Терапія IFS – Internal Family Systems Therapy, або терапія Внутрішніх сімейних систем – революційний метод у роботі з психікою
Витоки методу
Метод IFS зародився у 1980х роках, коли шлюбний та сімейний психотерапевт Річард Шварц (США) працював з пацієнтами, які лікувалися від булімії.
Він звернув увагу на те, що вони, описуючи свої процеси, час від часу, вживали фрази: «Одна частина мене робить/хоче/каже оце, а інша частина мене бажає/відчуває/підбурює зробити оце».
Тож він підійшов до виявленого феномену з інтересом дослідника та на основі отриманої від пацієнтів інформації й подальших досліджень, створив модель Внутрішніх сімейних систем, або IFS, що стала революційним підходом у роботі з психікою.
Що таке IFS
IFS – це модель, яка базується на переконанні, що психіка людини множинна та складається із багатьох субособистостей, або частин, які мають власні характеристики та особливості, немов окремі особистості.
Як сімейний психотерапевт, доктор Шварц, звернув увагу на те, що ці частини можуть взаємодіяти між собою за принципом сімейної системи, у якій народжується, розвивається та функціонує людина.
Автор говорить, що IFS – це метод встановлення внутрішніх (з частинами) та зовнішніх (з оточуючими) зв’язків.
В IFS ми супроводжуємо процес глибокої трансформації психіки без осуду та з повагою до процесів внутрішнього світу людини.
Структура психіки у моделі IFS
Згідно з моделлю IFS, людина народжується із психікою, яка складається з частин. Протягом життя частини перебирають на себе ті чи інші ролі, які служать збереженню та функціонуванню системи.
Досліджуючи частини психіки, др. Шварц побачив, що кожна з них має власні функції у внутрішній системі особистості. Також, всі наявні частини він умовно поділив на три групи, відповідно до виконуваної ними роботи, назвавши їх Менеджерами, Пожежниками та Вигнанцями.
У внутрішньому просторі частини взаємодіють одна з одною, а зовні – з оточуючими.
Також, др. Шварц виявив присутність основи всієї системи та назвав її «Я», або, англійською, Self. Це незмінне ядро психіки кожної людини, завдяки роботі з яким, частини можуть бути виявлені та зцілені.
Завдяки «Я» відбувається встановлення контакту з частинами психіки та примирення конфліктуючих, або поляризованих частин.
Розглянемо характеристики «Я» та груп, на які умовно поділяються частини психіки.
«Я» або Self характеризується такими почуттями, як цікавість, спокій, впевненість, співчуття, сміливість, творчість, ясність, відчуття зв’язку; та такими якостями, як: присутність, терпіння, перспектива, наполегливість і грайливість.
Менеджери. Ці частини розвиваються у процесі набуття механізмів адаптації до навколишнього середовища та сприяють людині у виконанні тих чи інших завдань протягом її життя.
Пожежники формуються внаслідок бажання уникнути дискомфорту та болю. Вони діють реактивно та гасять полум’я нестерпних емоцій. Ці частини відволікають увагу людини та перемикають її на активності, у які вона тікає від «суворої реальності».
Переїдання, зловживання алкоголем чи наркотичними речовинами, гортання стрічки соцмереж та інші умовно не корисні дії – це ті відволікаючі акції, з допомогою яких Пожежники «рятують» людину від складних переживань.
Вигнанці з’являються у внутрішній системі внаслідок травматичних подій, з якими людина не змогла впоратися, бо у дитинстві вона ще не мала відповідних механізмів.
Тягарі Вигнанців – це витіснені важкі емоційні переживання, що не були опрацьовані у момент виникнення травмуючої ситуації. Звільнення Вигнанців від тягарів є одним із ключових етапів роботи з частинами психіки.
Чотири головні мети IFS
Звільнення частин психіки від вимушено взятих на себе ролей чи обов’язків, щоб вони могли знову стати собою.
Встановлення довіри до «Я» та визнання «Я» головним у системі.
Гармонізація внутрішньої системи.
Уміння прислухатися до «Я» у взаємовідносинах з оточуючим світом.
Принципи IFS
Поганих частин не буває. Кожна з них виконує свою функцію і, таким чином, вони всі разом служать внутрішній системі людини.
