Ексгібіціоністський розлад

Сучасна психологія трактує ексгібіціоністський розлад (ексгібіціонізм) як парафілічний розлад сексуальної поведінки, що стосується порушення у способі досягнення сексуального збудження та оргазму.

Провідною ознакою ексгібіціоністського розладу є нав’язливе прагнення демонстрації іншим людям (зазвичай незнайомим) без їхньої попередньої згоди оголених статевих органів з метою отримання сексуального задоволення.

А також, це може включати сильне бажання продемонструвати свою сексуальну активність іншим людям, наприклад, через публічну мастурбацію чи публічний секс.

На практиці, ексгібіціоністський розлад частіше зустрічається у чоловіків, ніж у жінок, а починається, зазвичай у ранньому дорослому віці.

Зокрема, встановлено, що близько 30% чоловіків, звинувачених у сексуальних злочинах — також мають схильність до ексгібіціонізму.

Прикметно також, що ексгібіціоніст, який оголює перед іншими свої статеві органи або мастурбує при інших, як правило, не має наміру вступати в безпосередній статевий акт із глядачем без згоди.

Сюди ж відноситься і можливість надсилання відверто сексуальних зображень (геніталій, дік-піків) онлайн незнайомцям за допомогою різних месенджерів, а також, нерідко, ексгібіціоністи намагаються оголитися перед іншими через відеозвʼязок.

На практиці, проблематика ексгібіціоністського розладу включає також постійні, сильні та ненормальні способи сексуального збудження та задоволення, які, слід наголосити, часто можуть супроводжуватися клінічно помітними стражданнями або дистресом для ексгібіціоніста.

Перед тим як продовжити загальну характеристику психологічної проблематики цього розладу, зокрема для тих читачів, які прагнуть без зволікань розпочати фаховий діалог щодо проявів ексгібіціонізму у себе чи свої близьких,

Інформую, що у спеціальному розділі “Простору Психологів” ви можете підібрати відповідних фахівців шляхом “націлювання експертизи” на запити, теми, симптоми, проблеми, методи, спеціальності, відчуття тощо.

ПРИЧИНИ ЕКСГІБІЦІОНІЗМУ

Теорія та практика роботи з клієнтами свідчать, що ексгібіціоністський розлад, зазвичай розвивається у молодому віці.

І хоча точні причини його появи залишаються невідомими, вважається, що цьому сприяють один або кілька наступних факторів:

• антисоціальний розлад особистості,
• шизотиповий розлад особистості,
• істеричний розлад особистості,
• зловживання психоактивними речовинами,
• олігофренія,
• психотравматичний досвід,
• інші парафілічні розлади.

Треба додати, що деякі науковці вважають, що існує зв’язок між розладом і сексуальним насильством у дитинстві та/або гіперсексуальністю як потенційним фактором ризику розвитку розладу.

СИМПТОМИ ЕКСГІБІЦІОНІСТСЬКОГО РОЗЛАДУ

Найпоширенішим на практиці і специфічним симптомом ексгібіціоністського розладу є часте і сильне сексуальне збудження, яке досягається шляхом оголення своїх геніталій невідомій особі.

А також, до переліку характерних проявів цього розладу, на мій погляд, треба включити:

• Людина з ексгібіціоністським розладом, як правило, здатна досягти сексуального збудження та задоволення лише тоді, коли розкриває себе перед кимось.
• Постійні прояви ексгібіціоністських імпульсів або спроб публічного оголення упродовж щонайменше 6 місяців.
• Випадкове задоволення ексгібіціоністських потягів із невідомими особами.
• Сексуальні потяги або фантазії, що викликають проблеми на роботі або в соціальних стосунках.
• Людина стає збудженою, відкриваючи статеві органи дорослим, підліткам, дітям або всім віковим групам (зазвичай жіночої статі, оскільки чоловіки схильні агресивно реагувати у відповідь).

Звісно ж, перелік не слід вважати вичерпним, відтак, якщо у вас в силу тих чи інших причини сформувалася підозра про розвиток відповідного розладу у вас чи ваших близьких, щоби уникнути негативних наслідків — своєчасно зверніться до кваліфікованого фахівця.

ТИПИ ЕКСГІБІЦІОНІСТСЬКОГО РОЗЛАДУ:

В теорії психосексуальних розладів зокрема та сучасній психології загалом, існують два основних різновиди ексгібіціонізму:

• “Чисті” ексгібіціоністи:
  • люди, які демонструють свої статеві органи іншим на відстані;
  • не торкаються і не завдають фізичної шкоди людям, яким демонструють своє тіло;
  • зазвичай мають сімʼю або сексуальних партнерів, котрі можуть не знати про їхній розлад.

• “Ексклюзивні” ексгібіціоністи:
  • особи, яким важко бути втягнутими в романтичні або сексуальні стосунки з іншими;
  • оголення — це їхній спосіб отримати сексуальне задоволення;
  • цей тип ексгібіціоністського розладу менш поширений.

НАСЛІДКИ ЕКСГІБІЦІОНІЗМУ

Практика підтверджує, що ексгібіціонізм чи ексгібіціоністський розлад — може мати значні негативні наслідки як для людини з розладом, так і для людей навколо неї.

Зокрема, деякі з таких наслідків можуть включати:

• Почуття сорому, провини та інші емоційні потрясіння (не завжди).
• Соціальна ізоляція.
• Втрата роботи.
• Проблеми в дружбі та романтичних стосунках.
• Партнери хворих людей також переживають емоційний стрес.
  • Наприклад, вони можуть почуватися непривабливими та знехтуваними.
• Може виникнути сексуальна дисфункція:
  • затримка еякуляції,
  • еректильна дисфункція
• тощо.

ЛІКУВАННЯ ЕКСГІБІЦІОНІСТСЬКОГО РОЗЛАДУ

Лікування ексгібіціоністського розладу зазвичай здійснюється за допомогою психотерапії з клініцистом, який спеціалізується на сексуальних розладах.

Це також може включати призначені психотропні препарати, якщо спонукання сильні і не можуть контролюватися лише за допомогою самомотивації та терапії.

• Психотерапія може бути корисною для розпізнавання тригерів, що призводять до потягів, і навчити відповідних способів боротьби з ексгібіціоністськими потягами.
• Медикаменти:
  • можуть допомогти впоратися з такими ускладненнями, як депресія, тривога та знизити статевий потяг людини;
  • можна використовувати для зниження рівня тестостерону, що, у свою чергу, зменшує гіперсексуальність;
  • у крайніх випадках застосовуються медикаменти, які зменшують вироблення фолікулостимулюючих гормонів і лютеїнізуючих гормонів гіпофізом і, зрештою, зменшують вироблення тестостерону.

ПІДБІР ФАХІВЦЯ

Щоби розпочати процес діагностики та лікування ексгібіціоністського розладу у вас чи ваших близьких,

1. Звертайтеся безпосередньо до мене через профайл.
2. Підберіть відповідних індивідуальній проблематиці фахівців у спеціальному розділі “Простору Психологів” шляхом “націлювання експертизи” на актуальні запити, відчуття, симптоми, проблеми, скарги, методи, спеціальності тощо.