Дефіцит уваги

Інформація про психосимптоматику дефіциту або нестачі уваги

Публікації психоенциклопедії, в яких розкривається тема “Психотерапія” крізь призму теоретичних знань та практичного досвіду автороки-психологині Ірини Мороз (лінк) та колективної свідомості Простору Психологів — у відповідних вкладках нижче.

Важливо, що ці та інші публікації у “Просторі психологів” не претендують на статус “істини в останній інстанції” та, за згодою авторок, можуть доповнюватися у процесі конструктивного обговорення у коментарях.

  • ІРИНА МОРОЗ
  • ПРОСТІР ПСИХОЛОГІВ

Якщо ви відчуваєте труднощі з увагою та вважаєте, що це може бути пов’язано з дефіцитом уваги, рекомендовано звернутися до фахівця для докладного обговорення ваших симптомів та можливого діагнозу.

Деякі кроки, які можуть самостійно допомогти управляти дефіцитом уваги:

  1. Створіть розклад: Розплануйте свої завдання та обов’язки, визначте час для відпочинку і розваг.
  2. Використовуйте нагадування: Використовуйте планери, мобільні додатки або нагадування, щоб не пропустити важливі події чи завдання.
  3. Створіть організоване середовище: Порядок у вашому оточенні, а також сортування та організація робочого простору можуть допомогти управляти дефіцитом уваги.
  4. Працюйте над навичками самоконтролю: Вчитися контролювати імпульси та зосереджуватися можна шляхом розвитку навичок саморегуляції.
  5. Фізична активність: Регулярні фізичні вправи можуть поліпшити концентрацію та емоційний стан.

“Дефіцит уваги” часто асоціюється із «синдромом дефіциту уваги і гіперактивності», що є неврологічним порушенням, яке впливає на увагу, концентрацію, контроль імпульсів та інші когнітивні функції.

Точні причини виникнення синдрому дефіциту уваги і гіперактивності не встановлені, проте, деякі фактори можуть впливати на ризик його виникнення:

  1. Генетика: Дослідження показують, що генетичні фактори можуть впливати на розвиток синдрому дефіциту уваги і гіперактивності. Якщо у члена сім’ї вже є даний діагноз, ризик виникнення цього розладу у інших членів сім’ї може бути вищим.
  2. Нейрохімічні фактори: Збої у роботі хімічних речовин у мозку, зокрема допаміну та норадреналіну, можуть грати роль у виникненні синдрому дефіциту уваги і гіперактивності. Ці речовини впливають на регуляцію уваги, настрою та контролю імпульсів.
  3. Перинатальні фактори: Проблеми під час вагітності або під час народження, такі як недоношеність, низька вага при народженні, кисневе голодування, можуть впливати на ризик виникнення синдрому дефіциту уваги і гіперактивності.
  4. Соціальні фактори: Негативні впливи у сім’ї, низький соціально-економічний статус, стрес чи сімейні труднощі можуть впливати на ризик виникнення синдрому дефіциту уваги і гіперактивності.

Важливо враховувати, що ці фактори не завжди призводять до виникнення синдрому дефіциту уваги і гіперактивності, і неоднаково впливають на кожну людину.

Діагностика дефіциту уваги і гіперактивності може включати декілька етапів, і вона зазвичай виконується спеціалізованими фахівцями, такими як психіатр, психолог або лікар-невролог. Основні етапи діагностики можуть включати:

  1. Клінічний огляд і анамнез:
    1. Лікар або фахівець проводить співбесіду з пацієнтом та його близькими, збираючи інформацію про симптоми, їх тривалість та вплив на різні аспекти життя.
  2. Визначення симптомів:
    1. Використання стандартизованих шкал та анкет для оцінки симптомів дефіциту уваги і гіперактивності у різних сферах життя, таких як навчання, робота та взаємодія з оточенням.
  3. Спостереження за поведінкою:
    1. Фахівець може провести спостереження за пацієнтом в різних ситуаціях, які можуть включати домашнє середовище, навчання чи робоче місце.
  4. Взаємодія з іншими особами:
    1. Інформація від родичів та інших близьких осіб може бути корисною для оцінки впливу симптомів на різні аспекти життя.
  5. Виключення інших станів:
    1. Важливо виключити інші медичні або психіатричні стани, які можуть мати схожі симптоми.
  6. Лабораторні дослідження:
    1. Лабораторні та інші додаткові дослідження можуть бути призначені для виключення інших можливих причин симптомів.

