Обсесивно-компульсивний розлад

Узагальнені з урахуванням сучасного практичного досвіду теоретичні відомості про обсесивно-компульсивний розлад особистості

ЩО ТАКЕ ОКР ТА ЯК ЙОГО ДІАГНОСТУВАТИ?

Обсесивно-компульсивний розлад (ОКР) —  гетерогенний розлад, що складається з обсесій (нав’язливі ідеї, повторювані та постійні небажані думки) та компульсій (повторювані акти поведінки або розумові дії, які людина відчуває як бажання виконати у відповідь на обсесії).

Наприклад: одержимість мікробами викликає нестримне бажання постійно мити руки чи очищати предмети побуту без об’єктивної необхідності у цьому; одержимість порядком та симетрією виражається у митті певної частини тіла першою під час прийняття душу, у складанні предметів на столі лише певним конкретним чином; страх випадково чи навмисно заподіяти шкоду собі або іншим – у неодноразовій перевірці того, чи замкнені двері, чи вимкнена плита, праска, світло тощо; острах втратити якісь речі чи забути щось важливе – у надмірному перечитуванні або переписуванні одного тексту, в багаторазовій перевірці чи є ключі, гаманець на місці і тому подібне.

ЗВИЧАЙНА ОБЕРЕЖНІСТЬ, ВПОРЯДКОВАНІСТЬ ЧИ РОЗЛАД?

Саме визначення вказує на те, що основною умовою для постановки діагнозу ОКР, є наявність нав’язливих ідей, повторюваної заважаючої людині поведінки або комбінація цих ознак, зазвичай пов’язаних із тривожними переживаннями. Важливо те, що вони мають займати багато часу, відтворюватись із ритуальною систематичністю та відчуватися як щось нестерпне та нав’язливе.

Водночас слід зазначити, що обсесії та компульсії не повинні бути наслідком вживання ліків чи наркотиків (одержимість залежного бажанням отримати  кокаїн не підлягає класифікації ОКР, подібно як і «синдром відміни» при прийомі антидепресантів). Також порушення не повинно бути наслідком іншого психіатричного розладу, такого як парафілічний розлад, дисморфічний розлад тіла, патологічне накопичення («синдром Плюшкіна») тощо.

ОКРО ТА ОКР: ОДНЕ І ТЕЖ?

Обсесивно-компульсивний розлад особистості (ОКРО) складається із поширеної моделі надмірної заклопотаності порядком, індивідуальним та міжособистісним контролем, має ознаки перфекціонізму щодо себе або/та інших до такої міри, що порушуються такі важливі для функціонування особистості риси як гнучкість, відкритість та ефективність. Людина з ОКРО поглинута деталями, правилами, порядком, списками або розкладом до такої межі, за якою губиться основна суть діяльності.

Люди з ОКРО надміру категоричні, жорсткі та вперті. На відміну від ОКР, при ОКРО відсутні справжні нав’язливі ідеї та компульсії. Прояви OКРО є егосинтонічними, тобто такими, які уражена особа вважає прийнятними та правильними. Прояви ОКР є егодистонічними – уражена особа вважає поведінку неадекватною, заважаючою та такою, що викликає стрес.

МОЖЛИВІ УСКЛАДНЕННЯ: ЧИ ТАК УСЕ СЕРЙОЗНО?

Тривалі нетипові для звичного побуту людини обсесії та компульсії можуть викликати напруження, додатковий дистрес (до тих стрес-факторів, що стали поштовхом маніфестації ОКР) в людини, виснажувати її, а часом і суттєво заважати роботі та руйнувати міжособистісні стосунки.

 Функціональні порушення, викликані ОКР, можуть призвести до безробіття. Фізичні травми можуть виникнути унаслідок певних ритуалів, таких як надмірне миття рук з дезінфікуючими засобами. Зловживання психоактивними речовинами є ще одним ускладненням ОКР. Проте зв’язок між зловживанням психоактивними речовинами та ОКР є менш вираженим, ніж із тривожними розладами. Особи з ОКР в особливо нестерпних для них ситуаціях можуть вдаватися до суїцидальної поведінки.

Що робити при підозрі на наявність обсесивно-компульсивного розладу та куди звернутись за допомогою?

ДОПОМОГА ПРИ ОКР

Для виявлення ознак, постановки діагнозу та боротьби з ОКР оптимальним варіантом є звернення до психотерапевта на ранніх термінах, що допоможе уникнути довготривалого фармакологічного лікування, або прийому ліків узагалі.

Найпоширенішим немедикаментозним лікуванням ОКР є когнітивно-поведінкова терапія. КПТ — це психотерапевтичний підхід, який спрямований на дисфункціональні когнітивні процеси, емоції, дезадаптивну поведінку за допомогою цілеспрямованих, чітких процедур та вказівок кваліфікованого терапевта.

Ключовим елементом КПТ є розрізнення раціональних та ірраціональних думок, а також зміна дезадаптивного мислення. Існує багато типів КПТ, найефективнішим з яких для ОКР є «запобігання впливу та реагування» (ERP). Експозиція в ERP стосується зіткнення з образами, думками, об’єктами та подіями, які викликають тривогу у людини з ОКР.  «Запобігання реагування» в ERP означає вибір варіанту не виконувати нав’язливі дії, такі як контакт з об’єктами чи ситуаціями, які викликають у людини тривогу. КПТ, що складається з профілактики впливу та відповіді, є першою лінією лікування ОКР (дітей та дорослих). Водночас існує низка інших психологічних напрямків, у яких працюють фахівці, котрі ефективно надають допомогу особам з ОКР шляхом виявлення першопричин розладу, навчання купіруванню позивів до обсесій та компульсій, а також корекції неконструктивних думок, емоційних реакцій, наслідком яких є дезадаптивна поведінка.