Простір Психологів

У сучасному швидкому темпі життя, пов’язаному зі зростаючими вимогами і стресом, нервове виснаження стає все більш поширеним явищем.

Цей стан, що характеризується втратою енергії, фізичним та емоційним виснаженням, може серйозно вплинути на якість життя та загрожувати здоров’ю людини.

Нервове виснаження є серйозною проблемою, яку необхідно зрозуміти і навчитися протидіяти.

Ця стаття присвячена дослідженню нервового виснаження, його симптомам, причинам та ефективним стратегіям протидії.

Вона допоможе розкрити важливі аспекти цього стану, щоб кожна людина могла бути свідомою про його наслідки та знайти шляхи впоратися з ним.

Симптоми нервового виснаження

Нервове виснаження може проявлятися широким спектром симптомів, які впливають як на фізичне, так і на емоційне становище людини.

Ось деякі типові симптоми нервового виснаження:

1. Хронічна втома
   • Люди, що страждають від нервового виснаження, часто відчувають надмірну втому, навіть після достатнього відпочинку.
2. Безсоння
   • Проблеми зі сном, зокрема безсоння, є ще одним поширеним симптомом нервового виснаження.
3. Фізичні проблеми
   • Нервове виснаження може призводити до різноманітних фізичних симптомів, таких як головні болі, м’язові напруження, шлункові розлади, загострення хронічних захворювань та зниження імунітету.
4. Емоційна нестабільність
   • Люди з нервовим виснаженням відчувають постійний стрес, роздратованість, тривогу та почуття пригніченості.
5. Знижена концентрація та погіршення пам’яті
   • Нервове виснаження може впливати на пізнавальні функції, такі як концентрація, пам’ять та прийняття рішень.
6. Соціальна відчуженість
   • Нервове виснаження призводить до відчуття відчуженості та відмови від соціальних активностей.

Ці симптоми нервового виснаження залежать від стану кожної людини, і їх інтенсивність може залежати від рівня стресу та інших факторів.

Важливо вчасно розпізнати ці симптоми і прийняти необхідні заходи для відновлення фізичного та емоційного благополуччя.

Причини нервового виснаження

Нервове виснаження може мати різноманітні причини, які взаємодіють між собою та сприяють його розвитку.

Ось деякі загальні причини нервового виснаження:

1. Перевантаження роботою і стресові ситуації
   • Великий обсяг роботи, терміновість виконання роботи, підвищений обсяг вимог та відповідальності на робочому місці можуть призводити до надмірного напруження і перевантаження.
2. Нестача відпочинку
   • Недостатній час для відновлення і відпочинку після періодів напруження може призводити до накопичення фізичного та емоційного стресу.
3. Проблеми у особистому житті та міжособистісні конфлікти
   • Негативні емоції і стрес в особистому житті можуть перетворитися на хронічний стрес і впливати на загальну психологічну стійкість.
4. Неефективні стратегії управління стресом
   • Недостатні навички управління стресом та відсутність ефективних стратегій для відпочинку і релаксації можуть призвести до накопичення стресу та підвищити вразливість до нервового виснаження.
5. Високі очікування та самокритика
   • Прагнення до бездоганності та перфекціонізм можуть підвищити ризик нервового виснаження.

Варто зауважити, що причини нервового виснаження можуть бути індивідуальними для кожної людини, і впливати на них можуть різні фактори, які треба враховувати при пошуку стратегій протидії нервовому виснаженню.

Стратегії протидії нервовому виснаженню

Протидія нервовому виснаженню вимагає комплексного підходу, який охоплює фізичні, емоційні та поведінкові стратегії.

Ось деякі ефективні стратегії, які можна використовувати для протидії нервовому виснаженню:

1. Управління стресом
   • Запровадження регулярної фізичної активності, включення в розклад дня часу для відпочинку і розваг також можуть допомогти знизити рівень стресу.
2. Раціональне планування роботи
   • Дотримання розумного режиму праці й відпочинку допоможе зберегти енергію та попередити перенапруження.
3. Соціальна підтримка
   • Підтримка оточуючих може допомогти зняти стрес, отримати підтримку та перспективу ззовні.
4. Збалансоване харчування і відпочинок
   • Дотримуйтесь регулярного режиму сну, намагайтеся отримати достатню кількість якісного сну для відновлення фізичних та емоційних сил.
5. Самозахист
   • Приділіть увагу своїм особистим потребам, включаючи час для відпочинку, релаксації, хобі та задоволення.
6. Відпочинок і розваги
   • Займіться хобі, яке вам приносить радість, проведіть час з друзями і родиною, робіть те, що допомагає розслабитися і зарядитися позитивною енергією.

Підсумки

Нервове виснаження є серйозною проблемою, яка може впливати на фізичне та емоційне здоров’я людини.

Воно може бути спричинене різноманітними факторами, такими як стрес на роботі, особисті проблеми, недостатня підтримка та неефективні стратегії управління стресом.

Відсутність своєчасного розпізнавання та недбале ставлення до нервового виснаження може призвести до серйозних наслідків для здоров’я та якості життя.

Зосередження на попередженні та керуванні нервовим виснаженням може покращити якість життя та загальний стан благополуччя.

Відведення часу на самопізнання, догляд за собою та встановлення здорових границь допоможуть зберегти енергію, зменшити стрес та покращити загальний стан самопочуття.

Фахівці у Просторі Психологів мають підстави стверджувати, що коректне розуміння причин і симптомів нервового виснаження — перший крок до запобігання його загострень та запорука забезпечення довгострокового благополуччя

Підбір фахівців

У спеціальному розділі веб-платформи можна зручно і швидко підібрати експертів як за однією основною спеціалізацією, скажімо “нервове виснаження”, так і одразу за кількома, наприклад “психолог”, “психотерапевт”, “психіатр” і “психоневролог” тощо

Універсальний і простий алгоритм “націлювання експертизи” у Просторі Психологів дозволяє, при потребі чи бажанні, додавати до параметрів відбору і такі атрибути як відчуття, скарги, ціна, спеціальність, метод, стать, мова (автоматично — українська, звісно ж), досвід, стиль, галузі тощо

Інтуїтивно зрозуміла послідовність підбору фахівця на psychology.space здатна забезпечувати 100% взаємовідповідність фахівця і клієнта буквально з першого разу, що, серед іншого:

• неабияк економить час клієнтів на безпосередній пошук потрібного рішення
• позбавляє і клієнтів, і фахівців необхідності витрачати дорогоцінні перші хвилини консультації на достеменне з’ясування взаємовідповідності

Нервозність стала невід’ємною складовою сучасного життя, коли стрес та напруженість стали неухильними співмешканцями нашого повсякденного існування.

