Віктимна поведінка вказує на те, що особа, що її демонструє, відчуває себе жертвою в різних ситуаціях.
Основні риси віктимної поведінки:
Самопожертвування:
Віктимна поведінка може проявлятися у відсутності агресії або оборони, інші люди можуть використовувати її для досягнення власних цілей за рахунок жертви.
Постійне відчуття образи:
«Жертви» постійно відчувають образу від оточуючих та переконують себе, що їхні проблеми завдані іншими.
Нездатність приймати відповідальність:
Люди із віктимною поведінкою можуть уникати відповідальності за власні дії та прагнуть знайти винних у інших.
Часті скарги та жалюгідність:
Віктими часто виражають скарги, жалюгідність та самоскарги, щоби здобути симпатію та підтримку.
Занижена самооцінка:
Віктими можуть відчувати себе безсилими та непокірними, що може призводити до низької самооцінки.
Неефективні міжособистісні відносини:
Віктимна поведінка може ускладнювати взаємодію з іншими.
Постійне відчуття загрози:
Віктими можуть завжди відчувати загрозу та боязнь, що може призвести до постійного стресу та тривожності.
Причини віктимної поведінки:
Негативний досвід:
Втрата, травми або інший негативний досвід можуть сформувати віктимну поведінку.
Виховання:
Стиль виховання, який ставить дитину в роль жертви чи життєва стратегія уникнення відповідальності можуть призвести до розвитку віктимної поведінки.
Низька самооцінка:
Відчуття низької самооцінки та непокою може сприяти формуванню віктимної поведінки.
Страх перед конфліктами:
Боязнь конфліктів чи труднощів може призвести до вибору віктимної ролі.
Способи допомоги та підтримки:
Психотерапія:
Терапевтичні сесії можуть допомогти особі з віктимною поведінкою зрозуміти корінь своїх відчуттів та розвинути більш конструктивні стратегії взаємодії.
Розвиток самооцінки:
Зосередження на підвищенні самооцінки та розвитку позитивних внутрішніх переконань.
Навчання міжособистісним навичкам:
Вивчення та розвиток навичок ефективної комунікації та взаємодії з іншими.
Підтримка від оточуючих:
Сприяння позитивним відносинам та створення підтримуючого середовища.
Саморефлексія:
Активна саморефлексія та усвідомлення власних думок та почуттів.
У психології віктимність може виявлятися в різних формах і мати різноманітні вияви.
Ось деякі типи віктимності у психології
Емоційна віктимність:
Особа відчуває себе жертвою в емоційних відносинах, часто скаржиться на власні почуття та вважає, що інші винні в її емоційних станах.
Соціальна віктимність:
Людина сприймає себе як жертву в соціальних відносинах і суспільстві, вважаючи, що інші систематично несправедливо ставляться до неї.
Фізична віктимність:
Виявляється в тому, що особа вважає себе жертвою фізичної або сексуальної агресії і може бути результатом травматичного досвіду.
Фінансова віктимність:
Людина сприймає себе як жертву в економічних відносинах, вважаючи, що інші систематично використовують її фінансово.
Професійна віктимність:
Виникає, коли особа відчуває себе жертвою в професійних відносинах, наприклад, в колективі або на робочому місці.
Співробітницька віктимність:
Виявляється в тому, що людина вважає себе жертвою у співпраці або партнерських відносинах, вважаючи, що інші отримують більше вигод.
Внутрішня віктимність:
Людина вважає себе жертвою власних обставин, перекладаючи провину за свої труднощі на зовнішні обставини чи інших людей.
«Цифрова» віктимність:
Виникає в інтернет-відносинах, коли людина відчуває себе жертвою кібербулінгу, онлайн-заворушень, крадіжки особистої інформації тощо.
Різновиди віктимності можуть переплітатися, і важливо розрізняти їх для ефективного розуміння та роботи над власними аспектами психологічного благополуччя.
Звернення до професійної психологічної підтримки може бути корисним у вирішенні проблем віктимності.
