Термін “інстинкти” може використовуватись в різних контекстах із відмінними значеннями.
Сучасна психологія розглядає концепцію інстинктів значно інакше, ніж це робилося на початку XX століття.
Зараз термін “інстинкт” як складна, вроджена, несвідома, автоматична реакція на певний стимул — рідко використовується у класичному розумінні.
Замість цього, увага змістилася на вроджені схильності, біологічні основи поведінки та еволюційні механізми.
Загалом, інстинкти особистості можуть розглядатись як вроджені, глибоко закодовані програми поведінки, які підтримують виживання та розмноження людини.
Завдання психолога в контексті інстинкту та/чи інстинктивності
Коли клієнт говорить про “інстинкт”, завдання психолога полягає в наступному:
Нормалізація: Визнати, що ці сильні відчуття мають біологічне коріння (наприклад, “Це нормально, що ваше тіло реагує страхом, це сигнал виживання“).
Диференціація: Допомогти клієнту відокремити вроджену реакцію від набутої поведінки.
Реакція “бий або біжи” — це інстинкт; панічна атака — це його дисфункціональна реалізація, яку можна навчитися контролювати.
Контроль: Перевести фокус з “інстинкту” (чого не можна змінити) на “свідомий вибір” (чого можна навчитися).
Наприклад, навчити клієнта навичкам саморегуляції та заземлення, щобИ перехопити автоматичну інстинктивну реакцію.
Термін та інтерпретації
Термін “інстинкти самозбереження” був запропонований американським психологом Вільямом Мак-Дуґаллом в книзі “The Instincts of the Herd in Peace and War” (1918).
Він вважав, що людська поведінка, в тому числі й соціальна, визначається в основному природними інстинктами, які забезпечують виживання і розмноження виду.
Інша інтерпретація терміну може бути пов’язана зі структурою особистості.
За певними психологічними теоріями, такими як теорія Зігмунда Фройда, інстинкти можуть вважатись складовою частиною особистості, зокрема, її “ідентифікованої” частини, яка представляє собою сукупність біологічних потреб та бажань.
У більш загальному контексті вони описуються як вроджені тенденції, що впливають на поведінку людини у певних ситуаціях.
Можуть бути пов’язані з такими потребами, як голод, спрага, статева потреба та інші.
Однак варто зауважити, що це поняття є предметом дискусій серед психологів і не є універсальним концептом в сучасній психології.
Відмова від класичної теорії інстинктів
Класична теорія, популяризована, наприклад, Вільямом Макдугаллом, намагалася пояснити майже всю людську поведінку інстинктами (наприклад, інстинкт боротьби, інстинкт прагнення до спілкування).
Цей підхід, врешті, був відкинутий, через:
Надмірність: Списки інстинктів ставали необмеженими і часто були просто перейменуванням поведінки (наприклад, пояснення агресії “інстинктом агресії” не дає реального пояснення).
Негнучкість: Інстинкти, за визначенням, є негнучкими. Однак людська поведінка є високоадаптивною і навчальною, що суперечить концепції жорстко запрограмованих реакцій.
Сучасні концепції, що замінили інстинкти
Сучасна психологія замінила термін “інстинкт” більш точними та науково обґрунтованими поняттями, які визнають взаємодію біології та середовища.
Вроджені схильності та рефлекси
Рефлекси: Це прості, автоматичні, неврологічно запрограмовані реакції на зовнішні стимули, які є справді інстинктивними (наприклад, смоктальний рефлекс у немовлят, колінний рефлекс).
Вони є основою для складнішої поведінки.
Схильності (Predispositions): Це вроджена тенденція реагувати певним чином або легше засвоювати певні навички, ніж інші.
Наприклад, вроджена схильність до засвоєння мови (концепція Ноама Хомського).
Еволюційна психологія (Evolutionary Psychology)
Цей напрямок розглядає поведінку не як інстинкт, а як адаптацію, що сформувалася для вирішення проблем виживання та розмноження в середовищі наших предків.
