Розчарування

Розчарування – неприємне соціальне почуття, яке виникає унаслідок невдоволення результатом чогось, невідповідності елементів дійсності, зокрема дій чи поведінки інших,  очікуванням або уявленням людини.

Може супроводжуватися переживанням та зовнішньою демонстрацією образи, засмученості, дратівливості або гніву.

Німецький філософ Артур Шопенгауер розглядав розчарування як результат зіткнення між ідеалами та реальністю.

Розчарування тісно пов’язане з таким психологічним станом як фрустрація, за якого людина не може негайно отримати те, чого вона прагнула.

Згідно запропонованої Леоном Фестінгером теорії соціального порівняння, розчарування виникає тоді, коли людина порівнює свої досягнення з досягненнями інших і вважає, що вона не дотягується до певного стандарту.

Таким чином, людина може відчувати розчарування як щодо себе, так і щодо інших осіб, а подекуди – ідеології, релігії, принципів чи цінностей, яких дотримувалася тривалий час.

ПОШИРЕНІ ПСИХОЛОГІЧНІ ПРИЧИНИ РОЗЧАРУВАННЯ

• Несподівані неприємні події або невдачі в особистому житті, кар’єрі або навчанні
• Порушення високих очікувань, які люди мали щодо інших людей, себе, життя або світу навколо
• Нереалістичні або недосяжні цілі, які призводять до невдач та розчарування
• Хибні уявлення чи переконання
• Зовнішній локус контролю
• Почуття втрати контролю або незалежності у житті
• Перфекціонізм
• Екзистенційні кризи
• Стрес, тривога або депресія, які можуть призводити до втрати інтересу та енергії
• Недостатність підтримки та розуміння з боку оточуючих

ПСИХОЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ РОЗЧАРУВАННЯ

Нижче наведено декілька психологічних експериментів пов’язаних із переживанням почуття розчарування:

1. Дослідження “Реакція на втрату” (C. Parkes, 1971) стосувалося вивчення різних стадій реакції на смерть близької людини.

Так було виявлено, що особа, котра переживає горе втрати може відчувати шок, глибоке розчарування, заперечення та депресію.

Розчарування залежатиме від причин смерті та чи була вона раптовою, несподіваною.

2. Експеримент “Втрата контролю” (S. Langer, 1975) – дослідження про те, як відчуття втрати контролю може вплинути на психологічне благополуччя.

Для цього дослідники використовували різні ситуації, у яких учасники мали б або не мали контроль над своєю життєвою ситуацією.

Однією з таких ситуацій була та, в якій учасники відчували розчарування.

3. Експеримент “Реакція на смерть” (I. Weisman, 1979) – дослідження про те, як люди реагують на феномен смерті. Використовували інтерв’ю з учасниками.

Провідним почуттям було розчарування.

ПСИХОЛОГІЧНА ДОПОМОГА У ПОДОЛАННІ РОЗЧАРУВАННЯ

Оскільки почуття розчарування є емоційною реакцією на зовнішні події, слід боротися не з емоційними переживаннями, а тими шаблонами мислення, хибними переконаннями та установками, які призвели до нього.

Психолог може спробувати зʼясувати, чи демонстрація клієнтом свого розчарування не свідчить про його схильність до маніпуляцій з метою викликати почуття провини в оточуючих та досягнення своїх егоїстичних цілей.

До загальних методів допомоги особам, схильним до розчарування, належать:

1. Застосування елементів психотерапії для виявлення ірраціональних або дезадаптивних думок та переконань, що можуть спричиняти розчарування.
2. Розвиток позитивного мислення, робота з ціннісною системою та над відкритістю новому досвіду і спробам.
3. Аналіз прихованих причин певних очікувань.
4. Розвиток навичок емоційної саморегуляції та конструктивного допінгу.
5. Розвиток соціальних та комунікативних навичок.
6. Подолання егоцентризму.
7. Фізична активність допомагає  зменшити рівень стресу та тривоги, пов’язаний з розчаруванням.
8. Регулярні тренування покращують настрій та збільшують витривалість.

ПІДБІР ФАХІВЦІВ

У спеціальному розділі веб-платформи можна зручно і швидко підібрати експертів як за одним основним симптомом, скажімо “розчарування”, так і одразу за кількома, наприклад “фрустрація”, “психологічні розлади” і “пригнічення” тощо

Універсальний і простий алгоритм “націлювання експертизи” у Просторі Психологів дозволяє, при потребі чи бажанні, додавати до параметрів відбору і такі атрибути як відчуття, скарги, ціна, спеціальність, метод, стать, мова (автоматично — українська, звісно ж), досвід, стиль, галузі тощо

Інтуїтивно зрозуміла послідовність підбору фахівця на psychology.space здатна забезпечувати 100% взаємовідповідність фахівця і клієнта буквально з першого разу, що, серед іншого:

• неабияк економить час клієнтів на безпосередній пошук потрібного рішення
• позбавляє і клієнтів, і фахівців необхідності витрачати дорогоцінні перші хвилини консультації на достеменне з’ясування взаємовідповідності