Навіть найдеструктивніші з частин керуються прагненням захистити.
Зазвичай, частини застрягають у травмуючій ситуації, коли їм доводиться брати на себе роль Захисника.
Коли частина повірить, що може залишити вимушено взяту на себе роль, вона трансформується та принесе користь усій системі.
«Я» є всередині кожної людини. «Я» неможливо пошкодити, його не потрібно розвивати, воно саме вміє зцілювати проблеми внутрішніх та зовнішніх зв’язків.
Сесія IFS, процес та особливості роботи
Клієнт звертається до фахівця та приходить на сесію із ситуацією, яка його турбує. У процесі розповіді клієнта про те, що його хвилює, фахівець помічає характеристики тих чи інших частин, які дають про себе знати з допомогою емоцій, почуттів, відчуттів у тілі, невербальних проявів або думок.
Фахівець звертає увагу клієнта на його прояви, які можуть бути характеристиками частин. Фахівець стежить за тим, щоб перебувати у стані «Я» і з допомогою певних прийомів сприяє клієнтові у тому, щоб і той перебував у стані «Я».
Бо лише із цього стану можлива комунікація та налагодження зв’язків з частинами психіки. Далі фахівець супроводжує взаємодію клієнта з частиною, або з кількома частинами, аж до досягнення згоди між усіма учасниками процесу.
Увесь процес може відбуватися не за одну сесію. Якщо так відбулося, ситуація, за певними правилами, «згортається» на тому етапі, до якого дійшов клієнт і робота з нею продовжується на наступній зустрічі.
Результати застосування моделі IFS
У процесі роботи клієнт налагоджує стосунки зі своїм «Я» та з частинами власної психіки. Звільнені та зцілені частини обирають собі нові ролі і продовжують служити системі, тримаючи її у збалансованому та гармонійному стані.
На клієнта більше не діють старі тригери, бо система змінилася і почала працювати по-іншому. Звертаючись до IFS терапії, будьте певні, що з допомогою цього методу ви опрацюєте першопричину того переживання, яке привело вас на зустріч із фахівцем.
Встановлення контакту з «Я» та з частинами психіки зцілює з середини та приносить спокій і гармонію у ваше життя.
Необхідна кількість терапевтичних сесій
Тут все індивідуально. Процес терапії IFS не терпить поспіху. Частини психіки перебувають у різних станах та потребують уважності як з боку терапевта, так і з боку клієнта.
Усе відбувається не повільніше та не швидше, ніж може відбуватися.
Підсумки
Метод IFS (Internal Family Systems) – це глибокий та м’який, науково обґрунтований підхід до роботи із психікою, що сприяє людині у встановленні контакту з її «Я» та внутрішніми частинами.
У кожному з нас є частини, що несуть біль, захищають чи прагнуть контролювати. Завдяки відновленій взаємодії із внутрішнім «Я», ми можемо почути ці частини з емпатією, зцілити глибинні рани та відновити внутрішній баланс.
IFS терапія ефективно застосовується у широкому спектрі запитів: внутрішні конфлікти, питання вибору, фінанси, кар’єрні питання, кризи різного характеру, злість, тривожність, дратівливість, вигорання, синдром самозванця, перфекціонізм, самокритика, самотність, труднощі у стосунках та ін.
Якщо вам відгукується метод IFS, запрошую на індивідуальну консультацію. Разом ми зможемо створити простір для встановлення зв’язку з «Я» та зцілення частин вашого внутрішнього світу, щоб ви жили у цілісності та мирі із собою.
Бібліографія
Jay Early, PhD. Self-Therapy. A Step-By-Step Guide to Creating Wholeness and Healing Your Inner Child Using IFS, A New Cutting-Edge Psychotherapy; 2022.
Frank G. Anderson, Martha Sweezy, Richard C. Schwartz. Internal Family Systems. Skills Training Manual. Trauma-Informed Treatment for Anxiety, Depression, PTSD & Substance Abuse; 2017.
Richard C. Schwartz, PhD. No Bad Parts: Healing Trauma and Restoring Wholeness with the Internal Family Systems Model; 2021.
