Хордизм (силогоманія)

Хордінг (Силогоманія) , відомий у суспільстві як “синдром ПЛЮШКІНА,” представляє собою патологічне накопичення речей та товарів у великій кількості. Кожен предмет має функціональну вартість та стає частиною власної історії людини. Тому людина намагається зберігати у кожному куточку, шухляді чи шафі речі, до яких вона прив’язана емоційно. У результаті дім людини переповнений речами, а сама людина часто не може знайти потрібну річ.

Термін став загальновідомим у психіатричному контексті лише наприкінці 20-го століття. Однак сам розлад завжди існував, і його описи можна знайти в літературі та історичних джерелах за різні періоди. Останні роки, у зв’язку з розповсюдженням інформації у медіа (телевізійних шоу та в Інтернеті), принесли більше уваги та розуміння щодо лікування та підходів до хордингу, але сам розлад залишається предметом подальших наукових та клінічних досліджень.

Точну кількість людей, які страждають від хордінгу (Силогоманії), важко визначити, оскільки розлад може проявлятися у різних ступенях важкості. За оцінками спеціалістів, в середньому на хординг страждають від 2 до 6 відсотків населення. Але ця цифра може бути значно більшою, оскільки люди, які страждають від цього психічного розладу, не звертаються за допомогою через страх бути засудженими або незуміними. Дуже часто вони тримають цю проблему у таємниці, проводять час наодинці, мало спілкуються з іншими людьми та мають дуже вузьке соціальне коло (не більше 9 людей, з якими підтримують зв’язок, при нормі 12).

Як правило, люди, які страждають від хордінгу, не підтримують зв’язок зі своїми близькими або не відчувають підтримки з їх боку.

Можливі причини накопичення речей:

1. Сентиментальна цінність та зв’язок з подіями. Речі можуть мати сентиментальну цінність і символізувати зв’язок з певними людьми чи подіями у житті людини. Часто ці речі пов’язані з негативними емоціями та травмуючими подіями, і люди можуть зберігати їх як спосіб впоратися з цими емоціями.
2. Зберігання речей може базуватися на їх функціональному значенні, з надією, що вони можуть бути використані або стануть потрібними у майбутньому.
3. Речі можуть мати естетичну цінність, і прив’язаність до них може виникати через їхню красу чи візуальну привабливість.
4. Зберігання речей може служити способом вираження емоцій та заповнення емоційної пустоти. У деяких випадках хординг може бути спробою виразити та утримати невиражені емоції.
5. Накопичення речей може бути пов’язане з компульсивними порушеннями та імпульсивними покупками, коли людина не може стримати себе від покупок та зберігання непотрібних речей.
6. Бажання контролю. Деякі люди можуть використовувати зберігання речей як спосіб забезпечення собі відчуття контролю над своїм життям.

В чому різниця між накопиченням речей та колекціонуванням?

Хордер не обмінюється речима з іншими людьми, оскільки всі речі, які знаходяться на його території, належать лише йому. Колекціонер накопичує лише речі з певної категорії та зазвичай погоджується на обмін.

Накопичення речей пов’язане з тим, що хордер відчуває себе у безпеці, коли має велику кількість речей. Але на практиці простір може бути настільки забитий, що у випадку екстремальних ситуацій, таких як пожежа, ні виходи, ні входи не можуть бути доступними через забиття речами. Це ускладнює швидке реагування у надзвичайних ситуаціях та може становити загрозу для безпеки. Наприклад, рятівники можуть мати труднощі із наданням допомоги всім мешканцям будинку у випадку пожежі через ускладнену евакуацію.

Симптоми хордингу можуть проявлятися в різних аспектах життя, і вони можуть варіювати в залежності від ступеня тяжкості порушення.

Загальні симптоми хордінгу:

• Зберігання та накопичення надмірної кількості різних предметів, навіть тих, що можуть вважатися безцінними чи непотрібними.
• Велике чи неможливе викидання речей, навіть якщо вони стають старими, пошкодженими чи непотрібними.
• Затримки або ускладнення при спробах організувати чи чистити простір.
• Заповнення простору вдома до такої міри, що це ускладнює нормальне функціонування простору для життя.
• Стримання від гостей через сором чи страх, пов’язаний із станом помешкання.
• Стрес, тривога чи непокій, пов’язані з викиданням речей чи зміною властивостей.
• Усунення зайвих речей може бути ускладненим через перфекціоністичний підхід, коли людина відчуває необхідність в ідеальному розташуванні чи викиданні.
• Важкість у прийнятті рішень, пов’язаних з управлінням речами або їх вибором для зберігання чи викидання.
• Внаслідок надмірного зберігання може статися втрата функціональності деяких просторів у помешканні, наприклад, кухні, ванної кімнати чи ліжка.

Коли виявляються симптоми?

Накопичення речей відбувається поступово. Перші симптоми можуть з’являтися ще у підлітковому віці. Проте, в цьому віці людина ще не може накопичити фізично багато речей, щоб діагностувати даний розлад. Розлад зазвичай діагностується у людей віком від 55 років.

Причинами появи хордінгу можуть бути:

1. Психологічні травми можуть викликати бажання зберігати різні предмети як засіб намагання відновлення психічного рівноваги після травматичного досвіду.
2. Люди, які пережили бідність чи біженство, можуть використовувати надмірне зберігання речей як спробу компенсувати втрату дому та матеріальних цінностей.
3. Коморбідність з іншими розладами. Хординг часто відбувається на тлі інших психічних розладів, таких як депресивні чи тривожні розлади, або супроводжується обсесивно-компульсивними проявами.
4. Втрата стабільності та контролю над умовами життя може викликати бажання зберігати різні предмети як спробу відновлення втраченого контролю над своїм оточенням

На хордінг (силогоманію) страждають люди з різних соціальних класів, як і багаті, так і бідні. Але заможні люди можуть мати більше місця для зберігання, і тому в цьому випадку може бути складно виявити розлад.

1. Говорити не про речі, а про емоції.
2. Відновити зв’язок з близькими.
3. Надавати психологічну та емоційну підтримку на постійній основі.
4. Не засуджувати.
5. Проявити розуміння та повагу.
6. За можливості проводити консультації на території, в якій проживає хордер. При цьому необхідно висловити подяку за довіру, яку людина виявила, впускаючи вас у свій дім, і не чіпати речі без її згоди.
7. Зрозуміти, що для людини означають речі. Це допоможе зрозуміти причину їхнього накопичення. Для цього можна запитати: “Яка з речей має найбільшу цінність?” або “Чому ця річ для тебе важлива?”

Лікування хордингу можливе, але ускладнюється через усвідомлення проблеми та коморбідність з іншими розладами. До того ж існує ризик рецидиву та соціальної ізоляції, що впливає на результати терапії.  

Лікування хордингу зазвичай включає психотерапію, таку як когнітивно-поведінкова терапія (КПТ),  підтримку спільноти. та, у деяких випадках, медикаментозну терапію У деяких випадках може бути призначено ліки для полегшення симптомів або супутніх психічних станів. Кожен випадок хордингу унікальний, і лікування вимагає індивідуального підходу для врахування особливостей та потреб кожної конкретної особи.