Невроз – це розлад, пов’язаний з нав’язливими думками або тривогою. У своїй основі невротична поведінка є автоматичним, не свідомим зусиллям впоратися з глибокою тривогою.
У своїй праці “Психоаналітична теорія неврозів” О. Феніхель підкресив, що причиною неврозів є раптовий вплив різноманітних подразників на психіку людини.
У людини спостерігається надмірна критичність до себе чи своєї роботи (деструктивний перфекціонізм), перебільшення емоційна на рухова реакція на не значну проблему (наприклад, плач через те, що вечеря згоріла і її не можна було їсти).
Раніше неврози вивчали лікарі, але зараз неврози відносять до спектру психологічних розладів, адже часто вони мають психологічну основу та часто формуються у наслідок психотравми. Саме тому психологи та психіатри займаються дослідженням та лікуванням неврозів також.
Причинами формування неврозів можуть бути біологічні, соціальні та психологічні фактори.
Психотравматизація є однією з провідних причин виникнення проблем невротичного спектру.
Соціальні фактори:
- Несприятливі умови соціалізації
- Труднощі адаптації до змін у соціальному середовищі. Швидко змінний соціум – все частіше стає причинами депресивних, тривожних та невротичних розладів. Вплив стійких несприятливих умов соціалізації може поступово призвести дезадаптація. Саме тому, люди які швидко адаптуються до змін страждають на психічні та невротичні розлади значно рідше.
- Проблеми самоактуалізації, відстороненість від зовнішнього світу, нерозуміння та болісний пошук власного «я». переживання повністю не узгоджуються з «образом Я», Труднощі самоактуалізації призводять до збільшення рівня внутрішньої тривоги і дискомфорту. Інколи вони стають причиною розвитку психічної вразливості, розладів психіки та неврозів.
- Невротичні симптоми можуть виникати також у наслідок невдач, фрустрацій і міжособистісних сутичок.
Психологічні фактори:
- Взаємини між дітьми та батьками та особливості виховання дитини
- Труднощі сепарації дитини з батьками або одним із батьків. Початок самостійного життя, вихід із зони батьківського контролю. Дитина прагне жити самостійним життя, а батьки намагаються втримати над нею контроль якомога довше з різних причин (вберегти від помилок та неприємностей, страху самотності, тощо).
- ізоляція від необхідних людині емоційних впливів батьків (ласки, тепла, уваги, піклування).
- Відчуженість та відчуття себе непотрібною у дитинстві. Якщо дитина в сім’ї почуває себе непотрібною або небажаною («абортована дитина») вона може почати намагатись звертати на себе увагу усіма прийнятними і неприйнятними способами або ж страждати на проблеми невротичного спектру.
- Відсутність інформації, що має особливе значення для людини (відсутність повідомлення про близьких, рідних людей). В такому випадку очікування неприємних новин провокує нервове напруження та стрес, більший, ніж сама подія. Як наслідок у людини можуть заявитися тривожні, панічні та невротичні розлади.
До того ж на формування неврозів впливають також особистісні особливості людини акцентуалізації та патологічних рис характеру.
ВИДИ НЕВРОЗІВ
Тривожний невроз, або генералізований тривожний розлад, характеризується постійною та надмірною тривогою з приводу різних життєвих обставин. Симптоми включають нервозність, дратівливість, порушення сну та труднощі з концентрацією.
Панічний розлад включає раптові та інтенсивні напади паніки, які супроводжуються фізичними симптомами, такими як прискорене серцебиття, пітливість та тремтіння. Часто супроводжується страхом втратити контроль або померти.
Фобічні розлади характеризуються інтенсивним страхом перед конкретними об’єктами або ситуаціями, такими як павуки або висота. Соціальний фобічний розлад, або соціофобія, включає страх соціальних ситуацій або публічних виступів.
Обсесивно-компульсивний розлад (ОКР) характеризується нав’язливими думками (обсесіями) та/або ритуальними діями (компульсіями), які людина відчуває потребу виконувати. Ці нав’язливі думки можуть бути тривожними, а ритуали виконуються для зменшення тривоги.
Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) виникає після пережиття травматичної події і включає повторювані спогади про подію, кошмари, емоційне оніміння та відчуття відстороненості від інших. Симптоми також можуть включати дратівливість, труднощі зі сном та підвищену пильність.
Неврастенія характеризується хронічною втомою, слабкістю, дратівливістю, головними болями та труднощами з концентрацією. Часто виникає в результаті тривалого стресу або фізичного виснаження.
Для людини, яка страждає від неврозів через особистісні особливості, важливо звернутися по допомогу до фахівця — психолога або психотерапевта. Професійна допомога може включати когнітивно-поведінкову терапію, яка допомагає змінити негативні мисленнєві патерни, а також різноманітні техніки релаксації, що сприяють зниженню рівня стресу.
Когнітивно-поведінкова терапія (КПТ) є однією з найбільш ефективних методик для лікування неврозів. КПТ зосереджена на виявленні та зміні негативних мисленнєвих патернів, які можуть сприяти або погіршувати симптоми неврозу. У рамках терапії пацієнти навчаються розпізнавати та оспорювати деструктивні переконання, які формують їхні переживання і поведінку. Наприклад, якщо у людини є нав’язливий страх перед публічними виступами, КПТ може допомогти змінити переконання на більш реалістичні, що дозволить зменшити рівень тривожності та покращити впевненість у собі.
