ЩО ТАКЕ БЛИЗЬКІСТЬ?
Емоційна близькість – ознака довірливих, інтимних міжособистісних стосунків між батьками і дитиною, між чоловіком і дружиною, зрештою, між членами родини загалом, а також між друзями.
Вона базується на взаєморозумінні та емпатії. Важливою складовою таких стосунків є здатність слухати і бути почутим, а також вміння виражати свої почуття відкрито і чесно. Інтелектуальна близькість включає спільні інтереси, обговорення важливих тем і обмін ідеями, що сприяє інтелектуальному збагаченню обох сторін.
У близьких стосунках є можливість вільно і безперешкодно ділитися своїми думками, почуттями, фантазіями, розповідати про свої мотиви і плани, водночас задоволення і безпека іншої людини набувають такої ж важливості для кожного у цих стосунках, як і власні бажання і безпека.
Близькі взаємини створюють позитивний емоційний фон для саморозвитку і саморозкриття, дарують відчуття безпеки. Людина себе почуває більш розслаблено і розкуто у таких стосунках: не боїться показувати свою індивідуальність, експериментувати, виявляти глибокі почуття, ділитися потаємним.
Фізична близькість проявляється не лише в інтимних стосунках, але й у жестах підтримки, обіймах, доторках, що зміцнюють зв’язок між людьми. Духовна близькість, яка базується на спільних цінностях, віруваннях і філософії життя, допомагає створити глибокий взаємозв’язок і розуміння на глибинному рівні.
Близькість загалом має позитивний вплив на фізичне та психічне здоров’я. Вона сприяє зниженню рівня стресу, покращує настрій та підвищує рівень гормонів щастя, таких як окситоцин. Дослідження показують, що люди з міцними соціальними зв’язками мають менший ризик розвитку серцево-судинних захворювань, депресії та тривожних розладів.
Наявність близьких стосунків також підвищує почуття приналежності та соціальної підтримки, що є важливим фактором для загального благополуччя. Спільний сміх, активне соціальне життя та взаємна підтримка сприяють зміцненню когнітивних функцій мозку та знижують ризик розвитку деменції у старшому віці.
Таким чином, близькість – це не просто позитивний аспект стосунків, а й важлива складова, яка сприяє загальному здоров’ю і благополуччю людини, створюючи умови для її розвитку і процвітання.
ПОТРЕБА У БЛИЗЬКОСТІ ЯК ОДНА З БАЗОВИХ ПОТРЕБ
А. Маслоу у своїй піраміді потреб визначив найнеобхіднішими для існування фізіологічні потреби: повітря, їжа, вода, сон, секс. Однак ця ієрархія неодноразово переглядалася, особливо зважаючи на емпіричні дані.
Згідно з концепцією американського психолога і психіатра Г. Саллівана потреба в міжособистісних стосунках є однією із першочергових потреб людини, так само, як її біологічні потреби у їжі, воді та відпочинку.
На рівні з ними людині потрібні ніжність, прихильність, а також безпека. Природою закладено, що людські істоти прагнуть приналежності (до когось іншого, родини, спільноти), любові. Саме тому потребі близькості відводять одне з чільних місць серед потреб особистості.
Емоційна близькість забезпечує людину почуттям підтримки, розуміння та прийняття. Вона сприяє розвитку самооцінки і позитивного сприйняття світу. Відсутність близькості може призводити до відчуття самотності, ізоляції та психологічного дискомфорту, що негативно впливає на загальний стан здоров’я.
Крім того, дослідження показують, що діти, які зростають в атмосфері емоційної близькості та підтримки, мають вищий рівень соціальної адаптації, краще розвиваються інтелектуально та емоційно. Вони легше справляються зі стресовими ситуаціями і формують здорові моделі поведінки в дорослому житті.
Як бачимо, потреба у близькості є не просто бажанням, а важливим аспектом гармонійного розвитку та функціонування людини. Вона впливає на всі сфери життя, від фізичного здоров’я до емоційного благополуччя, і є фундаментальною для побудови здорових та міцних стосунків.
ІНТИМНІСТЬ У ЧОЛОВІЧО-ЖІНОЧИХ ВЗАЄМИНАХ
Для любовної діади наявність близькості й інтимності є необхідною для здорових стосунків. У побуті «близькістю» або «інтимним життям» називають сексуальну складову взаємин, та окрім фізичної близькості існують емоційна й когнітивна.
«Інтимність» від латинського іntimus – «найбільш внутрішній», «найглибинніший».
Етимологія слова розкриває нам його зміст: мати інтимність у парі означає мати глибокі взаємини, в яких обидва партнери не бояться показати свій «внутрішній світ» одне одному.
