Надмірна емоційність

У сучасній психології термін “надмірна емоційність” (або емоційна гіперреактивність, дисрегуляція афектів) описує стан, коли емоційні реакції людини є непропорційно інтенсивними, тривалими або частими порівняно зі стимулом, який їх викликав.

На практиці, це не розглядається як окремий діагноз, а як ключовий симптом або патерн функціонування при багатьох розладах.

В широкому розумінні надмірна емоційність – це неспроможність контролювати власні емоції, що надто сильно впливає на якість життя дитини та дорослої людини.

Це може стати причиною багатьох проблем, таких як негативний вплив на здоров’я, стосунки з іншими людьми, успішність у роботі та інше.

Надмірна емоційність може проявлятися в різних формах, включаючи часті емоційні вибухи, недостатню контрольованість емоцій, різка зміна настрою, інтенсивність емоційних реакцій та багато іншого.

Дитина може бути надто чутливою до відчуттів інших, занадто емоційною в реакціях на події, занадто сильною в почуттях радості та горя.

Далі у цій статті я розглянеу, що таке надмірна емоційність, її причини, наслідки, методи роботи в різних підходах тощо – усе через призму сучасної теорії та місткої терапевтичної практики.

Проблеми, пов’язані з надмірною емоційністю

Надмірна емоційність може стати причиною багатьох проблем у житті дітей та дорослих, ось декілька найпоширеніших із них:

Стосунки з іншими

• Дитина з надмірною емоційністю буває занадто чутливою до того, як її сприймають інші діти.
• Вона може легко образитися або відчувати відштовхування, що може спровокувати проблеми у стосунках з іншими дітьми.

Здоров’я

• Надмірна емоційність має негативний вплив на здоров’я дітей та дорослих.
• Вона призводить до стресу, який викликає різні захворювання, такі як серцево-судинні захворювання, хвороби шлунку та кишківника, а також проблеми з імунною системою.

Робота

• Надмірна емоційність впливає на успішність у навчанні або роботі.
• Дитина або доросла людина може стати занадто емоційною під час переговорів або спілкування з ровесниками чи колегами, що призводить до конфліктів та проблем на роботі.

Поведінка

• Надмірна емоційність спричиняє неправильну поведінку.
• Наприклад, дитина чи доросла людина може занадто швидко реагувати на подразники та виклики, що призводить до агресії та конфліктів.

Цей стан може бути спричинений різними факторами, такими як генетичні причини, дитячі травми, стрес, хвороби та інше.

Надмірна емоційність є симптомом деяких психічних розладів та навіть захворювань, таких як депресія, тривожність, біполярний розлад тощо.

Причини надмірної емоційності

Надмірна емоційність (емоційна гіперреактивність або дисрегуляція) рідко має одну причину.

На практиці, вона зазвичай є результатом складної взаємодії біологічних схильностей, факторів середовища та набутого досвіду.

Біологічні та генетичні фактори надмірної емоційності

Ці фактори створюють вроджену схильність до інтенсивніших емоційних реакцій:

Темперамент (високий нейротизм)

Люди можуть бути народжені з більш чутливою нервовою системою.

За моделлю Великої П’ятірки, високий показник за шкалою Нейротизму означає вроджену схильність до інтенсивніших негативних емоцій (тривога, гнів, смуток), і їм потрібно більше часу, щоб відновитися після стресу.

Дисфункція регуляції мозку

Дослідження показують, що у людей з емоційною дисрегуляцією (наприклад, при Межовому розладі особистості) може спостерігатися підвищена активність мигдалеподібного тіла (центру страху та емоцій) та недостатня активність префронтальної кори (центру раціонального контролю та гальмування).

Гормональні та нейромедіаторні коливання

Надмірна емоційність може бути пов’язана з дисбалансом серотоніну, дофаміну або значними коливаннями гормонів (наприклад, під час підліткового віку, менструального циклу, вагітності чи менопаузи).

Фактори середовища і травматичний досвід

Якість раннього середовища має вирішальне значення для формування навичок емоційної регуляції.

Інвалідизуюче середовище

Це термін із Діалектичної поведінкової терапії (DBT).

На практиці, це середовище, в якому почуття дитини постійно ігнорувалися, засуджувалися чи не приймалися (“Не плач!”, “Тобі нема чого боятися!”, “Ти просто драматизуєш”).

Таке середовище не дає дитині навчитися називати та регулювати свої емоції.

