Дитячі розлади – це порушення розвитку, поведінки, емоційного стану та соціальної адаптації, які можуть впливати на навчання, спілкування та загальне функціонування дитини.
Вони можуть мати біологічне, психологічне або соціальне походження.
Дитячі психологічні розлади є актуальною темою сучасної психології, оскільки вони впливають на розвиток дитини, її соціальну адаптацію та успішність у навчанні.
Сучасна психологія використовує комплексний підхід до діагностики та корекції цих розладів, враховуючи біологічні, психологічні та соціальні фактори.
Далі я охарактеризую проблематику дитячих розладів через призму сучасної теорії та практичного досвіду консультування і допомоги клієнтам дитячого та підліткового віку.

Класифікація дитячих розладів
За однією з найбільш поширених версій, дитячі розлади класифікують на емоційні, поведінкові, навчальні, найророзвиткові, психосоматичні та тривожно-депресивні.
Розлади емоційної сфери у дітей
- Тривожні розлади – постійне відчуття страху, тривожність, уникання соціальних ситуацій.
- Дитяча депресія – пригнічений настрій, втрата інтересу до улюблених занять, зміни у сні та апетиті.
- Фобії – надмірні, ірраціональні страхи (темряви, тварин, школи).
Поведінкові дитячі розлади
- Гіперактивний розлад з дефіцитом уваги (ГРДУ/ADHD) – неуважність, імпульсивність, надмірна активність.
- Опозиційно-зухвалий розлад – агресивна поведінка, непокора дорослим, часті спалахи гніву.
- Соціальна дезадаптація – труднощі у спілкуванні з однолітками, уникання контактів.
Розлади навчання та розвитку у дітей
- Дислексія – труднощі з читанням, плутання букв, проблеми з розумінням тексту.
- Дисграфія – порушення письма, неправильне написання слів, втрата зв’язку між звуками і буквами.
- Дискалькулія – труднощі у засвоєнні математичних понять.
Нейророзвиткові дитячі розлади
- Розлади аутистичного спектра (РАС) – труднощі у соціальній взаємодії, стереотипна поведінка, особливості сприйняття світу.
- Затримка психомовленнєвого розвитку (ЗПМР) – відставання у мовному розвитку, бідний словниковий запас.
- Розумова відсталість – уповільнений когнітивний розвиток, труднощі у навчанні та самообслуговуванні.
Психосоматичні дитячі розлади
- Тики, заїкання, енурез – виникають на фоні стресу, емоційного напруження.
- Функціональні болі (головний біль, біль у животі) без медичних причин, але пов’язані з тривогою.
Тривожно-депресивні розлади
- Генералізований тривожний розлад (ГТР) – надмірна тривожність, страхи, труднощі у соціальних взаємодіях.
- Соціальна тривожність – страх публічних ситуацій, труднощі у спілкуванні з однолітками.
- Дитяча депресія – пригнічений настрій, втрата інтересу до діяльності, зміни у сні та апетиті.
Симптоматика дитячих розладів у психології
Дитячі психологічні розлади можуть проявлятися в різних сферах життя: емоційній, поведінковій, когнітивній та соціальній, відтак і симптоматика залежить від типу розладу, його глибини та вікових особливостей дитини.
Емоційні симптоми тривожних розладів у дітей
Ці симптоми характерні для тривожних і депресивних розладів:
- Підвищена тривожність – часті страхи, панічні атаки, уникнення певних ситуацій.
- Депресивні прояви – пригнічений настрій, втрата інтересу до ігор, байдужість до навчання.
- Нестабільний емоційний фон – часті перепади настрою, сльозливість без видимої причини.
- Низька самооцінка – постійне відчуття власної неповноцінності, уникнення спілкування.
Поведінкові симптоми дитячих розладів
Проявляються у вигляді гіперактивності, імпульсивності або соціальних порушень:
- Гіперактивність (ADHD) – постійне рухове занепокоєння, неможливість довго зосереджувати увагу.
- Імпульсивність – дитина не контролює свої дії, часто перебиває, не вміє чекати своєї черги.
- Агресивна поведінка – напади люті, бійки, невмотивована агресія до інших дітей або дорослих.
- Опозиційна поведінка – свідомий протест проти правил, постійне невдоволення, суперечки з дорослими.
- Замкнутість – уникає соціальних контактів, віддає перевагу самотності.