Модулі Розуму: Людський розум розглядається як набір спеціалізованих когнітивних механізмів (модулів), які еволюціонували для конкретних завдань (наприклад, розпізнавання небезпеки, вибір партнера).
Наприклад, Страх: Страх змій або павуків — це не інстинкт у чистому вигляді, а еволюційна адаптація (готовність швидко навчитися боятися загрозливих об’єктів), яка має високу біологічну цінність.
Теорія прив’язаності (Attachment Theory)
Пошук близькості це механізм, описаний Джоном Боулбі, є вродженою біологічною системою поведінки, а не інстинктом.
Це потреба немовляти у близькості з доглядальником для виживання.
Хоча потреба вроджена, форма прив’язаності (безпечна, тривожна, уникна) формується під впливом досвіду (середовища).
Основні інстинкти, які ще інколи виокремлюють у психології
Залежно від підходу до дослідження людської природи, в психології можна виділити різні списки інстинктів особистості.
Однак, основні інстинкти, які найчастіше називають і описують науковці це:
- Інстинкт самозбереження – охоплює бажання і потребу відчувати безпеку і захист від небезпеки.
- Інстинкт розмноження – стосується бажання зберегти вид через збільшення чисельності популяції.
- Інстинкт суспільства – охоплює бажання належати до групи та спілкуватися з іншими людьми.
- Інстинкт територіальності – виявляється у бажанні контролювати територію і область, яку людина вважає своєю.
- Інстинкт гри – проявляється у бажанні гратися і експериментувати з оточуючим світом.
- Інстинкт орієнтації – охоплює бажання зорієнтуватися в просторі і часі, знаходити шлях до цілей і зберігати спогади про минуле.
- Інстинкт пізнання – виявляється у бажанні розуміти навколишній світ та отримувати нові знання.
- тощо
Важливо зазначити, що ця концепція є досить спірною і не всі вчені-психологи згодні з їх наявністю у людини.
Багато з поведінкових проявів, які можна пов’язати з інстинктами, можуть бути також пояснені через соціальні, культурні та інші фактори.
Психологічні теорії походження інстинктів
Існує багато психологічних теорій, які пояснюють природу інстинктів, але ось кілька з них:
Теорія інстинктів Фройда
Автор описував, що людина народжується з шести базовими інстинктами:
- сексуальний інстинкт,
- агресивний інстинкт,
- інстинкт самозбереження,
- інстинкт пошуку харчів,
- інстинкт відпочинку та сну,
- інстинкт дослідження.
Теорія інстинктів МакДугалла
Згідно із нею, інстинкти зводяться до трьох категорій:
- харчування,
- боротьби або суперництва,
- сексуального потягу.
Теорія інстинктів Лорінца.
Вказує, що людина має інстинкти, які програмуються в генах та передаються через еволюцію.
Лоренц виділив такі інстинкти, як:
- території,
- агресії
- статевої поведінки
Теорія інстинктів Берінга
Автор наголошував, що інстинкти мають важливу роль у визначенні поведінки людини.
Берінг виділив такі інстинкти, як:
- репродукції,
- збереження, захисту
- приналежності до суспільства.
Розлади, що пов’язані з інстинктами
Виявляються, як психічні розлади, що виникають у людини внаслідок порушень її інстинктів або власних бажань та потреб.
Ці порушення можуть бути результатом різних факторів, таких як стрес, травми, хвороби, гормональні зміни, алкоголь, наркотики, і т.д.
Розлади інстинктів можуть виявлятися у формі різноманітних симптомів, зокрема:
- Порушення сексуальної поведінки (гіперсексуальність або гіпосексуальність);
- Порушення харчування (наприклад, анорексія, булімія);
- Порушення сну (наприклад, безсоння або гіперсомнія);
- Порушення агресивної поведінки (наприклад, насильство або агресивна реакція на дрібниці);
- Порушення соціальної поведінки (наприклад, асоціальність або відчуженість від суспільства).
