Що ж таке Тінь?
Поняття Тіні або тіньової сторони чи (тіньового боку) особистості зустрічається у такому напрямку психотерапії, як психоаналіз.
Ось так це поняття визначає Карл Густав Юнг в одній зі своїх праць “Свідомість, несвідоме і індивідуація”:
«Фігура Тіні персоніфікує собою все, що суб’єкт не визнає в собі і що все-таки — безпосередньо або ж опосередковано — знову і знову спливає в його свідомості, наприклад, нікчемні риси його характеру або інші неприйнятні тенденції».
Саме Юнг розробив теорію щодо існування Тіні особистості. З часом це поняття стало доволі поширеним і його можна почути в багатьох психологічних напрямах роботи, можливо з іншою назвою, але сенс буде той самий.
Тінню, тіньовими характеристиками/стороною особистості, другим «Я» зазвичай називають ті особистісні риси або риси характеру людини, які є умовно «поганими» в соціумі. Умовно цю частину можна назвати «поганий або неідеальний Я».
Ця частина захована глибоко у підсвідомості від нас самих та від оточуючих. Юнг писав, що Тінь складається з наших неусвідомлених бажань, поривів, які є не сумісними з загальноприйнятими стандартами соціуму, в якому людина зростала, виховувалась та живе зараз.
Як формується Тінь?
Уявімо дитинку яка народилася, як красиве яблучко. Вона ще нічого не знає про себе. Вона знаходиться у злитті та повній залежності від мами. Мама це весь її світ та умова її виживання.
Але дитинка росте і потроху відокремлює себе зі злиття з матір’ю. Дитинка бачить себе у дзеркалі та вже знає, що то вона там. Наступає відомий батькам період «я сам/сама».
І десь тут, а можливо і раніше дитина починає отримувати знання про себе – яка я? Спершу від батьків, потім від соціуму на етапі соціалізації.
Дуже спрощено – так формується самооцінка особистості – через її віддзеркалення важливими дорослими (батьками на початкових етапах, які кажуть – ти така/такий).
Таким чином дитина дізнається про то, яка вона – добра або погана, красива або ні, спритна або повільна, розумна чи ні, та ін.
Ось, наприклад, намалювала вона щось, а батьки хвалять її – як ти гарно малюєш (або читаєш, танцюєш, пишеш, що завгодно). І дитина отримує знання – я гарно щось роблю, я гарна, коли так роблю.
І навпаки, сталося щось умовно «погане» – дитина щось нашкодила або зробила не так і отримала не схвальну реакцію значущих дорослих. Вона може бути різною, але маленькі діти сприймають будь-яке невдоволення дорослого – я поганий, я такий не прийнятий дорослим.
Таким чином формуються відщеплені/тіньові аспекти особистості. Звичайно, не з першого разу, а внаслідок повторення ситуації, де кожен раз людина отримує негативне підкріплення (покарання, соромлення та ін.).
Ці процеси характерні не тільки для дитячого віку, вони відбуваються в певних ситуаціях і у дорослому житті також.
Метафорично, – в такі моменти красиве «яблучко», яким була дитинка при народженні виявляє місця, де воно не є красиве, і не подобається значущому дорослому.
А контакт з ним дуже важливий і він не хоче його втрачати, тому на майбутнє намагається демонструвати тільки схвалювану, красиву частину себе.
Далі підключається соціум і додає своїх правил – як добре і як погано поводитись, як прийнятно і як ні.
Багатьом з нас знайомі з дитинства фрази – «хлопчики не плачуть» або «Не можна злитися, ти ж дівчинка». Фраза з мого дитинства від мого дідуся – «Онука, ти маєш ходити тихо, як кішка, ти ж дівчинка». (це він не чув як зараз мій кіт стрибає). Кожен тут може додати своє, я впевнена.
І я зараз не про те, що не має бути заборон або обмежень в соціумі, бо це одна з умов його існування. Я про те, що, часом, намагаючись підготувати дитину до взаємодії з ним, батьки хочуть убезпечити дитину від фрустрації та підлаштовують її під умови соціуму.