Фактор емоційної близькості у стосунках є чи не головним. Завдяки ньому у пари є відкрите спілкування, що дозволяє партнерам ділитися своїми думками та почуттями без страху бути засудженими. Також це означає здатність співпереживати та підтримувати один одного у важкі моменти. Це створює відчуття безпеки та стабільності, яке є ключовим для довготривалих стосунків. Коли партнери можуть довіряти один одному, бути чесними і відкритими, їхні стосунки стають міцнішими і глибшими.
Компонентами інтимних стосунків називають любов, ніжність, довіру, чесність, відданість, співпереживання.
Фактор фізичної близькості передбачає в тому числі сексуальну складову, також є важливим аспектом інтимних стосунків. Вона допомагає зміцнити зв’язок між партнерами, додаючи до стосунків елемент задоволення та фізичного контакту. Однак без емоційної і когнітивної близькості фізична складова може втрачати свою глибину і значення.
Фактор когнітивної близькості у стосунках. Він полягає у наявності спільних інтересів, можливості обговорення важливих тем, інтелектуальній взаємодії. Цей тип близькості допомагає партнерам розвиватися разом, підтримуючи один одного у досягненні особистих і спільних цілей.
Інтимність є фундаментальною для побудови здорових, гармонійних і тривалих стосунків, де кожен партнер почувається люблячим і коханим.
ОЗНАКИ БЛИЗЬКИХ СТОСУНКІВ
Серед розмаїтої множини проявів близькості у стосунках, на мій погляд, варто окремо розглянути три основоположні:
- Тілесні контакти
- Відкриті емоції та помисли
- Баланс свободи і обмежень
Кілька слів про кожну з них, для повноти уявлення читачів, далі.
Наявність тілесних контактів
Обійми, поцілунки, ніжні дотики, пестощі, жартівливі жести для людей, що мають близькі взаємини вони будуть приємними, сприйматимуться як вияв любові, дружнього ставлення. Фізичний контакт є важливим засобом вираження прив’язаності і підтримки. Наприклад, коли мати обіймає свою дитину перед сном, це не лише заспокоює малюка, а й зміцнює емоційний зв’язок між ними.
За відсутності близькості такі дії будуть радше порушенням особистих кордонів, вони будуть схожі на загрозу, викликатимуть неприємні відчуття (порівняймо дві ситуації: обійми брата і сестри vs в метро раптом ззаду підкрався якийсь незнайомець і обійняв вас);
Неприховані емоції і думки
Свої почуття, а також думки у близьких стосунках не роблять секретом чи полем для здогадок. Радше навпаки така інтимність є запорукою створення глибшого зв’язку.
Відкритість у вираженні емоцій дозволяє партнерам краще розуміти одне одного і уникати непорозумінь. Наприклад, коли один з партнерів переживає важкий день на роботі, він може відкрито поділитися своїми почуттями з іншим, що сприяє емоційній підтримці та зміцнює стосунки.
Ця відкритість також створює простір для глибшого взаєморозуміння і довіри. Коли ми можемо відверто говорити про свої страхи, радощі, переживання, це допомагає створити атмосферу безпеки і взаємоповаги, де кожен може бути собою без страху бути осудженим;
Баланс свободи та обмежень
Людині, з якою мають близькі взаємини, завжди дозволено більше: ми можемо запросити її додому, довірити свої речі, телефон.
З іншого боку завжди є те суб’єктивне, що ми вважаємо прийнятним і неприйнятним.
Обмеження не є настільки великими, щоб спровокувати дефіцит у цих стосунках (наприклад, уваги), і свобода також не є такою всеохопною, що поглинає індивідуальні «я» у «ми».
Важливо знайти баланс, де обидві сторони можуть зберігати свою індивідуальність і водночас бути частиною спільного цілого. Наприклад, у здорових стосунках кожен партнер може мати свої особисті інтереси чи простір, які поважаються іншою стороною.
“ЯК У КАЗЦІ” або ПСЕВДОБЛИЗЬКІСТЬ
“Є лише одна форма близькості, яка не гальмує розвиток особистості й не спричиняє суперечностей й витрат енергії – це доросла любов”
Е. Фромм
Масовою культурою, романами, кінематографом нам часто транслюють образ любові як «кохання до нестями», де закоханий герой не їсть, не п’є і взагалі відрікається від усіх потреб на користь об’єкта свого кохання.
Згадаймо оповідання «Козачка» письменниці Марко Вовчок, у якому вільна дівчина вирішує відмовитися від своєї свободи й одружитися з кріпаком, ставши кріпачкою, вона дедалі більше марніє, зрештою помираючи після хвороби і поневірянь.
А чого варта ідеалістична казкова кінцівка з’єднання пари «і жили вони довго та горя не знали», яка насправді є лише початком шляху випробувань для подружнього життя.
