Як правило, психотерапія у її звичному розумінні спрямована на знайдення, підкреслення та розв’язання проблем клієнтів за допомогою словесного обговорення, тобто так званої терапевтичної бесіди.
Більшість традиційних підходів, у тому чи іншому сенсі, працюють саме таким чином. Це і психоаналітичний напрямок, і гуманістичні напрямки психотерапії, і когнітивно-поведінкові напрямки.
Проте, існує такий психотерапевтичний підхід (а, точніше, сукупність підходів та напрямків), який враховує не лише те, що людина каже, але і те, що транслює її тіло.
Тілесно-орієнтована психотерапія — це сукупність напрямків психотерапії, що визнає тісний зв’язок між тілесними проявами людини та її емоційним станом.
Він спрямований на вивчення психології тіла та зміну на краще. В цій статті я розглядаю сутність цього підходу, а також його потенційні переваги.
Що таке тілесно-орієнтована психотерапія?
Тілесно-орієнтована психотерапія базується на переконанні, що тіло, емоції та розум тісно взаємодіють та впливають одне на одного.
Цей підхід акцентує увагу на тілесних враженнях, внутрішніх відчуттях, а також фізичних виявах емоцій.
Мета — розблокувати та вивести на світло тілесні спогади та напругу, які можуть бути пов’язані із психологічними проблемами.
З мого досвіду роботи з клієнтами, цей підхід найкраще працює з людьми, у яких наявні дуже ранні, так звані, довербальні травми.
Це травми, які з’явились у людини у ранньому дитинстві ще до моменту, як вона навчилась говорити та усвідомлювати свої емоції та почуття.
Проте тілесні відчуття вже були, адже вони з нами від народження (а деякі з’являються навіть до народження). Саме тому тут може бути дуже працюючим тілесно-орієнтований підхід або його елементи.
Загалом, коли я як психологиня працюю з клієнтами, то, зазвичай, є три входи до роботи з людиною. Це – когнітивний, емоційний та тілесний входи.
- Перший – це думки, ідеї, судження, усвідомлення клієнта. Це вхід через розумову, когнітивну частину, і далі ми вже рухаємось до емоційної та тілесної частини.
- Другий – це емоції, почуття, переживання людини, він задіює емоційну частину людини. Ми заходимо через цей вхід, і далі рухаємось до думок та тілесних відчуттів людини.
- І, власне, третій вхід, тілесний, який і використовує тілесно-орієнтована терапія. Тут ми входимо зі сторони тілесних відчуттів та тілесного досвіду людини.
І вже далі рухаємось до емоційних станів та когнітивної частини клієнта.
Історія тілесно-орієнтованої психотерапії та підходи різних авторів
Одним із головних засновників тілесно-орієнтованої психотерапії вважається австрійський психоаналітик Вільгельм Райх (1897-1957).
До речі, цікавий факт – народився один із найвідоміших тілесно-орієнтованих терапевтів на Галичині, у Львівській області (на той момент – Австро-Угорська імперія, теперішня Україна).
Райх зробив значний внесок у психоаналіз, фізіологію та психологію, створивши власний метод терапії, який поєднує роботу з тілом і психікою.
Райх навчався у Віденському університеті, де вивчав медицину і психологію. Під час навчання він приєднався до Віденського психоаналітичного товариства, де співпрацював з Зигмундом Фройдом.
Після закінчення університету Райх почав працювати психоаналітиком і швидко здобув визнання за свої дослідження сексуальності та психопатології. Саме він розробив концепцію оргонної енергії, а також м’язового панциру, який блокує усвідомлення та переживання емоцій.
Однією з найбільш відомих і контроверсійних теорій Райха є концепція оргонної енергії. Він вважав, що оргон — це універсальна життєва енергія, яка пронизує все живе. За його теорією, блокування цієї енергії в організмі призводить до психічних і фізичних розладів.
Райх розробив різні методи для вивільнення оргонної енергії, зокрема оргонний акумулятор, який мав зберігати і концентрувати цю енергію.
