Залежні стосунки

Залежні стосунки

Залежні стосунки (рос. анахр, “зависимые отношения”) — це тип взаємодії між людьми, в яких один або обидва партнери занадто сильно залежать один від одного емоційно, психологічно або навіть фізично.

Як свідчить, зокрема, моя практика сімейної терапії, у залежних стосунках баланс сил часто порушений, і один з партнерів може відчувати себе відповідальним за емоційний стан або благополуччя іншого.

Власне, практично завжди залежні стосунки призводять до втрати особистих кордонів, автономії та самореалізації, а відтак і означає високу ймовірніть руйнування стосунків.

Далі в цій статті я всебічно охарактеризую сучасну теорію залежних стосунків через призму місткого фахового досвіду надання психологічної допомоги парам та/чи сім’ям, які швидше чи пізніше, але майже завжди успішно долали негативні наслідки цієї, слід сказати, дуже розповсюдженої психологічної проблеми.

Клікайте, щоби зафрендитись на Фейсбуку і отримувати додаткову авторську інформацію

Основні ознаки залежних стосунків

Щоби сформувати коректне уявлення про залежні стосунки необхідно розпочати з ознак за якими його можна самостійно діагностувати, а саме:

  1. Емоційна залежність
  2. Втрачена автономія
  3. Контроль і маніпуляції
  4. Нерівноправність
  5. Невпевненість і низька самооцінка
  6. Страх змін
  7. Нездорова прив’язаність

Далі, власне, про кожен з цих аспектів трохи детальніше, а щоби зануритися в індивідуальну проблематику залежних стосунків без узагальнень, раджу записатися на консультацію через контакти у профайлі, посилання на який знаходиться внизу цієї сторінки.

Емоційна залежність

Емоційна залежність у стосунках — це ситуація, коли одна або обидві сторони надмірно покладаються на партнера для забезпечення власного емоційного благополуччя, щастя та почуття самореалізації.

У таких стосунках емоційний стан особи залежить від настрою, уваги та схвалення партнера, що може призвести до втрати незалежності, постійної тривоги та емоційного виснаження, а основні її ознаки:

  1. Надмірна потреба в увазі
  2. Страх самотності
  3. Втрата особистих інтересів
  4. Ревнощі
  5. Низька самооцінка
  6. Прагнення контролю

Власне, далі кілька слів про кожен аспект емоційної залежності у стосунках окремо:

Надмірна потреба в увазі та схваленні

  • Постійне бажання бути разом: Емоційно залежні люди відчувають, що не можуть бути щасливими чи спокійними без постійної присутності або уваги партнера. Вони можуть відчувати тривогу чи навіть паніку, коли партнер фізично відсутній або емоційно віддалений.
  • Потреба у схваленні: Люди з емоційною залежністю часто шукають підтвердження своєї цінності через схвалення партнера. Вони можуть робити все можливе, щоб догодити йому, навіть на шкоду власним потребам або бажанням.

Страх самотності

  • Боязнь бути покинутим: Люди з емоційною залежністю можуть постійно боятися, що їхній партнер покине їх. Це призводить до надмірної прихильності, ревнощів та тривоги у стосунках.
  • Відчуття нездатності жити без партнера: У таких стосунках особа вважає, що її життя буде порожнім і беззмістовним без партнера, що створює сильний страх перед самотністю.

Втрата особистих інтересів

  • Ігнорування власних потреб: Люди, які емоційно залежать від партнера, можуть відмовлятися від своїх захоплень, інтересів або особистого часу, щоб повністю зосередитися на стосунках.
  • Підлаштування під партнера: Емоційно залежні люди часто змінюють свої погляди, переконання або поведінку, щоб відповідати очікуванням свого партнера. Це призводить до втрати індивідуальності та незалежності.

Ревнощі та страх втрати

  • Постійна ревнощі: Емоційна залежність часто супроводжується надмірними ревнощами, навіть якщо немає реальних причин для цього. Люди можуть боятися, що їхній партнер зацікавлений у когось іншого або їм недостатньо добре.
  • Страх втратити партнера: Цей страх може бути настільки сильним, що людина робить все можливе, щоб тримати партнера поруч, включаючи маніпуляції або самопожертву.

Низька самооцінка

  • Потреба в постійному підтвердженні: Люди з низькою самооцінкою часто шукають емоційної підтримки у партнера для підтвердження своєї значимості та цінності.
  • Залежність від думки партнера: Їм важко приймати самостійні рішення або відчувати впевненість без схвалення з боку партнера.