Коли одна людина ніби «розчиняється в іншій, не може уявити собі життя без неї; жертвує себе заради іншого; перебуває у стосунках з людиною, яка «не влаштовує» і прагне її переробити, або ж тихо сподівається, що «він/вона зміниться», то тут не йдеться про справжню близькість, а радше про стосунки у співзалежності (див. СПІВЗАЛЕЖНІСТЬ).
Типовою є також модель, коли один з партнерів намагається наблизитися, а інший усіляко уникає цього зближення і збільшує психологічну дистанцію. Така втеча від близькості також є однією із форм залежних стосунків, стосунків контрзалежності.
ОЗНАКИ БРАКУ БЛИЗЬКОСТІ В ПАРІ
Часто стосунки у сім’ї, парі чи соціальному середовищі побудовані зовсім не на принципах довіри й безпеки. У таких взаєминах:
- не обговорюють одне з одним проблеми і важливі питання: «роби, як знаєш», «мені байдуже», «ти однаково мене не послухаєш»
Наприклад, якщо один з партнерів незадоволений тим, як вони проводять спільний час, але боїться підняти це питання, це може призвести до відчуження і нерозуміння. Відсутність діалогу про такі важливі питання створює дистанцію між партнерами і погіршує взаємини. Якщо, наприклад, вони проводять вечори окремо – один у своєму телефоні, а інший дивиться телевізор – і не обговорюють, як вони могли б краще провести час разом, це віддаляє їх один від одного. Партнери можуть почати відчувати, що їхні потреби і бажання ігноруються, що веде до зростання напруги і розриву емоційного зв’язку;
- не проводять час разом, а деколи й не виявляють такого бажання (уникнення партнера, відведення всього часу роботі, брехня)
Наприклад, один з партнерів може постійно залишатися на роботі допізна або шукати приводи для зустрічей з друзями замість проведення часу з коханою людиною. Це вказує на те, що партнеру некомфортно в цих стосунках, і він шукає можливість уникнути близькості;
- вчинки йдуть в розріз зі словами (порожні обіцянки й введення в оману);
Наприклад, один з партнерів може обіцяти змінитися і почати приділяти більше уваги стосункам, але на практиці продовжувати поводитися так само, як і раніше. Така непослідовність руйнує довіру і збільшує емоційну дистанцію між партнерами;
- спілкуються наказами, вказівками і критикою («ти мусиш проводити час зі мною», «хто тобі дозволив говорити?», «це тому що ти недостатньо розумна»;
- ігнорування чи неуважність до інтересів іншого
Наприклад, якщо один з партнерів захоплюється малюванням, але інший постійно нехтує цим інтересом і навіть насміхається з нього, це показує відсутність поваги і розуміння;
- прагнуть перекласти відповідальність і турботи на партнера («ну й що що я…, зате ти…»).
Наприклад, якщо один з партнерів постійно звинувачує іншого у невдачах і проблемах, це створює напругу і відчуження в стосунках.
Хочеться нагалосити, що всі ознаки браку близькості й приклади покликані дати нам орієнтири: чи є зараз у моїх стосунках близькість, чи ж я будую стосунки без будь-яких ознак інтимності. Хибним шляхом тут є пошук винних у ситуації чи перекладання відповідальності.
ВІДСУТНІСТЬ БЛИЗЬКОСТІ. ЩО РОБИТИ?
Близькість нерозривно пов’язана із характером спілкуванням. Вміння і навички спілкуватися одне з одним відіграють першочергову роль у побудові й підтриманні інтимних стосунків.
Таким чином близькість не з’являється у взаєминах магічним чином, як то часто можна побачити у мультиках, вона пов’язана з емоційною зрілістю.
Але це й хороша новина, адже це означає, що створювати такі міжособистісні стосунки можна навчитися.
Втеча від близькості, обрання залежних і деструктивних стосунків замість довірливих – все це є наслідками травматичного психологічного досвіду, нестачі любові і розуміння від батьків, наслідування сімейних сценаріїв стосунків тощо. . Наприклад, якщо дитина виросла в родині, де емоційне спілкування було обмежене або де прояви любові супроводжувалися критикою чи агресією, вона може вирости з переконанням, що близькість є небезпечною або неприємною. Досвід дитинства накладає свій відбиток на те, як людина вибудовує стосунки в дорослому житті. Важливо усвідомити цей вплив і працювати над його подоланням.
Психологічна допомога
Усі ці причини, як правило, мають істотний вплив на всі сфери життя, а тому найкраще звернутися до психолога, щоб докорінним чином змінити ситуацію.
Якщо ви перебуваєте у взаєминах, але помітили значні проблеми, які хотіли б виправити, то доцільним буде звернутися до сімейного психолога.
Ключові слова: близькість, психологія стосунків, як підтримувати близькість, як розвивати емоційний зв’язок, ознаки дорослих стосунків
