Тест синдрому самозванця

ФЕНОМЕН СИНДРОМУ САМОЗВАНЦЯ

У світі, де кожен крок може бути відзначений успіхом та визнанням, ми часто впадаємо у пастку невпевненості та внутрішньої критики.

Синдром самозванця – це феномен, який може ховатися в тіні успіхів, признань та високих досягнень. Чи відчуваєте ви часом, що ваші успіхи – це лише випадковість, і ви не заслуговуєте на них?

Синдром самозванця – психологічний аспект, що стоїть за недооцінкою власних здібностей, невпевненістю та постійним стресом. І для того, щоб краще зрозуміти, чи доторкнувся вас цей феномен, ми підготували спеціальний тест на синдром самозванця.

Перед вами не просто тест. Це можливість розглянути свої думки, відчуття та підходи до досягнень у вашому житті. Готові розпочати подорож у світ рефлексії та пізнання власної психології? Давайте разом зазирнемо у глибини себе та розкриємо таємниці синдрому самозванця.

ТЕСТ НА СИНДРОМ САМОЗВАНЦЯ

Питання 1: Як часто ви критикуєте себе за свої дії чи рішення?

a) Завжди
b) Часто
c) Іноді
d) Рідко
e) Ніколи

Питання 2: Як ви оцінюєте свої професійні досягнення?

a) Завжди вважаю, що могло бути краще
b) Часто сумніваюся у своїй компетентності
c) Іноді відчуваю гордість
d) Рідко, але можу похвалити себе
e) Завжди горжусь своїми успіхами

Питання 3: Як ви пояснюєте свої успіхи чи невдачі?

a) Завжди вважаю, що це випадковість
b) Часто спираюсь на удачу
c) Іноді вважаю це результатом професіоналізму
d) Рідко, але признаю власний внесок
e) Завжди вважаю свої успіхи результатом власної праці

Питання 4: Як ви реагуєте на компліменти?

a) Відразу відкидаю їх
b) Часто відчуваю незручність
c) Іноді вдячний, але відразу згладжую
d) Рідко, але приймаю із задоволенням
e) Завжди вдячний і приймаю з задоволенням

Питання 5: Як ви ставитеся до своїх помилок?

a) Завжди вважаю їх катастрофічними
b) Часто переймаюся помилками
c) Іноді можу знайти позитив у помилках
d) Рідко переймаюся, шукаю можливості для вдосконалення
e) Завжди вважаю, що помилки – це нормальна частина навчання

Питання 6: Як ви оцінюєте своє професійне вміння?

a) Завжди вважаю, що мені далеко до ідеалу
b) Часто маю сумління у своїх здібностях
c) Іноді вважаю, що я непоганий професіонал
d) Рідко сумніваюся у собі
e) Завжди вважаю себе висококваліфікованим фахівцем

Питання 7: Як ви оцінюєте свою особисту цінність?

a) Завжди вважаю, що мене не варто цінити
b) Часто відчуваю себе непотрібним
c) Іноді вважаю, що я маю свою цінність
d) Рідко сумніваюся у своїй цінності
e) Завжди вважаю, що я цінний і унікальний

ОЦІНКА

  • За кожну відповідь “a” – 1 бал
  • За кожну відповідь “b” – 2 бали
  • За кожну відповідь “c” – 3 бали
  • За кожну відповідь “d” – 4 бали
  • За кожну відповідь “e” – 5 балів

КЛЮЧІ ДО ТЕСТУ САМОЗВАНЦЯ

7-14 балів: Низький рівень синдрому самозванця

Ваш результат свідчить про те, що ви зазвичай добре оцінюєте свої здібності та досягнення. Ймовірно, вам легше приймати компліменти та ділитися своїми успіхами. Проте, завжди важливо слідкувати за своєю самооцінкою і не дозволяти сумнівам в своїх можливостях заважати вам досягати нових висот.

15-21 бал: Помірний рівень синдрому самозванця

Ваш результат свідчить про те, що іноді ви можливо схильні до самокритики та сумнівів у власних здібностях. Можливо, вам важко приймати компліменти чи гордитися своїми успіхами. Звертайте увагу на позитивні аспекти своєї роботи та не забувайте вірити у власний професійний потенціал.

22-28 бали: Високий рівень синдрому самозванця

Ваш результат вказує на можливий високий рівень синдрому самозванця. Можливо, ви схильні перебільшувати свої невдачі, знижувати власні досягнення та відчувати себе неспокійно в професійному контексті.

Важливо розуміти, що ви є компетентним фахівцем і мати реалістичну самооцінку.

ДОПОМОГА СПЕЦІАЛІСТІВ

Цей тест – лише інструмент для рефлексії, і будь-які результати можуть бути індивідуальними. Розмова з професійним психологом в нашому Просторі Психологів може бути корисною для вас, щоб розібратися у цьому питанні та розвинути здоровий підхід до свого професійного росту.

Бажаю вам ментального здоров’я та гарного настрою, незважаючи ні на що!

Клік на картинці веде на мій профайл з прямими контактами, звертайтеся!

Автор

  • Марія (Малинка) Сибірська

    Фахова психологіня. психотерапевтка, юнгіанка -психоаналітикіня, групова терапевтка, травма терапевтка, спеціаліст з підліткової психотерапіі, дитячо-батьеівські стосунки. з грунтовним 6-ти річним клінічним досвідом роботи. За рік буду сертифікована сімейним психотерапевтом. Співзасновниця в Простір психологів. Являюся волонтером руху психологічної допомоги по підлітковим травмам під час війни.

    Переглянути матеріали

Синдром самозванця

ІСТОРІЯ ВИНИКНЕННЯ

Синдром самозванця, відомий також як “Impostor syndrome”, представляє собою унікальний психологічний феномен, що супроводжується постійною невпевненістю у власних здібностях та успіхах.

Навіть при наявності очевидних підтверджень власної компетентності, особа із синдромом самозванця вірить, що її успіх – це лише випадковість чи результат навколишніх обставин.

Історія терміна “феномен самозванця” має свій початок у 1978 році, коли Полін Р. Кленс та Сюзанна А. Аймс вперше використали його в статті “Феномен самозванця у жінок, які досягли високих успіхів: Динаміка та терапевтичне втручання”.

Дослідження проводилося на жінках, які досягали високих успіхів у професійних галузях, і підкреслювало “внутрішній досвід інтелектуальної фальші”.

ЕФЕКТ МЕТЬЮ

Невпевненість у власних досягненнях, типова для синдрому самозванця, може виявлятися через “ефект Метью” – явище, коли особа вважає, що підробила свій успіх та не заслуговує його.

Люди із цим синдромом нерідко пояснюють свої досягнення везінням, збігом обставин або переоцінкою своїх здібностей навколишніми.

Учасниці дослідження, хоч і отримували зовнішнє визнання за їхні досягнення, відчували внутрішню відсутність визнання.

Синдром самозванця, згідно з Кленс та Аймс, формується під впливом гендерних стереотипів, сімейних проблем, культурних норм та стилю атрибуції.

ДІАГНОСТИКА ЦИКЛУ СИНДРОМУ САМОЗВАНЦЯ

Для діагностики синдрому самозванця були розроблені різні методи, включаючи критерії Холмса, Кертеєма, Адамсона, Голланда і Кленс. 

Існує також шкала професорки Кленс. Він був запропонований нею у 1985 році. Ця шкала дозволяє визначити наявність синдрому. Незважаючи на те, що цей синдром не є патологією, його зв’язок із соціальною тривожністю та депресією підтверджений дослідженнями:

  1. Коли особі випадає виконувати значуще завдання, тривожність невідворотно зростає – важко не заспокоїтися, враховуючи його важливість!
  2. Під впливом важливості завдання людина знаходиться на роздоріжжі, обираючи між зусиллями, які не завжди відповідають необхідним, або відкладанням у довгий ящик – уникненням виконання.
  3. Після завершення завдання може наступити невелике полегшення, але успіх часто приписується випадковості чи надмірним зусиллям, не дозволяючи внутрішньо усвідомити власні досягнення.
  4. Цей процес включає період страху відкриття власної некомпетентності та утримання від нових викликів. Страх невдачі позбавляє можливості використовувати тривогу як мотивацію, а також обмежує задоволення від складних завдань. І так цей цикл закривається.

Такий цикл може викликати явище самосаботажу у “самозванців”, спровоковане страхом невдачі. Віра в випадковість результатів, відмова від власної ролі та приписування все на користь випадку можуть створювати сумніви в здатності до досягнення нових успіхів. Страх провалу є ще однією характеристикою самозванців, поряд із бажанням виявитися особливим, ефектом супержінки чи знеціненням похвали.

ПСИХОТЕРАПІЯ СИНДРОМУ САМОЗВАНЦЯ

Для подолання синдрому самозванця, ефективною терапією визнано когнітивно-поведінковий підхід. Він спрямований на аналіз та подолання негативних думок, що заважають внутрішньому визнанню успіхів.

Інші методи, такі як письмова терапія, також можуть виявитися корисними у процесі організації думок та візуалізації досягнень.

Не дивлячись на ефективність терапії, концепцію синдрому самозванця критикують за те, що вона занадто зосереджена на відповідальності особи, виключаючи аналіз середовища чи структурних проблем, що спричиняють цей синдром.

Зрозуміти синдром самозванця – це крок до самопізнання та подолання внутрішнього конфлікту.

Подолавши цей феномен, людина може розкрити свій справжній потенціал та насолоджуватися заслуженим успіхом.

Також, пропонуємо на нашому просторі пройти тест на виявлення у вас чи у ваших друзів “Синдрому Самозванця”.

Клік на картинці веде на мій профайл з прямими контактами, звертайтеся!

Автор

  • Марія (Малинка) Сибірська

    Фахова психологіня. психотерапевтка, юнгіанка -психоаналітикіня, групова терапевтка, травма терапевтка, спеціаліст з підліткової психотерапіі, дитячо-батьеівські стосунки. з грунтовним 6-ти річним клінічним досвідом роботи. За рік буду сертифікована сімейним психотерапевтом. Співзасновниця в Простір психологів. Являюся волонтером руху психологічної допомоги по підлітковим травмам під час війни.

    Переглянути матеріали