерапію та, у деяких випадках, медикаментозну терапію.

Ось декілька підходів до лікування психастенії:

1. Психотерапія
   • Когнітивно-поведінкова терапія (КПТ) і психодинамічна терапія є двома широко поширеними методами психотерапії для лікування психастенії.
   • КПТ допомагає клієнту змінити негативні думки та переконання, що викликають тривогу, а психодинамічна терапія допомагає розуміти корінні причини тривоги та виробити стратегії для її подолання.
     
2. Медикаментозна терапія
   • У деяких випадках лікар може призначити препарати проти тривожності або антидепресанти для зменшення симптомів психастенії.
   • Важливо враховувати, що медикаменти мають бути призначені та контрольовані лікарем.
     
3. Самоуправління та зміна способу життя
   • Важливо навчитися ефективним стратегіям самоуправління тривоги, таким як глибоке дихання, релаксація, медитація та фізична активність.
   • Зміна способу життя, включаючи здоровий режим харчування, регулярний сон та відпочинок, також може позитивно впливати на симптоми психастенії.
     
4. Підтримка та розуміння оточуючого соціуму
   • Для людей, що страждають від психастенії, підтримка близьких людей та розуміння їхньої ситуації можуть бути надзвичайно важливими.
   • Спілкування з розуміючими людьми та участь у груповій терапії можуть допомогти в зменшенні почуття самотності та встановленні позитивних зв’язків.

Підсумки

Психастенія – це тривожний розлад, що характеризується виснажливою втомою, нездатністю приймати рішення та постійним почуттям тривоги.

Розуміння симптомів та підходів до лікування психастенії може допомогти тим, хто стикається з цим розладом, знайти шлях до полегшення та покращення якості життя.

Експерти у Просторі Психологів наголошують на важливості своєчасного звернення до кваліфікованого фахівця для отримання діагностики та плану лікування психастенії, адже кожен її випадок вимагає індивідуального підходу.

Підбір фахівців

У спеціальному розділі веб-платформи можна зручно і швидко підібрати експертів як за однією основною спеціалізацією, скажімо “психастенія”, так і одразу за кількома, наприклад “психолог”, “психотерапевт” і “психіатр” тощо

Універсальний і простий алгоритм “націлювання експертизи” у Просторі Психологів дозволяє, при потребі чи бажанні, додавати до параметрів відбору і такі атрибути як відчуття, скарги, ціна, спеціальність, метод, стать, мова (автоматично — українська, звісно ж), досвід, стиль, галузі тощо

Інтуїтивно зрозуміла послідовність підбору фахівця на psychology.space здатна забезпечувати 100% взаємовідповідність фахівця і клієнта буквально з першого разу, що, серед іншого:

• неабияк економить час клієнтів на безпосередній пошук потрібного рішення
• позбавляє і клієнтів, і фахівців необхідності витрачати дорогоцінні перші хвилини консультації на достеменне з’ясування взаємовідповідності

Ескапізм – це поняття, яке відноситься до прагнення втекти від реальності та зануритися у світ фантазії.

У сучасному світі, насиченому стресом і непередбачуваністю, люди все більше шукають способів знайти уявну втечу, щоб відчути трохи спокою і відпочинку.

Існує безліч форм ескапізму, але однією з найпоширеніших і популярних є занурення у світ мистецтва, літератури, кіно, ігор та інших творчих проявів.

У даній статті ми розглянемо природу ескапізму, його позитивні та негативні аспекти, а також його вплив на сучасне суспільство.

Розмаїття форм ескапізму

У світі ескапізму існує безліч форм і проявів, які допомагають нам відчути уявну втечу від реальності.

