Мазохістичний розлад (мазохізм)

Сучасне суспільство все більше звертає увагу на різні аспекти психоло-сексуального здоров’я та його розладів.

Одним з таких аспектів є мазохістичний розлад, особливістю якого є те, що його симптоматика та наслідки можуть відбуватися як в межах особистості, так і відбиватися на взаєминах з іншими.

Відтак, мазохістичний розлад психо-сексуальної сфери особистості потребує не лише уважного розгляду та допомоги, а й розуміння і підтримки.

На практиці, мазохізм – це психологічний стан, при якому особа відчуває задоволення від фізичного або емоційного страждання, а люди з мазохістичним розладом можуть навмисно піддаватися болю, підкорятися контролю та принижувати себе в різних аспектах життя.

Однак важливо підкреслити і те, що мазохізм не обмежується лише фізичним стражданням – це також може бути емоційною залежністю від відчуття вини, покарання чи жертви.

Перед тим як продовжити загальну характеристику проблематики цього психосексуального розладу через призму практики надання психологічної допомоги клієнтам, зокрема для тих читачів, які уже потребують починати консультації з психотерапевтом, інформую, що ви можете:

Звернутися безпосередньо до мене або підібрати фахівців у веб-середовищі

Термін “мазохізм” у психології

Термін «мазохізм» у психології описує феномен, коли людина отримує задоволення (не обов’язково сексуальне) від болю, приниження або страждання, які вона переживає або сама собі завдає — фізично, емоційно чи психологічно.

Слово «мазохізм» походить від імені австрійського письменника Леопольда фон Захер-Мазоха, який у своїх творах описував сексуальне збудження від підкорення, болю й приниження.

Уперше термін ввів психіатр Ріхард фон Крафт-Ебінг у 1886 році в книзі «Psychopathia Sexualis».

РІЗНОВИДИ МАЗОХІЗМУ

Ось систематизований огляд різновидів мазохізму — як психологічного явища, що проявляється в поведінці, стосунках, сексуальності та структурі особистості.

1. Сексуальний мазохізм

Суть: Отримання збудження або задоволення від болю, приниження, підкорення або покарання під час сексуального контакту:

• Бажання бути побитим, зв’язаним, приниженим.
• Насолода не лише від фізичного болю, а й від символічного підпорядкування.
• У клінічному варіанті (сексуальний мазохістичний розлад) — імпульси є нав’язливими, неконтрольованими та заважають повсякденному життю.

Згадується в МКХ-11 (ICD-11) як частина парафілічних розладів, якщо викликає страждання або шкодить іншим.

2. Психологічний (емоційний) мазохізм

Суть: Несвідоме прагнення до емоційного болю — приниження, самопожертви, провини, знецінення у міжособистісних стосунках:

• Людина вступає у токсичні або аб’юзивні стосунки.
• Часто “обирає” роль жертви.
• Регулярно ставить потреби інших вище за власні — навіть ціною страждання.
• Може відчувати “провину за щастя” і саботувати хороші події.

Часто коріниться у дитячому досвіді, де любов асоціювалася з болем або умовністю.

3. Моральний (несвідомий) мазохізм

Суть: Потреба несвідомо карати себе — через страждання, невдачі, відмову від радості чи досягнень.

Можна впізнати, якщо людина сама провокує негативні події, щоб потім “терпіти”, є постійне самозвинувачення: “я поганий, мені треба страждати”, а внутрішній критик — домінує над потребами.

Часто є частиною мазохістичної структури особистості (за психоаналітичними підходами).

4. Соціальний (рольовий) мазохізм

Суть: Проявляється в усвідомленому прийнятті ролі підлеглого, приниженого або слабкого — у соціумі, колективах, стосунках, релігійних спільнотах.

Можливі риси:

• Добровільне прийняття несправедливості “заради вищої мети”.
• Надмірна покірність авторитету, ідеї, релігії, партнера.
• Самопожертва як стиль життя.

Може проявлятися у вигляді “аскетичного мазохізму” — прагнення страждання як духовної практики.

5. Мазохізм у межах БДСМ-культури (консенсуальний)

Суть: Задоволення від болю чи підкорення в сексуальному контексті на основі згоди, безпеки та взаємної домовленості (safe, sane, consensual).

Важливо — не вважається психопатологією, адже психологічно зрілий мазохізм не має на меті саморуйнування — він обмежений рамками домовленості й контролю.

Порівняльна таблиця:

Мазохізм — це не лише про біль, а про спосіб справлятися з емоціями, контролювати страхи, отримувати контакт або підтвердження власної цінності, а психотерапія допомагає розпізнати ці механізми, і, за потреби, переписати сценарії на більш здорові.

