5 публікацій

Психодіагностика – це дослідження, здійснюване психологом або психотерапевтом, із метою вимірювання та оцінки індивідуально-психологічних особливостей особистості, її типових поведінкових проявів та поточного психологічного стану.

Додатково психодіагностика може встановити наявність або відсутність психічних розладів.

Як правило, після такого обстеження фахівець формулює діагностичний висновок – психологічний висновок або психологічний діагноз (не плутати з психіатричним діагнозом).

МЕТОДИ ПСИХОДІАГНОСТИКИ

Психодіагностичне обстеження може здійснюватися за допомогою таких основних груп методів:

  • Неекспериментальні: клінічне інтерв’ю, спостереження, бесіда, контент-аналіз
  • Експериментальні
  • Стандартизований психодіагностичний інструментарій: опитувальники, тести, проективні методики.

ДЛЯ ЧОГО ЗДІЙСНЮВАТИ ПСИХОЛОГІЧНУ ДІАГНОСТИКУ?

Психодіагностика необхідна для визначення відповідності особи вимогам професіограми для профорієнтаційної роботи, відбору кадрів для певної посади чи колективу.

Її широко застосовують у навчально-виховному процесі у закладах освіти для оптимізації співвідношення зовнішніх умов та потенціалу його учасників, для корекції небажаних станів та поведінки.

Психодіагностика дозволяє досягати кращих результатів не лише у робочому та навчальному просторі, а й у спорті, соціальній роботі з різними групами населення, зокрема у межах правоохоронної та пенітенціарної систем.

На основі результатів психодіагностики спеціаліст може розробити індивідуальну програму зустрічей із клієнтом, яка допоможе ефективніше працювати над його психологічною проблемою.

Зокрема сюди входять рекомендації від психолога, що допомагає клієнту краще зрозуміти над чим саме йому варто попрацювати.

Повторна психодіагностика допомагає відстежувати прогрес розв’язання проблеми.

ЕТАПИ ПСИХОДІАГНОСТИКИ

Психодіагностичний процес може відбуватися впродовж одного або декількох днів, однак безпосередня участь у ньому досліджуваного не має тривати довше 1,5-2 год на добу через можливу втому та зниження показників його уваги, продуктивності та мотивації.

Складається цей процес з наступних етапів:

  1. Збір даних.
  2.  Обробка даних та інтерпретація результатів.
  3.  Оформлення психологічного висновку.

ПЕРШИЙ ЕТАП ПСИХОДІАГНОСТИКИ

На етапі збору даних відбувається знайомство психолога з клієнтом, збір анамнезу, вислуховування скарг, визначення запиту звернення та відповідності окресленої проблематики компетенції психолога.

Після чого фахівець висуває гіпотези щодо причин описаних діагностичних ознак, відбирає найбільш відповідні у конкретному випадку методики дослідження та здійснює психодіагностичне обстеження.

Тривалість часу, відведеного на збір психодіагностичного матеріалу, залежатиме від кількості та об’єму методик.

Зазвичай обстеження здійснюють за одну-дві зустрічі, але часом для діагностичний процес потребує додаткових уточнень.

Наприклад, для здійснення судово-психологічної експертизи або створення розгорнутого психологічного портрета за запитом клієнта.

ДРУГИЙ ЕТАП ПСИХОДІАГНОСТИКИ

На етапі обробки та інтерпретації психолог опрацьовує надані клієнтом дані.

Зазвичай це відбувається після консультації і займає чимало часу.

Спершу здійснюються обрахунки згідно з ключами використаних методик, після чого ці обрахунки підлягають інтерпретації.

Важливо, що аналізу підлягають як кількісні, так і якісні показники за окремою методикою та у цілому сукупності використаних методів (спостереження, бесіда, опитування, експеримент) та методик..

ТРЕТІЙ ЕТАП ПСИХОДІАГНОСТИКИ

На завершальному етапі психодіагностики формулюється психологічний висновок та подальші рекомендації для клієнта або тої інстанції, що надіслала запит на обстеження.