Здавалося б, що виробничий прогрес та технологічні досягнення повинні забезпечити нам більше комфорту і спокою, проте зростання темпів життя, перевантаженість і постійний стрес викликають у багатьох людей негативну реакцію – нервозність.

Нервозність може проявлятися різноманітними способами, від постійного напруження і роздратування до тривожності та панічних атак.

Ця проблема набуває все більшого розповсюдження в сучасному суспільстві, і важливо розуміти її причини, наслідки та шляхи подолання.

Причини нервозності

Нервозність може мати різноманітні причини, які включають як зовнішні фактори, так і внутрішні особистісні чинники. Ось деякі з них:

1. Стресові ситуації
   • Нервозність часто виникає в результаті стресу, який може бути пов’язаний з роботою, навчанням, міжособистісними відносинами або фінансовими проблемами.
2. Негативні думки та переконання
   • Часто нервозність виникає через негативні думки, самокритику і переконання про невдачі, недосконалість або неприйнятність.
3. Нестабільність соціального та економічного оточення
   • Неспокій у світі та загрози безпеці впливають на загальний рівень тривоги та нервозності у багатьох людей.
4. Генетичні та біологічні фактори
   • Деякі люди можуть бути більш схильними до нервозності через генетичну спадковість або особливості їх нервової системи.
   • Наприклад, дисбаланс хімічних речовин у мозку, таких як серотонін, впливає на настрій та емоційний стан.
5. Життєві зміни та події
   • Переживання важких життєвих змін, таких як втрата близької людини, розлучення, переїзд або інші кризові ситуації, можуть викликати нервозність.
   • Нові вимоги, незнайомі обставини та несподівані виклики можуть порушити емоційну рівновагу та спричинити почуття тривоги.
6. Недостатній відпочинок і погані звички.
   • Нестача сну, неправильне харчування, недостатня фізична активність та вживання шкідливих речовин, таких як алкоголь або наркотики, можуть впливати на психічну стійкість і сприяти нервозності.

Розуміння цих причин допоможе краще усвідомити фактори, що сприяють нервозності.

Стратегії подолання нервозності

Нервозність може бути викликана різними причинами, але є ефективні стратегії, які допомагають подолати цей стан і поліпшити емоційне благополуччя. Ось деякі з них:

1. Підтримка від близьких та професіоналів
   • Важливо не замикатися в собі і звертатися до близьких людей або професіоналів, якщо нервозність стає нестерпною.
2. Регулярна фізична активність.
   • Фізична активність випускає ендорфіни – природні антидепресанти, які поліпшують настрій та знижують рівень тривоги.
3. Техніки релаксації та медитації.
   • Вправи релаксації, такі як глибоке дихання, йога або прогресивна м’язова релаксація, можуть допомогти заспокоїти нервову систему та знизити тривожність.
4. Раціональне та позитивне мислення.
   • Свідоме спостереження за думками та заміна негативних міркувань на позитивні може допомогти знизити тривожність і покращити емоційний стан.
   • Розвитку раціонального і позитивного мислення можна досягти за допомогою технік когнітивно-поведінкової терапії.
5. Правильне планування та управління часом.
   • Регулярні перерви та відпочинок також є важливими для відновлення енергії та зниження рівня нервозності.
6. Здоровий спосіб життя.
   • Регулярне здорове харчування, достатній сон та обмеження вживання шкідливих речовин, таких як алкоголь або наркотики, можуть позитивно впливати на фізичне та психічне здоров’я.
   • Збалансований спосіб життя підтримує емоційну стійкість та резистентність до стресу.

Ці стратегії можуть бути ефективними в подоланні нервозності, але варто пам’ятати, що кожна людина є унікальною, і можливо знадобиться власний підхід для кращих результатів.

Дослідження та пробування різних методів допоможуть визначити, які стратегії працюють найкраще для вас.

Нервозність є поширеним станом, який може впливати на наше емоційне та фізичне благополуччя. Її причини можуть бути різноманітними, включаючи стресові ситуації, негативні думки, генетичні та біологічні фактори, соціальні та економічні зміни та життєві події.

Однак, існують ефективні стратегії, які можуть допомогти подолати нервозність.

Підсумки

Експерти у Просторі Психологів констатують, що регулярна фізична активність, техніки релаксації та медитації, раціональне мислення та позитивна самомовлення, підтримка від близьких та професіоналів, правильне планування та управління часом, а також здоровий спосіб життя — можуть допомогти знизити рівень нервозності.

Подолання нервозності може вимагати часу, наполегливості та зусиль, але займаючись емоційним благополуччям, ми можемо покращити якість свого життя та досягти більшого внутрішнього спокою і рівноваги.

Підбір фахівців

У спеціальному розділі веб-платформи можна зручно і швидко підібрати експертів як за однією основною спеціалізацією, скажімо “нервозність”, так і одразу за кількома, наприклад “психолог”, “психотерапевт” і “психіатр” тощо

Універсальний і простий алгоритм “націлювання експертизи” у Просторі Психологів дозволяє, при потребі чи бажанні, додавати до параметрів відбору і такі атрибути як відчуття, скарги, ціна, спеціальність, метод, стать, мова (автоматично — українська, звісно ж), досвід, стиль, галузі тощо

Інтуїтивно зрозуміла послідовність підбору фахівця на psychology.space здатна забезпечувати 100% взаємовідповідність фахівця і клієнта буквально з першого разу, що, серед іншого:

• неабияк економить час клієнтів на безпосередній пошук потрібного рішення
• позбавляє і клієнтів, і фахівців необхідності витрачати дорогоцінні перші хвилини консультації на достеменне з’ясування взаємовідповідності

Неврастенія, невротична реакція чи невроз – це психічний розлад, який все частіше зустрічається в нашому сучасному суспільстві.

