Якщо ви відчуваєте труднощі з увагою та вважаєте, що це може бути пов’язано з дефіцитом уваги, рекомендовано звернутися до фахівця для докладного обговорення ваших симптомів та можливого діагнозу.
Деякі кроки, які можуть самостійно допомогти управляти дефіцитом уваги:
- Створіть розклад: Розплануйте свої завдання та обов’язки, визначте час для відпочинку і розваг.
- Використовуйте нагадування: Використовуйте планери, мобільні додатки або нагадування, щоб не пропустити важливі події чи завдання.
- Створіть організоване середовище: Порядок у вашому оточенні, а також сортування та організація робочого простору можуть допомогти управляти дефіцитом уваги.
- Працюйте над навичками самоконтролю: Вчитися контролювати імпульси та зосереджуватися можна шляхом розвитку навичок саморегуляції.
- Фізична активність: Регулярні фізичні вправи можуть поліпшити концентрацію та емоційний стан.
Причини дефіциту уваги
“Дефіцит уваги” часто асоціюється із «синдромом дефіциту уваги і гіперактивності», що є неврологічним порушенням, яке впливає на увагу, концентрацію, контроль імпульсів та інші когнітивні функції.
Точні причини виникнення синдрому дефіциту уваги і гіперактивності не встановлені, проте, деякі фактори можуть впливати на ризик його виникнення:
Генетика: Дослідження показують, що генетичні фактори можуть впливати на розвиток синдрому дефіциту уваги і гіперактивності. Якщо у члена сім’ї вже є даний діагноз, ризик виникнення цього розладу у інших членів сім’ї може бути вищим.
Нейрохімічні фактори: Збої у роботі хімічних речовин у мозку, зокрема допаміну та норадреналіну, можуть грати роль у виникненні синдрому дефіциту уваги і гіперактивності. Ці речовини впливають на регуляцію уваги, настрою та контролю імпульсів.
Перинатальні фактори: Проблеми під час вагітності або під час народження, такі як недоношеність, низька вага при народженні, кисневе голодування, можуть впливати на ризик виникнення синдрому дефіциту уваги і гіперактивності.
Соціальні фактори: Негативні впливи у сім’ї, низький соціально-економічний статус, стрес чи сімейні труднощі можуть впливати на ризик виникнення синдрому дефіциту уваги і гіперактивності.
Важливо враховувати, що ці фактори не завжди призводять до виникнення синдрому дефіциту уваги і гіперактивності, і неоднаково впливають на кожну людину.
Діагностика недостатності уваги
Діагностика дефіциту уваги і гіперактивності може включати декілька етапів, і вона зазвичай виконується спеціалізованими фахівцями, такими як психіатр, психолог або лікар-невролог.
Основні етапи діагностики можуть включати:
Клінічний огляд і анамнез:
Лікар або фахівець проводить співбесіду з пацієнтом та його близькими, збираючи інформацію про симптоми, їх тривалість та вплив на різні аспекти життя.
Визначення симптомів:
Використання стандартизованих шкал та анкет для оцінки симптомів дефіциту уваги і гіперактивності у різних сферах життя, таких як навчання, робота та взаємодія з оточенням.
Спостереження за поведінкою:
Фахівець може провести спостереження за пацієнтом в різних ситуаціях, які можуть включати домашнє середовище, навчання чи робоче місце.
Взаємодія з іншими особами:
Інформація від родичів та інших близьких осіб може бути корисною для оцінки впливу симптомів на різні аспекти життя.
Виключення інших станів:
Важливо виключити інші медичні або психіатричні стани, які можуть мати схожі симптоми.
Лабораторні дослідження:
Лабораторні та інші додаткові дослідження можуть бути призначені для виключення інших можливих причин симптомів.
Важливо, щоб діагноз встановлювався кваліфікованим фахівцем, який має досвід у роботі з пацієнтами із схожими симптомами. Після діагностики може бути призначено лікування, яке може включати медикаментозну терапію, психосоціальні підходи та інші стратегії управління симптомами.
Подолання дефіциту уваги
Лікування дефіциту уваги, зокрема синдрому дефіциту уваги і гіперактивності, може включати комплексний підхід, який орієнтований на індивідуальні потреби та симптоми конкретної особи.
Ось деякі аспекти, які можуть бути включені у лікування:
Психоосвіта та консультування:
- Інформування про синдром дефіциту уваги і гіперактивності та надання знань про стратегії управління симптомами.
- Психологічні консультації для розвитку навичок управління стресом та впорядкуванням завдань.
Лікарська терапія:
Медикаментозне лікування може включати препарати, що можуть допомагати покращити увагу, концентрацію та самоконтроль.
Психосоціальна терапія:
- Когнітивно-поведінкова терапія (КПТ): Допомагає виробляти стратегії управління симптомами та розвивати навички самоконтролю.
- Тренінг соціальних навичок: Допомагає покращити взаємодію з оточуючими та розвивати соціальні навички.
Педагогічна підтримка:
Розробка індивідуальних педагогічних стратегій для навчання та роботи над академічними завданнями.
Зміни в стилі життя:
- Регулярна фізична активність може допомагати покращити увагу та контроль над імпульсами.
- Збалансована дієта та достатній сон також можуть впливати на симптоми даного розладу.
Важливо пам’ятати, що лікування синдрому дефіциту уваги і гіперактивності може вимагати часу та терпіння, і може бути ефективним у кожного індивіда по-різному.
ПІДБІР ФАХІВЦІВ
У спеціальному розділі веб-платформи можна зручно і швидко підібрати експертів як за однією основною спеціалізацією, скажімо “психолог”, так і одразу за кількома, наприклад “сімейний психолог”, “психотерапевт” і “психіатр” тощо
Універсальний і простий алгоритм “націлювання експертизи” у Просторі Психологів дозволяє, при потребі чи бажанні, додавати до параметрів відбору і такі атрибути як відчуття, скарги, ціна, спеціальність, метод, стать, мова (автоматично — українська, звісно ж), досвід, стиль, галузі тощо
Інтуїтивно зрозуміла послідовність підбору фахівця на psyhology.space здатна забезпечувати 100% взаємовідповідність фахівця і клієнта буквально з першого разу, що, серед іншого:
- неабияк економить час клієнтів на безпосередній пошук потрібного рішення
- позбавляє і клієнтів, і фахівців необхідності витрачати дорогоцінні перші хвилини консультації на достеменне з’ясування взаємовідповідності
