8 публікацій

Вираз «у здоровому тілі-здоровий дух» — виник  давно і описує дуже тісний зв’язок між тілесною та душевною складовою людини.

Проте, як би ми не підтримували тілесне здоров’я, без психічного благополуччя почувати себе здоровим неможливо.

Наші травми і переживання через тонкі нейрогуморальні механізми впливають на наше тіло, викликаючи різні відчуття, збої в функціонуванні тих чи інших органів, а часом і повноцінні органічні захворювання.

Як це відбувається? Кожна стресова подія або досвід активує вісь стресу і активність в середньому мозку-мигдалевидних ядрах та лімбічній системі, викликаючи її «зарядження». А суб’єктивно в той час людина відчуває тривогу. 

З лімбічної системи нервові імпульси по нейронних мережах передаються догори, в фронтальну кору головного мозку, де стресова ситуація усвідомлюється, переосмислюється, знаходиться оптимальне рішення для її подолання.

Тоді з кори, яка опрацювала стресову подію вниз до лімбічної системи йде зворотній  сигнал- «ситуація опрацьована, все гаразд». Тоді збудження затухає і тривога послаблюється а згодом і зникає.

Часом буває так, що стрес є  повторюваним, або тривалим і наша сигнальна лімбічна система і мигдалевидні ядра перебувають в постійному збудженні. Тоді імпульсів так багато, що вони на шляху до лобної кори просто блокуються в нейронних шляхах.

Не маючи виходу збудження йде не вверх, до лобної кори, де буде опрацьоване, а вниз, в ті частини мозку, які регулюють функції нашого тіла. Так з’являються психосоматичні хвороби, тілесна реакція на психічні конфлікти і переживання.

Види психосоматичних хвороб

Є 7 основних класичних психосоматичних хвороб, які називають «чикагською сімкою»

  • виразкова хвороба  шлунка;
  • гіпертонія;
  • бронхіальна астма;
  • ревматоїдний артрит;
  • запальне захворювання кишечника (виразковий коліт)
  • гіпертиреоз;
  • атопічний дерматит.

Окрім них, психосоматозами вважають цукровий діабет 2-го типу, мігрені, дискінезія жовчевого міхура, синдром подразненого кишківника, хронічні болі в спині, безпліддя.

Останнім часом вага психосоматичних захворювань значно зросла в структурі соматичних і психічних розладів.

Надмірна кількість стресових чинників призводить до  того, що людина не здатна вчасно і повністю відреаговувати на зовнішні виклики і тоді в процес включається тіло.

Теорії і причини психосоматики

Є різні теорії, що тіло відреаговує специфічно на конкретні стресори. Наприклад, коли є біль в спині, то людині важко «нести» якісь турботи  на своїх плечах, або поліартрит є відреагуванням на злість.

Або, скажімо, часті простуди це «не виплакані сльози», а задишка при бронхіальній астмі — заборона висловити свої почуття. Також атопічний дерматит, вважають, вражає людей, які потребують захисту.

Проте все це не так. Всі ми генетично різні і маємо схильність до різних захворювань. Це не означає, що протягом життя людина обов’язково захворіє, лише тоді, коли включаються неблагоприємні фактори.

Хронічні стреси та невирішені внутрішні конфлікти якраз є одними з вагомих чинників фізіологічних дисфункцій, які потім розгортаються в повноцінне захворювання.

Особливі спекуляції бувають щодо онкологічних захворювань, наче людина агресує сама на себе і тоді хворіє на рак. Насправді це не так і причини ряду онкологічних захворювань відомі достеменно.

Попри те, що в психосоматичних захворюваннях роль стресових факторів чітко доведена, вони потребують грамотного профільного лікування. Звісно, велику увагу потрібно приділити і способу життя, і оточенню і власному ставленню до життя і хвороби.

Тривала робота з психологом чи психотерапевтом допоможе врегулювати і міжособистісні стосунки і ставлення до життєвих проблем.

Іноді при зміні місця проживання психосоматичні хвороби або зникають, або зменшують інтенсивність своїх проявів. Часто це пояснюють зміною клімату або свіжим повітрям.

Насправді, якщо зазирнути в глибину, то основним лікувальним фактором буває повна зміна зовнішнього середовища. І, хоч як кажуть, від себе не втечеш, вибір здійснити радикальні зміни в свому житті може стати цілющим.

Психосоматика у психіатрії

В психіатрії є кластер невротичних розладів, які так і називають- соматизовані розлади , вони асоціюються зі стресом і характеризуються різноманітними відчуттями в тілі і імітують різноманітні захворювання.

Фактично, при обстеженні жодних органічних змін не виявляють, а симптоми, які б методи лікування не застосовували, не зникають.

Часом пацієнти проходять всі круги обстежень, поки хтось з лікарів не направить їх до психіатра.

Чим характерні такі соматизовані розлади?

  1. Кількість скарг не відповідає об’єктивному стану здоров’я.
  2. Скарги часто змінюються, бувають дивними і не зовсім відповідають клінічним критеріям хвороб
  3. Загострення таких соматизованих розладів мають певну циклічність
  4. Больові відчуття не знімаються стандартними знеболювальними препаратами, але добре реагують на заспокійливі та транквілізатори

Соматизовані розлади часто проявляються в вигляді хронічних шлункових проблем, синдромом подразненого кишківника , сечового міхура, болями в спині, свербежем незрозумілої етіології, дивними відчуттями в тілі і на поверхні шкіри.

Єдиний ефективний засіб для лікування соматизованих розладів це антидепресанти. Ефект наступає приблизно через місяць після початку прийому. Курс лікування триває 9-12 місяців.

Найефективнішою є комбінація антидепресантів та психотерапії, що дозволяє не лише забезпечити протирецидивне лікування, а і напрацювати нові адаптаційні стратегії перед викликами непростих часів.

Автор