За останні роки кількість людей, які страждають від неврастенії, значно зросла, а цей стан став серйозною проблемою для їх особистого благополуччя та соціального функціонування.

Неврастенія може виявитися фізичними симптомами, такими як втома, безсоння та головні болі, а також психологічними проявами, включаючи тривогу, роздратованість та депресію.

Ця стаття присвячена детальному розгляду неврастенії, включаючи її причини, симптоми та шляхи лікування.

Ознаки та симптоми неврастенії

Неврастенія є психічним розладом, який супроводжується різноманітними ознаками та симптомами.

Основні ознаки неврастенії включають фізичні та психологічні симптоми, які можуть впливати на функціонування та якість життя пацієнтів.

Фізичні симптоми:

1. Втома: постійне відчуття слабкості та виснаженості, навіть після відпочинку.
2. Безсоння: заснути складно або пробудження протягом ночі без можливості заснути знову.
3. Головні болі: неприємні відчуття болю або тиску в голові.
4. М’язова напруга: тривожність та стрес можуть спричинити напруження м’язів, що призводить до болю та дискомфорту.
5. Зміни апетиту: можливе зниження апетиту або, навпаки, збільшення апетиту та пристрасть до переїдання.

Психологічні симптоми:

1. Тривога: постійне відчуття тривоги, нервозності та постійних страхів, які можуть бути необґрунтованими.
2. Роздратованість: легке спровокування та підвищена чутливість до незначних подразників, що може призводити до вибухів гніву або іритації.
3. Поганий настрій: відчуття пригніченості, сумніву та безнадії.
4. Концентраційні та мнемічні проблеми: важкість у зосередженні, втрата пам’яті та затримка в розмірковуванні.
5. Знижене самопочуття: втрата інтересу та задоволення від раніше приємних справ і занять.

Неврастенія може значно впливати на функціонування та якість життя пацієнтів.

Люди з неврастенією можуть відчувати знижену працездатність, труднощі в соціальних взаємодіях та погіршення загального самопочуття.

Цей стан може вимагати професійної підтримки та лікування для поліпшення якості життя та покращення самопочуття пацієнтів.

Причини розвитку неврастенії

Неврастенія є комплексним розладом, і у неї можуть бути різні причини розвитку.

Основні фактори, які можуть сприяти появі неврастенії, включають:

1. Стрес
   • Довготривалі або інтенсивні стресові ситуації можуть викликати виснаження організму і сприяти розвитку неврастенії.
   • Це може бути робочий стрес, конфлікти в особистому житті, травматичні події або постійне психологічне навантаження.
2. Перевантаження
   • Надмірна фізична або розумова праця без достатнього відпочинку і релаксації може призвести до виснаження нервової системи і сприяти розвитку неврастенії.
3. Генетичні фактори
   • Деякі дослідження показують, що у людей може бути певна схильність до розвитку неврастенії у зв’язку з генетичними факторами, що впливають на функціонування нервової системи.
4. Психологічні чинники.
   • Певні особливості особистості, такі як перфекціонізм, низька самооцінка, негативне мислення та страхи, можуть сприяти виникненню неврастенії.
5. Соматичні захворювання.
   • Деякі хронічні захворювання, такі як хронічна втома, фіброміалгія, хронічний біль і інші, можуть впливати на стан нервової системи та сприяти розвитку неврастенії.

Важливо зазначити, що неврастенія є складним станом, і зазвичай розвивається внаслідок комбінації кількох факторів, а не окремої причини.

Крім того, кожна людина може мати свою власну унікальну комбінацію факторів, які сприяють її вразливості до розвитку неврастенії.

Діагностика неврастенії

Діагностика неврастенії зазвичай включає комплексний підхід, який базується на оцінці симптомів та виключенні інших можливих медичних та психіатричних причин.

Основні методи діагностики неврастенії включають:

1. Медичний огляд
2. Клінічні симптоми
3. Психіатричне оцінювання
4. Критерії діагностики

Важливо, щоб діагноз неврастенії був встановлений кваліфікованим медичним фахівцем.

Враховуючи складність цього розладу та необхідність виключення інших причин симптомів, рекомендується звернутися до лікаря, який спеціалізується на психіатрії або психології для отримання точної діагностики та подальшого лікування.

Лікування неврастенії

Лікування неврастенії зазвичай включає комплексний підхід, який орієнтований на зменшення симптомів та поліпшення якості життя пацієнта.

Основні методи лікування неврастенії включають:

1. Психотерапія
   • Психотерапевт може провести індивідуальні сесії психотерапії, такі як когнітивно-поведінкова, психодинамічна, гештальт-терапія тощо.
   • Ці методи допомагають зрозуміти причини неврастенії, змінювати негативні мислення та вчинки, розвивати стратегії копінгу зі стресом і поліпшувати загальний психологічний стан.
2. Фармакотерапія
   • У деяких випадках лікар може розглянути призначення препаратів, таких як анксіолітики (проти тривоги), антидепресанти або снодійні препарати, для зменшення симптомів неврастенії та покращення сну і настрою.
3. Зміни у способі життя
   • Розроблення здорових звичок та зміна небажаних факторів можуть сприяти поліпшенню стану неврастенії.
   • Це може включати регулярну фізичну активність, раціональне харчування, встановлення режиму сну і відпочинку, а також використання стратегій релаксації, таких як йога, медитація або глибоке дихання.
4. Підтримуюча терапія
   • Багато пацієнтів з неврастенією можуть відчувати психологічну та емоційну підтримку.
   • Групова терапія або підтримуючі групи надають можливість обмінюватися досвідом з іншими людьми, які також переживають схожі проблеми, та знайти підтримку та розуміння.

Важливо зазначити, що лікування неврастенії має бути індивідуальним і підлаштованим під потреби кожного пацієнта.

Співпраця з кваліфікованим медичним фахівцем допоможе визначити найефективніші підходи та стратегії лікування для кожного окремого випадку.

