Садомазохізм це сексуальна девіація, що характеризується спотвореним способом досягнення сексуального задоволення через акти самоприниження або насилля над іншими.
Терміни «садизм» і «мазохізм» були уведені психіатром ХІХ ст. Річардом фон Крафт-Ебінгом, який говорив про основні, природні схильності до садизму у чоловіків і мазохізму у жінок.
Недавні опитування свідчать про те, що садистські фантазії так само поширені серед жінок, як і чоловіків, хоча це правда, що чоловіки з садистськими потягами мають тенденцію розвивати їх у більш ранньому віці.
Садизм належить до бажання заподіяти біль або приниження іншій людині, тоді як мазохізм належить до бажання отримати біль або стати об’єктом приниження.
Перед глибшим зануренням у проблематику, зокрема для тих читачів, які шукають фахівця, з яким уже можна починати всебічне її обговорення у проекції на індивідуальні особливості зіткнення зі схожими проявами тією чи іншою мірою,
Інформую, що перейшовши до спеціального розділу веб-платформи “Простір Психологів” ви зможене підібрати фахівців шляхом максимально точного в Україні “націлювання психологічної експертизи” на актуальні для вас чи ваших близьких запити, симптоми, проблеми, відчуття, теми, методи, спеціальності тощо.
РАННІ ТЕОРІЇ
Зигмунд Фройд вважав, що схильність завдавати та отримувати біль під час статевого акту є «найпоширенішим з усіх збочень» і приписував її (як і багато іншого) зупиненому або невпорядкованому психосексуальному розвитку.
Він мало звертав уваги на садомазохізм у жінок, або тому, що вважалося, що садизм зустрічається переважно у чоловіків, або тому, що мазохізм вважався нормальною та природною схильністю жінок.
На сьогодні фройдівскі припущення вважаються науковою спільнотою такими, що не знаходять достатнього підтвердження.
Лікар Йоганн Генріх Мейбом представив першу теорію мазохізму у своєму «Трактаті про використання бичування в медицині та венерії» [De usu flagorum, 1639].
За словами Мейбома, бичування по спині чоловіка розігріває сперму в нирках, що призводить до сексуального збудження, коли розігріта сперма стікає в яєчка.
Інші теорії мазохізму зосереджувалися навколо зігрівання крові або використання сексуального збудження для послаблення фізичного болю.
У «Дослідженнях психології сексу» (1895) лікар Гейвлок Елліс стверджував, що немає чіткого розмежування між аспектами садизму та мазохізму.
Крім того, він обмежив садомазохізм сферою еротики, тим самим розірвавши історичний зв’язок із насильством і жорстокістю.
Філософ Жиль Дельоз не погоджувався з Фройдом і Гевлоком Еллісом. У своєму есе «Холодність і жорстокість» (1967) він стверджував, що садомазохізм є штучним терміном, і що садизм та мазохізм насправді є окремими та відмінними явищами.
ПРИЧИНИ САДИЗМУ ТА МАЗОХІЗМУ
На сьогодні, точні причини садомазохізму як комплексного явища, що поєднує обидва терміни, до кінця не вивчені і можуть суттєвого відрізнятися у різних людей.
Однак існує кілька вартих уваги теорій, які намагаються розгорнуто пояснити, чому деякі люди можуть бути залученими до цього і як на це слід реагувати.
Так, існує припущення, про вплив досвіду дитинства, особливо пов’язаного з динамікою влади або травмою насилля.
Наприклад, у людини, яка зазнала фізичного чи емоційного насильства, може виникнути бажання відновити відчуття влади та контролю у своєму житті, компенсувати свій біль.
Інша теорія припускає зв’язок з такими рисами особистості, як прагнення до сенсацій, відкритість до нового досвіду та готовність йти на ризик.
Схильність до садизму, мазохізму або їх поєднання, є одним із проявів гіпермаскулінності або гіперфемінності.
Важливо відзначити, що хоча різні теорії намагаються пояснити причини виникнення цього явища, вони не є остаточними і не стосуються однаковою мірою усіх, хто бере участь в цій діяльності.
Зрештою, причини, за якими когось може потягнути до садомазохізму, є складними і залежать від різноманітних факторів, зокрема особистого досвіду, цінностей, переконань та бажань.
МОЖЛИВІ НАСЛІДКИ
Статистично встановлено, і що, до речі, значною мірою підтверджує практика надання психологічної допомоги, що садомазохізм є характерним для значної кількості статевих відносин та проявляється дуже різною мірою.
Водночас, в контексті потенційно негативних наслідків, на мою думку, треба згадати й такі:
- Фізичні пошкодження або травми, такі як синці, порізи, розриви або зламані кістки.
- Емоційна шкода, наприклад почуття сорому або провини.
- Шкода стосункам або репутації, якщо про це дізнаються або неправильно зрозуміють інші.
- Вплив інфекцій, що передаються статевим шляхом, або інші ризики для здоров’я, якщо не дотримуються належних протоколів безпеки.
- Залежність або компульсивна поведінка, якщо садомазохізм стає єдиним способом отримати сексуальне задоволення.
- Ризик вчинення протиправних дій щодо незгодних на такі дії осіб.
- тощо.
ЛІКУВАННЯ САДИЗМУ ЧИ МАЗОХІЗМУ
В сучасності, скажімо, американська психіатрична асоціація не вважає садомазохізм розладом, а думки українських фахівців із цього приводу розходяться.
Однак, зазвичай, розлад потребує гармонійного поєднання медичного та/чи психотерапевтичного втручання у випадках, якщо:
- сексуальне життя та сексуальна розрядка стають неможливими без його практикування,
- хтось із партнерів зазнає негативних наслідків, таких як фізична травма чи емоційний стрес.
Власне, додати до цього можна, що інколи вистачає і психотерапії та групи психокорекційної підтримки, де учасники можуть допомогти опрацювати досвід, дослідити свої почуття та бажання, розвинути здорові механізми подолання стресу та заохотити до вивчення альтернативних безпечніших сексуальних практик.
ПІДБІР ФАХІВЦЯ
Щоби розпочати діалог із психологом для з’ясування міри необхідної для збереження психічного здоров’я реакції на різні похідні від терміну та явища “садомазохізму” у вашому житті,
- Звертаєтеся безпосередньо до мене через профайл.
- Підберіть фахівців з відповідними кваліфікаціями у спеціальному розділі “Простору Психологів” скориставшись універсальним “націлюванням експертизи” (expertargeting`ом) на актуальні для вас чи близьких вам людей запити, симптоми, відчуття, скарги тощо (і з можливістю визначити переваги щодо методів, спеціальностей, підходів тощо).
