Клінічна депресія

Заснована на практичному фаховому досвіді інформація про клінічну депресію у Психоенциклопедії на psyhology.space

Причини виникнення та симптоми депресії

Згідно даних ВООЗ на депресивні розлади страждає мінімум 350 мільйонів людей в світі. 

Причини виникнення депресій:

  1. Біологічні.
  2. Психологічні.
  3. Соматичні.

У МКХ-10 виділено такі види депресії:

  1. Депресивний епізод
  2. Рекурентий депресивний розлад (монополярна депресивна хвороба).
  3. Біполярний афективний розлад.
  4. Постійні розлади настрою- дистимія і циклотимія. 

Основні симптоми при депресивному розладі: 

  1. Знижений настрій протягом дня незалежно від ситуації.
  2. Зниження або втрата зацікавленості і здатності відчувати задоволення від діяльності, яка раніше викликала позитивні емоції ( ангедонія). 
  3. Зниження активності
  4. Підвищена втомлюваність.
  5. Втрата енергії.

Додаткові симптоми:

  1. Знижена концентрація уваги.
  2. Знижена самооцінка і почуття невпевненості в собі.
  3. Ідеї вини та самозвинувачення (навіть при легкій депресії).
  4. Похмуре або песимістичне бачення майбутнього.
  5. Часті думки про смерть, самогубство або самопошкодження.
  6. Порушення сну (депресивний сон)
  7. Порушення апетиту (частіше зниження).

Для діагностики депресивного епізоду необхідно:

  1. Наявність двох або більше основних симптомів депресії.
  2. Наявність двох або більше додаткових симптомів депресії.
  3. Тривалість – мінімум два тижні.
  4. Порушення соціального функціонування.

Клінічна картина депресивного розладу

Великий депресивний розлад є важкою формою ендогеної депресії. 

Хворий зазнає сутєвих труднощів у виконанні своїх соціальних обов’язків, повсякденних справ та виконанні роботи. Пацієнт справляє враження нерухомого, відгородженого від зовнішнього світу, рухи є загальмованими, міміка скорботна. Плечі зігнуті, голова нахилена вперед настільки, що погляд спрямоваий униз. У розмові присутні дуже довгі паузи перед тим, як пацієнт дасть відповідь на запитання.

Знижений настрій не поліпшується в обставинах, які раніше сприяли покращенню настрою. Пацієнти говорять про гніючу, безвихіду тугу, яка відчувається не лише як душевний біль, а як важке фізичне відчуття – “непереносимий” біль та тягар у ділянці серця.

Тривога частий симптом пи депресивному синдромі. Іншим симптомом може бути дратівливість хворого, що проявляється у роздратуванні на неначні вимоги.  

Також може состерагатися ажитація – стан невгамовності, що відчувається пацієнтом як нездатність розслабитися, він проявляється у неспокійній діяльності. При помітній виразності ажитації хворий робить безперестанні рухи, перебирає предмети, при більш серйозному розладі – він не може всидіти на місці. 

Пацієнт скаржиться на втрату інересу та зацікавленості до діяльності, яка раніше приносила задовлення. Він не відчуває інтересу до життя, уникає соціальних контактів. 

Звичайна діяльність тепер вимагає великих зусиль, поставлені задачі бувають невиконаними. Хворому стає важко приймати рішння навість стосовно несуттєвих питань. 

Для опису клінічної картини депресивного сидрому важливми є наявність біологічних симптомів серед яких:

порушення сну.

  1. Втрата ваги.
  2. Запори.
  3. Тахікардія.
  4. Сухість у роті.
  5. Порушення менструального циклу.
  6. Зниження лібідо.

Виділяють кілька видів депресивних порушень сну. 

Пацієнт прокидаться за дві-три години до звичайного часу пробудження та вже не можуть знову заснути. Він лежить, не виспавшись, часто з’являється почутя тривоги. Думки про наступаючий день не є приємними, а лише песимістичними. Настрій гірше вранці, ні; протягом дня.

Проте інколи зустрічаються випадки, коли пацієнти навпаки cплять більше звичайного, проте вранці так само не відчувають себе відпочившими та скаржаться на недостачу сну. 

Песимістичні думки є важливим симптомом депресії та можуть бути поділені на три групи.

Перша група – думки про теперішнє. Пацієнт бачить лише негативну сторону кожного випадку свого життя, вважає себе невдахою, також думає, що це бачать і навколишні і він втрачає їх довіру та прихильність.

Друга група думок спрямована у майбутнє. Пацієнт бачить його лише у темних кольорах, очікує найгірших подій як для себе, так і для своєї родини. Серед таких подій можуть бути втрата роботи, фінансовий крах, погіршення здоров’я.  Можуть виникати думки про втрату змісту життя і тоді можлива поява суїцидальних думок.

Третя група думок – про минуле. Минуле він бачить як ряд невдач та звинувачує себе у всіх своїх минулих допущених помилках.

При депресивному розладі втрата ваги у пацієнта є значно більшою, ніж просто при зниженні рівня апетиту. Втрата ваги враховується, якщо вона сановить не менше 5 протягом останнього місяця. У деяких пацієнтів навпаки зустрічається збільшення ваги, їх апетит суттєво збільшується. Така ситуація можлива, коли їжа приносить хворим тимчасове задоволення.

Лікування

При клінічній депресії рекомендовано комбінований підхід медикаментозного лікування та психотерапії. При важкій формі депресивного розладу можлива також госпіталізація.

Автор