Важливо, щоб діагноз встановлювався кваліфікованим фахівцем, який має досвід у роботі з пацієнтами із схожими симптомами. Після діагностики може бути призначено лікування, яке може включати медикаментозну терапію, психосоціальні підходи та інші стратегії управління симптомами.

Лікування дефіциту уваги, зокрема синдрому дефіциту уваги і гіперактивності, може включати комплексний підхід, який орієнтований на індивідуальні потреби та симптоми конкретної особи. Ось деякі аспекти, які можуть бути включені у лікування:

  1. Психоосвіта та консультування:
    1. Інформування про синдром дефіциту уваги і гіперактивності та надання знань про стратегії управління симптомами.
    1. Психологічні консультації для розвитку навичок управління стресом та впорядкуванням завдань.
  2. Лікарська терапія:
    1. Медикаментозне лікування може включати препарати, що можуть допомагати покращити увагу, концентрацію та самоконтроль.
  3. Психосоціальна терапія:
    1. Когнітивно-поведінкова терапія (КПТ): Допомагає виробляти стратегії управління симптомами та розвивати навички самоконтролю.
    1. Тренінг соціальних навичок: Допомагає покращити взаємодію з оточуючими та розвивати соціальні навички.
  4. Педагогічна підтримка:
    1. Розробка індивідуальних педагогічних стратегій для навчання та роботи над академічними завданнями.
  5. Зміни в стилі життя:
    1. Регулярна фізична активність може допомагати покращити увагу та контроль над імпульсами.
    1. Збалансована дієта та достатній сон також можуть впливати на симптоми даного розладу.

Важливо пам’ятати, що лікування синдрому дефіциту уваги і гіперактивності може вимагати часу та терпіння, і може бути ефективним у кожного індивіда по-різному.

Дефіцит уваги є порушенням уваги, яке виявляється в труднощах зосередження, невідповідній поведінці та гіперактивності.

Це порушення може виникати у дітей та дорослих, і частіше діагностується у дітей.

Дефіцит уваги може мати різноманітні причини, такі як генетичні фактори, проблеми в розвитку мозку та зовнішні фактори, такі як стрес або недостатній сон.

Лікування дефіциту уваги включає ліки, психотерапію та зміни в стилі життя, такі як здорове харчування та фізична активність.

Симптоми дефіциту уваги

Основні симптоми дефіциту уваги включають:

  1. Труднощі зі зосередженням на одній задачі. Люди з дефіцитом уваги мають труднощі зі збереженням уваги на одній задачі, особливо якщо це вимагає тривалого часу.
  2. Забування про рутинні речі. Люди з дефіцитом уваги забувають про рутинні речі, такі як замовлення продуктів, візит до банку, платіжні рахунки тощо.
  3. Дії без розмірковування про наслідки. Люди з дефіцитом уваги виконують необдумані та небезпечні дії без розмірковування про їх наслідки. Наприклад, вони можуть швидко їхати на авто, не звертаючи уваги на дорожні знаки та правила.
  4. Швидка набридливість. Люди з дефіцитом уваги можуть стати невгамовними, знудьгованими та незадоволеними дуже швидко. Вони демонструють неспокій та ознаки гіперактивності.
  5. Люди з дефіцитом уваги нездатні до спокійного сидіння та часто безпорадно рухаються. Вони відчувають потребу постійно щось шукати або робити, відчуваючи важливість і нетерплячість.

Ці симптоми можуть відрізнятися у різних людей, і їх можна спостерігати в різних ситуаціях.

Однак, якщо вони перешкоджають вашому життю або життю вашої дитини, важливо поговорити з лікарем або психологом, дефіцит уваги може значно впливати на життя людини та на її взаємодію з іншими людьми, роботу та навчання.

Тому важливо отримати діагноз та лікування, щоб зменшити негативні наслідки цього порушення.