Ось кілька з них:

1. Літературний ескапізм.
   • Книги можуть перенести нас в інші світи та епохи, дозволяючи забути про справи та зануритися у художній світ.
   • Вони надають можливість пережити пригоди разом з героями, співчувати їхнім емоціям і відчувати нові відчуття.
2. Кінематографічний ескапізм.
   • Фільми та серіали є одним із найпоширеніших засобів ескапізму.
   • Вони дозволяють нам відчути себе частиною історій та пережити різні емоції, незалежно від того, чи це фантастика, драма або комедія.
3. Геймінг-ескапізм.
   • Комп’ютерні ігри – це ще одна форма ескапізму, яка стає все популярнішою.
   • Вони дозволяють нам взяти участь у фантастичних пригодах, стати героями своїх власних історій та взаємодіяти з вигаданими світами.
4. Мистецтво та творчість.
   • Малювання, музика, танці, написання – це всі форми творчості, які можуть стати способом ескапізму.
   • Ці процеси допомагають нам зосередитися на самовираженні, втекти від повсякденних проблем і зануритися у світ краси та фантазії.

Ескапізм може бути реалізовано через читання книг, перегляд фільмів або серіалів, гру в комп’ютерні ігри, підкорювання вигаданих світів у рольових іграх або створення імагінарних світів у малюнках та інших формах мистецтва.

Ескапізм дає можливість людині на мить втекти від повсякденних проблем, стресу, нудьги або суєти, занурившись у світ незвичайних і неможливих речей.

Позитивні аспекти ескапізму

Ескапізм має свої позитивні аспекти, які сприяють нашому фізичному та емоційному добробуту:

1. Емоційний відпочинок і стрес-реліз
   • Ескапізм дає можливість відпочити від повсякденного стресу, заспокоїти розум і відновити емоційну рівновагу.
   • Втікаючи у світ фантазії, ми забуваємо про проблеми та тривоги, що дозволяє отримати заряд позитивних емоцій та енергії.
2. Стимулювання творчості та уяви
   • Ескапізм спонукає до розширення меж уяви та творчості.
   • Він надихає думати ширше, втілювати нові ідеї та виходити за рамки звичайного мислення.
   • Він розвиває когнітивні навички та відкриває нові горизонти.
3. Змога пережити неможливе
   • Ескапізм надає можливість пережити речі, які у реальному житті можуть бути неможливими. Ми можемо стати супергероями, подорожувати у часі, взаємодіяти з фантастичними створіннями та відчути себе частиною уявного світу.

Ескапізм втілює будь-які ідеали та фантазії у життя. Ми можемо стати тим, ким мріємо бути, відчути себе могутніми, красивими чи розумними.

Це допомагає побудувати позитивне самовідчуття та підтримує мотивацію.

Негативні аспекти ескапізму

Незважаючи на всі позитивні сторони ескапізму, він також може мати свої негативні наслідки:

1. Втрата контакту з реальністю
   • Занурення у світ фантазії може призвести до втрати контакту з реальністю.
   • Якщо ми витрачаємо занадто багато часу на уявну втечу, ми можемо пропустити важливі реальні події та можливості.
   • Втрата реальності може вплинути на взаємини з оточуючими та здатності функціонувати у суспільстві.
2. Соціальна ізоляція та залежність
   • Якщо ескапізм стає для нас головним способом втечі від реальності, це може призвести до соціальної ізоляції.
   • Ми можемо відмовитись від соціальних зв’язків та важливих взаємин на користь уявного світу.
   • Крім того, може розвинутися залежність від ескапізму, коли ми не можемо контролювати свою потребу в уявній втечі.
3. Втеча від проблем та викликів
   • Хоча ескапізм може допомогти нам тимчасово втекти від проблем і стресу, він не розв’язує ці проблеми.
   • Втікаючи у світ фантазії, ми можемо уникати важливих реальних завдань та викликів, що може мати негативний вплив на наше особисте і професійне життя.

Підсумки

Ескапізм – це спосіб втекти від реальності та зануритися у світ уяви та фантазії.

Він має свої позитивні аспекти, які дозволяють нам отримувати емоційний відпочинок, стимулювати творчість та втілювати наші ідеали.

Експерти у Просторі Психологів наголошують, що ескапізм може мати негативні наслідки, такі як втрата контакту з реальністю, соціальна ізоляція та втеча від реальних проблем.

Тому, інколи, важливо за допомогою фахівців збалансувати наше прагнення до уявної втечі із відповідальністю за реальну життєву ситуацію.