Нездорове прагнення до контролю

  • Прагнення контролювати партнера: Емоційно залежні люди можуть намагатися контролювати життя партнера, щоб уникнути почуття невизначеності або страху перед відкиненням.
  • Надмірна тривога через дії партнера: Вони можуть постійно хвилюватися через те, що партнер робить або з ким спілкується, що призводить до ревнощів та підозр

Іншими словами, емоційна залежність у стосунках може призвести до втрати автономії, конфліктів та емоційного виснаження.

Тому важливо розвивати свою індивідуальність, працювати над самооцінкою та встановлювати здорові кордони у стосунках.

Здорові стосунки передбачають баланс між самостійністю та підтримкою, де партнери можуть бути емоційно незалежними, але водночас підтримувати і допомагати один одному.

Втрачена автономія у залежних стосунках

Втрачена автономія у залежних стосунках означає, що один або обидва партнери втрачають свою незалежність, самостійність і особисту ідентичність через надмірну залежність один від одного.

Така втрата автономії часто призводить до того, що людина повністю зосереджується на партнері, нехтуючи власними потребами, інтересами та особистим простором.

Це негативно впливає на емоційний стан, самооцінку і якість життя людини, а основні ознаки втрати автономії у залежних стосунках, на мій погляд, такі:

Відмова від власних інтересів і цілей

  • Жертвування своїми інтересами: У залежних стосунках одна зі сторін може відмовлятися від своїх хобі, захоплень чи особистих цілей, щоб повністю зосередитися на потребах або інтересах партнера. Людина відчуває, що її власні бажання та амбіції є менш важливими, або боїться, що вони створять конфлікт.
  • Відмова від кар’єрного розвитку: Часто втрачена автономія проявляється у відмові від професійного зростання або освітніх можливостей на користь задоволення потреб партнера.

Відсутність особистого простору

  • Постійна присутність партнера: Людина відчуває, що їй завжди необхідно бути поруч із партнером, не маючи часу або простору для себе. Це може включати постійну комунікацію, контроль або потребу бути фізично присутнім з партнером у кожному аспекті життя.
  • Неможливість бути окремо: Втрата автономії також проявляється у небажанні або страху проводити час окремо від партнера. Це може включати відчуття тривоги або виникнення конфліктів, коли один із партнерів хоче побути наодинці.

Злиття особистих ідентичностей

  • Ідентичність через партнера: Втрата автономії призводить до того, що людина починає визначати себе виключно через стосунки і свого партнера. Її самооцінка і відчуття власної цінності повністю залежать від партнера, а індивідуальні риси та особливості поступово втрачаються.
  • Невідокремлюваність від партнера: Людина перестає бачити себе як окрему особистість із власними цінностями та переконаннями, натомість повністю зосереджується на поглядах та думках партнера.

Відмова від соціальних зв’язків

  • Обмеження контактів з друзями та родиною: У таких стосунках один з партнерів може свідомо або несвідомо обмежувати свої контакти з друзями або родиною, аби весь вільний час проводити з партнером. Це може бути результатом або страху перед конфліктом, або спроби догодити партнеру, який виявляє ревнощі.
  • Відмова від соціальної активності: Людина може відчувати, що її соціальні контакти є менш важливими порівняно зі стосунками, тому вона уникає спілкування, навіть якщо це було важливою частиною її життя раніше.

Відчуття провини за власні бажання

  • Відмова від власних потреб: Людина може почуватися винною, якщо має власні бажання або плани, які не збігаються з інтересами партнера. Це створює емоційний тиск і призводить до того, що вона завжди ставить інтереси партнера на перше місце, ігноруючи власні.
  • Самопожертва: Втрата автономії може призвести до того, що людина відмовляється від своїх планів чи бажань через почуття обов’язку або страх перед тим, що її партнер буде незадоволений.

В цілому, втрата автономії у залежних стосунках призводить до того, що людина втрачає почуття особистості, незалежності та впевненості у собі.

Важливо працювати над збереженням власних інтересів, встановленням здорових кордонів і розвитком самостійності, щоб стосунки залишалися гармонійними і підтримували обох партнерів у їхньому особистому розвитку

Контроль і маніпуляції у залежних стосунках

Контроль і маніпуляції є одними з основних характеристик залежних стосунків, де один із партнерів прагне домінувати над іншим, використовуючи різні форми контролю та маніпуляцій, щоб утримати владу або вплив у взаєминах.

Ці поведінкові моделі можуть руйнувати здорові стосунки, порушуючи баланс і створюючи токсичне середовище, в якому одна сторона втрачає автономію, а інша — посилює свою владу.

