Серцево-судинні захворювання (ССЗ) — група захворювань, пов’язаних з відхиленнями у роботі серця або кровоносних судин в організмі людини.
Найбільшого поширення у популяції набули такі різновиди ССЗ, що сягають корінням психологічного неблагополуччя та мають психосоматичне походження:
- артеріальна гіпертензія
- ішемічна хвороба серця, зокрема інфаркт міокарда
- аритмія серця
Захворювання серцево-судинної системи тримають пальму першості у переліку основних причин передчасної смерті людей, особливо серед населення економічно розвинених країн.
Водночас доведеним фактом є те, що більшості випадків патогенезу захворювань ССЗ можна уникнути за допомогою ведення здорового способу життя, однією з важливих складових якого є турбота про власне психологічне благополуччя.
СЕРЦЕ – ЦЕНТР БОЛЮ ТА ЛЮБОВІ?
Відчуття в області серця віддавна асоціюються з різними почуттями, про що рясно засвідчує наша мова.
Наприклад, особистості описуються як гарячі, з добрим, люблячим або кам’яним серцем, а люди, які переживають смуток від втрати говорять про своє «розбите серце».
Серце — це орган-двигун, без якого біологічне життя людини не є можливим.
Поруч із цим воно є надзвичайно чутливим, енергійно реагуючим на всі фізичні та більшість емоційних подразників, а також на стреси, що впливають на розум і тіло.
Хоча зміни у роботі серця виявляються і при позитивних, і при негативних емоційних переживаннях, патологічні порушення виникають лише у зв’язку зі страхом, тривогою, гнівом, тугою та іншими емоціями негативної полярності.
Відтак тривога і страх пов’язані з прискореним серцебиттям і пульсуючими відчуттями в грудях, іноді – з передсерцевим болем.
Ці природні симптоми, які визначаються як реакція розуму і тіла на стресові, небезпечні або незнайомі ситуації часто приймають за серцевий напад.
Правда ж полягає у тому, що емоційне хвилювання викликає викид гормонів стресу, які діють на ті ділянки мозку, які регулюють серцево-судинні функції, наприклад частоту серцевих скорочень і артеріальний тиск.
ПСИХОСОМАТИКА АРТЕРІАЛЬНОГО ТИСКУ
Артеріальна гіпертензія входить до переліку класичних психосоматичних захворювань, тобто таких, що мають своєю першопричиною психологічну дисгармонію.
Відчутне дисфункціональне підвищення тиску спостерігається під час переживання людиною негативних емоцій (гніву, злості, страху, тривоги).
Перебування у стані хронічного напруження призводить не лише до психологічного дискомфорту, а й соматичних змін, порушення гомеостазу та розвитку серцево-судинних захворювань через:
- Внутрішні або міжособистісні конфлікти,
- Тривалі переживання страху або цейтноту,
- Перманентні тривожні очікування без можливості емоційної розрядки .
Для людей зі схильністю до або уже набутою гіпертензією типовим є застрягання у стані постійної боротьби з кимось або чимось.
Зазвичай вони відчувають труднощі у самоствердженні, прагнуть схвалення оточуючих, вважають себе недооціненими, задля чого у ситуаціях соціальної взаємодії намагаються приховувати свої агресивно-ворожі настрої та емоції (не обов’язково вдало).
Такі психосоматичні хворі беруть на себе надмірну кількість обов’язків, можуть ігнорувати свої потреби, втому, аби допомогти комусь.
Невідреаговані негативні переживання накопичуються з часом у тілі, призводячи до порушень в роботі організму, зокрема серцево-судинної системи.
ІШЕМІЧНА ХВОРОБА СЕРЦЯ: ПСИХОСОМАТИКА
Для виникнення цього типу захворювання визначено три основні варіанти зв’язків між психічними та соматичними чинниками:
- Негативні емоції та стреси шкідливо впливають на коронарний кровообіг та проникність ендотелію.
- Спершу виникає артеріальна гіпертензія, порушення обміну жирів і атеросклероз, які ускладнюються ІХС.
- Психосоматичні хворі схильні до зловживання алкоголем, куріння, розладів харчової поведінки, що призводять до ожиріння, створюючи плацдарм для маніфестації ІХС.
