Яна Жадан

Депресія (рос., анахр., “депрессия”) в сучасній психології — це психічний розлад, що характеризується стійким відчуттям пригніченості, втрати інтересу до життя, відчуттям безнадійності, низькою самооцінкою та відсутністю енергії.

Це не просто тимчасовий настрій або реакція на стресову подію, а стійкий стан, який може негативно впливати на щоденну діяльність, здоров’я та загальну якість життя людини.

Класична депресія (або великий депресивний розлад) є найбільш поширеною і впізнаваною формою депресії. Це важкий психічний стан, який суттєво впливає на якість життя людини.

Для класичної депресії характерний комплекс специфічних симптомів, які значно погіршують здатність людини нормально функціонувати.

Взагалі, серед симптомів депресії відзначають емоційні, фізичні, когнітивні та поведінкові, а багатофакторні причини класифікують на біологічні, соціальні та психологічні.

Існують класифікації різновидів депресій за різними критеріями, наприклад сезонна, клінічна, медикаментозна тощо

Психологічна допомога і терапія при депресії може містити елементи цілого ряду методів, зокрема когнітивно-поведінкової, психодинамічної, гештальт, міжособистіної, групової та інших.

Далі в цій статті я охарактеризую депресію через призму місткого фахового досвіду психотерапії та з урахуванням сучасної теорії, зокрема деталізувавши вищеокреслені аспекти її загального розуміння.

Симптоматика депресії

Симптоматика депресії охоплює широкий спектр психологічних, фізичних і поведінкових проявів.

Вона може відрізнятися за інтенсивністю та тривалістю в кожної людини, але зазвичай, як було зазначено вище, включає емоційні, когнітивні, фізичні та поведінкові симптоми:

Емоційні симптоми депресії

Відчуття смутку, пригніченості та безнадії — домінуюче і не проходить навіть у сприятливих обставинах.

Відчуття вини або нікчемності призводить до того, що часто люди з депресією вважають себе винними або марними, навіть без очевидної причини.

Роздратованість і тривожність. Хоча депресія частіше асоціюється зі смутком, вона може також проявлятися підвищеною тривожністю або дратівливістю.

Когнітивні симптоми депресії

Зниження концентрації уваги виявляється у складнощі з фокусуванням на завданнях, прийняттям рішень тощо

Проблеми з пам’яттю призводять до того, що можуть виникати труднощі з пригадуванням деталей або організацією думок.

Негативні думки про майбутнє як постійне відчуття безнадії, схильність до песимістичного сприйняття свого життя і перспектив.

Думки про смерть чи суїцид, у важких випадках депресії, можуть виникати думки про самогубство як спосіб втечі від нестерпного болю.

Фізичні симптоми депресії

Зміни апетиту та ваги. Практика доводить, що депресія може призводити як до переїдання, так і до втрати апетиту, що супроводжується відповідними змінами ваги.

Порушення сну можуть виявлятися як безсоння (часті пробудження, важкість заснути) або надмірна сонливість.

Зниження енергії та втома у якості відчуття відсутності енергії навіть після відпочинку.

Фізичний біль або дискомфорт. Іноді депресія проявляється як біль у тілі, наприклад, головний біль, біль у м’язах, без очевидної медичної причини.

Поведінкові симптоми депресії

Уникнення соціальних контактів найчастіше проявляється як відмова від зустрічей з друзями, родиною, небажання взаємодіяти з іншими людьми.

Втрата інтересу до улюблених занять призводить до того, що людина перестає отримувати задоволення від раніше цікавих занять, хобі, роботи чи навчання.

Зниження активності. Оскілька мотивація до дій значно знижується при депресії, навіть виконання рутинних завдань стає важким.

Симптоми можуть відрізнятися від легкого до тяжкого ступеня, і при важкій депресії значно порушується здатність до виконання повсякденних завдань.

Важливо розуміти, що при появі декількох симптомів одночасно, особливо при думках про суїцид, необхідно звертатися до спеціаліста — психолога або психіатра — для професійної допомоги

Різновиди депресій у психології

Класифікація депресій у психології допомагає краще зрозуміти різноманіття форм цього розладу та підібрати відповідне лікування.

В сучасній теорії психології основні типи депресії класифікуються за кількома критеріями: тривалістю (інтенсивністю), причинами, наявністю інших симптомів, характером перебігу, віковими особливостями, специфічними життєвими обставинами, супутніми розладами та мірою “важкості”.

Різновиди депресій за тривалістю та інтенсивністю

Великий депресивний розлад (МДР). Характеризується глибокою пригніченістю, що триває принаймні два тижні і суттєво впливає на повсякденне життя.

Дистимія (персистуючий депресивний розлад). Менш інтенсивний, але тривалий стан (може тривати роками), із симптомами пригніченості, які не є настільки гострими, як при великому депресивному розладі.

