Аб’юзивні стосунки (рос., анахр., “абьюзивные отношения“) — це тип взаємовідносин, у яких одна особа зловживає силою чи контролем над іншою.
На практиці, аб’юзивність стосунків може проявлятися в різних формах: фізичному, емоційному, психологічному, сексуальному або економічному насиллі.
Жертва аб’юзу зазвичай страждає від маніпуляцій, залякувань, ізоляції та приниження. Часто такі стосунки характеризуються нерівністю, де одна сторона домінує над іншою.
Далі у цій публікації, створеній з урахуванням сучасної теорії та чималого фахового досвіду, я всесторонньо охарактеризую психологічну проблематитику аб’юзивних стосунків.
Основні ознаки аб’юзивних стосунків
Спочатку, щоби допомогти читачам, зокрема проаналізувати і свої стосунки на “міру аб’юзивності”, перелік суттєвих ознак, які про це, на практиці, свідчать:
- Фізичне насилля: удари, штовхання, загрози фізичної шкоди.
- Емоційне насилля: маніпуляції, приниження, знецінення почуттів та думок партнера.
- Контроль та ревнощі: постійний контроль над тим, що робить інша людина, ревнощі до її оточення та контактів.
- Ізоляція: обмеження контактів з друзями, родиною або зовнішнім світом.
- Залякування та погрози: фізичні або словесні погрози, щоб змусити партнера підкоритися
Далі кілька слів про психологічну проблематику кожної із цих ознак аб’юзивності стосунків, а саме:
Фізичне насилля в аб’юзивних стосунках
Фізичне насилля в аб’юзивних стосунках є одним із найочевидніших і найнебезпечніших видів насилля. Це будь-які дії, спрямовані на нанесення фізичної шкоди партнеру або загрози такою шкодою.
Власне, на практиці, фізичне насилля може варіюватися від штовхань і ударів до серйозних побоїв, що загрожують життю та здоров’ю, а його ознаки містити:
- Удари: штовхання, ляпаси, удари кулаками чи предметами.
- Задушення: спроби задушити або перешкоджати диханню.
- Кидання предметів: агресор може кидати предмети в партнера або використовувати їх як зброю.
- Обмеження свободи: фізичне блокування виходу з приміщення, утримання партнера проти його волі.
- Зброя: використання ножів, пістолетів чи інших небезпечних предметів для погроз або нанесення шкоди.
- Погрози фізичною розправою: агресор може погрожувати заподіяти шкоду партнеру, дітям або близьким.
Фізичне насилля часто супроводжується іншими видами аб’юзу, такими як емоційне або психологічне насилля. Воно може викликати тривалу психологічну травму, втрату самоповаги та постійний страх.
Часто жертва не залишає стосунки через страх за своє життя або життя близьких, фінансову залежність або маніпуляції з боку агресора.
Емоційне насилля в аб’юзивних стосунках
Емоційне насилля в аб’юзивних стосунках — це форма зловживання, яка спрямована на зниження самооцінки, контроль та маніпуляцію почуттями жертви.
На відміну від фізичного насилля, емоційне насилля може бути менш очевидним, оскільки не залишає видимих слідів, але його вплив на психіку може бути дуже руйнівним.
Практика свідчить, що зазвичай емоційне насилля проявляється однією чи кількома водночас нижчепереліченими ознаками:
- Приниження і знецінення
Агресор постійно критикує, ображає або принижує партнера, змушуючи його почуватися “недостатньо хорошим”.
- Маніпуляції
Агресор грає на почуттях, викликаючи в партнера провину, страх чи сором. Це може бути маніпуляція через погрози покинути або завдати собі шкоди.
- Газлайтинг
Агресор заперечує реальність того, що відбувається, змушуючи жертву сумніватися в її здоровому глузді або сприйнятті дійсності. Часто це проявляється у фразах на кшталт: “Тобі здалося”, “Ти перебільшуєш”, “Ти просто надто чутлива/чутливий”.
- Ігнорування та ізоляція:
Агресор може відмовлятися спілкуватися, ігнорувати почуття та потреби партнера, а також обмежувати його контакти з друзями та рідними.
- Контроль та ревнощі
Постійний контроль над кожним аспектом життя партнера — з ким він спілкується, що робить, як одягається. Це супроводжується необґрунтованими ревнощами і підозрами.
- Образи та погрози
Агресор може вдаватися до образливих коментарів або погроз (наприклад, про покидання, зраду, фінансові труднощі або позбавлення прав на дітей), щоб тримати партнера в страху і підкоренні.