Підбір фахівців

У спеціальному розділі веб-платформи можна зручно і швидко підібрати експертів як за однією основною спеціалізацією, скажімо “ескапізм”, так і одразу за кількома, наприклад “психолог”, “психотерапевт” і “психіатр” тощо

Універсальний і простий алгоритм “націлювання експертизи” у Просторі Психологів дозволяє, при потребі чи бажанні, додавати до параметрів відбору і такі атрибути як відчуття, скарги, ціна, спеціальність, метод, стать, мова (автоматично — українська, звісно ж), досвід, стиль, галузі тощо

Інтуїтивно зрозуміла послідовність підбору фахівця на psychology.space здатна забезпечувати 100% взаємовідповідність фахівця і клієнта буквально з першого разу, що, серед іншого:

• неабияк економить час клієнтів на безпосередній пошук потрібного рішення
• позбавляє і клієнтів, і фахівців необхідності витрачати дорогоцінні перші хвилини консультації на достеменне з’ясування взаємовідповідності

Психоз (гострий психотичний розлад) – патологічний стан інтенсивного порушення психічної діяльності, що проявляється у неадекватному сприйнятті оточуючої дійсності та себе у ній.

Супроводжується різними типами марення, галюцинацій, психомоторними порушеннями.

Є поширеним симптомом багатьох психіатричних та неврологічних захворювань та станів.

Психоз є визначальною ознакою:

1. Розладів шизофренічного спектру,
2. Розладів настрою,
3. Вживання психоактивних речовин,
4. Алкогольного отруєння,
5. Клінічною ознакою деяких набутих і дегенеративних неврологічних патологій.

Таким чином, психоз є важливою мішенню для оцінки та лікування пацієнтів, які отримують допомогу неврологів і психіатрів.

ВИЗНАЧЕННЯ ПСИХОЗУ

У ранніх виданнях “Діагностичного та статистичного посібника з психічних розладів” (DSM) Американської психіатричної асоціації (APA) — психоз визначали в широкому сенсі як

«значне порушення тестування реальності» або «втрату кордонів его», що перешкоджає здатності задовольняти звичайні потреби життя.

Такий підхід до визначення психозу підкреслював наявність функціональних обмежень щодо симптомів, які ймовірно викликають їх, і розмивав межу між психотичними та непсихотичними психічними розладами.

У своїй поточній концепції психозу як APA5, так і Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) визначають психоз вузько, вимагаючи наявності галюцинацій, марення або поєднання обох цих симптомів (як галюцинацій без розуміння, так і марення) для постановки діагнозу.

Ці симптоми є чітко визначеними загальними ознаками психозу як при психічних розладах, так і при неврологічних станах.

Вони фіксуються неофіційними та структурованими клінічними оцінками та достатньо добре піддаються лікуванню.

ГАЛЮЦИНАЦІЇ ЯК СИМПТОМ ПСИХОЗУ

Галюцинація визначається як чуттєве сприйняття за відсутності відповідного зовнішнього або соматичного подразника та описується відповідно до сенсорної області, в якій вона виникає (наприклад, зорові або слухові галюцинації).

Галюцинації можуть виникати як з розумінням їх галюцинаторної природи, так і без нього.

Відсутність розуміння галюцинації визначає її як психотичний симптом, тобто галюцинацію, для якої порушується перевірка реальності.

Галюцинації без розуміння протиставляються галюцинаціям, які людина визнає нереальними.

Приклади галюцинацій із збереженим розумінням включають:

• зорові галюцинації мігренозної аури,
• гіпнагогічні (під час засинання)
• гіпнопомпічні (під час неспання) галюцинації,
• пов’язані з перехідним станом сну,
• галюцинації, коли хтось називає своє ім’я, що час від часу виникає у багатьох психіатрично та неврологічно здорових людей.

Слухові галюцинації, що включають чуття голосів, які розмовляють один з одним, пропонуючи поточні коментарі щодо власних дій, і «відлуння думок» (галюцинації, під час яких пацієнт чує свої думки, вимовлені вголос) є симптомами «першого рангу» шизофренії.

Перші два з цих типів слухових галюцинацій вважалися настільки аномальними, що лише їх наявність (за відсутності марення або інших розладів мислення, мови та поведінки чи негативних симптомів) була достатньою для встановлення діагнозу шизофренії за критеріями DSM-IV-TR6 та його попередниками.