Вони можуть відбиватися на житті людини в значній мірі, тому важливо вчасно розпізнати та лікувати ці порушення.
Проблеми, що можуть пов’язуватися людьми із “інстинктами”
У кабінеті психолога клієнти рідко використовують терміни “еволюційна адаптація” чи “вроджена схильність”, але вони часто описують свій досвід, використовуючи побутове розуміння “інстинктів” — як неконтрольовану, потужну, нелогічну або глибоко вкорінену поведінку, що виникає “сама собою”.
Для психолога важливо розпізнати, що за цим описом стоїть біологічна реакція, сильна емоційна потреба або глибоко вкорінений захисний механізм.
Симптоми, пов’язані з “інстинктом самозбереження”
Клієнти часто описують ці проблеми як “вроджений” або “автоматичний” страх:
Надмірна тривога і панічні атаки. Клієнт відчуває, що його “інстинкт небезпеки” постійно увімкнений.
Фізичні прояви (прискорене серцебиття, задишка, тремтіння) — це класична реакція “бий або біжи” (Fight or Flight), яка є еволюційною адаптацією до загрози.
Клієнтське формулювання: “Мій мозок знає, що це безпечно, але тіло реагує інстинктивно, ніби на мене напали.”
Уникаюча поведінка (фобії). Нелогічний, але непереборний страх перед певними об’єктами (висота, замкнений простір, тварини).
Це може бути проявом еволюційної схильності до швидкого формування страху перед потенційно небезпечними об’єктами.
Проблеми з довірою (після травми). Особливо після травматичного досвіду, клієнт може відчувати постійну гіпернастороженість та нездатність розслабитися, що сприймається як “постійна бойова готовність” тіла.
Проблеми, пов’язані з “інстинктом прив’язаності” та соціальністю
Ці проблеми описують неконтрольоване прагнення до близькості або, навпаки, її уникнення:
Залежність у стосунках. Відчуття панічного страху бути покинутим, що призводить до надмірної чіпкості, ревнощів або нездатності самостійно функціонувати.
Це може бути проявом тривожного типу прив’язаності, корені якого лежать у дитячому “інстинкті” пошуку близькості для виживання.
Уникнення близькості. Нездатність створити глибокі, тривалі стосунки, відчуття “я не можу підпустити людей близько”.
Може бути вираженням уникного типу прив’язаності, де інстинктивна потреба у близькості пригнічується для захисту від потенційного болю.
Соціальна тривога.
Непереборний страх бути оціненим або відкинутим групою. Це пов’язано з еволюційною потребою у приналежності до племені (групи), оскільки вигнання історично означало смерть.
Проблеми, пов’язані з “інстинктом агресії”
Клієнти можуть звинувачувати вроджену “агресивну натуру” у своїх проблемах:
Неконтрольований гнів. Раптові, інтенсивні та непропорційні вибухи гніву.
Це може бути дисфункцією регуляції емоцій, які мають інстинктивну основу (захисна реакція на загрозу), але не контролюються свідомими механізмами.
Пасивна агресія / саботаж: Пригнічення прямої агресії, яка потім “виходить” непрямими, руйнівними способами.
Проблеми, пов’язані з “сексуальним інстинктом”
У сучасній психології поняття “сексуальний інстинкт” (використовуване, наприклад, Фройдом) замінено більш широкими термінами: сексуальність, сексуальна функція та сексуальний потяг (лібідо).
Вони розглядаються як потужна біологічна та еволюційна сила, що модифікується психологічними, культурними, соціальними та моральними факторами.
Проблеми виникають тоді, коли нормальний сексуальний потяг (біологічна потреба) входить у конфлікт із зовнішнім світом, внутрішніми переконаннями або є дисфункціональним.