У результаті цих дій клієнт отримує достовірну, науково обґрунтовану інформацію про свій психічний стан і вказівки щодо шляхів його покращення.

На цьому етапі досліджуваний може ознайомитися із результатами обстеження та спільно із фахівцем віднайти оптимальні рішення щодо втілення рекомендацій у реальність.

Цей етап є найцікавішим для обстежуваного, адже саме тоді він може краще пізнати себе, усвідомити практичне значення психодіагностичного процесу та його потенційний вплив на підвищення якості життя.

ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ПРОВЕДЕННЯ ПСИХОДІАГНОСТИКИ

Психодіагност повинен володіти відповідними знаннями на навичками здійснення психодіагностичного обстеження, зокрема дотримуватися базових етичних принципів щодо його проведення.

Згідно принципу конфіденційності, психолог не має права розголошувати надану клієнтом інформацію або передавати бланки відповідей, створені малюнки тощо, третім особам.

Якщо у цьому виникає необхідність, фахівець повинен узгодити це з досліджуваним.

До обов’язків психодіагноста входить надання чітких та зрозумілих інструкцій досліджуваному щодо роботи із запропонованими методиками та додаткових роз’яснень, якщо цього потребує ситуація.

У більшості випадків для проведення психодіагностики необхідною умовою є згода обстежуваної людини.

Усі використовувані методи та методики діагностики повинні мати науково обґрунтовану та емпірично перевірену основу.

Внаслідок психодіагностичного обстеження не має відбуватися погіршення психологічного самопочуття досліджуваного (наприклад, страждати самооцінка), висновки психологічної діагностики мають бути об’єктивними та не допускати впливу суб’єктивних установок та вражень діагноста або інших осіб про обстежуваного.

ЧИННИКИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА РЕЗУЛЬТАТИ ПСИХОДІАГНОСТИКИ

Є кілька факторів, котрі варто врахувати спеціалісту та досліджуваному під час проведення діагностичного обстеження.

До них належить фізичний та психологічний стан обстежуваного під час роботи із методиками, оскільки втома, хвороба, перебування у психотравмуючій ситуації, під дією стресу, роздратування та інші стани й емоції можуть вплинути на отримані результати.

Окрім цього, слід врахувати рівень мотивації до обстеження – чи людина сама звернулася по допомогу, чи то на вимогу інших піддається діагностиці супроти своєї волі.

Не менш важливими є умови зовнішнього середовища, у якому відбувається діагностичний процес (задуха чи холод, розміри та вигляд місця проведення, присутність інших осіб тощо).

Джерелами діагностичних помилок можуть слугувати: недостатність часу, виділеного на обстеження, неавтентичні джерела інформації про досліджуваного, зокрема через умисне надання людиною або її оточенням неправдивих даних, недосвідченість діагноста, некоректно підібрана батарея методик, що не відповідає меті діагностики тощо.

ПІДБІР ФАХІВЦІВ

У спеціальному розділі веб-платформи можна зручно і швидко підібрати експертів як за однією основною спеціалізацією, скажімо “психодіагностика”, так і одразу за кількома, наприклад “психологічні тести”, “психологія особистості” і “консультація психолога” тощо

Універсальний і простий алгоритм “націлювання експертизи у Просторі Психологів дозволяє, при потребі чи бажанні, додавати до параметрів відбору і такі атрибути як відчуття, скарги, ціна, спеціальність, метод, стать, мова (автоматично — українська, звісно ж), досвід, стиль, галузі тощо

Інтуїтивно зрозуміла послідовність підбору фахівця на psychology.space здатна забезпечувати 100% взаємовідповідність фахівця і клієнта буквально з першого разу, що, серед іншого:

  • неабияк економить час клієнтів на безпосередній пошук потрібного рішення
  • позбавляє і клієнтів, і фахівців необхідності витрачати дорогоцінні перші хвилини консультації на достеменне з’ясування взаємовідповідності