Конфліктність

Інформація про психосимптоматику конфліктності


Конфлікт — невід’ємна складова людського життя, а значить жодна сфера нашого життя не може існувати без конфліктів.

В сучасній психології, конфлікт — це суперечність інтересів, думок, поглядів, бажань, цінностей між людьми або групами людей, що супроводжується емоційним напруженням, різноманітними проявами агресії і негативних емоцій.

Як свідчить практика надання психологічної допомоги, конфлікти можуть бути різні за характером, ступенем інтенсивності, терміном існування, рівнем відкритості й т. д., а відтак і дослідження конфліктів та пошук оптимальних шляхів їх вирішення — важливе завдання практичної психології.

Типи конфліктів

Залежно від характеру конфлікту, можна виділити такі його типи:

  1. Внутрішній конфлікт: зіткнення протилежних бажань, потреб або цілей в межах однієї людини. Наприклад, коли людинаa не може вирішити, що важливіше для неї − кар’єра чи сім’я.
  2. Міжособистісний конфлікт: конфлікт між двома або більше людьми. Такі конфлікти можуть виникати через різницю в поглядах, інтересах, характерах тощо.
  3. Міжгруповий конфлікт: конфлікт між двома або більше групами людей. Такі конфлікти можуть бути етнічними, політичними, релігійними тощо.
  4. Конфлікт зі світом: конфлікт між людиною і зовнішнім світом, який може бути спричинений негативними емоціями або проблемами у роботі, навчанні тощо.

Етапи конфлікту

Всі конфлікти пройшов би певні етапи. Розглянемо основні етапи конфлікту:

  1. Початок конфлікту: на цьому етапі виникають проблеми, які приводять до конфлікту.
  2. Ескалація конфлікту: на цьому етапі конфлікт посилюється та стає більш серйозним.
  3. Пік конфлікту: на цьому етапі конфлікт досягає свого піку, і вирішення його стає найбільш нагальною задачею.
  4. Зменшення інтенсивності конфлікту: на цьому етапі сторони можуть спробувати зменшити напругу та повернути конфлікт на більш мирні рейки.
  5. Розв’язання конфлікту: на цьому етапі вирішується конфлікт шляхом знаходження компромісу або прийняття рішення, яке задовольняє обидві сторони.

Важливо зазначити, що не всі конфлікти проходять через всі етапи. Наприклад, невеликі конфлікти можуть бути вирішені на початкових етапах, коли обидві сторони можуть легко знайти спільну мову. У той же час, серйозні конфлікти можуть досягати піку і тривати довгий час, до тих пір, поки не буде знайдено ефективний спосіб їх вирішення.

Причини виникнення конфліктів

Конфлікти можуть мати багато причин, в тому числі:

  1. Різниця в поглядах і цінностях. Кожна людина має свої унікальні думки, переконання і цінності. Це може призвести до різниці в поглядах на певні ситуації, що може стати причиною конфлікту.
  2. Різниця в потребах і бажаннях. Кожна людина має свої потреби та бажання, іноді вони можуть бути протилежними. Це може спричинити конфлікт, особливо, якщо ресурси обмежені.
  3. Недостатнє спілкування. Іноді люди не можуть зрозуміти один одного через недостатнє спілкування. Це може привести до непорозумінь і конфліктів.
  4. Конкуренція. Конкуренція може бути однією з причин конфлікту між людьми або групами людей. Конкуренція за ресурси, позиції, владу може призвести до конфлікту.
  5. Різниця в стилі життя та роботі. Різниця в стилі життя та роботі може бути причиною конфлікту між людьми або групами людей. Наприклад, різниця в графіку роботи, стилі ведення бізнесу тощо.

Психологічні наслідки конфліктів

Конфлікти можуть мати психологічні наслідки для всіх учасників, включаючи:

  • Стрес. Конфлікти можуть стати причиною стресу для учасників, який може мати негативний вплив на психічне та фізичне здоров’я. Довготривалий стрес може сприяти розвитку різних захворювань, таких як депресія, тривожність, серцево-судинні захворювання тощо.
  • Негативні емоції. Конфлікти можуть викликати негативні емоції, такі як гнів, образа, роздратування, розчарування, страх тощо. Ці емоції можуть впливати на настрій, поведінку та сприйняття світу учасниками конфлікту.
  • Порушення міжособистісних відносин. Конфлікти можуть впливати на взаємини між людьми. Якщо конфлікт не вирішено, це може призвести до зниження довіри та поваги між учасниками конфлікту, а також до зміни взаємин.
  • Порушення самооцінки. Конфлікти можуть впливати на самооцінку учасників. Якщо людина відчуває, що не змогла впоратися з конфліктом або не змогла захистити свої інтереси, це може призвести до зниження самооцінки.
  • Втрата енергії та часу. Конфлікти можуть вимагати значних зусиль та часу, які можуть бути витрачені на вирішення проблеми. Це може впливати на ефективність роботи та повсякденне функціонування учасників конфлікту.

Способи вирішення конфліктів

Існує багато способів вирішення конфліктів. Ось деякі з них:

  • Пошук компромісу. Це означає, що кожна сторона може відступити трохи від своїх вимог, щоб знайти спільне рішення.
  • Вирішення за допомогою посередника. Посередником може бути нейтральна третя сторона, яка допоможе учасникам конфлікту знайти компромісне рішення.
  • Використання взаємного порозуміння. Учасники конфлікту можуть спробувати зрозуміти позицію іншої сторони та знайти спільні інтереси, які можуть допомогти знайти компроміс.
  • Використання медіації. Медіатор допомагає учасникам конфлікту знайти спільні інтереси та знайти рішення, що задовольняють обидві сторони.
  • Використання арбітражу. Арбітр вирішує конфлікт, враховуючи інтереси обидвох сторін. Рішення арбітра є обов’язковим для виконання.
  • Використання конкуренції. Учасники конфлікту можуть спробувати перемогти один одного, щоб знайти рішення, яке відповідає їхнім вимогам. Однак, цей підхід може погіршити взаємини між учасниками конфлікту.

Психологічні підходи до вирішення конфліктів

Психологія досліджує різні підходи до вирішення конфліктів та відносин між ними. Ось декілька психологічних підходів до вирішення конфліктів:

  1. Міжособистісний підхід. Цей підхід акцентує увагу на розумінні міжособистісних відносин учасників конфлікту та виявленні спільних інтересів. Міжособистісний підхід може бути корисним у випадку, коли конфлікт виник на основі поганого розуміння чи комунікації між учасниками.
  • Психоаналітичний підхід. Цей підхід базується на розумінні внутрішніх причин конфлікту, зокрема підсвідомих мотивацій та переживань. Психоаналітичний підхід може бути корисним у випадку, коли конфлікт виник на основі невирішених психологічних проблем.
  • Когнітивний підхід. Цей підхід акцентує увагу на розумінні перекручень в сприйнятті та мисленні, які можуть бути причиною конфлікту. Когнітивний підхід може бути корисним у випадку, коли конфлікт виник на основі різних тлумачень фактів чи інформації.
  • Соціально-психологічний підхід. Цей підхід акцентує увагу на взаємодії між учасниками конфлікту та на ролі групової динаміки у вирішенні конфлікту. Соціально-психологічний підхід може бути корисним у випадку, коли конфлікт виник на основі різниці в групових цінностях чи ідентичності.

Передбачення та профілактика конфліктів

Оскільки конфлікти можуть виникати з різних причин та в різних сферах життя, профілактика конфліктів є важливим аспектом психології. Ось декілька методів передбачення та профілактики конфліктів:

  1. Комунікація. Ефективна комунікація може допомогти попередити конфлікти та зменшити їхню інтенсивність. Важливо чітко виражати свої думки та слухати іншу сторону та дотримуватися взаємоповаги. Комунікація може бути як вербальною (словесною), так і невербальною (мімікою, жестами, тоном голосу).
  • Збереження емоційного здоров’я. Емоційна стабільність та здатність до самоконтролю є важливими компонентами профілактики конфліктів. Розуміння своїх емоцій та техніки релаксації можуть допомогти зменшити напругу та стрес, які можуть призвести до конфлікту.
  • Розвиток емпатії. Здатність поставитися на місце іншої людини та розуміти її перспективу може допомогти зменшити ризик виникнення конфлікту та покращити спілкування.
  • Розвиток навичок розв’язання конфліктів. Індивідуальні та групові тренінги з розвитку навичок розв’язання конфліктів можуть допомогти підвищити ефективність комунікації та зменшити інтенсивність конфліктів.
  • Створення позитивної робочої атмосфери. Наявність дружньої та підтримуючої робочої атмосфери може зменшити ризик виникнення конфліктів та забезпечити продуктивну роботу колективу.

ПІДСУМКИ

Конфліктність є невід’ємною складовою людських взаємодій, тому розуміння її причин та механізмів є важливим аспектом психології. Правильне розуміння та управління конфліктами може допомогти поліпшити взаємини між людьми, знизити ризик виникнення конфліктів та забезпечити ефективну співпрацю.

Для досягнення цієї мети необхідно розробляти та вдосконалювати методики вирішення конфліктів, а також забезпечувати відкрите та конструктивне спілкування між людьми. Для цього важливо розвивати емпатію, емоційну стабільність, навички розв’язання конфліктів та створювати позитивну робочу атмосферу.

Незважаючи на те, що конфлікти є невід’ємною складовою людських взаємодій, вони можуть бути шкідливими для взаємин між людьми, якщо не будуть вирішені належним чином. Оскільки конфлікти можуть виникати з різних причин та мати різні форми, важливо знати методики вирішення конфліктів, щоб зменшити їх негативні наслідки.

Розуміння природи конфліктів може допомогти людям краще розуміти свої емоції та думки, що в свою чергу може зменшити напругу та стрес. Здатність до емпатії та підтримки може сприяти створенню робочої атмосфери, що є важливим аспектом профілактики конфліктів. Крім того, навички розв’язання конфліктів можуть допомогти підвищити ефективність комунікації та зменшити інтенсивність конфліктів. Загалом, розуміння конфліктів та їх вирішення є важливим аспектом психології, оскільки конфлікти є невід’ємною складовою людських взаємодій. Вирішення конфліктів може допомогти зменшити напругу та стрес, що можуть виникати у зв’язку з ними, а також забезпечити більш плідні та продуктивні взаємини між людьми.

Автор