ПРИЧИНИ РОЗВИТКУ МАЗОХІСТИЧНОГО РОЗЛАДУ

На практиці, процес виникнення мазохістичного розладу є складним і має багато різних аспектів, включаючи психологічні, емоційні, соціокультурні та біологічні фактори.

Ось деякі, на мій погляд, основні із них:

Дитячі травми. Адже дитина, яка була свідком або жертвою насильства, може навчитися пов’язувати біль із певними видами уваги, що в майбутньому може привести до мазохістичних тенденцій.

Низька самооцінка та невпевненість. Люди зі слабкою позитивною самооцінкою та низькою вірою в себе можуть прагнути покарання як спосіб підтвердити свою власну негативну думку про себе.

Вони можуть також вірити, що “заслуговують” на страждання або покарання.

Соціокультурні впливи. Суспільство і медіа впливають на сприйняття страждання як щось цінне або ж як обов’язкову складову життя, а деякі культури сприймають жертву і страждання як прояв моральної сили або релігійної покірності.

Психологічні механізми

• Мазохізм може виникати через психологічні механізми, такі як проекція та ідентифікація.
• Особа може проектувати внутрішні конфлікти на зовнішні ситуації, що може спричинити бажання покарання.
• Також ідентифікація з болем може бути способом підтвердити свою ідентичність або відчуття власної вартості.

Біологічні фактори. Деякі дослідження вказують на можливі біологічні корені мазохізму, такі як генетична схильність до відчуття болю та стресу.

Саме по собі розуміння цих факторів є важливим для розкриття глибинних механізмів мазохізму.

Проте важливо підкреслити, що кожен індивід має унікальний шлях, і виникнення мазохістичних рис може бути результатом взаємодії декількох зазначених факторів.

Тому, для ефективного подолання мазохістичного розладу важливо співпрацювати з психологом або психотерапевтом, щоб розкрити особисті обставини та розвинути індивідуальний план терапії.

Наслідки мазохістичного розладу

Мазохістичний розлад може мати різноманітні наслідки для психічного, емоційного та соціального благополуччя особи.

Ось деякі із, на мою думку, основних можливих наслідків:

Емоційні та психічні симптоми

• Люди з мазохістичним розладом можуть відчувати постійний стрес, тривожність та депресію.
• Страждання та біль можуть призвести до поглиблення внутрішніх конфліктів та негативних емоцій.

Негативна самооцінка

• Особи з мазохістичними рисами часто мають низьку самооцінку та вірять, що заслуговують на покарання або страждання.
• Це може призводити до самообвинувачень та внутрішньої відмови від щасливого життя.

Відносини

• Мазохізм може впливати на взаємовідносини з іншими людьми.
• Особи з мазохістичними рисами можуть віддавати перевагу партнерам, які проявляють контроль, критику чи агресію, що призводить до несприятливих відносин і поглиблення емоційного страждання.

Самовідчуття.

• Мазохізм може змінювати спосіб, яким особа сприймає та реагує на біль.
• Вони можуть почувати себе заспокоєними або відчувати внутрішній контроль, коли вони зносять страждання.

Саморуйнівна поведінка.

• У важких випадках мазохістичний розлад може призводити до саморуйнівної поведінки.
• Особа може навмисно зазнавати болю або вчиняти дії, що загрожують її життю або здоров’ю.

Соціальна ізоляція.

Внаслідок негативного сприйняття та емоційного страждання особа може уникати соціальних контактів та ізолюватися, що призводить до посилення самотності та погіршення психологічного стану.

Функціональна обмеженість.

Мазохістичний розлад може впливати на різні сфери життя, такі як робота, навчання та розваги, оскільки особа може бути зосереджена на стражданні та покаранні.

Важливо підкреслити, що розуміння та визнання наслідків мазохістичного розладу є першим кроком до подолання цієї проблеми.

А своєчасне звернення по професійну підтримка, таку як психотерапія — може допомогти особі з мазохістичним розладом впоратися з емоційним стражданням, змінити негативні патерни поведінки та побудувати більш здорові взаємовідносини з собою та іншими.

Подолання та підтримка

Подолання мазохістичного розладу може бути складним, але з відповідною підтримкою та підходом це досяжно.

Ось деякі кроки та підходи, які можуть допомогти:

1. Професійна підтримка
2. Самоспостереження
3. Зміна мислення
4. Розвиток самосвідомості
5. Встановлення кордонів
6. Підтримка оточення
7. Техніки релаксації
8. Самозаохочення та похвала
9. Практика здорових звичок
10. тощо

ПСИХОТЕРАПІЯ МАЗОХІСТИЧНОГО РОЗЛАДУ

Психотерапія мазохістичного розладу (або мазохістичних тенденцій у структурі особистості) — це довготривала, глибока робота, спрямована на усвідомлення внутрішніх схем самопокарання, формування нового досвіду без страждання і відновлення права на задоволення, підтримку та гідність.