Когнітивні симптоми дитячих розладів
Проявляються у навчальних труднощах та особливостях обробки інформації:
- Проблеми з увагою – швидка втомлюваність, складність зосередження на завданні.
- Порушення пам’яті – труднощі у запам’ятовуванні інформації, забування простих інструкцій.
- Затримка мовного розвитку – обмежений словниковий запас, труднощі у формулюванні думок.
- Проблеми з читанням і письмом – дислексія, дисграфія, дискалькулія (порушення розуміння тексту, проблеми з цифрами).
Соціальні симптоми дитячих розладів
Виявляються у труднощах адаптації до колективу та проблемах у взаємодії з оточенням:
- Небажання контактувати з іншими дітьми – відсутність друзів, уникнення групових ігор.
- Проблеми з розумінням емоцій – невміння розпізнавати почуття інших, труднощі з емпатією.
- Конфліктність – часті сварки з однолітками, провокування конфліктів.
- Невідповідна поведінка у соціальних ситуаціях – порушення норм, ігнорування соціальних сигналів.
Психосоматичні симптоми дитячих розладів
Виявляються через тілесні прояви, що не мають медичного пояснення:
- Головний біль, біль у животі – особливо перед важливими подіями (контрольна, виступ).
- Порушення сну – безсоння, нічні кошмари, страхи перед засинанням.
- Тики, заїкання – мимовільні рухи, порушення мовлення, які посилюються під час стресу.
- Енурез, енкопрез – мимовільне сечовипускання або дефекація, пов’язані з емоційною напругою.
Коли слід звертатися до спеціаліста?
Якщо симптоми проявляються довгий час (від 3-6 місяців), заважають дитині в навчанні, спілкуванні, щоденному житті та стають інтенсивнішими або викликають страждання.
Рання діагностика та психологічна підтримка допоможуть зменшити вплив розладу та покращити якість життя дитини.
Причини дитячих розладів
Дитячі психологічні розлади можуть мати різні причини, які часто взаємопов’язані. Вони поділяються на біологічні, психологічні та соціальні фактори.
Біологічні фактори
Пов’язані з особливостями мозку, спадковістю та фізіологічними процесами, зокрема
- Генетична схильність – якщо у батьків чи найближчих родичів були тривожні розлади, депресія або нейророзвиткові порушення (наприклад, аутизм або ADHD), ризик для дитини зростає.
- Неврологічні порушення – відхилення у розвитку мозку можуть впливати на когнітивні та емоційні процеси.
- Ускладнення під час вагітності та пологів – гіпоксія, інфекції, інтоксикація можуть вплинути на розвиток нервової системи дитини.
- Гормональний дисбаланс – проблеми у виробленні серотоніну, дофаміну, кортизолу можуть викликати депресію, тривожність або гіперактивність.
Психологічні фактори
Стосуються внутрішніх переживань дитини, її характеру та стресових ситуацій, а саме
- Психологічна травма – пережите насильство, розлучення батьків, смерть близької людини або сильний стрес можуть викликати тривожні та поведінкові розлади.
- Хронічний стрес – постійна напруга через конфлікти у сім’ї, проблеми в школі, булінг може призводити до депресії або психосоматичних проявів.
- Особливості темпераменту – деякі діти від народження більш чутливі до стресу та мають підвищену тривожність.
- Проблеми у формуванні самооцінки – постійна критика, порівняння з іншими, занижені очікування можуть призводити до соціальної тривожності та емоційних розладів.
Соціальні фактори
Навколишнє середовище, у якому зростає дитина, відіграє ключову роль у її психологічному розвитку:
- Неблагополучна сімейна ситуація – конфлікти між батьками, жорстокість, нехтування потребами дитини можуть викликати стресові та поведінкові порушення.
- Відсутність емоційної підтримки – якщо дитина не отримує тепла, любові та розуміння, вона може розвивати тривожність або депресивні симптоми.
- Булінг та соціальний тиск – цькування у школі, приниження з боку однолітків або вчителів можуть призводити до ізоляції, депресії, страху перед спілкуванням.
- Надмірний контроль або вседозволеність – сувора дисципліна чи, навпаки, повна відсутність меж можуть впливати на поведінкові проблеми дитини.
- Вплив медіа та технологій – надмірне використання гаджетів, агресивний контент, кібербулінг можуть викликати тривожні розлади та залежність від цифрового середовища
Методи діагностики дитячих розладів
Діагностика дитячих психологічних розладів є комплексним процесом, який включає спостереження, тестування, опитування та аналіз поведінки дитини в різних середовищах (сім’я, школа, соціум).