Також Райх вважав, що робота з тілесними зажимами (він розділив їх на сегменти, відповідно до області тіла) допомагає вивільнити великий обсяг заблокованої життєвої енергії, що у подальшому допомагає людині почуватись більш живою та вільною.
Також із відомих теоретиків та практиків тілесно-орієнтованої терапії можна виділити:
- Александра Лоуена з його біоенергетичним аналізом,
- Моше Фелькенкрайза з усвідомленням через рух,
- Пітера Левіна з підходом Somatic Experience (соматичний досвід),
- Лізбет Марчер з бодинамічним підходом та багатьох інших.
Кожен зробив свій важливий вклад. Так, Лоуен за допомогою біоенергетичного аналізу вчив використовувати дихальні вправи, тілесні рухи і позиції для вивільнення заблокованої енергії та емоцій. Також він у роботі використовував психосоматичний підхід та вправи для тіла.
Моше Фелькенкрайз створив метод, що включає серію м’яких рухів і вправ, які допомагають людям розвивати усвідомлення свого тіла і покращувати рухливість.
Також він використовував функціональну інтеграцію, персоналізований підхід, де терапевт допомагає клієнту через дотики та рухи, щоб покращити його функціонування і самосвідомість.
Пітер Левін розробив метод Somatic Experience (метод соматичного досвіду) для роботи з травмами, зосереджуючи увагу на тілесних відчуттях і реакціях. Він вивчав, як травми зберігаються в тілі і як можна вивільнити ці травматичні енергії через тілесні процеси.
Левін підкреслював важливість навчання клієнтів саморегуляції і усвідомлення своїх тілесних відчуттів.
Данська психотерапевтка Лізбет Марчер розробила підхід, що включає роботу з тілесними моделями і структурами для розуміння психічного стану клієнта.
Марчер розробила систематичний підхід до аналізу тілесних типологій, що допомагає терапевтам краще розуміти клієнтів. Її метод підкреслює важливість роботи з тілом у контексті психотерапії для досягнення глибоких і стійких змін.
Принципи тілесно-орієнтованої психотерапії
- Тілесна свідомість
Одним із основних принципів тілесно-орієнтованої психотерапії є розвиток тілесної свідомості.
Це означає привернення уваги до внутрішніх переживань та виявів тіла, таких як дихання, м’язове напруження, а також прояви, які можна помітити на поверхні шкіри.
Вона включає у себе усвідомлення відчуттів, просторову та емоційну усвідомленість, інтероцепцію.
Усвідомлення відчуттів – це здатність помічати і розуміти тілесні відчуття, такі як тепло, холод, біль, напруга або розслаблення.
Просторова усвідомленість – це розуміння положення свого тіла у просторі, що дозволяє нам координувати рухи і підтримувати баланс.
Емоційна усвідомленість – це здатність розпізнавати, які емоції ми відчуваємо, і як вони проявляються у нашому тілі (наприклад, напруга у м’язах при тривозі або тепло у грудях при радості).
Інтероцепція – це відчуття внутрішніх процесів, таких як серцебиття, дихання або відчуття голоду.
При роботі з клієнтами та підтримці розвитку їх тілесної свідомості я, як психотерапевтка, звертаю увагу на усі чотири компоненти.
Часто складнощі з одним або декількома складовими тілесної свідомості можуть вказувати на наявність травматичного досвіду.
Наприклад, при травмі насилля може бути порушена просторова чи емоційна усвідомленість, при розладах харчової поведінки часто є складнощі із відчуттям голоду тощо.
- Відновлення тілесної гармонії
Тілесна гармонія – це стан, коли тіло і розум працюють узгоджено, забезпечуючи загальне почуття благополуччя і здоров’я.
Він включає у себе фізичний комфорт (відсутність болю та напруги в тілі), емоційну стабільність (здатність регулювати свої емоції і справлятися зі стресом та психічну гармонію (очуття внутрішнього спокою і рівноваги).