Що таке мазохістичний (самодеструктивний) розлад?

Мазохістичний або саморуйнівний розлад особистості — неофіційний діагноз (не входить до DSM-5), але описаний у попередніх версіях класифікацій як тип особистості, що має такі риси:

• хронічна самопожертва навіть на шкоду собі;
• вибір болю або приниження у міжособистісних стосунках;
• неприйняття допомоги, підтримки, доброго ставлення;
• несвідоме саботування успіху, щастя, задоволення;
• почуття провини за будь-яку радість чи вдачу.

У психоаналітичних теоріях (наприклад, у Карен Горні, Отто Кернберга, Ненсі Мак-Вільямс) мазохістична структура пов’язана з дитячим досвідом, де любов завжди супроводжувалася болем або приниженням.

Основні цілі психотерапії

1. Усвідомити мазохістичні схеми поведінки: Повторювані патерни самопокарання, вибору болю, відмови від підтримки.
2. Знайти джерело внутрішнього критика: Встановити, звідки в людини сформувалося глибинне переконання: “Я не заслуговую на добре”.
3. Відновити почуття гідності й самоцінності: Допомогти клієнту прийняти ідею, що радість, успіх і підтримка — це не загроза.
4. Формування безпечних стосунків (у терапії та поза нею): Досвід терапевтичного альянсу допомагає людині витримати контакт без потреби відчути приниження чи біль.

Методи психотерапії мазохізму

Що відбувається у терапевтичному процесі?

Початок: Клієнт часто заперечує наявність проблеми або звертається через “супутні симптоми” — тривогу, депресію, токсичні стосунки.

Середній етап: Виникає опір доброму ставленню з боку терапевта, бажання «покарати себе» в терапії.

Поворот: З’являється готовність витримати підтримку, радість, спокій — без відчуття провини.

Завершення: Людина поступово починає вибирати стосунки без приниження, дозволяє собі турботу, задоволення і захист.

ПІДСУМКИ

Мазохізм у психології — це не “дивна тяга до болю”, а глибокий механізм адаптації до травми або відсутності любові.

Психотерапія не вчить “бути сильним”, а допомагає пережити й переосмислити досвід, де сила — це дозволити собі бути не в болі.

Практика переконливо доводить, що процес ефективного подолання мазохістичного розладу може зайняти час та вимагати неабияких зусиль, причому, як з боку клієнта, так і зі сторони фахівця.

Тому, предовсім, важливо бути терплячими та готовими до роботи над собою.

Мазохістичний розлад – це важлива психологічна тема, яка окрім психологічної допомоги, потребує також уваги, емпатії і розуміння.

Люди з мазохістичним розладом відчувають задоволення від страждання і це, як правило, відбувається і на фізичному, і на емоційному рівнях.

Процес формування мазохістичного розладу включає вплив дитячих травм, недостатньої самооцінки, соціокультурних факторів тощо.

Своєчасне звернення до професійних психологічних послуг та психотерапії — може допомогти особам з мазохістичним розладом розібратися в їхніх почуттях, змінити негативні патерни поведінки та збудувати здорові взаємовідносини

Важливо відрізняти садо-мазохістичні практики (БДСМ): у добровільному, усвідомленому та безпечному контексті це не вважається патологією, якщо не спричиняє страждань і не порушує функціонування.

Мазохістичні тенденції в особистості: коли людина повторює сценарії болю, приниження або страждання у житті та стосунках, навіть якщо це їй шкодить.

В процесі надання допомоги, психотерапевт допомагає клієнту:

• розпізнати зв’язок між болем і любов’ю у власній історії;
• відновити власні кордони й право на задоволення без самопокарання;
• побачити повторювані сценарії вибору страждання та знайти альтернативу;
• розділити відповідальність і провину, якщо мазохізм став формою несвідомого самознищення.

Мазохізм — це не дивина, а механізм захисту або виживання, який колись допоміг впоратися з болем, але тепер потребує переосмислення.

ПІДБІР ПСИХОЛОГА ЧИ ПСИХОТЕРАПЕВТА

Як уже вище зазначалося, для початку (чи продовження) консультацій чи психотерапії з досвідченим у цій проблематиці психотерапевтом — ви можете звертатися безпосередньо до мене через профайл на сайті або підібравши фахівців у спеціальному розділі веб-платформи