- Нехтування почуттями
Ігнорування або знецінення емоцій партнера, його переживань і потреб. Агресор може ставитися до партнера так, ніби його почуття неважливі або неправильні.
Наслідки емоційного насилля можуть бути серйозними, включаючи зниження самооцінки, депресію, тривожність, почуття безнадії та емоційну залежність від кривдника.
Жертва може почати вірити, що заслуговує на таке ставлення або що не зможе жити без агресора
Контроль та ревнощі в аб’юзивних стосунках є одними з ключових інструментів, за допомогою яких агресор прагне зберігати владу над партнером. Це психологічний і емоційний тиск, який призводить до обмеження свободи дій, спілкування та самовираження жертви. Агресор використовує ці методи, щоб ізолювати партнера і зберігати постійний контроль над його життям.
Контроль та ревнощі в аб’юзивних стосунках:
- Постійний контроль за пересуваннями
Агресор може постійно запитувати, де перебуває його партнер, з ким він спілкується і що робить. Це може включати нав’язливі дзвінки, повідомлення або вимогу звітувати про кожен крок.
- Ізоляція від друзів та сім’ї.
Агресор намагається обмежити контакти жертви з оточуючими, забороняючи або перешкоджаючи зустрічам з друзями, родичами чи колегами.
Це робиться для того, щоб жертва залишалася залежною від агресора і не мала підтримки ззовні.
- Обмеження на доступ до ресурсів
Агресор може контролювати фінансові ресурси, забороняти працювати або приймати рішення без його дозволу.
Це створює економічну залежність і позбавляє жертву можливості самостійно приймати рішення або залишити стосунки.
- Постійні ревнощі
агресор проявляє надмірні ревнощі, навіть без підстав. Це може включати звинувачення у зраді, навіть якщо партнер не давав ніяких причин для підозр. Ревнощі можуть проявлятися до будь-яких осіб, з якими спілкується жертва, навіть до друзів або колег.
- Підозри та вторгнення в особистий простір:
Агресор може вимагати доступ до телефону, соціальних мереж, електронної пошти та інших засобів комунікації, щоб контролювати кожен аспект життя партнера. Він може перевіряти історію дзвінків і повідомлень або навіть забороняти використовувати певні пристрої чи платформи.
- Вимоги до звітування
означають, що “жертва” постійно повинна “звітувати” про свої дії, пояснювати кожен крок, що вона робить. Будь-які спроби уникнути цього можуть призвести до агресії з боку кривдника.
- Контроль за зовнішнім виглядом:
- агресор може диктувати, як партнер повинен одягатися, стежити за тим, щоб не було нічого “провокаційного”, забороняти користуватися косметикою або змушувати змінювати стиль.
Наслідки контролю та ревнощів
Такі дії з боку агресора можуть призвести до ізоляції жертви від зовнішнього світу, її емоційного виснаження та втрати самостійності.
Жертва починає відчувати себе в пастці, не здатною приймати рішення самостійно або вільно висловлювати свою думку.
Залежність від агресора стає ще сильнішою, коли він контролює фінанси або соціальні контакти.
Контроль і ревнощі часто використовуються, щоб тримати жертву в стані постійного страху та напруги, що може призвести до психологічних травм, таких як депресія, тривожні розлади або навіть посттравматичний стресовий розлад (ПТСР).
Ізоляція в аб’юзивних стосунках
Ізоляція в аб’юзивних стосунках — це стратегія, яку агресор використовує, щоб відрізати жертву від зовнішнього світу та зробити її більш залежною.
Ізоляція допомагає агресору встановити контроль над жертвою, перешкоджаючи її зв’язкам із друзями, родиною або колегами, тим самим позбавляючи підтримки та ресурсів, необхідних для виходу зі стосунків.
Форми ізоляції в аб’юзивних стосунках:
Обмеження соціальних контактів: агресор може забороняти або активно перешкоджати зустрічам із друзями, сім’єю або колегами.
Це може включати заборону на спілкування або накладання обмежень на час та місце зустрічей.
Контроль над спілкуванням: жертва може бути змушена відмовитися від користування телефоном, соціальними мережами або електронною поштою.
Агресор може також постійно перевіряти повідомлення, дзвінки або інші канали зв’язку, щоб переконатися, що партнер не спілкується з “небажаними” людьми.
Фінансова ізоляція: агресор може обмежувати доступ жертви до фінансів, що ускладнює можливість залишити стосунки або звернутися за допомогою.
Це може включати повний контроль над грошима, заборону працювати або приймати фінансові рішення самостійно.
Фізична ізоляція: агресор може забороняти або обмежувати можливість покидати дім, відвідувати друзів, сім’ю або роботу.