МАРЕННЯ ЯК СИМПТОМ ПСИХОЗУ

Марення – це усталені помилкові переконання, які ґрунтуються на неправильних (хибних) висновках про реальність, яка є зовнішньою для людини, або про неї саму.

Маревні ідеї неухильно зберігаються, незважаючи на представлення пацієнту доказів, які їх спростовують.

Марення часто поділяють на два типи: звичайні та дивні.

• Звичайні марення
  • Походять від неправильного тлумачення повсякденного досвіду і, як такі, є зрозумілими, але не сприймаються іншими представниками культури чи субкультури людини (тобто не є релігійними віровченнями).
  • Наприклад, пацієнт, який вважає, що невідома група змовників спрямовує його заощадження на рахунок терористичної групи, незважаючи на те, що йому надано докази протилежного (наприклад, банківські виписки), демонструє цей вид марення.

• Дивні марення включають явища, які фізично неможливі або які більшість людей у культурі цієї людини вважали б абсолютно неправдоподібними.
  • DSM-IV-TR наводить як приклад дивної омани віру в те, що незнайомець видалив чиїсь внутрішні органи та замінив їх органами іншої людини, не залишивши жодних ран чи шрамів.

Маревні ідеї протиставляються надцінним ідеям, які є необґрунтованими переконаннями або ідеями, яких дотримуються з сильним, але не оманливим переконанням.

ЛІКУВАННЯ ПСИХОЗУ

Систематичні огляди та метааналізи демонструють, що типові (першого покоління) та атипові (другого покоління) антипсихотики подібні щодо їх сприятливого впливу на частоту появи та тяжкість галюцинацій і марення.

Вони залишаються широко використовуваними для лікування психотичних захворювань.

Варто зазничити, що психосоціальні втручання також є важливими елементами лікування пацієнтів із первинними та вторинними психозами, особливо під час стабільної фази хвороби.

Ці втручання включають навчання пацієнта та його сім’ї, когнітивно-поведінково-орієнтовану терапію, самостійне лікування в громаді, навчання соціальним навичкам, та сприяння працевлаштуванню.

До додаткових немедикаментозних втручань, які можуть зменшити тригери появи психотичних симптомів, особливо серед пацієнтів із психозом, що є наслідком деменції, належать:

1. Покращення сенсорних функцій (наприклад, слухові апарати, окуляри),
2. Ідентифікація середовища, що передує перцептивним або когнітивним неправильним інтерпретаціям,
3. Контроль стимулів.
4. тощо

ПІДСУМКИ

Якщо ви спостерігаєте подібність між будь-яким із вищевказаних сиптомів чи проявів психозу у себе чи серед своїх близьких, фахівці у “Просторі Психологів” рекомендують без зволікань звертатися якщо не одразу до психотерапевта чи психіатра, то до психолога

Своєчасне звернення до фахівців допоможе максимально нейтралізувати можливі негативні наслідки психозу при мінімальних витратах часу і коштів

ПІДБІР ФАХІВЦІВ

У спеціальному розділі веб-платформи можна зручно і швидко підібрати експертів як за однією основною спеціалізацією, скажімо “психоз”, так і одразу за кількома, наприклад “психолог”, “психотерапевт” і “психіатр” тощо

Універсальний і простий алгоритм “націлювання експертизи” у Просторі Психологів дозволяє, при потребі чи бажанні, додавати до параметрів відбору і такі атрибути як відчуття, скарги, ціна, спеціальність, метод, стать, мова (автоматично — українська, звісно ж), досвід, стиль, галузі тощо

Інтуїтивно зрозуміла послідовність підбору фахівця на psychology.space здатна забезпечувати 100% взаємовідповідність фахівця і клієнта буквально з першого разу, що, серед іншого:

• неабияк економить час клієнтів на безпосередній пошук потрібного рішення
• позбавляє і клієнтів, і фахівців необхідності витрачати дорогоцінні перші хвилини консультації на достеменне з’ясування взаємовідповідності

Апатія передбачає відсутність інтересу до різних аспектів життя, включаючи звичайні щоденні завдання та соціальну діяльність.

Це часто спостерігається в різному ступені у здорових людей, але це також симптом ряду різних психічних захворювань, включаючи депресію.