Окрім повторюваних емоцій агресивного спектру (як до інших, так і аутоагресія), до розвитку ішемічної хвороби серця, а також інфаркту міокарду, можуть призводити важкі депресивні стани.
КАРДІОФОБІЧНИЙ НЕВРОЗ
Невроз серця або кардіофобія (кардіоневроз, серцева фобія) є одним із тривожних розладів, при якому пацієнти відчувають трактують як ознаки наближення серцевого нападу або зупинки серця:
- поколювання в серці,
- пришвидшене серцебиття,
- тахікардію,
- задишку,
- загальний неспокій,
- слабкість
- тощо
Зазвичай такі очікування є об’єктивно безпідставними, але можуть з’явитися і в періоді одужання після гострого серцевого нападу.
Таким чином, описані фізіологічні симптоми спричиняє страх перед захворюваннями серця, а не саме серце пацієнта.
Чим більше людина звертає на це увагу, дослухається, тим більше відчуває загрозу та переживає лякаючі емоції, які, безумовно, спричиняють підвищення тиску та інші характерні вегетативні зміни.
Лікарями та психологами помічено сильні позитивні кореляції між депресією, агорафобією і кардіофобічним неврозом.
В осіб з кардіофобією часто спостерігається конфлікт між здатністю до самозахисту та гнітючою залежністю, страхом самотності.
Так, кардіоневроз може проявитися як наслідок смерті, хвороби чи від’їзду близької людини.
Нерідко кардіофобічні особистості виховувались у симбіотичних стосунках з матір’ю, так і не сепарувавшись від неї.
МОЖЛИВІ РЕАКЦІЇ ЛЮДИНИ НА ССЗ
Реакція пацієнта на серцевий розлад варіюється залежно від загального життєвого досвіду індивіда, але зазвичай розпадається на дві великі категорії.
Людина може повністю піддатися хворобі і стати безпорадним інвалідом, навіть якщо ураження серця є мінімальним.
З іншого боку, особа може відповісти повним запереченням, відмовляючись будь-яким чином змінювати свою звичну життєдіяльність, тим самим змушуючи занепокоюватись друзів і родичів.
Нарцисична зосередженість на своєму тілі як ефективній машині, що допомагає підтримувати ілюзію самодостатності, не допускає можливості будь-якої недосконалості.
Тож в таких особистостей відповідь на ураження коронарного характеру, серцеву недостатність може проявитися не лише у запереченні хвороби, а й у навмисному збільшенні фізичної активності.
Таким чином пацієнт демонструє, що для нього краще померти, аніж прийняти факт, що в тілі є хворий орган.
ПІДСУМКИ
Якщо ви фіксуєте у себе чи спостерігаєте у свої близьких одну чи одразу кілька подібностей з вищевказаними аспектами психосоматики серцево-судинної системи фахівці у Просторі Психологів наполегливо рекомендують,
- Передовсім, проконсультуватися з лікарем-терапевтом чи лікарем-кардіологом
- Звернутися до психолога-фахівця з психосоматики або психотерапевта
Своєчасне звернення по фахову медичну і психологічну допомогу — запорука максимально ефективного, швидкого та доступного подолання психосоматики серцево-судинної системи організму
ПІДБІР ФАХІВЦІВ
У спеціальному розділі веб-платформи можна зручно і швидко підібрати експертів як за однією основною спеціалізацією, скажімо “фахівець з психосоматики”, так і одразу за кількома, наприклад “психолог”, “психотерапевт” і “психіатр” тощо
Універсальний і простий алгоритм “націлювання експертизи” у Просторі Психологів дозволяє, при потребі чи бажанні, додавати до параметрів відбору і такі атрибути як відчуття, скарги, ціна, спеціальність, метод, стать, мова (автоматично — українська, звісно ж), досвід, стиль, галузі тощо
Інтуїтивно зрозуміла послідовність підбору фахівця на psychology.space здатна забезпечувати 100% взаємовідповідність фахівця і клієнта буквально з першого разу, що, серед іншого:
- неабияк економить час клієнтів на безпосередній пошук потрібного рішення
- позбавляє і клієнтів, і фахівців необхідності витрачати дорогоцінні перші хвилини консультації на достеменне з’ясування взаємовідповідності