У деяких випадках жертва може бути утримувана в приміщенні проти своєї волі або змушена постійно перебувати поруч з агресором.
Психологічна ізоляція: агресор може переконувати жертву, що всі люди навколо їй вороги або що ніхто не підтримує її.
Часто агресор намагається викликати у жертви недовіру до інших людей, створюючи враження, що ніхто, крім нього, не зможе її зрозуміти або підтримати.
Дискредитація оточення: агресор може маніпулювати жертвою, запевняючи, що її близькі або друзі погані або небезпечні, що вони шкодять або мають поганий вплив.
Це сприяє розриву контактів з оточенням.
Наслідки ізоляції в аб’юзивних стосунках
Ізоляція може призвести до повної залежності жертви від агресора.
Коли жертва втрачає зв’язок з друзями та рідними, їй стає важче звернутися за допомогою або отримати емоційну підтримку.
Ізоляція також поглиблює відчуття самотності, безпорадності та страху, роблячи жертву більш вразливою до інших форм насилля.
Часто через ізоляцію жертва починає відчувати, що вона не має іншого виходу, окрім як залишатися в стосунках, оскільки не має соціальної чи фінансової підтримки для відходу.
Це може призводити до психологічних проблем, таких як депресія, тривожність, панічні атаки або навіть відчуття безнадії.
Як протистояти ізоляції в аб’юзивних стосунках
Збереження контактів: навіть якщо агресор намагається ізолювати вас, важливо підтримувати хоча б мінімальний зв’язок із друзями чи родиною.
Можна використовувати телефон, соціальні мережі або будь-які інші канали, доступні вам.
Пошук підтримки: зверніться до професійних кризових центрів або організацій, які надають допомогу жертвам насилля.
Вони можуть допомогти знайти безпечний спосіб втекти від ізоляції та агресора.
Планування безпечного виходу: якщо ізоляція стає дедалі жорсткішою, важливо підготувати план втечі з небезпечних стосунків.
Це може включати підготовку фінансових ресурсів, домовленості з друзями або пошук прихистку в організаціях, які допомагають постраждалим
Залякування та погрози в аб’юзивних стосунках
Це форми психологічного та емоційного насилля, які використовуються для того, щоб контролювати, пригнічувати і тримати жертву в постійному страху.
Агресор використовує ці методи для того, щоб змусити партнера підкорятися його волі і не покидати стосунки.
Форми залякування та погроз
Погрози фізичною розправою: агресор може погрожувати застосуванням фізичного насилля не лише проти жертви, але й проти її дітей, рідних або навіть домашніх тварин.
Це може бути як пряма погроза (наприклад, “Якщо ти підеш, я тебе вб’ю”), так і непряма, яка викликає постійний страх.
Погрози самогубством: деякі агресори вдаються до погроз вчинити самогубство, якщо жертва наважиться піти або припинити стосунки.
Це маніпуляція, спрямована на те, щоб викликати у жертви почуття провини та страх за життя агресора.
Погрози фінансовою або соціальною розправою: агресор може погрожувати залишити жертву без засобів для існування, позбавити її житла або доступу до грошей, що робить жертву фінансово залежною.
Крім того, може бути погроза зіпсувати репутацію, розкрити конфіденційну інформацію або створити проблеми на роботі.
Погрози відібрати дітей: агресор може погрожувати забрати дітей у випадку розриву стосунків, використовуючи це як інструмент для контролю.
Це особливо сильний важіль тиску, який змушує жертву залишатися в небезпечних стосунках.
Інтимні погрози: погрози сексуальним насиллям або примус до сексуальних дій, які жертва не хоче виконувати, також є частими проявами аб’юзу.
Агресор може використовувати страх перед фізичним насиллям для примусу до сексуальної взаємодії.
Руйнівні дії та демонстрація сили: агресор може ламати предмети, пошкоджувати майно, кидати речі або навіть зброю як спосіб залякати жертву.
Такі дії є демонстрацією влади та фізичної сили, які показують жертві, що агресор здатен на насилля.
Погрози правовими діями: агресор може використовувати погрози подати до суду, звернутися до поліції або зробити фальшиві звинувачення, щоб тримати жертву в стані постійного стресу і страху перед юридичними наслідками.
Вплив залякувань та погроз на жертву
Психологічний страх: постійні погрози створюють атмосферу страху, тривоги і напруги. Жертва може бути настільки паралізована страхом, що стає неспроможною приймати рішення або покидати стосунки.
Емоційне виснаження: залякування і погрози можуть призвести до емоційного виснаження, втрати самовпевненості і самооцінки, оскільки жертва відчуває себе у пастці і безсилою змінити ситуацію.