Підсумки

Неврастенія є розповсюдженим психічним розладом, який супроводжується різноманітними фізичними та психологічними симптомами.

Її ознаки можуть включати втому, безсоння, головні болі, тривогу, роздратованість та депресію. Цей стан може суттєво впливати на функціонування та якість життя пацієнтів.

Експерти у Просторі психологів наголошують на тому, що лікування неврастенії є індивідуальним процесом і завжди повинно враховувати унікальні потреби кожного пацієнта.

За допомогою спеціалізованої медичної допомоги та психологічної підтримки можна досягти поліпшення стану та підвищення якості життя для людей, що страждають від неврастенії

Підбір фахівців

У спеціальному розділі веб-платформи можна зручно і швидко підібрати експертів як за однією основною спеціалізацією, скажімо “неврастенія”, так і одразу за кількома, наприклад “психолог”, “психотерапевт”, “психіатр” і “психоневролог” тощо

Універсальний і простий алгоритм “націлювання експертизи” у Просторі Психологів дозволяє, при потребі чи бажанні, додавати до параметрів відбору і такі атрибути як відчуття, скарги, ціна, спеціальність, метод, стать, мова (автоматично — українська, звісно ж), досвід, стиль, галузі тощо

Інтуїтивно зрозуміла послідовність підбору фахівця на psychology.space здатна забезпечувати 100% взаємовідповідність фахівця і клієнта буквально з першого разу, що, серед іншого:

• неабияк економить час клієнтів на безпосередній пошук потрібного рішення
• позбавляє і клієнтів, і фахівців необхідності витрачати дорогоцінні перші хвилини консультації на достеменне з’ясування взаємовідповідності

Маразм є психічним розладом, який характеризується втратою здатності до розумного мислення та нездатністю до адекватної оцінки ситуацій та поведінки.

У даній статті будуть розглянуті визначення маразму, його причини, симптоми та можливі методи лікування.

Маразм – це психічний розлад, який належить до групи органічних розладів розумової діяльності.

Він характеризується загальним погіршенням інтелектуальних здібностей, втратою пам’яті та здатності до навчання, а також зниженням рівня соціального функціонування.

Люди, які страждають на маразм, можуть мати труднощі у виконанні простих завдань та взаємодії з оточуючими.

Причини маразму

Причини маразму можуть бути різноманітними і включати як генетичні фактори, так і отримані пошкодження мозку або порушення в розвитку.

Давайте розглянемо деякі з найпоширеніших причин маразму:

1. Генетичні фактори
   • Деякі випадки маразму пов’язані з генетичними аномаліями або спадковими порушеннями.
   • Наприклад, синдром Дауна, що спричинений наявністю додаткової хромосоми 21, може впливати на розвиток мозку і викликати розлади розумової функції.
2. Органічні пошкодження мозку
   • Травми голови, інфекції мозку, цереброваскулярні нещасні випадки (наприклад, інсульт) або хронічні захворювання призводять до органічних пошкоджень мозку, що в свою чергу викликає маразм.
   • Ці ушкодження впливають на різні аспекти мозкової функції і спричинити порушення когнітивних здібностей.
3. Внутрішньоутробний розвиток.
   • Неправильне формування мозку у період внутрішньоутробного розвитку може бути ще однією причиною маразму.
   • Це стається через різноманітні фактори, включаючи генетичні аномалії, вірусні інфекції, недостатнє отримання поживних речовин або вплив шкідливих речовин на мозок плода, що розвивається.
4. Деякі інші фактори можуть також сприяти розвитку маразму.
   • Наприклад, неправильне харчування в ранньому дитинстві,
   • Схильність до шкідливих речовин під час вагітності
   • Недостатні стимулюючі середовища для розвитку мозку
   • тощо

Важливо зазначити, що маразм – це складний розлад, і часто його розвиток є результатом взаємодії декількох факторів.

Для точного визначення причин маразму і розробки ефективного плану лікування рекомендується консультація з медичним фахівцем або психологом.

Симптоми маразму

Симптоми маразму можуть виявлятися у різних проявах і варіювати в залежності від важкості розладу та індивідуальних особливостей людини.

Однак, деякі загальні симптоми маразму включають:

1. Загальне погіршення інтелектуальних здібностей
   • Люди з маразмом часто мають знижений рівень когнітивних функцій, що включає у себе проблеми з мисленням, розумінням, концентрацією, пам’яттю та вирішенням завдань.
   • Вони мають труднощі зі засвоєнням нової інформації та розв’язанням складних завдань.
2. Втрата пам’яті та здатності до навчання
   • Люди з маразмом можуть мати проблеми з пам’яттю, як короткочасною, так і довгочасною.
   • Вони забувають недавні події, втрачають знання, якими раніше володіли, та мають труднощі зі засвоєнням нової інформації.
3. Зниження рівня соціального функціонування
   • Люди з маразмом можуть мати проблеми зі здатністю до адекватної соціальної взаємодії.
   • Вони виявляють нездатність розуміти соціальні норми, емоційну взаємодію та міжособистісні відносини.
   • Це впливає на їх здатність до побудови і підтримки взаємин з оточуючими людьми.
4. Труднощі у виконанні простих завдань
   • Люди з маразмом мають труднощі у виконанні простих завдань повсякденного життя.
   • Навіть такі прості речі, як самообслуговування, планування часу, орієнтація в просторі та організація рутинних дій можуть становити виклик для них.
5. Емоційні та поведінкові проблеми
   • Люди з маразмом можуть мати емоційні та поведінкові проблеми, такі як агресивність, тривожність, настроєві розлади, емоційна нестабільність або суїцидальні думки.
   • Вони проявляють незвичайну поведінку, що відрізняється від соціально прийнятого стандарту.

Важливо пам’ятати, що симптоми маразму можуть бути індивідуальними для кожної людини, і не у всіх випадках вони будуть проявлятися однаково.

Крім того, симптоми можуть змінюватися з часом і залежати від різних факторів, такими як вік, ступінь розладу та доступ до підтримки та лікування.