Психологічна травма

Пережита травма (насильство, нехтування, втрата) призводить до того, що нервова система залишається в режимі “постійної бойової готовності” (гіперзбудження).

Людина стає надмірно реактивною навіть на невеликі тригери, оскільки її мозок постійно очікує небезпеки (ПТСР).

Нестабільність та хаос

Виховання в умовах сімейної дисфункції, постійних конфліктів або алкоголізму батьків не дозволяє сформувати базове відчуття безпеки, що підтримує постійну тривогу та емоційну напругу.

Когнітивні та психологічні фактори

Ці причини пов’язані з тим, як людина інтерпретує події.

Дисфункціональні когнітивні схеми

Особливо схема “Вразливості до шкоди” або схема “Недосконалості та Сорому”.

Ці схеми змушують людину сприймати нейтральні події як особисту загрозу чи критику, викликаючи непропорційну емоційну реакцію.

Відсутність навичок регуляції

Людина не навчилася здоровим способам справлятися зі стресом і дискомфортом.

Замість того, щоб заспокоїтися, вона може вдаватися до уникнення, імпульсивних дій або самоушкодження, що лише погіршує емоційний стан.

Стиль прив’язаності

Тривожний тип прив’язаності призводить до надмірної емоційності у стосунках, оскільки людина постійно переживає страх покинутості і надмірно реагує на будь-які ознаки віддалення партнера.

Як контролювати надмірну емоційність?

Контролювати надмірну емоційність можна різними способами. Ось кілька з них:

1. Психотерапія виявляє корені проблеми надмірної емоційності та надає способи її контролю. При виборі терапевта або психіатра, важливо враховувати його досвід та кваліфікацію у лікуванні психічних захворювань.
2. Фізична активність знижує ступінь стресу та підвищує рівень енергії. Вона також допомагає контролювати емоції та збільшує рівень самоконтролю.
3. Медитація допомагає заспокоїти розум та знизити рівень стресу. Вона може допомогти контролювати емоції та підвищити рівень самоконтролю.
4. Писання може допомогти виразити свої емоції та почуття, знизити рівень стресу та підвищити рівень самоконтролю.

Існує безліч інших методів, які можуть допомогти контролювати надмірну емоційність, таких як акупунктура, йога, масаж та інше.

Важливо вибрати метод, який найбільше підходить для конкретної людини.

Як запобігти надмірній емоційності?

Існує кілька способів, які можуть допомогти запобігти надмірній емоційності. Ось декілька з них:

1. Відпочинок. Важливо дозволяти своєму розуму та тілу відпочивати. Це може включати спокійні активності, такі як медитація, йога, читання та інше.
2. Вправи на самоконтроль можуть допомогти зберегти спокій та зосередитися на позитивних думках та емоціях.
3. Збалансована дієта допомагає підтримувати здоров’я тіла та розуму.
4. Сон. Важливо дотримуватися регулярного режиму дня, щоб забезпечити достатньо часу для відпочинку та відновлення.
5. Спілкування з друзями та рідними може зменшити рівень стресу та знизити ризик надмірної емоційності.
6. Регулярна фізична активність допомагає зберегти здоров’я тіла та розуму.
7. Планування може зменшити ризик стресу та зберегти спокій. Важливо планувати свій час та завдання таким чином, щоб уникнути перевантаження та стресу.

Надмірна емоційність може стати проблемою у житті дитини та дорослої людини, але її можна контролювати та запобігати.

Важливо зосередитися на здоровому способі життя, регулярному відпочинку та плануванні, а також відвідувати терапевта або психолога, якщо це необхідно.

Надмірна емоційність може бути проблемою у житті дитини, яка негативно впливає на здоров’я, стосунки з іншими людьми, успішність у роботі та інше.

Є багато способів контролювати та запобігати надмірній емоційності, таких як медитація, фізична активність, терапія та інші.

Важливо зосередитися на здоровому способі життя та плануванні, щоб забезпечити регулярний відпочинок та знизити ризик стресу.

Якщо надмірна емоційність стала проблемою, експерти у Просторі Психологів рекомендують звернутися до психотерапевта за допомогою та підтримкою.

Робота з надмірною емоційністю в різних психотерапевтичних підходах

Робота з надмірною емоційністю (емоційною дисрегуляцією) є центральним завданням багатьох терапевтичних шкіл.

На практиці, кожен підхід використовує свою унікальну концептуалізацію проблеми та інструменти для відновлення емоційної гнучкості та самоконтролю.

Когнітивно-поведінкова терапія (КПТ)

КПТ розглядає надмірну емоційність як результат дисфункціональних думок та поведінкового уникання.

Концепція: Емоція є прямою реакцією на когнітивну інтерпретацію події. Гіперреакція виникає через когнітивні викривлення (наприклад, катастрофізацію).

Інструменти:

• Когнітивна реструктуризація: Ідентифікація та оспорювання думок, які викликають інтенсивну емоцію. Наприклад, замість думки “Це кінець світу!” використовувати “Це неприємно, але я впораюся”.
• Поведінкові експерименти: Поступове протистояння ситуаціям, які викликають сильні емоції, щоб довести, що негативні очікування не справджуються.
• Експозиція: контрольоване занурення в тривожні ситуації (реальні чи уявні) для зниження емоційної чутливості.

Діалектична поведінкова терапія (DBT)

DBT, розроблена Маршею Лінехан, є золотим стандартом для роботи з емоційною дисрегуляцією, особливо при Межовому розладі особистості.

Концепція: Надмірна емоційність (МРО) — це біологічно зумовлена емоційна чутливість, помножена на інвалідизуюче середовище у дитинстві.

Інструменти (Чотири модулі навичок):

1. Майндфулнес (усвідомленість): Навчання спостерігати емоції без оцінки та імпульсивної реакції.
2. Толерантність до дистресу: Техніки переживання інтенсивних кризових емоцій без їхнього погіршення (наприклад, техніки заземлення, самозаспокоєння).
3. Регуляція емоцій: Навички для зменшення інтенсивності небажаних емоцій (наприклад, зміна поведінки, що протилежна емоції).
4. Міжособистісна ефективність: Навички асертивної комунікації для досягнення цілей у стосунках, мінімізуючи емоційний конфлікт.

Психодинамічна терапія

Психодинаміка розглядає надмірну емоційність як прояв неусвідомлених конфліктів, які виражаються в емоційній інтенсивності.

Концепція: Емоційна гіперреактивність часто є проявом незрілих механізмів захисту (наприклад, розщеплення, коли людина бачить світ чорно-білим, що викликає різкі емоційні перепади) або перенесення — відтворення ранніх інтенсивних емоцій у теперішніх стосунках.

Інструменти:

• Аналіз перенесення: Вивчення того, як інтенсивні емоції клієнта спрямовані на терапевта, і використання цього моменту для розуміння патернів стосунків.
• Конфронтація зі захистами: Допомога клієнту усвідомити та назвати свої захисні реакції, щоб перейти до зрілих способів справлятися з емоційним болем.
• Інтеграція афектів: Робота над цілісністю образу себе та інших, що знижує потребу у “чорно-білому” мисленні та пом’якшує емоційні реакції.

Терапія, орієнтована на емоції (EFT)

EFT вважає, що емоції є адаптивними та корисними, а проблема полягає в уникненні чи дисфункціональній реакції на них.

Концепція: Емоційна дисрегуляція виникає, коли людина або ігнорує свої “первинні” (справжні) емоції, або застрягає у “вторинних” (реактивних, наприклад, гніві, який приховує страх).

Інструменти:

• Валідація та прийняття: Створення безпечного простору, де клієнт може відчути та прийняти навіть найінтенсивніші емоції як цінну інформацію.
• Реконструювання емоцій: Допомога клієнту “розпакувати” інтенсивну емоцію, щоб знайти за нею базову потребу (наприклад, за гнівом знайти смуток і потребу в близькості).
• Корективний емоційний досвід: Використання стосунків із терапевтом для переживання емоцій у новий, безпечний та конструктивний спосіб.

Кожен підхід, попри відмінності, прагне одного: допомогти клієнту перейти від реактивності (автоматичної, негнучкої емоційної відповіді) до усвідомленої реакції (здатності вибирати, як поводитися зі своїми почуттями).

Надмірна емоційність у гештальт-підході

У Гештальт-терапії надмірна емоційність розглядається не як симптом, який потрібно придушити, а як порушення процесу контакту та ознака незавершеної ситуації (незавершеного гештальту).

Гештальт-підхід фокусується на усвідомленні (Awareness) та досвіді “тут і зараз”, щоб інтегрувати емоційний вибух у цілісний досвід особистості.

Концептуалізація проблеми

Надмірна емоційність у Гештальт-підході є результатом таких процесів:

Блокування Контакту

• Емоція є енергією, спрямованою на контакт із середовищем або на задоволення потреби.
• Надмірна емоційність виникає, коли ця енергія блокується на межі контакту і не може бути виражена адекватно.
• Це призводить до накопичення напруги, яка потім вибухає.

Ретрофлексія (Retroflexion)

• Найважливіший механізм.
• Людина спрямовує енергію на себе, замість того, щоб спрямувати її назовні (на об’єкт, який викликав емоцію).
• Наприклад, замість того, щоб висловити гнів на кривдника, людина його пригнічує, і він перетворюється на внутрішнє самобичування, тривогу або неконтрольований вибух, спрямований на невинний об’єкт.

Інтроекція

• Надмірна емоційність може бути реакцією на інтерналізовані, чужі правила (“Ти не маєш права гніватися”, “Тільки слабкі плачуть”).
• Емоція виникає як бунт проти цього внутрішнього “тирана”.

Незавершений гештальт

• Це може бути стара, невиражена емоція (наприклад, гнів на батьків), яка була пригнічена в дитинстві.
• Коли в сьогоденні виникає схожа ситуація (тригер), стара, непропорційно сильна енергія виходить назовні.

Гештальт-методи роботи з надмірною емоційністю

Гештальт-терапія працює з емоціями, посилюючи їх усвідомлення, а не намагаючись їх пригнічувати.

Усвідомлення “тут і зараз” (Awareness):

• Терапевт фокусує клієнта на тілесних відчуттях, що супроводжують емоцію: “Де у вашому тілі цей гнів?
• Як ви відчуваєте своє дихання, коли вам сумно?”
• Мета — перевести емоцію з хаотичного стану на конкретний досвід.

Робота з ретрофлексією:

• Терапевт пропонує клієнту перенаправити енергію назовні.
• Наприклад, якщо клієнт стискає кулаки, терапевт може сказати: “Стисніть їх ще сильніше. До кого спрямована ця енергія?”.
• Або: “Замість того, щоб говорити собі, що ви поганий, спробуйте сказати це мені“.

Техніка “порожнього стільця” (Empty Chair Technique):

• Ця техніка є потужним інструментом для завершення незавершених гештальтів і вираження пригнічених емоцій до значущої особи з минулого чи теперішнього (наприклад, батька, партнера).
• Клієнт говорить, кричить, плаче, або висловлює гнів об’єкту, який сидить на уявному стільці.

Експериментування (Experimentation):

• Терапевт пропонує клієнту посилити або перебільшити свою емоційну реакцію чи жест.
• Наприклад, якщо клієнт тихенько схлипує, терапевт може попросити його плакати голосніше.
• Це парадоксально допомагає досягти піку емоції, завершити її і знайти справжню потребу під нею.

Виявлення полярностей:

• Часто надмірна емоційність є результатом конфлікту між внутрішніми протилежностями (наприклад, контролюючий тиран проти підкореної дитини).
• Терапевт допомагає клієнту усвідомити ці ролі та інтегрувати їх.

Підсумки

Надмірна емоційність пояснюється порушенням процесу емоційної регуляції — здатності ініціювати, пригнічувати або модулювати емоційний стан.

Високий нейротизм (вроджена схильність): За моделлю Великої П’ятірки, люди з високим нейротизмом мають більш чутливу нервову систему.

Вони швидше реагують на стрес, їхні емоції інтенсивніші й повільніше згасають. Це є біологічною передумовою.

Дисфункція Валідації (теорія DBT): У Діалектичній поведінковій терапії (DBT) надмірна емоційність часто розглядається як результат виховання в інвалідизуючому середовищі.

Людина не навчилася довіряти своїм емоціям та ефективно їх називати, що призводить до їхнього “вибуху” як єдиного способу бути почутою.

Неадаптивні когнітивні схеми: Надмірна емоційність може бути викликана катастрофізацією або персоналізацією подій.

Наприклад, невелика критика автоматично сприймається як повний крах і відкидання, що викликає сильний гнів або сором.

У гештальт-підході надмірна емоційність — це не досконало виражена емоція. Терапевт допомагає клієнту “розпакувати” цю інтенсивну енергію, знайти її справжній об’єкт і завершити цикл контакту, що призводить до внутрішнього спокою та емоційної зрілості.

Підбір фахівців

У спеціальному розділі веб-платформи можна зручно і швидко підібрати експертів як за одним основним симптомом, скажімо “надмірна емоційність”, так і одразу за кількома, наприклад “панічні атаки”, “перезбудження” і “емоційна психосимптоматика” тощо