Це невіддільна частина виховання особистості. Тоді людина стає спроможною стати частиною цілого (групи, соціуму), адаптуватись під його вимоги. Але водночас все заборонене та неприйнятне залишається у тіньовій стороні особистості.
Агресія, страх, заздрість, жадібність та багато інших заборонених почуттів продовжують існувати в Тіні навіть коли людина вдає, що не відчуває та не переживає їх.
Умовно «погані» риси особистості – дійсно погані?
Тут маю приклад, на жаль не знаю автора, але він дуже добре демонструє про що я. «Коли кішка з’їла пташку, це добре чи погано?» Відповіді будуть різні, але ідея в тому, в чиєму світогляді ми розглядаємо категорії добре та погано. Кішка поїла – їй добре, а пташка померла – їй погано.
Наприклад, така ідея – заздрити погано – дійсно? Коли заздриш комусь та бажаєш йому всяких негараздів, злишся що в тебе нема такого самого і нічого не робиш, то так. Але заздрість також є гарним мотиватором до змін. Коли я собі теж так хочу і шукаю що і як зробити, щоб отримати це.
Інший приклад, це злість. Злитися ж погано, так? Так та й ні. Коли вас хтось ображає або погрожує – чи дійсно погано злитись? Більше на цю тему можна почитати в моїй статті про агресивність особистості.
Які теми в терапії стосуються Тіні?
А майже всі. Неможливість клієнта переживати себе поганим, робити «погано» своїм значущим близьким, казати їм «ні» – майже в кожній клієнтській роботі приходимо до цієї теми незалежно від початкового запиту.
Наприклад, у співзалежних стосунках: покинути залежного – клієнтом розглядається як поганий вчинок та клієнт переживає себе поганим навіть тільки припустивши, що з цих стосунків можна піти, бо інший без нього пропаде в його картині світу.
І це буде кропітка та довготривала робота направлена на знайомство зі своєю тінню, – агресивною, вибагливою, яка хоче жити так як хоче, жити своїми потребами та цілями та ін.
Але все це поки неможливо для клієнта, бо «погано». Бо «я – остання буква в алфавіті, треба піклуватися про інших. Егоїсти нам не потрібні».
З найцікавішого, в мене є вправа, яку я роблю на семінарі по знайомству зі своєю тінню. Вона здається дуже проста, але зазвичай її обговорення після виконання займає години.
Завдання – купити в іншого потрібні тобі якості особистості та продати свої, не потрібні. Тоді клієнти зі здивуванням виявляють, що їх «погані» риси мають попит в інших і не вважаються поганими та, навпаки, хороші якості щось ніхто не бере.
Задача терапії надати клієнту можливість познайомитись зі своїми тіньовими якостями (умовно поганими) та інтегрувати (визнати) їх. Таким чином, усвідомити, що будь-які його прояви це все ще він і не можна їх ігнорувати, удавати, що їх не існує.
Якщо хтось пам’ятає мультфільм Крошка Єнот, то мати там порадила Єнотику посміхнутися тому, хто живе в пруду і лякає його, і тоді він посміхнувся малюку у відповідь.
Так і в терапії – клієнт вчиться «посміхатися» собі поганому, бачити та приймати ті сторони його особистості, які його лякають, бо таким бути погано.
Тіньова сторона особистості та психічні захворювання
Якщо дитина росте в несприятливих умовах, наприклад, її батьки не справляються зі своїми батьківськими обов’язками (відсутні, агресивні, зловживають алкоголем або ін.), дитину суворо карають за будь-яку помилку та поведінку, яка не влаштовує дорослого, дитина отримує травму або травматичний досвід, в якому формується її тіньова сторона особистості.
Щоб дитина вижила в таких обставинах психіка залучає всі можливі механізми захисту. Найчастіше до них відносять: заперечення, придушення, раціоналізацію, витіснення, проєкція, деперсоналізацію, дисоціацію, відчуження, ідентифікацію, компенсацію, сублімацію, катарсис і регресію.
Опис кожного з механізмів це тема окремої статті, але кожен з них направлений на збереження психіки особистості.
Якщо людина залишається в травмуючих обставинах достатньо довго, ці механізми можуть стати основним способом функціонування психіки і замістити здорові способи контактування зі світом. Тоді механізми захисту впливають на психіку особистості деструктивно.