Лікування маразму

Лікування маразму є складним процесом, який вимагає індивідуального підходу та комбінації різних методів.

Основні методи лікування маразму включають:

• медикаментозну терапію: використання лікарських препаратів для поліпшення функціонування мозку та зменшення симптомів маразму;
• психологічну підтримку та терапію: психологічна підтримка може допомогти клієнту з маразмом вправлятися у повсякденних завданнях та поліпшувати його самопочуття;
• реабілітаційні заходи: фізіотерапія, заняття з логопедом та інші реабілітаційні методи можуть сприяти поліпшенню фізичного та когнітивного стану людини з маразмом;
• підтримка родини: родинна підтримка та навколишнє середовище важливі для успішного лікування маразму.

Підсумки

Маразм є серйозним психічним розладом, який впливає на інтелектуальні здібності та соціальне функціонування людини.

Визначення причин, симптомів та можливих методів лікування маразму може допомогти покращити якість життя тих, хто стикається з цим розладом.

Фахівці у Просторі Психологів наголошують, що лікування маразму потребує індивідуального підходу, а найкращі результати можна досягти за допомогою комбінації різних методів, зокрема психофармакології, психотерапії та реабілітаційним заходам.

Деменція – не є окремим захворюванням, а скоріше загальним терміном для визначення порушення здатності запам’ятовувати, думати чи приймати рішення, що заважає виконувати повсякденні дії.

Хвороба Альцгеймера є найпоширенішим типом деменції. Хоча деменція в основному вражає літніх людей, вона зовсім не є складовою нормального старіння.

Багато людей похилого віку живуть все життя без розвитку деменції.

Нормальне старіння зазвичай включає певне ослаблення м’язів і кісток, затвердіння артерій та судин і деякі вікові зміни пам’яті, які можуть проявлятися такими епізодами:

• Час від часу людина забуває куди поклала ключі від дому
• Не завжди є змога згадати ім’я знайомого
• Забувається якась із недавніх подій
• Людина з усіх сил намагається відшукати потрібне слово, але згадує його пізніше

Зазвичай знання та досвід, накопичені роками та старі спогади залишаються недоторканими.

Які ознаки та симптоми деменції?

Оскільки деменція є загальним терміном, її симптоми можуть сильно відрізнятися від людини до людини.

Назагал, люди з деменцією мають проблеми із:

• Уважністю
• Пам’яттю
• Мовленням
• Зоровим сприйняттям поза типовими віковими змінами зору
• Міркуванням, судженнями та вирішенням проблем

Ознаки, які можуть вказувати на деменцію бувають також такими:

• Людина загубилася в знайомому районі
• Нездатність виконувати завдання самостійно
• Використання незвичних слів для позначення знайомих предметів
• Забування старих спогадів
• Забування імені близького члена родини або друга

Що підвищує ризик розвитку деменції?

По-перше, історія сім’ї. Ті, у кого є батьки або брати чи сестри з деменцією, мають більше шансів розвинути деменцію.

По-друге, вік. Найсильнішим відомим фактором ризику деменції є збільшення віку, причому більшість випадків вражає людей у віці 65 років і старше.

По-третє, проблеми з серцем. Високий кров’яний тиск, високий рівень холестерину та куріння підвищують ризик деменції, якщо їх не лікувати належним чином.

По-четверте, расова/етнічна приналежність. Встановлено, що літні афроамериканці вдвічі частіше, а латиноамериканці — в 1,5 рази частіше хворіють на деменцію, ніж європейці.

По-п’яте, черепно-мозкові травми. Травми голови можуть збільшити ризик деменції, особливо якщо вони серйозні або повторюються.

Як діагностується деменція?

Лікар може провести тести на увагу, пам’ять, здатність вирішувати проблеми та інші когнітивні здібності, щоб перевірити, чи є причина для занепокоєння.

Фізичне обстеження, аналізи крові та сканування мозку, наприклад КТ або МРТ, можуть допомогти визначити основну причину.

Різновиди деменції

• Хвороба Альцгеймера.

Це найпоширеніша причина деменції, що становить від 60 до 80 відсотків випадків. Це викликано специфічними змінами в головному мозку.

Основним симптомом є проблеми із запам’ятовуванням нещодавніх подій, наприклад розмови, яка відбулася кілька хвилин або годин тому, тоді як труднощі із запам’ятовуванням більш віддалених спогадів виникають пізніше в процесі захворювання.

Інші проблеми, такі як труднощі з ходьбою або розмовою або зміни особистості також виникають пізніше.

Сімейна історія є найважливішим фактором ризику. Наявність родича першого ступеня з хворобою Альцгеймера підвищує ризик її розвитку на 10-30 відсотків.

• Деменція з тільцями Леві.

Окрім більш типових симптомів, таких як втрата пам’яті, люди з цією формою деменції можуть мати проблеми з рухом або рівновагою, наприклад скутість або тремтіння.

Багато людей також відчувають зміни в пильності, включаючи денну сонливість, сплутаність свідомості або заклинання витріщання.

Вони також можуть мати проблеми зі сном вночі або можуть відчувати зорові галюцинації (бачити людей, предмети або форми, яких насправді немає).

• Судинна деменція

Близько 10 відсотків випадків деменції пов’язані з інсультами або іншими проблемами з кровопостачанням мозку.

Діабет, високий кров’яний тиск і високий рівень холестерину також є факторами ризику.

Симптоми відрізняються залежно від області та розміру ураженого мозку.

Хвороба прогресує поетапно, тобто симптоми раптово погіршаться, оскільки людина отримує більше інсультів або міні-інсультів.

• Лобно-скронева деменція.

Цей тип найчастіше призводить до змін особистості та поведінки через уражену частину мозку.

Люди з цим захворюванням можуть соромитися або поводитися неадекватно.

Наприклад, раніше обережна людина може робити образливі коментарі та нехтувати обов’язками вдома чи на роботі.

Також можуть бути проблеми з мовними навичками, такими як розмова або розуміння.

• Змішана деменція

Іноді в мозку присутні декілька типів деменції одночасно, особливо у людей віком 80 років і старше.

