Психогенна невиспаність

Інформація про психосимптоматику невиспаності

Порушення сну є однією з найвагоміших проблем періоду глобалізації, коли природні біоритми розбалансовані, навколо багато шумового і світлового забруднення, суттєве зниження фізичної активності , перебування на сонці і свіжому повітрі. Такий дисбаланс життєдіяльності спричиняє фізичні і психічні відреагування, як тривожні та депресивні стани, безсоння.

Прикметно, що саме порушення сну можуть бути першим червоним прапорцем і предикторами розладів психіки і поведінки, тому, насправді, порушення сну є досить серйозним симптомом, на який потрібно звертати увагу.

Досьогодні достеменно не відомий механізм сну , проте відомі зовнішні і внутрішні фактори, які мають суттєвий вплив на засинання і підтримання сну, непогано вивчені.

Теорій сну є багато, проте найпоширеніша і найбільш вивчена теорія гальмівного впливу гіпоталамуса на ретикулярну формацію, яка регулює в мозку цикл сон-бадьорість.

Також доволі популярна «серотонінова» теорія сну, вважається, що зниження рівня серотоніну сприяє безсонню і відчуттю невиспаності, навіть, якщо сон тривав достатню кількість часу.

Сон є життєво необхідним процесом і напряму впливає на фізичне і психічне здоров’я.  Коли з відпочинком тіла все зрозуміло, то вплив сну на психічну діяльність дискутується і буде досліджуватись і в майбутньому.

Проста ідея полягає в тому , що мозок має відпочити від всіх розумових навантажень і відновити працездатність, тому що недостатність сну безпосередньо впливає на процес  мислення, пам’ять і увагу. Насправді все набагато складніше. Протягом сну ми опрацьовуємо і структуризуємо всі враження поточного дня, а також ті, які відбувалися протягом життя. Часто пережите і побачене приходить в снах в вигляді символічних образів які уособлюють частину досвіду і в такому химерному вигляді дозволяють перепрожити те, що ховається глибоко в підсвідомості.

Особливому значенню снам надають психотерапевти психоаналітичного напрямку, для психоаналітиків сон це потужне джерело дослідження підсвідомості і прихованих прагнень і бажань аналізанта. Блискуча праця  Зігмунда Фройда  «Тлумачення сновидінь» досить розлого пояснює, як приховані страхи, бажання і мотиви, заховані в підсвідомості і заблоковані психічними захистами можуть виявлятися в снах .Кожен символ, проявлений в сновидіннях,  методом фантазій і вільних асоціацій може крок за кроком привести до джерела тривоги і напруги. І, коли настане усвідомлення прихованого, зникне невротичний симптом і вивільниться заблокована енергія для досягнення бажаного.

В клінічній психіатрії порушеннями сну супроводжуються більшість психічних розладів. Причому, по тому, як в людини працює цикл сон- бадьорість також можна додатково запідозрити порушення ментального здоров’я, навіть коли інші діагностичні критерії стерті, або відсутні.

Порушення сну є одним з «малих» діагностичних критеріїв депресії, а іноді і єдиним. Тоді ми говоримо про приховану депресію, яка може себе проявити тим часом лише в безсонні. Дуже важливо від слідкувати, який саме тип безсоння в пацієнта. Для депресії дуже типові «ранкові» пробудження, приблизно в межах четвертої-шостої годин, коли  ще дуже хочеться спати, але заснути вже не вдається. Цікаво, що ранкові пробудження відбуваються за годину-півтори до дзвінка будильника, тобто, до того часу, коли пацієнт зазвичай мусить вставати на роботу чи навчання. Такий перерваний  сон є однією з ознак біохімічних змін в мозку, які характерні саме  для депресивного розладу.

Також при депресії зустрічається і протилежне- надмірна тривалість сну. Якщо, зазвичай, здоровий сон дорослої людини триває 8-10 годин, то в пацієнтів хворих на депресію, тривалість сну може досягати 12-14 годин. Таке «пересипання» більш характерне для апатичних депресій, коли провідним симптомом є безсилля, хронічна втома і трудність в підтриманні щоденної рутини.