Наприклад, дисоціація – вона дозволяє особистості до певного часу зберігати форми поведінки, що виключають одна одну, без істотного впливу на свою діяльність та відчуття самоповаги. Люди описують цей стан – наче це сталося не зі мною.
Окрім захисної функції в разі негативної травмуючої події, цей механізм може використовуватися як спосіб реакції на емоційно нестерпні події та спосіб контактування з оточуючими. Ненсі Мак-Вільямс вважає дисоціацію центральним захисним механізмом людей з розладом за типом множинної особистості та він також лежить в основі дисоціативних розладів.
Конфлікт виникає між «я добрий» і «я поганий» або ще він має назву розщеплення/точка неврозу – це коли клієнт знаходиться у місці, де «правильний вибір» з якоїсь причини неможливий.
Залежно від важливості конкретної ситуації, сили переживань та тривалості конфлікту (не вибору), він може призводити до тривожних станів або розладів, панічних атак та інших проявів дезадаптації.
Бо утримувати таємниці та недоречні почуття, які зберігаються в Тіні, важко і дедалі важче удавати та діяти, як «хороша дівчинка/хлопчик». На підтримку цього способу життя використовується більшість ресурсу особистості.
Доволі часто такі клієнти в терапію приходять зі скаргами на апатію, постійну втому та те, що життя стало нудне або мають вже соматичні прояви (тілесні захворювання).
Книги про тіньову особистість
«Інтегральне бачення/The Integral Vision» Кена Вілбера. Він американський письменник, сучасний філософ, представник напряму трансперсональної психології.
Його власна інтегральна теорія поєднала в собі знання з різних сфер: містики, релігії, еволюції, культури, філософії та точних наук. Вілбер – засновник Інтегрального інституту (1998), у якому вивчають явища науки та соціуму на методах інтегральної теорії.
Позбавлення від сорому: Практика. Як Робота з Тінню допомогла мені знайти мій голос, мій шлях і золото моєї душі, авторки Еліс Баррі.
В цій книзі викладені не тільки основні принципи та поняття психології в контексті даної теми, а і їх практичне застосування описано доступною, зрозумілою для читача мовою.
«Психоаналітична діагностика» від Ненсі Мак-Вільямс для тих, хто вже має психологічне підґрунтя та прагне поглибити знання в цій сфері.
Фільми про тіньову сторону особистості
Щодо фільмів, пропоную почати з легкої сімейної комедії «Я та моя тінь/ It takes two». Вона старенька, 1995 року, але це ніяк не впливає на її актуальність.
Яке відношення вона має до теми Тіні? У стрічці ми можемо спостерігати за життям та пригодами двох дівчаток-близнючок. Одна з них хороша, слухняна дівчинка, а друга – маленьке чортенятко та повна протилежність своєї сестри.
Якщо фокус перегляду зробити на цьому аспекті, то можна побачити скільки життя та творчості приховано у Тіні і як добре, коли обидві частини особистості (обидві сестри у фільмі) співпрацюють.
З важкого, мабуть, «Чорний лебідь / Black Swan» 2010 року. Не буду вдаватися у зміст стрічки, бо кожен побачить там своє.
На що був мій фокус, це те, як головна героїня перетворювалася з «хорошої дівчинки» в іншу себе. Дуже знаковою для мене була звернута до неї фраза її матері: «Що ж сталося з моєю милою маленькою дівчинкою? – Її більше нема».
Фільм поставлений за мотивами однойменної книги, тому можна спробувати почитати книгу. На мою думку, вони дуже відрізняються.
«Керування гнівом / Anger Management» – гарна комедія, чудовий акторський склад. Я вже рекомендувала її в одній зі своїх статей. Ця стрічка про «хорошого парубка» та те, як він інтегрував свою «погану» агресивну частину
Навчальний семінар “Я і моя Тінь”
Щоби безпосередньо допомогти Клієнтам краще пізнати тіньову сторону своєї особистості, я регулярно проводжу навчальний семінар відповідного змісту, найближча дата проведення якого 19 жовтня
Більше про подію після кліку на картинці нижче:
