Мачизм

Загальна інформація про мачизм як соціально-психологічний процес у Психоенциклопедії на веб-платформі psyhology.space

Мачизм (від ісп. macho – «самець», «чоловік»; в англ. – Machismo) – концепція, що описує демонстративне випинання своєї приналежності до чоловічої статі у поєднанні із негативною налаштованістю до фемінності (жіночності), які конвертуються у поведінку з проявами патріархальних уявлень про способи самовираження «справжнього чоловіка» та його взаємодії з оточуючими, зокрема через алертність (бойовитість), домінантність, акцентовану сексуальну спроможність та інші характеристики, які традиційно вважаються “чоловічими” в соціокультурному контексті. Мачизм називають також токсичною маскулінністю або гіпертрофованою маскулінністю.

Попри те, що мачизм асоціюється із сексизмом, термін може використовуватися і для опису тенденції прагнення фізичного, психологічного чи економічного підкорення інших незалежно від статі, контролю над іншими з позиції сили, «альфи»,  як у особистих стосунках, так і у сфері підприємництва і політики.

Мачизм ґрунтується на обмежуючих гендерно-рольових стереотипах та чоловічому шовінізмі (супремасизмі), за якими пріоритетно чоловічими якостями є:

  • раціональність, “правильна логіка”
  • незалежність, автономність
  • емоційна стійкість
  • активність та проактивність
  • послідовність
  • непоступливість (уміння «гнути свою лінію»)
  • схильність до ризику
  • сила (м’язева та сила волі, характеру)
  • підвищена потреба у сексі та провідна роль у стосунках
  • кмітливе чуття гумору
  • новаторство
  • здатність до лідерства

Ознаки мачизму та шляхи прищеплення

Мачизм зрощується та підтримується соціальними інститутами та агентами впливу, як от сім`я, заклади освіти, однолітки, ЗМІ, реклама, інфлюенсери, сінематограф тощо, якщо вони схильні обслуговувати андроцентричну соціокультурну дійсність як найоптимальніший варіант для функціонування суспільства на різних його рівнях. Особливо тяжіють до схвалення мачизму консервативні політичні рухи, релігійні традиціоналісти, представники великого бізнесу та колективістські культури, а також їхні прихильники.

Задані зі зовні соціальні зразки та експектації (очікування) щодо того як має мислити, поводити себе та виглядати людина залежно від своєї біологічної статі, інтерналізуються особою різною мірою та підштовхують до відповідних дій. Чим ближче особа до соціально заданого образу “справжнього чоловіка” чи “зразкової жінки”, тим більше отримує позитивного фідбеку від домінуючих сил у соціумі.

Водночас сліпе дотримання соціальних норм та гендерного дисплею пригнічує індивідуальний саморозвиток та самовираження і жінок, і чоловіків, обмежуючи їх вузькими кордонами маскулінності та фемінності. Натомість вільна, творча, продуктивна та самоактуалізована особистість здатна поєднати у собі якості, які стереотипно трактуються як суто “жіночі” (емпатійність, уважність, толерантність, чуттєвість, практичність, комунікабельність, інтуїтивність, миролюбність, ввічливість) та “чоловічі” (активність, самостійність, наполегливість, організаційні та лідерські якості, раціональність, прямолінійність, асертивність, сміливість, відкритість до нового, емоційна виваженість, аналітичність).

Особистість, що плідно акумулює та синтезує маскулінні та фемінні риси незалежно від своєї статі називається андрогінною. Андрогінність (на відміну від мачизму) дозволяє конструктивно реагувати на світ та успішно взаємодіяти з різними людьми задля досягнення індивідуальних та соціально значущих цілей завдяки гнучкості рольової поведінки та високих соціально-адаптивних здібностей.

На рівні окремої особистості мачизм проявляється у:

  • Непохитність позиції як у тілесній самопрезентації (широко розставлені ноги, розправлені плечі, задерта голова, демонстрація м’язів, відсутність або стримана усмішка, міцне рукостискання тощо), так і у відстоюванні своїх поглядів, інтересів. Мачо вирішує будь-які розбіжності чи виклики за допомогою сили та тиску (вербального, фізичного, економічного), а не обговорення та дипломатії на рівних.
  • Домінантно-опікунське ставлення до своєї дівчини/дружини як до нерівноправного партнера у стосунках. Мачо завойовує, володіє партнеркою та захищає її та своє потомство від інших потенційних загарбників.
  • Генералізована об’єктивація жінок та “слабких” чоловіків (менш маскулінних).
  • Бравада: хвастощі досягненнями і перемогами реальними, вигаданими або перебільшеними, надмірна самовпевненість, показова сміливість та відчайдушність.
  • Прагнення до влади, впливовості та контролю над іншими.
  • Тяжіння до ієрархічності та чіткої субординації як у малій, так і великих соціальних групах.
  • Підкреслювана сексуальна спроможність та привабливість для жінок через сексистський гумор або жарти про зґвалтування (як жінок, так і чоловіків), харасмент, часту зміну партнерок або демонстративний флірт, публічне торкання до частини одягу, що прикриває чоловічі геніталії тощо.
  • Налаштованість на захист власної честі та гідності будь-якою ціною.
  • Готовність зустрітися із небезпечними ситуаціями та часом навмисне створення таких, аби героїчно долати їх, виходячи переможцем.
  • Брутальність у словах та діях
  • Стриманість у вияві емоцій, емпатії, зневага до емоційної вразливості, чуттєвості, оскільки це суперечить традиційним уявленням про маскулінність.
  • Стереотипні погляди на гендерні ролі та гендерну ідентичність, що підтримують домінантну роль чоловіка в сім’ї та суспільстві, а також визнають лише гетеросексуальність як норму.

Негативні наслідки мачизму

Мачизм, як частина патріархального світогляду та поведінкова практика, асоційований із такими негативними явищами як:

  • Гендерна нерівність між чоловіками та жінками, що може призводити до дискримінації, обмеження можливостей (нерівномірний доступ до освіти або окремих спеціальностей, топ-посад, політичної діяльності, заборона абортів тощо).
  • Насилля та агресія (домашнє насилля, харасмент, зґвалтування, бійки, булінг та інші форми агресії).
  • Сімейні труднощі через недостатнє урахування потреб та інтересів усіх учасників сімейного процесу, окрім “голови”, несправедливий розподіл домашніх обов’язків залежно від статевого диморфізму, самоусунення батька від виховання дітей або застосування чоловіком психологічного чи фізичного насилля як деструктивних виховних методів як щодо дитини, так і подружньої партнерки.
  • Порушення особистих свобод та прав індивідів, включаючи право на вільний вибір (зовнішнього вигляду, кола спілкування, професії, романтичного партнера, дозвілля тощо), свободу слова та самовизначення.
  • Гомофобія.
  • Зниження якості та тривалості життя через популяризацію таких «чоловічих» атрибутів як алкоголь, сигарети, хаотичні сексуальні стосунки, азартні ігри, ризикована поведінка як от гонки на швидкості, окремі види спорту тощо.
  • Погіршення показників ментального здоров’я: негативні стереотипи та дезадаптивні очікування, пов’язані з мачизмом, можуть призводити до дистресу, депресії та інших розладів як у тих, хто ними керується, так і у тих, хто стає об’єктом їхнього впливу.
  • Сповільнення розвитку суспільства через пригнічення можливостей різних осіб незалежно від статі самовиражатися та актуалізуватися поза традиційною гендерно-рольовою системою.
  • Спричинення та підтримка військових конфліктів як засобу досягнення політичних, релігійних чи соціальних цілей.
  • Ксенофобія.