Походження терміну апатія походить від форми префікса «а», що означає «без», і грецького pathos, що означає «емоція, почуття, страждання».

Таким чином, апатія спочатку була визначена як свобода від страждань.

Десь у 18 столітті значення змінилося на відчуття відсутності емоцій чи почуттів — байдужості, особливо до важливих або цікавих справ.

Апатія характеризується почуттям байдужості і відсутності емоцій.

Цей термін часто використовується для опису відсутності стурбованості, але в контексті психічного здоров’я така втрата інтересу до різних аспектів життєвих подій часто є ознакою захворювання.

Апатія – це відсутність інтересу до звичайних щоденних завдань і соціальної діяльності.

Здорові люди відчувають її в різному ступені, але це також може сигналізувати про кілька психічних розладів, включаючи депресію.

Види апатії

У дослідженні 2019 року, опублікованому в журналі PLOS One, дослідники визначили та описали такі підтипи апатії:

• Емоційна апатія, що характеризується відсутністю як позитивних, так і негативних емоцій
• Загальна апатія, що характеризується меншою мотивацією, слабкими емоційними реакціями та відсутністю соціальної залученості
• Поведінкова апатія, що характеризується відсутністю самоініціативної поведінки

Дослідження показують, що апатія і ангедонія (відсутність задоволення) тісно пов’язані між собою, і люди, які відчувають вищий рівень апатії, також повідомляють про більшу ангедонію.

Дві інші форми апатії, які можуть відчувати люди, це:

• Апатія сторонніх спостерігачів пов’язана з ефектом спостерігача.
  • Коли людина бачить, що хтось інший потребує допомоги, але не робить нічого, щоб втрутитися чи запропонувати допомогу.
  • Є багато причин, чому люди можуть не вживати заходів у таких ситуаціях, включаючи байдужість до стану іншої людини
• Втома від співчуття
  • Коли людина спочатку турбується, а тоді стає дещо приголомшеною фізично та емоційно виснаженою.
  • Це призводить до зниження здатності відчувати співчуття або емпатію до інших.

Симптоми апатії

Практика надання психологічної допомоги свідчить, що найчастіше ознаки апатії включають:

• Відчуття байдужості
• Труднощі з виконанням повсякденних справ
• Відсутність інтересу до діяльності
• Відсутність емоцій
• Низький рівень енергії
• Відсутність мотивації для досягнення цілей
• Беземоційна реакція як на позитивні, так і на негативні події
• Зменшення своєї участі в будь-якій діяльності

Апатія часто може бути симптомом депресії, але це зовсім не одне й те саме.

Супутні симптоми апатії

Апатія також часто супроводжується іншими симптомами депресії, включаючи ангедонію та млявість.

• Ангедонія

Кореневі слова ангедонія — це префікс «an»-, що означає «без», і грецьке «hedone», що означає «задоволення».

Це означає перебування в стані, коли людина не подобається те, що вона зазвичай любить робити.

Це певним чином схоже на апатію, але апатія ширша за своїм масштабом, ніж ангедонія.

• Млявість

Може бути станом тіла чи розуму або ж в сукупності.

В обох випадках основним компонентом є повільність або млявість.

Надзвичайна сонливість, втома також можуть бути аспектами млявості.

Причини апатії

Більшість людей час від часу зустріяаються з почуттям апатії.

Проте саме тоді, коли ця апатія є стійкою і впливає на багато різних сфер життя, вона стає серйозною проблемою.

Деякі передумови, які можуть викликати апатію, включають:

• тривога
• хвороба Альцгеймера
• депресія
• хвороба Паркінсона
• лобно-скронева деменція
• інсульт
• шизофренія

Коли апатія є хронічною та важкою, вона може заважати багатьом сферам життя.

Це ускладнює ефективність праці, порушує соціальні стосунки та навіть ускладнює виконання елементарних щоденних завдань по догляду за собою.

Діагностика апатії

Спеціаліст поставить запитання про те, як ви себе почуваєте, як ви функціонуєте в різних сферах свого життя.

