Соціально-психологічні процеси

Загальна інформація про основні процеси соціальної психології у Психоенциклопедії на веб-платформі psyhology.space

Соціально-психологічні процеси є важливою складовою людської поведінки та взаємодії в групі.

Ці процеси досліджують, як люди сприймають, взаємодіють та впливають один на одного.

В даній статті ми розглянемо деякі з найбільш відомих соціально-психологічних процесів та їх вплив на людську поведінку.

Соціальна ідентичність

Соціальна ідентичність – це процес, який описує, як люди ідентифікуються зі своєю групою на основі спільних цінностей, ідеології та інтересів.

Це важливий процес для формування колективної свідомості та взаємодії в групі. Взаємодія між людьми в групі може змінити їхню ідентичність, і навпаки.

Соціальна ідентичність включає в себе почуття належності до групи, усвідомлення різниці між групами, відчуття приналежності до певної культури, нації, гендеру та інших соціальних категорій.

Вона формується на основі спільних досвідів, цінностей та ідеології групи, а також на основі відчуття підтримки та взаємодії з іншими членами групи.

Соціальна ідентичність може мати як позитивний, так і негативний вплив на поведінку людини.

Наприклад, люди з сильною ідентичністю зі своєю групою можуть проявляти більшу схильність до сприйняття інших груп як ворогів або конкурентів.

З іншого боку, люди з більш широкою соціальною ідентичністю можуть проявляти більш толерантну поведінку до інших груп та проявляти більшу готовність до співпраці.

Соціальна ідентичність може також впливати на індивідуальну поведінку в групі, а також на взаємодію між групами.

Наприклад, якщо дві групи мають різні соціальні ідентичності, це може призвести до конфлікту між ними.

З іншого боку, спільна ідентичність може збільшити сприйняття співробітництва та сприяти досягненню спільних цілей.

Соціальна ідентичність також може бути використана для формування колективної свідомості та мобілізації групи для досягнення спільної мети.

Наприклад, спільна ідентичність може стимулювати групу до більш активної участі в політичному процесі або до здійснення протестів за певну справу.

Однак, соціальна ідентичність також може мати негативні наслідки, особливо коли вона базується на стереотипах та дискримінації.

Наприклад, ідентифікація з певною расою або нацією може приводити до відчуття надмірної переваги відносно інших груп, що може призводити до расизму або ксенофобії.

Також важливо зауважити, що соціальна ідентичність може змінюватися протягом життя людини, в залежності від зміни її життєвого досвіду та соціального оточення.

Це може призводити до зміни поведінки та взаємодії з іншими людьми та групами.

Соціальна норма

Соціальна норма – це очікувана поведінка, яка вважається прийнятною в конкретній культурі або соціальному контексті.

Ці норми можуть бути явними (наприклад, правила дорожнього руху) або неявними (наприклад, традиції щодо обіднього часу в різних країнах).

Виконання соціальних норм може бути важливим для підтримання гармонії та стабільності в соціальних групах.

Дослідження соціальних норм показують, що вони можуть бути дуже потужним впливом на поведінку людей.

Наприклад, у дослідженні, в якому людей попросили перейти через річку, більшість з них виконали це прохання, якщо їх оточувала група людей, які також проходили через річку.

Це свідчить про те, що соціальні норми можуть бути більш потужним впливом на поведінку, ніж просте прохання.

Соціальні норми визначають, які дії вважаються прийнятними або неприйнятними в певному соціальному контексті.

Люди часто дотримуються соціальних норм, тому що це допомагає їм відчувати себе частиною соціальної групи і уникнути конфліктів.

Соціальна фасилітація

Соціальна фасилітація – це явище, коли поведінка людини змінюється, коли вона знаходиться в присутності інших людей.

Зазвичай це призводить до покращення виконання завдання, якщо воно вже знайоме, але може призвести до погіршення виконання завдання, якщо воно нове або складне.

Це явище було вперше описане у 1898 році німецьким психологом Максом Рінгелманом, який провів експеримент, в якому досліджував, як присутність інших людей впливає на ефективність виконання завдання.

Згідно з результатами досліджень, соціальна фасилітація може призвести до покращення виконання завдання, якщо воно вже знайоме та має простий характер, оскільки присутність інших людей може збільшити рівень стимуляції та підвищити рівень уваги до завдання.