Соціальна ізоляція: через страх погроз жертва може почати уникати контактів з іншими людьми, що тільки підсилює її залежність від агресора.
Фізичне та психічне здоров’я: постійний стрес і страх можуть призвести до серйозних проблем із здоров’ям, таких як депресія, тривожні розлади, безсоння, панічні атаки та інші психосоматичні захворювання.
Як протидіяти залякуванню та погрозам
- Звернення до організацій, які надають підтримку: існують кризові центри, гарячі лінії та організації, які спеціалізуються на допомозі жертвам насилля. Вони можуть надати поради, емоційну підтримку та допомогу в юридичних питаннях.
- Юридична допомога: якщо погрози є серйозними, важливо звернутися за правовою допомогою. Це може включати отримання заборони наближення, подачу заяви до поліції або звернення до суду для захисту від агресора.
- Розробка плану безпеки: якщо залякування та погрози перетворюються на реальну загрозу фізичного насилля, важливо розробити план втечі. Це може включати підготовку місця для безпечного перебування, контакти з людьми, яким можна довіряти, і збереження важливих документів у безпечному місці.
- Психологічна підтримка: робота з психологом або психотерапевтом може допомогти відновити емоційну рівновагу і розвинути стратегії, як справлятися з погрозами і страхами.
Залякування та погрози — це серйозні форми аб’юзу, і вони не повинні бути ігноровані. Якщо ви або хтось із ваших знайомих стикається з таким насиллям, важливо не залишатися наодинці зі своєю проблемою і шукати підтримку
Підсумки
Подолання аб’юзивних стосунків за допомогою психолога — це важливий етап для емоційного та психологічного відновлення людини, яка пережила насилля.
Психологічна підтримка допомагає жертві зрозуміти, що сталося, відновити почуття власної гідності та побудувати нові стратегії поведінки, які дозволять уникнути подібних стосунків у майбутньому.
Психолог може допомогти в процесі подолання аб’юзивних стосунків
Розуміння та усвідомлення проблеми: часто жертва аб’юзу не до кінця розуміє, що її стосунки були токсичними чи небезпечними.
Психолог допомагає визнати факти насилля, зрозуміти механізми, через які насилля відбувалося, та усвідомити свою роль у цих стосунках без звинувачень і самообвинувачень.
Відновлення самооцінки та довіри до себе: людина, яка пережила аб’юзивні стосунки, часто має занижену самооцінку і втрачає впевненість у собі.
Психолог працює над тим, щоб допомогти жертві знову навчитися довіряти своїм почуттям, відновити самоповагу і впевненість у власних силах.
Подолання травми: аб’юзивні стосунки залишають емоційні та психологічні рани, які можуть перетворитися на посттравматичний стресовий розлад (ПТСР), депресію або тривожні розлади.
Психотерапія допомагає опрацювати ці травми, зменшити їхній вплив і дозволяє поступово повернутися до нормального життя.
Розвиток нових стратегій поведінки: психолог допомагає жертві розвивати нові стратегії поведінки, які допоможуть уникати аб’юзивних стосунків у майбутньому.
Це може включати вміння встановлювати здорові кордони, розпізнавати ознаки насилля на ранніх етапах та ефективно відстоювати свої права.
Подолання страхів і тривог: жертви аб’юзу часто мають глибокі страхи щодо майбутніх стосунків або навіть щодо своєї безпеки.
Психолог допомагає подолати ці страхи, працюючи над емоційним станом людини та підтримуючи її на шляху до відновлення.
Розвиток навичок самопідтримки та адаптації: психотерапія може допомогти людині навчитися справлятися зі стресом, тривогою та емоційними труднощами, які виникають після виходу зі стосунків.
Важливо навчитися підтримувати себе емоційно, знаходити нові джерела сили та ресурсів для відновлення.
Планування майбутнього: після аб’юзивних стосунків важливо розробити новий план життя, який включає емоційне та психологічне відновлення, створення нових здорових стосунків та відновлення соціальних зв’язків.
Психолог може допомогти жертві поступово створити цей план і впевнено рухатися до нового життя.
Підбір фахівця
Щоби проконсультуватися щодо аб’юзивності ваших стосунків (чи відносин небайдужих вам людей), звертайтеся до мене через контакти вказані у профайлі або підберіть фахівців у спеціальному розділі веб-платформи Простір Психологів
Використані джерела
- https://kidshealth.org/en/teens/abuse.html
- https://www.loveisrespect.org/resources/types-of-abuse/
- https://www.helpguide.org/relationships/domestic-abuse/getting-out-of-an-abusive-relationship