На практиці використовується поєднання клінічних, психологічних та інструментальних методів для отримання об’єктивної картини стану дитини.
Спостереження за поведінкою дитини
Метод передбачає оцінку поведінки дитини у природному середовищі (школа, дім, дитячий садок).
- Аналіз активності, емоційного стану, реакцій на стресові ситуації.
- Визначення рівня соціальної взаємодії та комунікативних навичок.
- Оцінка особливостей уваги, імпульсивності, схильності до страхів чи тривожності.
Опитування та бесіди
Метод передбачає інтерв’ю з дитиною, її батьками, вчителями або іншими значущими дорослими.
- Клінічне інтерв’ю – психолог або психіатр розмовляє з дитиною у доступній формі.
- Опитування батьків – збір інформації про розвиток, звички, зміни у поведінці.
- Шкільна характеристика – оцінка успішності, відносин з однолітками та вчителями.
Психодіагностичне тестування
Включає використання стандартизованих тестів та методик для оцінки когнітивних, емоційних і поведінкових особливостей дитини.
3.1. Тести для оцінки інтелекту та когнітивного розвитку
- Тест Векслера для дітей (WISC) – визначає рівень інтелектуального розвитку.
- Методика “Кубики Коса” – оцінка просторового мислення.
- Равеновські матриці – тест на логічне та абстрактне мислення.
3.2. Тести для діагностики уваги, пам’яті та навчальних труднощів
- Коректурна проба Ландольта – тест на концентрацію уваги.
- Тест Бурдона – оцінка стійкості уваги.
- Методика “Запам’ятай і повтори” – перевірка короткотривалої пам’яті.
3.3. Тести на емоційний стан та особистісні особливості
- Дитячий варіант шкали тривожності Спілбергера – оцінка рівня тривожності.
- Тест “Будинок-Дерево-Людина” (HTP) – проективний тест на внутрішній стан.
- Методика Люшера (кольоровий тест) – аналіз рівня стресу та емоційного комфорту.
Проективні методики
Ці методи використовуються для виявлення глибинних емоційних проблем та внутрішніх конфліктів.
- Малюнкові методики – “Мій дім”, “Моя сім’я”, “Неіснуюча тварина”.
- Методика Роршаха (плями) – аналіз асоціацій дитини на абстрактні зображення.
- Тест тематичної апперцепції (TAT) – складання історій за картинками.
Медичні та інструментальні методи
У разі підозри на неврологічні або генетичні порушення застосовуються додаткові методи.
- Електроенцефалографія (ЕЕГ) – виявлення порушень мозкової активності.
- Магнітно-резонансна томографія (МРТ) – дослідження структурних змін у мозку.
- Генетичні аналізи – оцінка спадкових факторів ризику.
Спеціалізовані діагностичні шкали
Існують стандартизовані опитувальники для конкретних розладів:
- Conners’ Rating Scale – для діагностики ADHD (гіперактивного розладу).
- Child Behavior Checklist (CBCL) – загальна оцінка поведінкових та емоційних проблем.
- Autism Diagnostic Observation Schedule (ADOS) – діагностика аутизму
Методи корекції і терапії дитячих розладів
Корекція дитячих психологічних розладів залежить від типу порушення, його вираженості та віку дитини. Зазвичай застосовується комплексний підхід, який включає психотерапію, педагогічну корекцію, медикаментозне лікування (за потреби) та сімейну підтримку.
Психотерапевтичні методи
Психотерапія є основним способом корекції емоційних і поведінкових розладів у дітей. Вона спрямована на покращення емоційного стану, формування здорових соціальних навичок і розвиток саморегуляції.
Когнітивно-поведінкова терапія (КПТ)
Застосовується для дітей із тривожними розладами, депресією, ADHD, обсесивно-компульсивним розладом.
- Навчання розпізнаванню негативних думок і заміні їх на позитивні.
- Формування навичок самоконтролю та регулювання емоцій.
- Використання технік релаксації та управління стресом.
Ігрова терапія
Ефективна для дітей дошкільного і молодшого шкільного віку, які мають емоційні та поведінкові труднощі.
- Через гру дитина може виразити страхи, тривоги, переживання.
- Терапевт допомагає дитині навчитися керувати емоціями через символічні ігрові сценарії.
- Використовується при лікуванні посттравматичних розладів, страхів, агресії.