Наприклад, у людини може бути хвороба Альцгеймера і судинна деменція.

Не завжди очевидно, що в людини змішана деменція, оскільки симптоми одного типу деменції можуть бути найбільш помітними або можуть збігатися з симптомами іншого типу.

Захворювання може прогресувати швидше, ніж при одному виді.

Як лікується деменція?

Лікування деменції залежить від основної причини.

Нейродегенеративні типи, такі як хвороба Альцгеймера, не піддаються лікуванню, хоча існують ліки, які можуть допомогти захистити мозок або впоратися з такими симптомами, як тривога чи зміни поведінки.

Дослідження щодо розробки додаткових варіантів лікування тривають.

Ведення здорового способу життя, включаючи регулярні фізичні вправи, здорове харчування та підтримку соціальних контактів, знижує ймовірність розвитку хронічних захворювань і може зменшити кількість людей з деменцією.

Підбір фахівців

У спеціальному розділі веб-платформи можна зручно і швидко підібрати експертів як за однією основною спеціалізацією, скажімо “деменція”, так і одразу за кількома, наприклад “психолог”, “психотерапевт”, “психіатр”, “психоневролог” тощо

Універсальний і простий алгоритм “націлювання експертизи” у Просторі Психологів дозволяє, при потребі чи бажанні, додавати до параметрів відбору і такі атрибути як відчуття, скарги, ціна, спеціальність, метод, стать, мова (автоматично — українська, звісно ж), досвід, стиль, галузі тощо

Інтуїтивно зрозуміла послідовність підбору фахівця на psychology.space здатна забезпечувати 100% взаємовідповідність фахівця і клієнта буквально з першого разу, що, серед іншого:

• неабияк економить час клієнтів на безпосередній пошук потрібного рішення
• позбавляє і клієнтів, і фахівців необхідності витрачати дорогоцінні перші хвилини консультації на достеменне з’ясування взаємовідповідності

Передовсім, слід розрізняти невроз та невротизм (нейротизм) як рису особистості.

Невроз (невротичний розлад) – це група зворотних функціональних порушень психіки та нервової системи, які розвиваються внаслідок отриманої психотравми, гострого або хронічного стресу, перенапруження, пов’язаних зазвичай з внутрішніми або міжособистісними конфліктами.

При неврозах зберігається критичне ставлення до свого стану та поведінки, відсутня психотична симптоматика, однак спостерігаються напливи «мисленнєвої жуйки», тривоги, надмірного збудження або апатії, дисфункції у виконанні повсякденних завдань.

Слід наголосити, що психологічні травми не завжди зумовлюють виникнення невротичного розладу.

Натомість це залежить від індивідуально-психологічних особливостей людини, її суб’єктивного ставлення до певної ситуації чи події як значущої або ні, домінуючих психологічних захистів тощо.

РІЗНОВИДИ НЕВРОЗІВ

Основні невротичні синдроми (комплекси симптомів):

• неврастенічний: дратівлива слабкість, підвищена стомлюваність, головні болі, м’язові болі, розлади сну, апатія, тахікардія, розсіяність

• обсесивно-компульсивний: нав’язливі думки та дії ритуального характеру для зняття тривоги, розлади сну, застрягання на одному

• дисоціативний (істеричний): демонстративна хворобливість та емоційні реакції з метою привернення уваги, виклику жалю, зазвичай неусвідомлювані людиною

Невротична поведінка є результатом неврозу або підвищеного невротизму.

Невротизм – це не психічний розлад, а риса особистості, що характеризується схильністю до нав’язливих думок, тривогою, емоційною лабільністю та нестійкістю, зниженими стресостійкістю та антиципаційною спроможністю.

Іноді невротизм сприяє розвитку психічного розладу, наприклад, генералізованого тривожного розладу.

Рису неможливо вилікувати, однак можливо зменшити невротичну поведінку шляхом психоедукації, вивчення та управління своїми тригерами, освоєння здорових способів копінгу зі щоденним стресом.

ОСНОВНІ СИМПТОМИ НЕВРОЗУ

• Тривога і побоювання
• Надмірне занепокоєння і почуття провини
• Переважання негативних емоцій і реакцій
• Дратівливість і гнівливість
• Емоційна лабільність
• Низька самооцінка і самосвідомість
• Дезадаптивна реакція на стресові фактори
• Інтерпретація повсякденних ситуацій як загрозливих
• Депресія

Інколи на формування і розвиток того, що в широкому розуміння називають неврозами вказують також:

• Постійна потреба запевнення (навіть щодо дрібниць і речей, які раніше перевірили) і підтримки
• Надмірна залежність від інших або співзалежність у стосунках
• Конфлікти з іншими через відсутність емоційної стійкості або здатності швидко відновитися
• Схильність до перфекціонізму, одержимість тим, щоб усе було правильно

Звичайно, ці симптоми не обов’язково означають, що людина — “невротик” або “невротичка”

Але якщо ця модель поведінки з часом викликає проблеми, варто звернутися за допомогою до психолога/психотерапевта, аби розібратися достеменно у її природі та провести належну психокорекцію.

УСКЛАДНЕННЯ НЕВРОЗІВ

Якщо невроз не лікувати, він може спричиняти чимало труднощів у повсякденному житті, впливаючи на якість стосунків з іншими, почуття задоволеності собою та оточуючою дійсністю, професійний розвиток.

Це пояснюється тим, що невротизованість негативно впливає на психічне здоров’я та здатність функціонувати в повсякденному житті.

Соматичні ускладнення, з часом, можуть включати:

• виснаження та слабкість
• проблеми із серцево-судинною системою
• дисфункцію імунної системи
• астму, алергічні реакції
• дерматологічні проблеми як от екзему
• синдром подразненого кишківника
• головні болі
• розлади харчової поведінки
•  розлади настрою тощо

Таким чином, невротичні розлади можуть призводити до розвитку психосоматичних захворювань, серед яких цукровий діабет, ожиріння, анорексія, бронхіальна астма, тиреотоксикоз, мігрені, гіпертензія тощо.

ЛІКУВАННЯ НЕВРОЗІВ

Якщо невроз спричинений основним психічним розладом, тоді варто перш за все лікувати первинне захворювання.

Зазвичай  така терапія є медикаментозною. Разом із тим корисним може бути зміна способу життя або кола спілкування, збільшення рівня самоусвідомлення.

Часто для зникнення симптоматики неврозу достатньо усунути психотравмуючий фактор (наприклад, знайти або змінити роботу, перестати спілкуватися з певною особою).

ПІДСУМКИ

Безумовно, не можна вилікувати нервозність як рису характеру, але можливо навчитися керувати нервами через усвідомлення та аналіз того, що провокує невротичну поведінку.

Наприклад, середовище стресу високої інтенсивності або відчуття втрати контролю, що посилює уже наявні симптоми.

Тоді можна безпосередньо вирішити ситуативні проблеми та звести до мінімуму прояви невротичної поведінки.

Деякі люди мають більше невротичних нахилів, ніж інші, що пов’язано як зі спадковим фактором, особливостями темпераменту, так і середовищем виховання, спілкування, однак це не означає, що з ними щось не так.

Це не психічний розлад.

Однак якщо ви відчуваєте, що невротизм бере гору або контролює ваш настрій більше, ніж ви самі, варто звернутися за допомогою до спеціаліста.

Найоптимальнішим способом досягти цього є індивідуальна робота з психотерапевтом, який володіє необхідною експертизою

ПІДБІР ФАХІВЦІВ

У спеціальному розділі веб-платформи можна зручно і швидко підібрати експертів як за однією основною спеціалізацією, скажімо “невроз”, так і одразу за кількома, наприклад “психолог”, “психотерапевт” і “психіатр” тощо

Універсальний і простий алгоритм “націлювання експертизи” у Просторі Психологів дозволяє, при потребі чи бажанні, додавати до параметрів відбору і такі атрибути як відчуття, скарги, ціна, спеціальність, метод, стать, мова (автоматично — українська, звісно ж), досвід, стиль, галузі тощо

Інтуїтивно зрозуміла послідовність підбору фахівця на psychology.space здатна забезпечувати 100% взаємовідповідність фахівця і клієнта буквально з першого разу, що, серед іншого:

• неабияк економить час клієнтів на безпосередній пошук потрібного рішення
• позбавляє і клієнтів, і фахівців необхідності витрачати дорогоцінні перші хвилини консультації на достеменне з’ясування взаємовідповідності

Аутизм або ж розлад аутистичного спектру, являє собою різноманітну групу станів, пов’язаних із розвитком мозку.

Характеристики можуть бути виявлені в ранньому дитинстві, але діагноз аутизму часто встановлюється набагато пізніше.

Приблизно одна дитина зі ста має аутизм.

Здібності та потреби людей з аутизмом відрізняються і можуть з часом змінюватись.

У той час як певна частина осіб з РАС можуть вести цілком самостійний спосіб життя, в іншої є більш серйозні порушення та існує необхідність в догляді і супроводі протягом усього життя.

Догляд за людьми з аутизмом має супроводжуватися діями на рівні громади та суспільства для більшої доступності, інклюзивності та підтримки.

Психосоціальні втручання, що ґрунтуються на доказовій базі, можуть покращити комунікативні та соціальні навички, позитивно вплинувши на благополуччя та якість життя як аутистів, так і осіб, які за ними доглядають.

Узагальнення поняття аутизму

Розлади аутистичного спектру (РАС) — це різноманітна група станів. Вони характеризуються певним ступенем труднощів із соціальною взаємодією та спілкуванням.

Іншими характеристиками є нетипові моделі діяльності та поведінки, такі як труднощі з переходом від однієї діяльності до іншої, зосередженість на деталях і незвичні реакції на відчуття.

Здібності та потреби цих людей відрізняються і можуть змінюватися з часом.

У той час як певна частина осіб з РАС можуть вести цілком автономний спосіб життя, в іншої є більш значні порушення та існує необхідність в догляді і супроводі протягом усього життя.

Аутизм часто впливає на освіту та можливості працевлаштування. Крім того вимоги до сімей, які надають допомогу та підтримку можуть бути значними.

Ставлення суспільства та рівень підтримки, що надається місцевими та національними органами влади, є важливими факторами, що визначають якість життя людей з аутизмом.

Люди з аутизмом часто мають супутні захворювання, включаючи епілепсію, депресію, тривожність і синдром дефіциту уваги з гіперактивністю, а також складну поведінку, таку як проблеми зі сном і самотравмування.

Рівень інтелектуального функціонування аутистів дуже різниться, починаючи від глибоких порушень і закінчуючи вищими рівнями.

Причини аутизму

Наявні наукові дані свідчать про те, що ймовірно існує багато факторів, які підвищують ймовірність розвитку у дитини аутизму, включно з екологічними та генетичними факторами.

Наявні епідеміологічні дані свідчать про відсутність причинно-наслідкового зв’язку між вакциною проти кору, паротиту і краснухи та аутизмом.

Попередні дослідження, які припускали причинно-наслідковий зв’язок, виявилися наповнені методологічними недоліками.

Також немає доказів того, що будь-яка інша дитяча вакцина може збільшити ризик аутизму.

Огляди доказів потенційного зв’язку між консервантом тіомерсалом і алюмінієвими ад’ювантами, що містяться в інактивованих вакцинах та  ризиком розвитку аутизму зробили переконливий висновок, що вакцини не підвищують ризик аутизму.

Оцінка та догляд

Широкий спектр втручань, починаючи з раннього дитинства та протягом усього життя, може оптимізувати розвиток, здоров’я, благополуччя та якість життя аутистів.

Своєчасний доступ до психосоціальних втручань на доказовій базі може покращити здатність дітей-аутистів ефективно спілкуватися та соціально взаємодіяти.

Рекомендується спостереження за розвитком дитини як частину звичайного догляду за здоров’ям матері та дитини.

Важливо, щоб після діагностики аутизму дітям, підліткам і дорослим з аутизмом та особам, які за ними доглядають була запропонована відповідна інформація, послуги, рекомендації та практична підтримка відповідно до їхніх індивідуальних потреб і вподобань, що розвиваються.