Окрім когнітивно-поведінкової терапії, існують різноманітні техніки релаксації, які можуть допомогти в зниженні рівня стресу. Серед них — дихальні вправи, медитація, прогресивна м’язова релаксація і техніки усвідомленості (mindfulness). Ці методи допомагають зменшити фізичні прояви стресу, такі як напруга м’язів, прискорене серцебиття та високий кров’яний тиск. Наприклад, техніки усвідомленості допомагають зосередитися на теперішньому моменті, зменшуючи стресові реакції і сприяючи загальному зниженню тривожності.
Консультації з психологом або психотерапевтом також можуть включати індивідуально підібрані вправи та стратегії, які допоможуть краще справлятися з конкретними симптомами. Професіонал може допомогти створити план дій, включаючи регулярні сесії терапії, домашні завдання для самостійної роботи і техніки, які сприяють розвитку більш здорових механізмів адаптації.
Психотерапія є основним методом лікування неврозів і включає в себе різні підходи, які допомагають пацієнтам зрозуміти і змінити свої емоційні і поведінкові реакції. Крім когнітивно-поведінкової терапії (КПТ), яка фокусується на зміні негативних мисленнєвих патернів, інші види терапії також можуть бути ефективними.
Психоаналітична терапія допомагає виявити і проаналізувати глибинні психологічні конфлікти, які можуть бути джерелом неврозів. Гештальт-терапія зосереджена на усвідомленні і прийнятті власних переживань та емоцій. Арт-терапія використовує творчі процеси для вираження і обробки емоцій, що може бути корисно для людей, які мають труднощі з вербалізацією своїх почуттів.
Медикаментозна терапія також може бути корисною для деяких людей з неврозами. Лікарі можуть призначати антидепресанти або анксиолітики, які допомагають зменшити симптоми тривожності або депресії. Однак медикаменти зазвичай використовуються у поєднанні з психотерапією і лише після ретельного обстеження.
Крім того, варто працювати над розвитком емоційної стійкості та самосвідомості через практики медитації, йоги або ведення щоденника. Підтримка близьких людей і регулярні фізичні вправи також можуть позитивно впливати на психічне здоров’я, знижуючи ризик розвитку неврозів та інших психологічних проблем.
Техніки релаксації і стрес-менеджмент є важливою частиною лікування неврозів. Практики, такі як дихальні вправи, медитація, йога і техніки усвідомленості, допомагають зменшити фізичні прояви стресу і тривожності. Вони сприяють релаксації, покращують емоційний стан і допомагають управляти стресовими ситуаціями.
Скільки часу потрібно для лікування неврозів
Тривалість лікування неврозів може варіюватися залежно від індивідуальних обставин, включаючи тяжкість симптомів, тип терапії і відповіді пацієнта на лікування.
- Короткострокове лікування: Для деяких пацієнтів симптоми можуть значно покращитися протягом 3-6 місяців активної терапії. Це особливо вірно для легших форм неврозів або коли лікування розпочинається на ранньому етапі.
- Довгострокове лікування: У випадках, коли невроз має хронічний характер або важкий перебіг, лікування може тривати 6-12 місяців або довше. Постійна підтримка і коригування терапії можуть бути необхідні для досягнення стійких результатів.
- Підтримуюча терапія: Після основного курсу лікування пацієнти можуть потребувати підтримуючої терапії або періодичних консультацій для підтримки досягнутого прогресу і запобігання рецидивам.
Лікування неврозів є індивідуальним процесом, і час, необхідний для досягнення значного поліпшення, може різнитися у кожного пацієнта. Важливо бути терплячим, дотримуватися рекомендацій фахівців і активно працювати над своїм лікуванням.
Інновації та технології, для лікування неврозів, які зараз ровиваються
Лікування неврозів постійно вдосконалюється завдяки новітнім підходам і технологіям. Сучасні інновації, такі як віртуальна реальність (VR) і мобільні додатки для психічного здоров’я, значно покращують ефективність терапії. VR дозволяє пацієнтам поступово стикатися з ситуаціями, що викликають тривогу, у безпечному середовищі, що сприяє зменшенню страхів і покращенню адаптаційних навичок.
Мобільні додатки надають інструменти для регулярного моніторингу емоційного стану, практик медитації та самодопомоги, що допомагає пацієнтам управляти стресом і тривогою у повсякденному житті.
Інші інновації в лікуванні неврозів включають нейропсихологічні тренінги, які зосереджені на покращенні когнітивних функцій і емоційного регулювання. Ці тренінги допомагають пацієнтам краще справлятися з негативними думками і стресовими ситуаціями. Поряд із цим, генетичні дослідження відкривають нові можливості для персоналізованого лікування, дозволяючи адаптувати терапію відповідно до індивідуальних особливостей кожного пацієнта.
Додатково, інтегративна терапія поєднує традиційні методи з альтернативними практиками, такими як йога та медитація, що сприяє комплексному підходу до лікування.
Лікування неврозів постійно вдосконалюється завдяки новітнім дослідженням і технологічним досягненням. Сучасні інновації в цій сфері відкривають нові можливості для ефективного управління симптомами і покращення якості життя.