Основні питання будуть стосовно:

• Будь-які змін в думках, настроях або поведінці
• Будь-якого зниження або відсутність мотивації
• Як ці зміни впливають на якість вашого життя

У деяких випадках ваш лікар може також провести фізичний огляд або скерувати на лабораторні тести, щоб виключити інші захворювання, які можуть сприяти появі ваших симптомів.

Спеціаліст із психічного здоров’я може діагностувати у вас основний психічний стан, який є причиною ваших симптомів.

Хоча це офіційно не визнано, але деякі експерти стверджують, що набір симптомів під назвою «синдром апатії» може бути присутнім у різноманітних нервово-психічних розладах.

Лікування апатії

Лікування апатії залежить від основних причин.

Люди можуть впоратися з загальним почуттям апатії за допомогою зміни способу життя та догляду за собою, але ваш лікар повинен усунути симптоми, спричинені основними медичними або психіатричними захворюваннями.

Для багатьох станів можуть призначатись ліки, психотерапія або їх поєднання.

Для апатії, спричиненої прогресуючими нейродегенеративними розладами, лікар може призначити ліки, щоб спробувати усунути ці симптоми.

Медикаментозне лікування

Медикаменти, які можна використовувати для лікування апатії як симптому, зазвичай, включають:

• Антидепресанти
• Стимулятори
• Антипсихотики

Психотерапія

Ваш лікар може також порекомендувати психотерапію, якщо апатія пов’язана з таким станом, як депресія або тривога.

Когнітивно-поведінкова терапія є одним із підходів, який корегує мислення та поведінку, які можуть сприяти відчуттю байдужості та слабкої мотивації.

Іншими можуть бути психодинімічна, гештальт, інтерперсональна, інтегративна тощо

Самостійна боротьба з апатією

Є також певні способи самодопомоги, які можуть допомогти людині подолати почуття апатії:

• Розбийте великі задачі на менші
  • Природно почуватися розгублено, коли перед вами стоїть велике завдання.
  • Виконуючи невеликі частини глобального завдання щодня, можна просунутися до мети, навіть якщо ви боретеся з почуттям апатії.

• Ставте маленькі цілі
  • Взявши на себе занадто багато, а потім не виконавши завдання, ви можете почуватися розбитими та невмомтивованим.
  • Замість цього зосередьтеся на виконанні дрібніших завдань, з якими легше справлятись.

• Слідкуйте за тригерами
  • Зверніть увагу на те, чи є певні ситуації чи стрес-фактори, які змушують вас почуватися апатично.
  • Усунення перешкод, які змушують вас відчувати себе невмотивованими, може допомогти вам почувати краще та більш натхненно.

• Змініть свій розпорядок дня.
  • Іноді через повсякденну рутину ви можете втратити натхнення.
  • Шукайте способи вирватися зі звичного розпорядку дня, навіть якщо ці зміни відносно невеликі

• Зрештою, не бійтеся просити про допомогу.
  • Друзі та сім’я, які підтримують вас, можуть допомогти коли ви відчуваєте себе невмотивованими,
  • Їх підтримка може викликати інтерес інтерес до конкретної справи та навіть просто до життя.

Підсумки

Своєчасне звернення до лікаря або спеціаліста з психічного здоров’я допоможе швидко і доступно знайти правильний метод лікування апатії, який оптимально вам підійде саме вам.

Підбір фахівців

У спеціальному розділі веб-платформи можна зручно і швидко підібрати експертів як за однією основною спеціалізацією, скажімо “апатія”, так і одразу за кількома, наприклад “психолог”, “психотерапевт” і “психіатр” тощо

Універсальний і простий алгоритм “націлювання експертизи” у Просторі Психологів дозволяє, при потребі чи бажанні, додавати до параметрів відбору і такі атрибути як відчуття, скарги, ціна, спеціальність, метод, стать, мова (автоматично — українська, звісно ж), досвід, стиль, галузі тощо

Інтуїтивно зрозуміла послідовність підбору фахівця на psychology.space здатна забезпечувати 100% взаємовідповідність фахівця і клієнта буквально з першого разу, що, серед іншого:

• неабияк економить час клієнтів на безпосередній пошук потрібного рішення
• позбавляє і клієнтів, і фахівців необхідності витрачати дорогоцінні перші хвилини консультації на достеменне з’ясування взаємовідповідності