Терапевт допомагає клієнтові відновити гармонію та баланс у тілі, за допомогою розпізнавання та розслаблення тілесних блоків та зняття напруги. Це може включати роботу із диханням, рухами тіла, а також інші тілесні техніки.
Наприклад, це може бути заземлення, коли клієнту пропонується попрацювати зі своїм хребтом, відчути опору у тілі, а також землю під ногами своїми ступнями. Таким чином, людина може відчути опору, спокій та впевненість.
- Вивільнення заблокованих емоцій.
Заблоковані емоції – це емоційні стани, які з різних причин не були повністю пережиті або виражені, і тому залишилися «записаними» у тілі.
Причинами заблокованих емоцій часто є травматичні події, хронічний стрес, а також соціальні норми. Ці емоції можуть проявлятися у вигляді фізичної напруги, болю, спазмів або інших тілесних симптомів.
Тілесно-орієнтована психотерапія як частина психології тіла сприяє вивільненню емоцій, які були колись заблоковані, через тіло та його прояви.
Психотерапевт може використовувати різні методи, наприклад різноманітні рухи, дихальні вправи, танець, голосове вираження, самомасаж або техніки релаксації для того, щоб сприяти розблокуванню емоцій.
Глибоке дихання сприяє насиченню тіла киснем і допомагає зняти м’язову напругу. Вправи для розслаблення м’язів, такі як тремтіння або розтягування, допомагають вивільнити емоції, «зафіксовані» в тілі.
Танці та інші форми фізичної активності можуть сприяти вільному вираженню емоцій через рух.
Використання голосу для вираження емоцій (наприклад, крик або спів) також може бути ефективним способом вивільнення емоційної напруги.
Масаж і робота з тілом допомагають розслабити м’язи і звільнити емоційні блоки, що знаходяться в них.
Як відбувається тілесно-орієнтована психотерапія?
- По-перше, це дослідження тілесних вражень
Сесії тілесно-орієнтованої психотерапії можуть починатися з уваги до вражень та відчуттів, що виникають у тілі. У клієнта можна запитати про те, як він відчуває те чи інше відчуття у різних частинах тіла.
Залежно від відповідей, напрямок психотерапії може бути різний. Ми можемо рухатись у бік заблокованих емоцій та потреб, повернення тілесної чутливості або заспокоєння чи заземлення.
Зазвичай, у своїй роботі, я використовую усі ці вектори. Клієнтам я завжди пропоную звернути увагу на те, де знаходиться енергія, а де вона втрачається.
- По-друге, це робота з диханням
Дихання грає ключову роль у тілесно-орієнтованій психотерапії. Ритмічне глибоке дихання подає мозку сигнал, що ми у безпеці, і заспокоює мигдалевидне тіло, частину мозку, що може провокувати підвищену тривожність під час тривалого стресу.
Під час психотерапії, я зазвичай навчаю клієнтів різним технікам дихання для зниження стресу та відновлення емоційного балансу.
Також ми з клієнтами досліджуємо як влаштоване їх дихання, як вони зазвичай дихають, і це допомагає знайти точку переривання контакту із собою та навколишнім світом.
- По-третє, це тілесні вправи та різноманітні рухи
Терапевт може включати рухи та тілесні вправи, які спрямовані на зменшення напруги та стимулювання енергії.
У роботі з клієнтами, я помічаю, які рухи вони роблять часто чи навіть систематично та прошу їх звернути увагу та зробити цей рух повільно та усвідомлено.
Це може допомогти клієнту усвідомити свої емоції, потреби та повторювані патерни поведінки. Для початку ми нічого спеціально не змінюємо, лише усвідомлюємо. І це допомагає рухатись далі.
- По-четверте, це виявлення тілесних блоків
Психотерапевт супроводжує клієнта у виявленні та розслабленні областей тіла, де може бути збережена емоційна напруга.
Іноді для цього потрібно усвідомлено розслабити напружене місце, а іноді – навпаки посилити напруження, довести його до критичної точки. Усе дуже індивідуально та залежить від людини.
Робота із тілесними блоками зазвичай досить тривала бо протягом життя ми набуваємо різноманітних зажимів, які по-різному фіксуються у нашому тілі.
Також важливо розуміти, що у тілесно-орієнтованому підході можна ефективно працювати як очно так і онлайн. Мої досвід та практика це довели.
І гарні результати мають як клієнти, що працюють зі мною у кабінеті, так і ті, з якими я зустрічаюсь через екран ноутбуку. Більшість технік тілесно-орієнтованої терапії можна адаптувати до роботи онлайн.
Переваги тілесно-орієнтованої психотерапії
Цілісний підхід
Тілесно-орієнтована психотерапія враховує взаємодію тіла і розуму, надаючи цілісний погляд на психологічне благополуччя.
Вона визнає, що тіло і розум взаємопов’язані, і робота з тілесними відчуттями та рухами може допомогти розв’язати психологічні проблеми.
Це забезпечує цілісне лікування, яке враховує всю людину, а не лише окремі її аспекти.
Ефективність у роботі з травмами
Цей підхід довів свою ефективність у вирішенні травм та постстресових реакцій за допомогою вплив на фізичні прояви стресу.
Методики, такі як соматичний досвід Пітера Левіна, дозволяють безпечно і поступово вивільняти травматичні спогади і відчуття, що допомагає клієнтам відновити психічну рівновагу і зменшити симптоми посттравматичного стресового розладу (ПТСР).
Зниження рівня стресу
Тілесно-орієнтовані методи, такі як дихальні вправи, розтягування та інші техніки релаксації, ефективно знижують рівень стресу.
Вони допомагають розслабити м’язи, покращити дихання і заспокоїти нервову систему, що сприяє загальному відчуттю спокою і гармонії. Багато таких технік можна використовувати самостійно.
Зменшення емоційного напруження
Багато психоемоційних проблем виникають через пригнічені або невирішені емоції, які зберігаються у тілі у вигляді напруги, болю або інших фізичних симптомів.
Тілесно-орієнтована психотерапія може допомогти знизити емоційну напругу та покращити самопочуття через тілесну свідомість.
Також завдяки роботі з тілесними відчуттями та емоціями, тілесно-орієнтована терапія допомагає підвищити емоційну стійкість.
Це дозволяє краще справлятися з життєвими труднощами, швидше відновлюватися після стресових ситуацій і зберігати рівновагу.
Покращення фізичного здоров’я
Робота з тілом може допомогти поліпшити фізичне здоров’я, зменшити симптоми різних захворювань та покращити загальну фізичну форму.
Наприклад, регулярні заняття тілесними практиками можуть зменшити хронічний біль, покращити гнучкість і координацію, а також підвищити рівень енергії.
Підсумки
Тілесно-орієнтована психотерапія відкриває нові можливості для розуміння і розв’язання психічних проблем.
Багато видатних психотерапевтів зробили унікальний внесок у розвиток тілесно-орієнтованої терапії, додавши до неї свої інноваційні методи і підходи.
Вільгельм Райх, Олександр Лоуен, Моше Фельденкрайз, Пітер Левін та Лізбет Марчер збагачують сучасну психотерапевтичну практику, надаючи їй багатовимірний підхід до роботи з тілом і психікою, що дозволяє досягати глибоких і стійких змін у психічному та фізичному здоров’ї клієнтів.
Робота з тілесними враженнями та емоційними проявами через рухи та дихання може допомогти клієнтам знаходити нові шляхи для поліпшення їхнього психічного здоров’я.
Однак, перед вибором будь-якої форми психотерапії, важливо звернутися до кваліфікованого фахівця та обговорити власні потреби та очікування.
Тілесно-орієнтована психотерапія може бути ефективним інструментом для тих, хто бажає збалансувати своє фізичне та емоційне благополуччя.