Потреби людей з аутизмом у медичному обслуговуванні є складними та вимагають ряду інтегрованих послуг, які включають зміцнення здоров’я, догляд та реабілітацію.

Співпраця між сектором охорони здоров’я та іншими секторами, зокрема освітою, працевлаштуванням і соціальним забезпеченням є надважливою.

Наглаяд та допомогу людям з аутизмом та іншими порушеннями розвитку необхідно розробляти та здійснювати за участю людей, які живуть із такими захворюваннями.

Догляд має супроводжуватися діями на рівні громади та суспільства для більшої доступності, інклюзивності та підтримки.

Права людини

Усі люди, включаючи осіб з аутизмом, мають право на найвищий досяжний рівень фізичного та психічного здоров’я.

І все ж люди з аутизмом часто піддаються стигмі та дискримінації, включаючи несправедливе позбавлення медичної допомоги, освіти та можливостей залучатися та брати участь у своїх громадах.

Особи з аутизмом мають такі ж проблеми зі здоров’ям, як і загальне населення.

Однак вони можуть, крім того, мати особливі потреби в охороні здоров’я, пов’язані з їх особливістю або іншими супутніми захворюваннями.

Вони можуть бути більш уразливими до розвитку хронічних неінфекційних станів через такі поведінкові фактори ризику, як відсутність фізичної активності та неправильні харчові уподобання, а також піддаються більшому ризику насильства, травм і жорстокого поводження.

Люди з аутизмом потребують доступних медичних послуг для загальних медичних потреб, як і решта населення, включаючи промоційні та профілактичні послуги та лікування гострих і хронічних захворювань.

Тим не менш, вони мають більший рівень незадоволених потреб у медичному обслуговуванні порівняно з населенням в цілому.

Такі люди також більш уразливі під час надзвичайних гуманітарних ситуацій.

Загальною перешкодою є недостатнє знання та розуміння аутизму постачальниками медичних послуг.

Резолюція ВООЗ щодо РАС

В  2014 році Шістдесят сьомою сесією Всесвітньої асамблеї охорони здоров’я було ухвалено резолюцію під назвою Комплексні та скоординовані зусилля для лікування розладів аутистичного спектру.

Її підтримали більше 60 країн.

Резолюція закликає ВООЗ співпрацювати з державами-членами та партнерськими установами для зміцнення національних можливостей у боротьбі з аутизмом та іншими вадами розвитку.

Організація та її партнери визнають необхідність зміцнення спроможності країн сприяти оптимальному здоров’ю та благополуччю всіх людей з аутизмом.

Зусилля ВООЗ зосереджені на:

• збільшення прихильності урядів до вжиття заходів для покращення якості життя людей з аутизмом;
• сприянні зміцненню спроможності працівників охорони здоров’я надавати належну та ефективну допомогу;
• створенні інклюзивного та сприятливого середовища для людей з аутизмом та іншими порушеннями розвитку та надання підтримки особам, які доглядають за ними.
• надання вказівок щодо політики та планів дій, які стосуються аутизму в ширшому контексті здоров’я, психічного здоров’я та здоров’я мозку та інвалідності;

Підсумки

Фахівці у Просторі Психологів закликають всіх небайдужих об’єднуватися та усунути поточні значні прогалини в ранньому виявленні, догляді, лікуванні та реабілітації психічних і нервових розладів – станів, до яких відноситься також і аутизм.

Це дозволить краще задовольнити соціальні, економічні, освітні та інклюзивні потреби людей, які живуть із психічними та неврологічними розладами, та їхніх сімей, а також якісно покращити півень спостережень та відповідні досліджень в цьому напрямі.

Підбір фахівців

У спеціальному розділі веб-платформи можна зручно і швидко підібрати експертів як за однією основною спеціалізацією, скажімо “аутизм”, так і одразу за кількома, наприклад “сімейний психолог”, “психотерапевт” і “психіатр” тощо

Універсальний і простий алгоритм “націлювання експертизи” у Просторі Психологів дозволяє, при потребі чи бажанні, додавати до параметрів відбору і такі атрибути як відчуття, скарги, ціна, спеціальність, метод, стать, мова (автоматично — українська, звісно ж), досвід, стиль, галузі тощо

Інтуїтивно зрозуміла послідовність підбору фахівця на psychology.space здатна забезпечувати 100% взаємовідповідність фахівця і клієнта буквально з першого разу, що, серед іншого:

• неабияк економить час клієнтів на безпосередній пошук потрібного рішення
• позбавляє і клієнтів, і фахівців необхідності витрачати дорогоцінні перші хвилини консультації на достеменне з’ясування взаємовідповідності

Нижче у відповідних вкладках дві публікації психоенциклопедії, які розкривають тему шизофренія (рос, анахр. — “шизофрения”), через призму теоретичних знань та практичного досвіду авторки-психологині Ірини Григораш та колективної свідомості Простору Психологів

Важливо, що ці та інші публікації у “Просторі Психологів” не претендують на статус “істини в останній інстанції” та, за згодою авторок, можуть доповнюватися у процесі конструктивного обговорення у коментарях.

ПІДБІР ФАХІВЦІВ

У спеціальному розділі веб-платформи можна зручно і швидко підібрати експертів як за однією основною спеціалізацією, скажімо “шизофренія”, так і одразу за кількома, наприклад “психолог”, “психотерапевт” і “психіатр” тощо

Універсальний і простий алгоритм “націлювання експертизи” у Просторі Психологів дозволяє, при потребі чи бажанні, додавати до параметрів відбору і такі атрибути як відчуття, скарги, ціна, спеціальність, метод, стать, мова (автоматично — українська, звісно ж), досвід, стиль, галузі тощо

Інтуїтивно зрозуміла послідовність підбору фахівця на psychology.space здатна забезпечувати 100% взаємовідповідність фахівця і клієнта буквально з першого разу, що, серед іншого:

• неабияк економить час клієнтів на безпосередній пошук потрібного рішення
• позбавляє і клієнтів, і фахівців необхідності витрачати дорогоцінні перші хвилини консультації на достеменне з’ясування взаємовідповідності