Серед його різновидів, зокрема, варто відзначити:

  1. Емоційний контроль
  2. Контроль над спілкуванням та соціальними зв’язками
  3. Контроль над рішеннями
  4. Маніпуляція через почуття провини
  5. Газлайтинг (перекручування реальності)
  6. Фінансовий контроль
  7. Зловживання довірою та особистою інформацією

Контроль і маніпуляції у стосунках є серйозними проблемами, які руйнують довіру, рівноправність та автономію партнерів. Такі моделі поведінки створюють токсичну атмосферу, яка негативно впливає на обох партнерів.

Для подолання цих проблем необхідно розпізнати їх, встановити чіткі кордони і звернутися за допомогою, якщо це необхідно.

Здорові стосунки базуються на довірі, повазі та відкритій комунікації, де кожен партнер має право на особисту свободу і незалежність

Нерівність у залежних стосунках

  • Надмірна жертовність: Один партнер може постійно жертвувати своїми потребами та бажаннями заради іншого. Це призводить до емоційного виснаження і відчуття, що його особистість більше не має значення.
  • Порушений баланс відповідальності: В залежних стосунках часто один з партнерів бере на себе більшу відповідальність за добробут і емоційний стан іншого, що створює нерівність.

Невпевненість і низька самооцінка в залежних стосунках

  • Низька самооцінка: Партнери у залежних стосунках часто мають низьку самооцінку і відчувають, що не заслуговують кращого ставлення або що їхній партнер — єдина людина, яка може їх любити.
  • Постійна тривога: Через страх втратити партнера люди можуть постійно відчувати тривогу, ревнощі або невпевненість, що ще більше посилює залежність.

Страх перед змінами у залежних стосунках

  • Боязнь розірвати стосунки: Незважаючи на токсичність чи проблеми, партнери у залежних стосунках часто бояться змін або розриву, тому що відчувають, що не впораються самостійно.
  • Сприйняття стосунків як обов’язку: Один або обидва партнери можуть відчувати, що вони зобов’язані залишатися разом через почуття відповідальності, страх самотності або тиск з боку оточення.

Нездорова прив’язаність у залежних стосунках

  • Перебільшена увага до партнера: Один з партнерів постійно фокусується на потребах і бажаннях іншого, ігноруючи свої власні.
  • Страх бути відкинутим: У залежних стосунках люди часто бояться, що їх можуть залишити або відкинути, тому намагаються постійно догоджати партнерові

Подолання залежних стосунків

Щоби позбутися залежних стосунків або перетворити їх на здорові, як підтверджує, зокрема, мій місткий фаховий досвід проведення сімейної та/чи парної терапії, належить активувати/застосувати спектр засобів/способів/методик, який у тій чи іншій мірі, містить:

Розвиток власної автономії

Почніть повертатися до своїх особистих інтересів, захоплень і соціальних зв’язків. Важливо відновити свою індивідуальність і зрозуміти, що ваше життя має цінність незалежно від партнера.

Роботу над самооцінкою

Залежність часто виникає через низьку самооцінку. Зосередьтеся на саморозвитку, самоусвідомленні і роботі над власною впевненістю.

Встановлення особистих кордонів

Здорові стосунки передбачають повагу до особистих кордонів кожного з партнерів. Навчіться говорити «ні» і захищати свої інтереси та потреби.

Практику відкритої комунікації

Якщо ви хочете змінити стосунки на краще, обговоріть свої почуття з партнером. Важливо відкрити свої страхи, потреби і намагатися знайти баланс у взаємодії.

Подолання страху змін

Якщо стосунки стають токсичними або залежними, можливо, варто розглянути можливість їх зміни або завершення.

Незважаючи на страх перед самотністю, іноді це необхідно для збереження власного емоційного здоров’я.

Звернення за допомогою до фахівців

Якщо ви відчуваєте, що самостійно впоратися з залежністю важко, можна звернутися до психолога чи психотерапевта. Спеціалісти допоможуть вам зрозуміти причини залежності та знайти шляхи для її подолання

Підсумки

Залежні стосунки характеризуються емоційною та психологічною залежністю одного або обох партнерів, що призводить до втрати автономії, нерівності та стресу.

Вони можуть бути токсичними, створюючи напругу і дисбаланс.

Для того щоб вийти з таких стосунків або змінити їх на здорові, важливо працювати над своєю самооцінкою, особистими кордонами і відкритою комунікацією.

Підбір фахівців

Щоби проконсультуватися з психологом щодо перетворення залежних стосунків на здорові, звертайтеся до мене через контакти у профайлі або підберіть фахівців у спеціальному розділі веб-платформи “Простір Психологів”

Клік на картинці веде на профайл з контактами, звертайтесь!

Використані джерела

  1. https://meridianuniversity.edu/content/codependent-vs-dependent-the-impact-on-personal-relationships
  2. https://www.psychologytoday.com/intl/blog/evolution-of-the-self/201412/codependent-or-simply-dependent-whats-the-big-difference

Автор