Інстинктивність поведінки
Інстинктивність поведінки в сучасній психології стосується тієї частини вчинків і реакцій людини або тварини, яка є вродженою, біологічно запрограмованою і не вимагає попереднього навчання чи значного свідомого контролю.
Це поняття є складовою ширшої теми біологічних основ поведінки.
У контексті сучасної психології та етології (науки про поведінку тварин), інстинктивність поведінки має такі особливості:
- Вродженість (Innate): Поведінковий акт або схильність передається генетично і проявляється без необхідності прямого навчання чи досвіду.
- Стереотипність (Fixed Action Pattern, FAP): Особливо у тварин, інстинктивна поведінка є жорсткою, послідовною і, одного разу розпочавшись, зазвичай виконується до кінця, навіть якщо зовнішні умови змінилися.
- Видова Специфічність: Інстинктивна поведінка є типовою для всіх представників певного виду (наприклад, плетіння павутиння, міграція птахів).
- Автоматичність: Реакція виникає автоматично у відповідь на специфічний зовнішній стимул, який називається ключовим стимулом (або релізером).
Інстинктивність у поведінці людини
Як зазначалося раніше, у людини складна поведінка рідко є чисто інстинктивною. Вона майже завжди модифікується навчанням, культурою та свідомим мисленням.
Однак, існують ключові елементи інстинктивності:
| Елемент поведінки | Сучасна інтерпретація | Приклад |
| Прості Рефлекси | Справжні, неврологічно запрограмовані інстинкти. | Смоктальний рефлекс у немовлят, рефлекс хапання, мигання. |
| Еволюційні Адаптації | Вроджена схильність до певних реакцій, що підвищували виживання. | Реакція “бий або біжи” (боротьба чи втеча) на небезпеку, вроджена тенденція до прив’язаності. |
| Базові Емоції | Загальнолюдські, вроджені вирази емоцій (гнів, страх, радість, смуток). | Мімічні вирази цих емоцій є універсальними, що свідчить про їхню інстинктивну основу (дослідження Пола Екмана). |
| Сон | Біологічна потреба, керована гомеостатичними та циркадними ритмами. | Регуляція циклів сну та неспання є внутрішньо запрограмованою. |
Вивчення інстинктивності має важливе значення, позаяк
- Допомагає зрозуміти, які біологічні та генетичні механізми лежать в основі універсальних людських рис (наприклад, альтруїзм, вибір партнера, групова динаміка).
Ці риси розглядаються як еволюційна спадщина, що визначає інстинктивну схильність до певних рішень.
- Дозволяє відрізнити вроджені здібності дитини від набутих, що є важливим для розуміння нормального розвитку.
Наприклад, коли і як вроджений інстинкт прив’язаності трансформується у складні соціальні стосунки.
Сучасна точка зору підкреслює, що в людей інстинктивні основи лише задають загальний напрямок або встановлюють межі поведінки, тоді як навчання та культура визначають її конкретну форму і реалізацію.
Підсумки
Сучасна психологія відійшла від пояснення складної людської поведінки простими, незмінними інстинктами.
Натомість, вона фокусується на біологічних системах, які створюють рамку для навчання та адаптації, і на тому, як середовище та культура моделюють ці вроджені схильності у складні форми поведінки
Попри суперечливість інтерпретації та відсутність єдиної класифікації чи теорії інстинктів у сучасній психології, вживаність поняття у клієнтському середовищі визначає продовження їх використання фахівцями у тому чи іншому контексті.
Лікування психічних розладів, які тією чи іншою мірою спричиняються інстинктами — може включати фармакологічну терапію, терапію з використанням психотерапевтичних методів або комбінацію обох підходів.
Підбір фахівців
У спеціальному розділі веб-платформи можна зручно і швидко підібрати експертів як за однією основною спеціалізацією, скажімо “психолог”, так і одразу за кількома, наприклад “дитячий психолог”, “підлітковий психолог” і “психотерапевт” тощо