Однак, у випадку нових або складних завдань, соціальна фасилітація може призвести до погіршення результатів, оскільки присутність інших людей може спричинити рівень стресу та архівувати негативний вплив на ефективність.

Особливість соціальної фасилітації полягає у тому, що вона може відбуватися навіть тоді, коли присутність інших людей не викликає жодного відгуку в індивіда.

Наприклад, у зоопарку, людина може бути більш активною та енергійною, коли спостерігає за тваринами, хоча ніхто не спостерігає за нею.

Соціальна фасилітація може бути корисною або шкідливою в залежності від контексту, в якому вона виникає.

Наприклад, у спортивних змаганнях, коли гравці на збірній команді відчувають підтримку та відповідальність перед іншими, їхнє виконання може покращитися завдяки соціальній фасилітації.

Однак у випадках, коли працівник зазнає надмірного тиску у присутності керівника або колег, це може призвести до погіршення результатів його роботи.

Усвідомлення соціальної фасилітації може допомогти людям управляти своєю поведінкою в різних ситуаціях.

Це може включати в себе свідоме зменшення рівня стресу, який спричиняється присутністю інших людей, або збільшення рівня свідомості щодо впливу групи на їхню поведінку та рішення.

Соціальна залежність

Соціальна залежність – це процес, коли люди сприймають себе як залежних від думок та почуттів інших людей, особливо важливих для них.

Це може виявлятися у бажанні отримати підтримку, допомогу або доброзичливість від інших людей.

Однак, також може призводити до певних негативних наслідків, таких як загальна нездатність приймати власні рішення та залежність від інших людей.

 Соціальна залежність може впливати на різні аспекти життя людини, включаючи особисті відносини, роботу, навчання та інші соціальні ситуації.

Наприклад, люди можуть бути залежними від думок своїх друзів або колег, що може впливати на їх власні рішення та вчинки.

Соціальна залежність також може призводити до формування групових норм та стереотипів, які впливають на поведінку та відношення людей в групі.

Наприклад, якщо в групі загальноприйнятою є дискримінація певної групи людей, то індивідууми в цій групі можуть почувати зобов’язання відповідати цим нормам, навіть якщо це не відповідає їх особистим переконанням.

Отже, соціальна залежність є важливим процесом, який впливає на взаємодію людей в соціальних ситуаціях, але також може мати негативні наслідки, якщо люди стають залежними від думок та поведінки інших людей.

Конформізм

Конформізм – це процес, коли людина змінює свою поведінку, щоб відповідати соціальним нормам, очікуванням або звернутися до бажаної поведінки.

Конформізм може бути визнаний як один з найбільш важливих соціально-психологічних процесів.

Дослідження конформізму показують, що люди зазвичай змінюють свою поведінку, коли вони перебувають в соціальному контексті, де існує очікування відповідної поведінки.

Це може бути пов’язано з тиском оточуючих людей, або з бажанням прийняття у групу.

Наприклад, якщо всі в класі ставляться до певного предмету негативно, інша людина може почати ділитися цією думкою, навіть якщо насправді вона має іншу думку про предмет.

Конформізм може мати різні форми.

  • Існує інформаційний конформізм
    • коли людина змінює свою поведінку на основі інформації, яку вона отримала від інших.
    • наприклад, якщо всі в групі кажуть, що певний продукт дуже смачний, людина може повірити цій думці і купити продукт.
  • Існує також нормативний конформізм,
    • коли особа змінює свою поведінку, щоб відповідати соціальним нормам.
    • наприклад, якщо в групі є очікування щодо того, як поводитися в певній ситуації, людина може змінити свою поведінку, щоб задовольнити ці очікування.
  • Іншою формою конформізму є ідентифікаційний конформізм,
    • коли особистість змінює свою поведінку, щоби прийняти та ідентифікуватися з певною групою.
    • наприклад, якщо людина хоче бути частиною певної групи, вона може змінити свою поведінку, щоб відповідати нормам та очікуванням цієї групи.

Стереотипізація

Стереотипи – це загальні уявлення про певні групи людей, які можуть бути перекручені, несправедливими та неадекватними.

Ці стереотипи можуть впливати на поведінку та думки людей щодо цих груп, що може призводити до дискримінації та нерівності.

Стереотипи можуть бути сформовані через досвід, культурні норми та медіа-вплив, але часто вони базуються на спрощених та несправедливих уявленнях про певні групи людей.