Для тривожних же розладів характерне порушення засинання, коли заснути вдається лише через декілька годин . Зазвичай тривожний фон, який присутній весь день, посилюється. З’являються нав’язливі думки, які стосуються різних сфер- здоров’я, майбутнього, вже зробленого. Думки посилюють тривогу, а тривога запускає виток думок. Перебуваючи в такому замкнутому циклі людина засинає від виснаження далеко за північ, що спричиняє різке зниження працездатності. Також для тривожних розладів характерний поверхневий сон з частими пробудженнями, іноді пробудження стаються від нападів серцебиття, які свідчать про гіперактивацію симпато-адреналової системи.

Стійким неспанням супроводжуються психотичні розлади . І  коли пацієнт, попри інші ознаки, як маячний настрій, чи галюцинації  перестає спати, це насторожуючи ознака того, що протягом декількох днів  може розгорнутися повноцінний гострий психоз.

Кошмарні сновидіння також зустрічаються при різних психічних розладах і, зазвичай, минають досить швидко після початку лікування основного захворювання. Такі нічні жахіття дуже характерні для військових, які страждають на посттравматичний стресовий розлад.  Сновидіння при ПТСР буквально повертають бійця в пережиту травматичну подію, викликаючи відчуття реалістичності того, що відбувається в сні і такі ж самі важкі непереносимі емоції, які були під час травми. Такі порушення сну потрібно лікувати і психотерапевтично і медикаментозно, щоб опрацювати травму і інтегрувати в досвід і нормалізувати структуру сну.

Іноді кольорові, реалістичні сни, які добре запам’ятовуються можуть бути однією з побічних дій прийому антидепресантів, але, зазвичай, вони пацієнтам не заважають і не містять жахітливого компоненту.

Часом причину безсоння ідентифікувати не вдається. Проте порушення сну лікувати все одно потрібно для збереження фізичного та психічного здоров’я.

Для лікування порушень сну застосовується певний перелік медикаментозних препаратів. Кожен з яких має свої особливості і тому підбір лікування безсоння виключно  індивідуальний.

Першою лінією є всім відома біологічно активна речовина мелатонін, з яким, проте треба бути доволі обережним і не приймати мелатонін довше місяця.

Також для лікування безсоння використовують антигістамінні засоби з седативними властивостями ( зазвичай, ми знаємо їх як протиалергічні), деякі антидепресанти в малих дозах, нейролептики, а також похідні бензодіазепінів.  Треба дуже добре пам’ятати, що  препарати бензодіазепінового ряду ( наприклад, найпопулярніший з Z-препаратів зопіклон) дуже швидко викликають залежність, тому застосовувати їх можна на дуже короткий час, до 10-ти днів.

Зазвичай,  варто починати з гігієни сну, це найпростіший метод, який може давати хороші результати при легких і не задавнених випадках безсоння.

Це лягання в ліжко в одній і тій самій годині (ідеально в 10- ій вечора,  що відповідає природнім циркадним ритмам), не використовувати в ліжку гаджети, не вживати їжу за декілька годиндо сну, мати хоча б короткі вечірні прогулянки.

Також дуже корисною і ресурсною може бути робота з психологом, яквикористання  простору, куди можна принести всі свої тривоги і переживання, знайти оптимальні шляхи виходу з ситуацій чи способи здійснити всі свої бажання і задовільнити власні потреби. Тоді є шанс, що тривога суттєво знизиться і сон налагодиться. Адже психотерапія також впливає на роботу наших нейронних мереж.

Психогенна невиспаність завжди дуже дискомфортна і  суттєво  знижує якість життя, тому надзвичайно важливо вчасно звернутись до сімейного лікаря, а при потребі до фахівця ментального здоров’я.

То ж мирного, міцного, лагідного сну нам усім.

Ірина Григораш, психотерапевт, лікар-психіатр дорослий та дитячий, член УСП.

Автор