Мала психіатрія

Загальна інформація про малу психіатрію, як метод сучасної психотерапії

Загальна характеристика малої психіатрії

Психіатрія – галузь медицини, яка займається діагностикою, лікуванням та попередженням психічних захворювань.

Розлади психотичного рівня вивчає велика психіатрія, непсихотичного – мала або прикордонна.

Саме П.Б. Ганнушкін запропонував називати групу непсихотичних психічних розладів малою психіатрією, а В.А. Гиляровський – межовою психатрією. 

Непсихотичні розлади

Непсихотичні розлади є важливою проблемою сучасної медицини, їх розповсюдженість серед населення є високою.

До непсихотичних психічних розладів відносяться патологічні стани, що характеризуються трьома групами ознак:

  1. Регістри вираженості позитивних психопатолоігчних синдромів: астенічний, афективні непсихотичні, неврозоподібні, психопатоподібні, надцінні паранояльні синдроми.
  2. Збереження вольового контролю над поведінкою.
  3. Критична оцінка симптоматики проявів психічного розладу.

Відсутні психотичні симптоми: галюцінації, марення, психомоторне збудження чи загальмованість.

За нозологічною систематикою непсихотичних розладів виділяють групи станів:

  1. Наслідок органічного ураження головного мозку.
  2. Симптоматичні, коресимптоматичні, корелюючі з патологією систем внутрішніх органів, що призводять до розвитку психосоматичних та соматопсихичних порушень.
  3. Соціально-стресові розлади, викликані дією психічних травм.
  4. Неврози.
  5. Аномалії особистості.
  6. Паранояльні стани різного змісту.
  7. Ендогенні фазові непсихотичні розлади у вигляді афективних фаз.
  8. Ендогенно-процесуальні непсихотичні порушення.

Астенічний синдром

Астенічний синдром займає головну вісь симптомокомплексу у динаміці неврозів, органічних та симптоматичних непсихотичних розладів.

При астенічному синдромі виникає стан, що характеризується:

  • підвищеною втомлюваністю, втратою здатності до тривалої розумової та фізичної праці;
  • емоційною лабільністю з гіпотомією та сльозливістю;
  • пригніченим настроєм, дратівливістю зі спалахами гніву, які змінюються почуттям безсилля, сльозливістю та шкодуванням за нестриманість;
  • гіперстезією.

При астенічному синдромі вегетативні прояви носять домінуючий характер:

  1. З боку серцево-судинної системи – тахікардія, коливання артеріального тиску, лабільність пульсу.
  2. Зниження апетиту, болі у животі.
  3. Зниження потенції у чоловіків.
  4. Головні болі.

Симптоми астенії стають більш вираженими у вечірні години, у ранкові години – відсутні.

Астенічні синдроми містять три групи порушень:

  1. Власне прояви астеніії.
  2. Розлади обмовлені захворюванням, що спричинило астенію.
  3. Розлади обумовлені реакцією особи на хворобу.

Обсесивний синдром

Обсесивний синдром – стан, який виникає всупереч волі хворого та критично ним оцінюється відзначаються значною стійкістю.

Виділяють дві групи:

  • з нейтральним афектом: настирливі сумніви в правильності своїх дій, настирливі пригадування, настирливий рахунок, настирливі думки;
  • з обтяжливим афектом: обсесивні уявлення, нав’язливі спогади, контрастні уявлення,  сороміцькі думки, настирливі потяги, настирливі дії, фобії.

Афекти

Афект (за визначенням Я. М. Когана)— це особливий вид психічного реагування, який позбавлений самостійності, але супроводжує інші психічні процеси та надає їм чуттєвого забарвлення. Види: фізіологічний та патологічний.

До розладів емоцій відносяться:

  1. Апатія — повна байдужість до усього навколишнього та свого положення, бездумність. Ніщо не викликає інтересу, емоційного відгуку.
  2. Страх — хвилювання, пов’язане з усвідомленою і реальною для людини небезпекою, він обумовлений конкретним об’єктом.
  3. Паніка (панічний розлад) — гострий, епізодичний, інтенсивний напад нездоланного жаху, який супроводжується вираженими вегетативними реакціями та нестримними руховими реакціями (втеча або заціпеніння).
  4. Фобія — нераціональний, необґрунтований нав’язливий страх, який призводить до свідомого уникнення специфічного об’єкта діяльності або ситуації.
  5. Дисфорія — тужливо-злобливий, похмурий настрій з підвищеною чутливістю до зовнішніх подразників. Відтінки дисфорії можуть бути різними.
  6. Ангедонія — втрата інтересу і відмова від розваг і усіх видів діяльності, які раніше приносили задоволення, втіху.
  7. Ейфорія — підвищений настрій з пасивним задоволенням, радістю, безтурботністю без прискорення мислення, а іноді навіть з його сповільненням.
  8. Екстаз — переживання захоплення, повного щастя.
  9. Алекситимія — утруднення або неможливість описати або усвідомити свій настрій, емоційну реакцію.

Непсихотичні афективні розлади містять субдепресивний, гіпоманіакальний синдроми та змішані стани.

Депресивний синдром

Непсихотичний депресивний синдром містить яскраву симптоматику: знижений настрій, відчуття туги та смутку, тривоги. Проте також помічається дратівливість.

За Е. Крепеліном виокремлюють тріаду симптомів:

  1. Тужливий настрій.
  2. Розумово-мовне гальмування.
  3. Рухове гальмування, що у тяжких випадках доходить аж до меланхолійного ступору.

Думки мають негативний характер, хворі починають звинувачувати себе у всіх своїх колишніх помилках, самопринижують себе. Можлива поява суїцидальних думок.

Хворі скаржаться на зниження енергії, працездатності, важкість концентрації уваги. Внаслідок цього можуть виникати проблеми із виконанням роботи.

Настрій більшу частину дня понижений, особливо у ранкові години. У хворих спостерігається мовленнєва та рухова заторможеність. Вони можуть відповідати на запитання із великими паузами.

Присутня скорботна міміка, сутулість, погляд спрямований униз, голос тихий та невиразний.

Внаслідок загальмованості хворі стають нерішучими у прийнятті навіть елементарних рішень.

Симптоматичні прояви при депресивному стані:

  1. Зниження ваги.
  2. Порушення сну: сон неглибокий, проблем із засинанням, після сну відсутнє відчуття відпочинку.
  3. Відчуття важкості у грудях, головний біль.
  4. Тахікардія,
  5. Запори.
  6. Зниження тонусу шкіри.
  7. Тьмяність волосся.
  8. Зниження лібідо.
  9. У жінок часто буває дисменорея, аменорея.

Маніакальний синдром

Маніакальний синдром є повною протилежністю депресивному. Хворі є досить веселими, говіркими, дотепними. Мають неабияку впевненість у собі, майбутнє бачать сповненими необмеженими можливостями. Почувають себе щасливими, сповненими енергії. Дії швидкі, хаотичні. Мислення прискорене. Відсутня критика щодо себе та свого стану.

Вони не відчувають втоми, тривалість сну різко знижується аж до повного його відсутності у деяких випадках. Найкраще себе почувають вранці та ввечері.

Присутній посилений сексуальний потяг часто з романтичним відтінком, інколи досягає рівня неперебірливості у сексуальних зв’язках.

Апетит може бути посилений або навпаки знижений. Концентрація уваги порушена, швидке переключання уваги. Втрата здатності до адекватної поведінки в соціумі. Безцеремонна легковажна поведінка без врахування можливих ризиків і наслідків.

Соматичних скарг хворі не мають. Проте через кілька тижнів або місяців хвороби у них виникає стан виснаження.

Розрізняють види маніакального синдрому:

  1. Весела манія.
  2. Гнівлива манія.
  3. Маячна
  4. Інші.

Лікування

Лікування непсихотичних розладів включає три компоненти: медикаментозне лікування, немедикаментозне лікування фізичними факторами та психотерапію.

Клік на картинці веде на мій профайл

Автор