Наприклад, стереотип про те, що жінки менш здатні до керівництва, може призвести до того, що жінкам не дають можливість займати високопосадові посади.

Стереотипи можуть бути шкідливими, тому важливо бути уважними та критичними до них і дотримуватись принципів рівності та поваги до кожної людини, незалежно від її приналежності до певної групи.

Стереотипи можуть бути дуже шкідливими та призводити до дискримінації та нерівності.

Важливо розуміти, що стереотипи є узагальненнями, які не відображають різноманітності та індивідуальності кожної людини.

Тому важливо бути відкритими до інших людей та вивчати їх як окремих індивідів, а не тільки як представників певної групи.

Це допоможе побороти стереотипи та створити більш рівноправну та справедливу суспільну дійсність.

Атрибуція

Атрибуція – це процес, за допомогою якого люди намагаються пояснити поведінку інших людей.

Це може бути пов’язано з пошуком причин, які б визначили поведінку, та приписування їх до внутрішніх чи зовнішніх факторів.

Наприклад, люди можуть пояснювати поведінку колеги на роботі або сусіда на вулиці, використовуючи внутрішні чи зовнішні причини.

Наприклад, якщо колега на роботі не виконує свої обов’язки, люди можуть вважати, що це пов’язано з його особистими якостями, такими як лінь або некомпетентність, і приписувати це внутрішнім причинам.

Або ж вони можуть вважати, що це пов’язано з зовнішніми факторами, такими як висока робоча навантаженість або проблеми в особистому житті, і приписувати це зовнішнім причинам.

Так, атрибуція допомагає людям розуміти інших та пояснювати їх поведінку.

За допомогою атрибуції люди можуть приписувати причини поведінки до внутрішніх чинників (наприклад, характеру, особистості, намірів тощо) або зовнішніх чинників (наприклад, обставин, умов, дії інших людей).

Також атрибуція може бути залежна від контексту, звичаїв та культурних норм, тому її слід розглядати з урахуванням цих факторів.

Підсумки

Соціально-психологічні процеси відображають, як люди діють та взаємодіють з іншими людьми в соціальних контекстах.

Вони можуть бути негативними або позитивними, а їх наслідки можуть бути визначальними для поведінки людей та створення соціальних норм.

Під час вивчення соціально-психологічних процесів, дослідники звертають увагу на різні аспекти взаємодії між людьми, такі як динаміка групової поведінки, вплив соціального контексту на поведінку та інші.

Також, дослідники зазвичай розглядають, які фактори впливають на взаємодію між людьми, такі як соціальні норми, культурні та індивідуальні різниці та інші фактори.

Важливо зазначити, що знання соціально-психологічних процесів можуть мати практичне застосування в різних галузях, включаючи бізнес, політику, освіту та інші соціальні контексти.

Наприклад, вивчення соціальної фасилітації може допомогти покращити ефективність роботи групи в бізнесі, а розуміння соціальної залежності може допомогти у створенні більш ефективних програм підтримки.

Отже, соціально-психологічні процеси є важливим аспектом взаємодії між людьми та можуть мати визначальний вплив на поведінку та створення соціальних норм.

Їх вивчення може допомогти покращити різні соціальні контексти та підвищити ефективність взаємодії між людьми.

Підбір фахівців

У спеціальному розділі веб-платформи можна зручно і швидко підібрати експертів як за однією основною спеціалізацією, скажімо “соціальний психолог”, так і одразу за кількома, наприклад “рекламний психолог”, “корпоративний психолог” і “дитячий психолог” тощо

Універсальний і простий алгоритм “націлювання експертизи” у Просторі Психологів дозволяє, при потребі чи бажанні, додавати до параметрів відбору і такі атрибути як відчуття, скарги, ціна, спеціальність, метод, стать, мова (автоматично — українська, звісно ж), досвід, стиль, галузі тощо

Інтуїтивно зрозуміла послідовність підбору фахівця на psychology.space здатна забезпечувати 100% взаємовідповідність фахівця і клієнта буквально з першого разу, що, серед іншого:

  • неабияк економить час клієнтів на безпосередній пошук потрібного рішення
  • позбавляє і клієнтів, і фахівців необхідності витрачати дорогоцінні перші хвилини консультації на достеменне з’ясування взаємовідповідності

Автор