Садомазохізм

Садомазохізм це сексуальна девіація, що характеризується спотвореним способом досягнення сексуального задоволення через акти самоприниження або насилля над іншими.

Терміни «садизм» і «мазохізм» були уведені психіатром ХІХ ст. Річардом фон Крафт-Ебінгом, який говорив про основні, природні схильності до садизму у чоловіків і мазохізму у жінок.

Недавні опитування свідчать про те, що садистські фантазії так само поширені серед жінок, як і чоловіків, хоча це правда, що чоловіки з садистськими потягами мають тенденцію розвивати їх у більш ранньому віці.

Садизм належить до бажання заподіяти біль або приниження іншій людині, тоді як мазохізм належить до бажання отримати біль або стати об’єктом приниження.

Перед глибшим зануренням у проблематику, зокрема для тих читачів, які шукають фахівця, з яким уже можна починати всебічне її обговорення у проекції на індивідуальні особливості зіткнення зі схожими проявами тією чи іншою мірою,

Інформую, що ви можете звертатися до мене чи підібрати фахівців у спеціальному розділі веб-середовища.

БДСМ І ПСИХОЛОГІЯ

Психологічні, емоційні та міжособистісні аспекти поведінки, пов’язаної з домінуванням, підкоренням, болем і контролем у сексуальному чи еротичному контексті та чому люди залучаються до таких практик, що саме вони отримують психологічно, і як це впливає на особистість та стосунки.

БДСМ — це абревіатура для:

• B/D – Бондаж/Дисципліна (обмеження рухів, встановлення правил),
• D/S – Домінування/Підкорення (рольова ієрархія),
• S/M – Садизм/Мазохізм (задоволення від болю чи його спричинення — за згодою).

Головна відмінність від психопатології — усвідомлена, добровільна участь, чіткі межі, безпека та згода.

Безпечне дослідження влади, контролю і вразливості

• Люди можуть експериментувати з почуттям сили чи слабкості в контрольованому, узгодженому середовищі.
• Дає можливість пережити досвід, що зазвичай пов’язаний із травмою — але без травми.

Регуляція емоцій і стресу

• БДСМ може викликати стани катарсису, викид ендорфінів, релаксацію після стресу.
• Підкорення чи контроль можуть давати відчуття структури, безпеки, меж.

Зміцнення довіри

Пара, яка практикує БДСМ з дотриманням правил, часто має глибоку комунікацію, рівень довіри та поваги.

4. Емоційне збудження через «заборонене»

Ігри з болем, страхом або приниженням активують ті самі механізми, що і збудження — на перетині ризику, збудження та контролю.

Типові психологічні мотивації

Основні принципи психологічного БДСМ

1. SSC — Safe, Sane, Consensual (Безпечно, при здоровому глузді, за згодою)
2. RACK — Risk Aware Consensual Kink (Усвідомлений ризик, згода на нетипову сексуальність)
3. Aftercare — підтримка після сесії (психоемоційна, тілесна, турботлива).

Чи є БДСМ патологією?

Ні, якщо:

• це добровільно і безпечно;
• не викликає страждання у себе чи партнера;
• не замінює всі інші форми інтимності;
• не є єдиним способом досягнення сексуального збудження.

У DSM-5 та МКХ-11 садизм і мазохізм вважаються розладом лише тоді, коли викликають дистрес або шкоду.

БДСМ і психотерапія

БДСМ-практикуючі клієнти можуть звертатися до психотерапевтів:

• з неприйняттям себе;
• через стигму або внутрішній конфлікт (наприклад, через релігію);
• із запитом на краще розуміння своїх потреб;
• через травми, які переплітаються з БДСМ.

Важливо, щоб терапевт був неосудливим і обізнаним.

Хибні уявлення про БДСМ (міфи)

ОЗНАКИ СХИЛЬНОСТІ ДО САДОМАЗОХІЗМУ

Садомазохізм як психосексуальний розлад (відповідно до МКХ-10 / DSM-5) — це не просто схильність до БДСМ, а стан, коли садистські чи мазохістські дії викликають страждання у самої особи або в партнера.

Або мають компульсивний, неконтрольований характер чи повністю заміщають усі інші форми сексуального задоволення:

• Сексуальне збудження від приниження, страждання, болю, страху жертви (емоційного чи фізичного).

• Фантазії або дії, пов’язані з фізичним насильством (удари, знерухомлення, шкідливі дії) або приниженням (словесне знущання, деградація).

• Нездатність до збудження без елементів агресії. Складність в емпатії, іноді — емоційна холодність або жорстокість.

• Часто — історія насильства або домінування в дитинстві.

Мазохізм — основні ознаки:

Сексуальне збудження від отримання болю, приниження, обмеження.

Фантазії або дії, пов’язані з покаранням, фізичним болем, утриманням, психологічним приниженням або підкоренням.

Бажання втрати контролю, підпорядкування, символічної «покари».

Порушення самооцінки, схильність до самозвинувачення, іноді — історія травм чи жорстокості з боку батьків.

В окремих випадках — ризик для життя або здоров’я через самопошкодження або небезпечні практики.

Спільні симптоми при патологічному садомазохізмі:

• Компульсивність: потреба повторювати поведінку без можливості зупинитися.
• Порушення соціального/професійного функціонування.
• Інтенсивний сором або ізоляція, приховування поведінки.
• Неможливість підтримувати близькі стосунки без елементів насильства або болю.
• У випадку розладу — повна заміна традиційного сексу мазохістськими/садистськими діями.

РАННІ ТЕОРІЇ САДОМАЗОХІЗМУ

Зигмунд Фройд вважав, що схильність завдавати та отримувати біль під час статевого акту є «найпоширенішим з усіх збочень» і приписував її (як і багато іншого) зупиненому або невпорядкованому психосексуальному розвитку.

Він мало звертав уваги на садомазохізм у жінок, або тому, що вважалося, що садизм зустрічається переважно у чоловіків, або тому, що мазохізм вважався нормальною та природною схильністю жінок.

На сьогодні фройдівскі припущення вважаються науковою спільнотою такими, що не знаходять достатнього підтвердження.

Лікар Йоганн Генріх Мейбом представив першу теорію мазохізму у своєму «Трактаті про використання бичування в медицині та венерії» [De usu flagorum, 1639].

За словами Мейбома, бичування по спині чоловіка розігріває сперму в нирках, що призводить до сексуального збудження, коли розігріта сперма стікає в яєчка.

Інші теорії мазохізму зосереджувалися навколо зігрівання крові або використання сексуального збудження для послаблення фізичного болю.

У «Дослідженнях психології сексу» (1895) лікар Гейвлок Елліс стверджував, що немає чіткого розмежування між аспектами садизму та мазохізму.

Крім того, він обмежив садомазохізм сферою еротики, тим самим розірвавши історичний зв’язок із насильством і жорстокістю.

Філософ Жиль Дельоз не погоджувався з Фройдом і Гевлоком Еллісом. У своєму есе «Холодність і жорстокість» (1967) він стверджував, що садомазохізм є штучним терміном, і що садизм та мазохізм насправді є окремими та відмінними явищами.

ПРИЧИНИ САДИЗМУ ТА МАЗОХІЗМУ

На сьогодні, точні причини садомазохізму як комплексного явища, що поєднує обидва терміни, до кінця не вивчені і можуть суттєвого відрізнятися у різних людей.

Однак існує кілька вартих уваги теорій, які намагаються розгорнуто пояснити, чому деякі люди можуть бути залученими до цього і як на це слід реагувати.

Так, існує припущення, про вплив досвіду дитинства, особливо пов’язаного з динамікою влади або травмою насилля.

Наприклад, у людини, яка зазнала фізичного чи емоційного насильства, може виникнути бажання відновити відчуття влади та контролю у своєму житті, компенсувати свій біль.

Інша теорія припускає зв’язок з такими рисами особистості, як прагнення до сенсацій, відкритість до нового досвіду та готовність йти на ризик.

Схильність до садизму, мазохізму або їх поєднання, є одним із проявів гіпермаскулінності або гіперфемінності.

Важливо відзначити, що хоча різні теорії намагаються пояснити причини виникнення цього явища, вони не є остаточними і не стосуються однаковою мірою усіх, хто бере участь в цій діяльності.

Зрештою, причини, за якими когось може потягнути до садомазохізму, є складними і залежать від різноманітних факторів, зокрема особистого досвіду, цінностей, переконань та бажань.

МОЖЛИВІ НАСЛІДКИ

Статистично встановлено, і що, до речі, значною мірою підтверджує практика надання психологічної допомоги, що садомазохізм є характерним для значної кількості статевих відносин та проявляється дуже різною мірою.

Водночас, в контексті потенційно негативних наслідків, на мою думку, треба згадати й такі:

• Фізичні пошкодження або травми, такі як синці, порізи, розриви або зламані кістки.
• Емоційна шкода, наприклад почуття сорому або провини.
• Шкода стосункам або репутації, якщо про це дізнаються або неправильно зрозуміють інші.
• Вплив інфекцій, що передаються статевим шляхом, або інші ризики для здоров’я, якщо не дотримуються належних протоколів безпеки.
• Залежність або компульсивна поведінка, якщо садомазохізм стає єдиним способом отримати сексуальне задоволення.
• Ризик вчинення протиправних дій щодо незгодних на такі дії осіб.
• тощо.

ЛІКУВАННЯ САДИЗМУ ЧИ МАЗОХІЗМУ

В сучасності, скажімо, американська психіатрична асоціація не вважає садомазохізм розладом, а думки українських фахівців із цього приводу розходяться.

Однак, зазвичай, розлад потребує гармонійного поєднання медичного та/чи психотерапевтичного втручання у випадках, якщо:

• сексуальне життя та сексуальна розрядка стають неможливими без його практикування,
• хтось із партнерів зазнає негативних наслідків, таких як фізична травма чи емоційний стрес.

Власне, додати до цього можна, що інколи вистачає і психотерапії та групи психокорекційної підтримки, де учасники можуть допомогти опрацювати досвід, дослідити свої почуття та бажання, розвинути здорові механізми подолання стресу та заохотити до вивчення альтернативних безпечніших сексуальних практик.

Психологічна допомога при садомазохізмі

Психологічна допомога при садомазохізмі залежить від того, чи йдеться про:

• нормативну варіацію сексуальності в рамках добровільних БДСМ-практик (не потребує лікування),
  чи
• парафілічний розлад (садомазохізм як психосексуальне порушення, що викликає страждання, є компульсивним, небезпечним або порушує функціонування особи).

Цілі психологічної допомоги

1. Усвідомлення природи поведінки (задоволення чи деструктивна компенсація?)
2. Зниження компульсивності й контроль імпульсів.
3. Розвиток безпечної, взаємно задовільної сексуальності.
4. Робота з глибинними психічними травмами, соромом, самооцінкою.
5. Покращення міжособистісних і сексуальних стосунків.

Когнітивно-поведінкова терапія (КПТ)

• Ідентифікація і модифікація дисфункціональних думок і переконань (наприклад, “я заслуговую болю” або “біль = любов”).
• Формування нових моделей сексуальної поведінки.
• Експозиція + зниження чутливості до тригерів.
• Розвиток навичок самоконтролю, переключення уваги.

Психодинамічна терапія / психоаналіз

• Дослідження несвідомих конфліктів, пов’язаних з агресією, провиною, покаранням, потребою у домінуванні/покорі.
• Робота з дитячими травмами, авторитарними батьками, покаранням, насильством.
• Інтерпретація повторюваних сценаріїв у стосунках.

Гештальт-терапія

• Робота з тілесними імпульсами, емоціями, межами.
• Усвідомлення власних потреб, бажань і можливості їх реалізації в безпечний спосіб.
• Вивчення “фігур-фону” у стосунках: що змушує шукати болю чи приниження?

Схемотерапія

• Ідентифікація ранніх деструктивних схем (наприклад: «Я недостойний любові», «Любов = контроль/насильство»).
• Побудова нових поведінкових стратегій і самообразу.

Тілесно-орієнтована терапія / травмафокус

• Вивільнення тілесної напруги, яка асоціюється з болем чи покорою.
• Робота зі спогадами про тілесне насильство, дисоціацію.

Психотерапевтичні акценти

Додаткові інструменти:

• Психоосвіта щодо здорової сексуальності.
• Підключення сексолога або психіатра (якщо є медикаментозні показання — наприклад, при компульсивності).
• Групова терапія (за умови безпеки).
• Робота з партнером (у разі згоди на спільну терапію).

Коли обов’язкова терапія:

• Якщо є ризик для себе або інших (жорстоке поводження, насильство).
• Якщо поведінка втрачає контроль і заміщує інші сфери життя.
• Якщо супроводжується дисоціацією, самопошкодженням, глибоким соромом чи депресією.

Підсумки

Психологічна допомога при садомазохізмі — це не “вилікувати сексуальність”, а допомогти людині жити без примусу, болю та внутрішнього розладу, будуючи стосунки, засновані на повазі, свободі й прийнятті.

ПІДБІР ПСИХОТЕРАПЕВТА

Щоби розпочати діалог із психологом для з’ясування міри необхідної для збереження психічного здоров’я реакції на різні похідні від терміну та явища “садомазохізму” у вашому житті — звертайтеся безпосередньо до мене або підберіть фахівців з відповідними кваліфікаціями у спеціальному розділі “Простору Психологів”