Причини виникнення дефіциту уваги

Існує багато факторів, які можуть спричинити виникнення дефіциту уваги. Ось деякі з них:

  1. Генетичні фактори. Дефіцит уваги може бути у спадковому факторі, оскільки він передається з покоління в покоління. Дослідження показали, що у дітей, чиї родичі мають дефіцит уваги, ризик розвитку цього порушення підвищується.
  2. Проблеми в розвитку мозку. Іноді дефіцит уваги пов’язаний з певними проблемами в розвитку мозку, такими як порушення розвитку нейронів, недостатнє живлення мозку, ураження мозку через травму або інші медичні стани.
  3. Зовнішні фактори. Деякі зовнішні фактори, такі як недостатній сон, стрес, погане харчування, недостатність фізичної активності та зловживання наркотиками або алкоголем, можуть також призвести до дефіциту уваги.
  4. Інші медичні стани, такі як депресія, тривога, епілепсія, інсульт або недостатність вітамінів, таких як залізо та магній, можуть також призвести до дефіциту уваги.
  5. Соціокультурні фактори. Дефіцит уваги може бути пов’язаний з соціальними та культурними факторами, такими як стиль виховання, шкільне середовище, культурні стереотипи та рольові очікування.

Хоча точні причини дефіциту уваги невідомі, розуміння цих факторів може допомогти обрати правильне лікування та стратегії для зменшення симптомів.

Методи подолання дефіциту уваги

Існує кілька методів, які можуть допомогти подолати дефіцит уваги. Ось деякі з них:

  1. Ліки, такі як стимулятори, зменшують симптоми дефіциту уваги. Однак, вони мають побічні ефекти, тому важливо приймати ліки тільки за рекомендацією лікаря.
  2. Психотерапія, яка допомагає людям з дефіцитом уваги керувати своїми симптомами шляхом розвитку навичок уваги, зменшення стресу та тривожності, а також збільшення рівня самоконтролю.
  3. Деякі зміни в стилі життя можуть зменшити симптоми дефіциту уваги. Наприклад, здорове харчування, регулярна фізична активність, зменшення стресу, належний сон і виключення алкоголю та наркотиків.
  4. Структурування оточуючого середовища допомагає зберегти увагу на одній задачі. Наприклад, створення розкладу для виконання задач, використання таймера для керування часом, збереження робочого столу чистим та організованим.
  5. Робота з психологом або коучем допоможе зрозуміти причини дефіциту уваги та розвинути навички управління ним. Це містить роботу над розвитком навичок планування, збереження уваги на одній задачі, збільшення мотивації та самодисципліни.

Ці методи допомагають подолати дефіцит уваги, але їх ефективність залежить від конкретної ситуації та потреби кожної людини.

Підсумки

Дефіцит уваги є порушенням уваги, яке може проявлятися в труднощах зосередження, невідповідній поведінці та гіперактивності.

Це порушення може виникати у дітей та дорослих, і частіше діагностується у дітей.

Основні причини дефіциту уваги включають генетичні фактори, проблеми в розвитку мозку, зовнішні фактори, інші медичні стани та соціокультурні фактори.

Дефіцит уваги має значний вплив на життя людини та на її взаємодію з іншими людьми, роботу, навчання та самореалізацію в цілому.

Тому фахівці у Просторі Психологів наголошують на важливості консультацій і сеансів терапії з кваліфікованими фахівцями


ПІДБІР ФАХІВЦІВ

У спеціальному розділі веб-платформи можна зручно і швидко підібрати експертів як за однією основною спеціалізацією, скажімо “психолог”, так і одразу за кількома, наприклад “сімейний психолог”, “психотерапевт” і “психіатр” тощо

Універсальний і простий алгоритм “націлювання експертизи” у Просторі Психологів дозволяє, при потребі чи бажанні, додавати до параметрів відбору і такі атрибути як відчуття, скарги, ціна, спеціальність, метод, стать, мова (автоматично — українська, звісно ж), досвід, стиль, галузі тощо

Інтуїтивно зрозуміла послідовність підбору фахівця на psychology.space здатна забезпечувати 100% взаємовідповідність фахівця і клієнта буквально з першого разу, що, серед іншого:

  • неабияк економить час клієнтів на безпосередній пошук потрібного рішення
  • позбавляє і клієнтів, і фахівців необхідності витрачати дорогоцінні перші хвилини консультації на достеменне з’ясування взаємовідповідності

СПІВАВТОРСТВО PSY-PEDIA

Існує можливість для фахівців, профайли яких розміщені на веб-платформі — додати на окрему вкладку цієї (як і будь-якої іншої) сторінки “Психоенциклопедії” унікальну авторську інтерпретацію даної чи будь-якої іншої з існуючих чи додаткових тем.

Якщо ви — дипломований/а психолог/иня і вам це цікаво: