Невротичні розлади (неврози) — це група поширених психогенно зумовлених психічних розладів, які впливають на здоров’я та якість життя окремої людини, а також її близького оточення.
Неврози не супроводжуються зміною самосвідомості особистості, галюцинаціями, маячними ідеями або маніакальними психотичними станами, людина усвідомлює хворобливість свого стану.
Невротичний стан є зворотним і від нього можливе цілковите одужання.
У середньому лише кожна п’ята людина з неврозом, які відповідають критеріям розладу, шукає способів лікування свого стану.
Більше того, переважно люди з хворобливими симптомами звертаються до лікаря загальної практики, невролога, кардіолога, гастроентеролога, а не до психіатра чи психотерапевта.
СИМПТОМИ НЕВРОТИЧНИХ РОЗЛАДІВ
Клінічна картина невротичних розладів є надзвичайно різноманітною, оскільки вона поєднує в собі психічні (емоційні) та соматовегетативні (тілесні) симптоми.
У сучасній психіатрії та психотерапії ці розлади часто охоплюють тривожні розлади, фобії, обсесивно-компульсивний розлад (ОКР), іпохондрію та неврастенію.
1. Психічні та емоційні симптоми
Емоційна сфера при неврозах зазнає глибоких змін. Людина втрачає внутрішню рівновагу, стає вразливою та виснаженою.
Хронічна тривога та внутрішнє напруження: Постійне, часто безпричинне відчуття тривоги, передчуття біди, неможливість розслабитися навіть у безпечній обстановці.
Емоційна лабільність (дражливість і плаксивість): Різкі перепади настрою. Людина може спалахнути через дрібницю (роздратування на близьких, спалахи гніву), а за хвилину — розплакатися через незначний привід.
Підвищена втомлюваність і виснаження (астенія): Відчуття «розбитості» навіть після тривалого сну.
Зниження концентрації уваги, погіршення пам’яті (мнемічні розлади на тлі перенапруження), труднощі з прийняттям рішень.
Низька стресостійкість: Будь-яка побутова проблема чи незначна незгода сприймається як катастрофа.
Амбівалентність та внутрішні конфлікти: Мумніви, коли людина не може зробити вибір, постійно аналізує свої вчинки, «жує» одні й ті самі думки (румінації).
Соматовегетативні (тілесні) симптоми
Особливістю неврозів є те, що психологічний біль часто трансформується у фізичний.
Вегетативна нервова система дає збій, через що людина відчуває реальні тілесні симптому, які пацієнти часто називають «болить усе»
Кардіоваскулярні прояви: Відчуття «серцебиття» (тахікардія), перебої в роботі серця, колючі болі в ділянці серця, які не знімаються серцевими препаратами (валідолом чи нітрогліцерином), коливання артеріального тиску.
Респіраторні симптоми: Відчуття нестачі повітря, «грудки в горлі», утруднений вдих, поверхневе дихання, напади псевдоастми (коли людина починає задихатися від тривоги).
Шлунково-кишкові розлади («неспокійний шлунок»): Нудота, спайки в животі, синдром подразненого кишківника (чергування діареї та закрепів), втрата апетиту або, навпаки, «заїдання» стресу.
М’язові затиски та болі: Напруження у шийно-комірцевій зоні, головні болі напруження (відчуття «обруча» або «шапочки» на голові), тремтіння в руках або тілі, загальна м’язова слабкість («ватні ноги»).
Порушення терморегуляції: Субфебрилітет (тривале тримання температури тіла на рівні 37,1–37,3 °C без жодних ознак інфекції чи запалення), припливи жару або холоду, рясне потовиділення (гіпергідроз).
Поведінкові та сомногенні (пов’язані зі сном) симптоми
Порушення сну:
- Труднощі з засинанням: Людина годинами лежить у ліжку, прокручуючи в голові події дня або тривожні думки.
- Поверхневий, тривожний сон: Часті нічні прокидання, лякаючі сновидіння.
- Відсутність відчуття відпочинку вранці: Ранкова розбитість і сонливість.
Уникнення (поведінкові обмеження): Якщо невроз супроводжується фобіями чи панічними атаками, людина починає уникати ситуацій, тригерів чи місць, де їй «може стати зле» (наприклад, уникає транспорту, натовпу, закритих приміщень чи виходів з дому).
Специфічні невротичні синдроми
Залежно від переважання тих чи інших симптомів, у клінічній практиці виділяють кілька основних форм невротичних розладів:
Неврастенія (астенічний невроз): Домінують виснаження, дратівлива слабкість (людина швидко гнівається, але миттєво виснажується від цього гніву), розлади сну та головні болі напруження.
Істерія (істеричний невроз / конверсійні розлади): Яскраво виражені емоційні демонстративні реакції, які можуть супроводжуватися тілесними «масками» — конверсійними розладами (тимчасовою втратою чутливості, м’язовими паралічами, істеричними нападками чи «втратою голосу» за відсутності фізичних патологій).
Обсесивно-компульсивний розлад (ОКР): Переважання нав’язливих думок (обсесій — наприклад, страх забруднення чи заподіяння шкоди) та компульсій (ритуалів — багаторазове миття рук, перевірка замків), які людина змушена виконувати, щоб знизити тривогу.
Фобічні та тривожні розлади: Інтенсивні, ірраціональні страхи (соціальна тривога, агорафобія, панічний розлад з раптовими нападами інтенсивної паніки).
ГРУПИ НЕВРОТИЧНИХ РОЗЛАДІВ
- Тривожно-фобічні
- Неврастенія
- Дисоціативні (істеричні)
- Соматоформні розлади
Симптоми агрегуються в синдроми залежно від етіології, патогенезу, способів лікування та анамнезу хвороби.
Таким чином, неврози були розділені на депресивні, соматоформні та тривожні типи, останні — на тривожні та фобічні неврози, а фобії — на специфічні, соціальні та агорафобію.
Оскільки агорафобія не є окремою клінічною формою, панічний розлад і агорафобію об’єднали разом.
Обсесивно-компульсивний розлад входить до складу групи тривожних розладів.
Паніка/агорафобія, соціальна фобія та обсесивно-компульсивний розлад виявляють чітку тенденцію до сімейного, спадкового перебігу.
Попри це, хоча загальна схильність до неврозів (яка вимірюється за шкалою невротизму Айзенка) частково генетично зумовлена, залишається не до кінця вивченим питання, чи визначає якийсь додатковий генетичний фактор ключову ознаку кожного розладу.
ОСОБЛИВОСТІ ДІАГНОСТИКИ НЕВРОТИЧНИХ РОЗЛАДІВ
Наявність ізольованого симптому, наприклад, тривожності, не є еквівалентом відповідності критеріям певного розладу.
Нещодавнє дослідження діагнозів протягом життя серед великої вибірки близнюків не змогло знайти доказів специфічної спадковості основних неврозів, а лише успадкування загальної схильності до них:
- Невротична депресія,
- Панічна агорафобія,
- Соціальна фобія,
- Обсесивно-компульсивний розлад,
- Генералізований тривожний розлад)
Таким чином, не можливо достеменно передбачити розвинеться у схильної до неврозу людини розлад чи ні, а якщо і так – якого типу.
Клінічні відмінності між групами пацієнтів із хронічною панікою/агорафобією, хронічною соціальною фобією або хронічним обсесивно-компульсивним розладом є глибокими, і пацієнти у змозі усвідомити та відрізнити свій розлад від подібних, що спостерігаються в інших хворих.
Групи невротичних синдромів відрізняються між собою пріоритетними копінг-стратегіями подолання стресу та когнітивними опрацюваннями під час збудження.
Усі невротичні розлади мають свій пік у ранньому дорослому житті, коли людина є найбільш активною та зустрічається з численними викликами на роботі, у сімʼї, у стосунках, навчанні та громадській діяльності.
Жінки є більш схильними до невротичних розладів через особливості своєї фізіології, пов’язаної з зачаттям, виношуванням та народженням дитини.
ОСОБЛИВОСТІ ЛІКУВАННЯ НЕВРОТИЧНИХ РОЗЛАДІВ
Завжди визначаються індивідуально та квалфікованими психотерапевтами, психоневрологами та/або психіатрами.
Водночас, було виявлено, що
Трициклічні антидепресанти.
- Зменшують симптоми усіх згаданих вище розладів,
- І хоча існує певна специфіка у зв’язку між типом антидепресанту та типом захворювання,
- Загальний сприятливий ефект, який не залежить від діагнозу, був очевидним.
Схожа ситуація і з когнітивно-поведінковою терапією.
Когнітивно-поведінкові техніки
- Продемонстрували кращий ефект у терапії невротичних розладів, аніж плацебо, у всіх групах розладів.
- Хоча деталі терапії змінювалися залежно від розладу,
- Загальний сприятливий ефект програми управління тривогою/ступеневої експозиції/раціонального мислення також був підтверджений.
ПІДСУМКИ
Найкращий ефект у лікуванні невротичних розладів досягається у результаті поєднання медикаментозної терапії та психотерапевтичного втручання фаховців.
Хоча вплив КПТ-терапії на процес лікування невротичних розладів є найбільш дослідженим, існують беззаперечні докази на користь того, що інші психотерапевтичні напрямки є не менш ефективними для боротьби із захворюванням.
ПІДБІР ФАХІВЦІВ
У спеціальному розділі веб-платформи можна зручно і швидко підібрати експертів як за однією основною спеціалізацією, скажімо “психолог”, так і одразу за кількома, наприклад “сімейний психолог”, “психотерапевт” і “психіатр” тощо
