Нервова система — це складна мережа органів, тканин і клітин, яка приводить до руху, контролює та регулює усі функції в організмі людини.
Психосоматика нервової системи стосується способів, якими психологічні та емоційні чинники можуть впливати на функціонування нервової системи та сприяти розвитку певних неврологічних і психіатричних станів.
Достеменно відомо, що стрес і занепокоєння активують симпатичну нервову систему, яка відповідає за реакцію організму «бийся або тікай».
На відміну від парасимпатичної нервової системи, яка відповідає за забезпечення гальмування фізіологічних процесів у тілі, симпатична нервова система справляє активуючий вплив.
Внаслідок активації у людини пришвидшується серцебиття та дихання, обмін речовин, піднімається артеріальний тиск, відчувається м’язовий тонус.
Під час об’єктивної небезпеки це рятує життя.
Проте в результаті надмірно тривалої активації симпатичної нервової системи — порушується тілесний фізіологічний баланс, а організм перевиснажується.
Результатом цього може стати розвиток неврологічних або психіатричних порушень, включаючи депресію, тривожні розлади та хронічні больові синдроми у різних частинах тіла.
На практиці, психологічні та емоційні фактори впливають на функціонування імунної системи, знижуючи її опірні можливості, що також відіграє певну роль у розвитку та прогресуванні деяких неврологічних і психіатричних захворювань.
РОЛЬ МОЗКУ У РОЗЛАДАХ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ
Дослідження встановили, що до змін у функціонуванні головного мозку, зокрема через дисбаланс нейромедіаторів — можуть призвести дві групи чинників:
- Біологічні:
- родова травма,
- інфекційні захворювання,
- органічні ураження.
- Соціальні:
- пережите насилля,
- алкоголізм,
- вживання ПАР батьками,
- дисфункційні сім’ї,
- сирітство
- тощо.
Наприклад, недостатнє вивільнення таких нейромедіаторів як серотонін або гамма-аміномасляна кислота, збільшує ризик розвитку психічних розладів, як-от посттравматичний стресовий розлад (ПТСР), депресія або розлади особистості.
Деякі хронічні больові синдроми, як-от фіброміалгія, також пов’язані з психологічними та емоційними факторами (стрес, тривога, депресія).
Однією зі структур головного мозку є лімбічна система, котра відповідає за опрацювання та реагування на внутрішні та зовнішні сигнали.
Частина цієї системи, гіпоталамус — регулює роботу автономної нервової системи, а саме:
- активує виділення гормонів,
- посилає сигнали про потребу задоволення відчуття голоду, спраги чи статевого потягу,
- відповідає також за цикл сну і пробудження.
Іншими словами, якщо лімбічна система отримує надмірні або тривалі сигнали від кори головного мозку, які вона класифікує як неприємні або небезпечні — відбувається порушення у роботі усієї нервової системи, тіла та психіки людини.
І чим довшим є цей вплив, тим вищою є ймовірність розвитку психосоматичного захворювання нервової системи.
ПРИЧИНИ РОЗЛАДІВ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ
Нервова система особливо сприйнятлива до впливу психосоматичних розладів, оскільки відповідає за регуляцію багатьох функцій організму, включаючи рухи, відчуття, сприймання та емоції.
Практика свідчить, що серед поширених причин збоїв у роботі нервової системи, які не мають органічного, інфекційного або травматичного походження (психогенні), треба виокремити:
- Стрес: чи не найпоширеніший тригер психосоматичних розладів нервової системи.
- Психотравма: травматичний досвід:
- фізичне, психологічне або сексуальне насильство;
- втрата близької людини внаслідок смерті, розлучення чи переїзду тощо.
- Тривога та депресія.
- “Психосоматичний профіль особистості” з невирішеними внутрішніми або міжособистісними конфліктами.
- тощо.
СИМПТОМИ ПСИХОСОМАТИКИ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ
У теорії та на практиці, симптоми психосоматичних розладів нервової системи можуть відрізнятися залежно від конкретного розладу та особистості.
До загальних симптомів, на мій погляд, належать такі:
- Біль:
- хронічний біль є загальним симптомом багатьох психосоматичних розладів нервової системи,
- може відчуватися в різних частинах тіла, таких як голова, шия, спина або суглоби.
- Оніміння або поколювання (головно в руках або ногах).
- Слабкість або втома в м’язах.
- Надмірне напруження м’язів аж до болю.
- Проблеми з пам’яттю та концентрацією, стійкістю та перемиканням уваги.
- Проблеми зі сном: безсоння або гіперсомнія.
- Підвищена пітливість.
- Запаморока.
- Тремтіння рук.
- тощо.
Звісно, що цей перелік симптомів психосоматики нервової системи не є вичерпним і для визначення, наприклад, чи слід кваліфікувати такими характерні у цьому контексті прояви у вас чи ваших близьких — потрібно звертатися до психолога чи лікаря-невролога.
ЛІКУВАННЯ ПСИХОСОМАТИКИ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ
На практиці, лікування психосоматичних розладів нервової системи зазвичай передбачає вирішення як психологічних, так і фізичних аспектів розладу.
Власне, до основних методів терапії, при потребі, виконуваних фахівцями не однієї спеціальності, належать:
- Психотерапія — допомагає людям визначити та змінити негативні моделі мислення і поведінки, які сприяють виникненню симптомів).
- Психофармакологія:
- ліки з протизапальною, релаксуючою дією, антидепресанти, транквілізатори тощо
- можуть бути призначені для:
- симптоматичного полегшення проявів психосоматичних розладів нервової системи,
- усунення першопричини.
- Розвиток навичок подолання стресу.
- Фізіотерапія.
- Фізична активність.
- Прогулянки.
- Заняття творчістю.
- тощо.
ПІДБІР ФАХІВЦЯ
Розуміння причин і правильна класифікація симптомів розладів нервової системи є важливим кроком у розробці ефективних стратегій лікування, які стосуються як психологічних, так і фізичних аспектів захворювання.
Щоби розпочати процес осягнення усього спектру психосоматичної проблематики нервової системи у вас чи небайдужих вам людей
- Звертайтеся безпосередньо до мене через профайл
- Підберіть відповідних індивідуальним особливостям фахівців у спеціальному розділі (вимірі) “Простору Психологів” скориставшись зручним та універсальним засобом “прецизивного націлювання експертизи” на запити, проблеми, теми, симптоми, розлади тощо, а на бажання — також визначення побажань щодо методів, спеціальностей, підходів, стилів тощо.