Арт-терапія
Підходить для дітей із труднощами у вираженні емоцій, соціальними проблемами та пережитими травмами.
- Малюнкова терапія (методики “Моя сім’я”, “Будинок-Дерево-Людина”).
- Ліплення, аплікація, музикотерапія для зняття напруги та розвитку творчого мислення.
- Допомагає дітям з аутизмом, тривожними розладами та гіперактивністю.
Пісочна терапія
Підходить для дітей, які не можуть вербалізувати свої переживання.
- Дитина створює сцени в пісочниці, що допомагає опрацювати внутрішні конфлікти.
- Використовується при стресі, тривожності, страхах.
Анімалотерапія (терапія з тваринами)
Ефективна для дітей з аутизмом, тривожністю, емоційними порушеннями.
- Каністерапія (лікування за допомогою собак).
- Іпотерапія (контакт з кіньми) допомагає розвитку моторики та комунікації.
- Дельфінотерапія сприяє зниженню стресу та покращенню емоційного стану.
Педагогічна корекція та поведінкові методи
Застосовується для дітей з труднощами у навчанні, поведінковими проблемами, порушеннями розвитку.
Методи поведінкової корекції
Використовується для дітей з ADHD, розладами поведінки, аутизмом.
- Використання позитивного підкріплення (система винагород).
- Навчання соціально прийнятної поведінки через моделювання ситуацій.
- Використання розкладу та чітких правил для стабілізації поведінки.
Логопедична терапія
Необхідна для дітей із затримкою мовного розвитку, дислексією, дисграфією.
- Виконання артикуляційних вправ.
- Формування правильної вимови та мовлення через спеціальні вправи та ігри.
Сенсорна інтеграційна терапія
Підходить для дітей з розладами спектра аутизму, сенсорними порушеннями, ADHD.
- Використання спеціальних стимулюючих вправ (гойдалки, м’ячі, тактильні матеріали).
- Допомагає дітям адаптуватися до сенсорного навантаження.
Медикаментозна терапія дитячих розладів
Призначається лише лікарем-психіатром у випадку виражених розладів, які заважають функціонуванню дитини.
3.1. Ліки для корекції гіперактивності та імпульсивності
- Психостимулятори (Метилфенідат, Атомоксетин) – застосовуються при ADHD.
- Ноотропи (Пірацетам, Фенібут) – покращують когнітивні функції, увагу.
3.2. Препарати для лікування тривожних розладів та депресії
- Антидепресанти (Селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну – Флуоксетин, Сертралін).
- Адаптогени та заспокійливі засоби (екстракти валеріани, пасифлори, магнієві препарати).
3.3. Препарати при аутизмі, ОКР та тиках
- Атипові антипсихотики (Рисперидон, Арипіпразол) – для зменшення агресії та стереотипної поведінки.
- Протитривожні препарати (Габапентин, Клоназепам) – у разі виражених нав’язливих рухів.
4. Робота з батьками та сімейна терапія
Оскільки родинне середовище впливає на стан дитини, важливо залучати батьків до корекційного процесу.
- Психопросвіта батьків – навчання технік поведінкової корекції.
- Формування підтримуючого середовища вдома – зниження рівня конфліктів, створення стабільного розпорядку.
- Робота над емоційним зв’язком між батьками та дитиною.
Альтернативні методи терапії
Додаткові методи допомагають знизити стрес і покращити психоемоційний стан дитини.
- Музикотерапія – покращує настрій, знижує тривожність.
- Йога та дихальні техніки – допомагають контролювати стрес та емоції.
- Біологічний зворотний зв’язок (біофідбек) – метод навчання самоконтролю через зчитування мозкової активності
Підсумки
Дитячі розлади рідко мають лише одну причину і зазвичай є результатом поєднання біологічних особливостей, стресових подій та соціального впливу.
Вчасне виявлення проблеми та комплексна допомога (психологічна підтримка, зміна середовища, робота з батьками) можуть значно покращити стан дитини та сприяти її гармонійному розвитку.
Комплексний підхід до діагностики дитячих розладів дозволяє виявити проблему на ранніх стадіях та розробити ефективний план корекції.
Важливо поєднувати спостереження, тестування, бесіди та медичні методи для отримання повної картини психологічного стану дитини.
Підбір дитячого психолога
Звертайтеся за консультацією дитячого психолога до мене через прямі контакти у профайлі або підберіть фахівців відповідно до індивідуальної проблематики у спеціальному розділі веб-платформи Простір Психологів