Різновиди депресій за причинами виникнення

Ендогенна депресія виникає без очевидних зовнішніх причин, частіше пов’язана з біологічними факторами, зокрема з генетикою, нейрохімічним дисбалансом.

Екзогенна (реактивна) депресія є реакцією на значні стресові події в житті (втрата близьких, фінансові проблеми, розлучення).

Різновиди депресій за наявністю інших симптомів

Психотична депресія супроводжується психотичними проявами, такими як галюцинації, марення або параноя.

Атипова депресія, на відміну від класичної депресії, для неї характерне тимчасове покращення настрою у відповідь на позитивні події, а також надмірна сонливість і підвищений апетит.

Маскована (соматична) депресія: проявляється переважно фізичними симптомами (головний біль, біль у спині, проблеми зі шлунком), через що її часто плутають із соматичними захворюваннями.

Різновиди депресії за характером перебігу

Епізодична депресія виникає періодично, наприклад, як одиничний епізод великої депресії.

Рекурентна депресія це форма, при якій депресивні епізоди повторюються через певний час.

Сезонний афективний розлад (САР) епізоди депресії виникають лише у певні пори року, найчастіше восени та взимку, коли зменшується кількість сонячного світла.

Різновиди депресії за віковими особливостями

Підліткова депресія має свої особливості, часто включає дратівливість, соціальну ізоляцію та проблеми в навчанні.

Депресія в літньому віці характерна для людей похилого віку і часто пов’язана з самотністю, втратою близьких, хронічними хворобами.

За специфічними життєвими обставинами

Постнатальна (післяпологова) депресія виникає після народження дитини, пов’язана з гормональними змінами та стресом, який супроводжує материнство.

Ситуативна (адаптаційний розлад з депресивним настроєм) короткотривала депресія, що є реакцією на життєві труднощі (втрата роботи, розлучення, хвороба).

Різновиди депресій за супутніми розладами

Біполярний розлад (маніакально-депресивний розлад), на практиці, є чергуванням фаз депресії та манії, коли депресивні симптоми чергуються з періодами надмірно піднесеного настрою і активності.

Депресія при інших психічних розладах може супроводжувати тривожні розлади, обсесивно-компульсивний розлад (ОКР), посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) тощо.

Депресії за рівнем тяжкості

Легка депресія. Менш виражені симптоми, які незначно впливають на повсякденну діяльність.

Помірна депресія. Симптоми виразніші і можуть значно ускладнювати виконання звичайних обов’язків.

Важка депресія — це сильні прояви, що роблять звичайну діяльність майже неможливою, а також вона часто супроводжується суїцидальними думками

Причини депресії

Причини депресії можуть бути різноманітними, і вони часто мають складний, багатофакторний характер.

Зазвичай депресія виникає через взаємодію біологічних, психологічних, соціальних, сезонних та інших факторів, а практика доводить, що серед основих ї причин треба розрізняти наступні:

Біологічні причини депресії

Генетична схильність означає, що люди, чиї близькі родичі страждали від депресії, мають підвищений ризик розвитку цього розладу.

Дисбаланс нейромедіаторів це порушення рівнів хімічних речовин у мозку, таких як серотонін, дофамін і норадреналін, пов’язані з розвитком депресії.

Гормональні зміни або зміни гормонального фону, наприклад, при вагітності, після пологів, у період менопаузи або при захворюваннях щитоподібної залози, можуть підвищити ризик депресії.

Хронічні хвороби наприклад, діабет, серцево-судинні захворювання, онкологія можуть збільшити схильність до депресії.

Психологічні причини депресії

Травматичні події такі як втрата близької людини, розлучення, фінансові труднощі, фізичне або емоційне насильство можуть спричинити депресивний розлад.

Низька самооцінка означає, що люди з низькою самооцінкою або схильністю до самокритики частіше страждають від депресії.

Пережиті дитячі травми, а саме досвід насильства, нехтування або емоційного холодного ставлення в дитинстві може підвищити ризик депресії у дорослому віці.

Постійний стрес, а саме хронічний стрес на роботі, в особистих стосунках або внаслідок життєвих змін (переїзд, зміна роботи, одруження) може сприяти розвитку депресії.

Соціальні причини депресії

Соціальна ізоляція або відчуття самотності, а саме відсутність соціальної підтримки та відсутність близького оточення часто сприяють розвитку депресії.

Сімейні та особисті проблеми такі як конфлікти в сім’ї, проблеми в стосунках або розрив стосунків можуть стати причиною депресії.

Фінансові труднощі, зокрема, відчуття нестабільності або неспроможності впоратися з фінансовими зобов’язаннями також може спричинити пригнічений настрій.

Культурні та суспільні фактори, через уявлення та тиск можуть впливати на психічне здоров’я і навіть сприяти розвитку депресії.

Медикаментозні та зовнішні причини депресії

Побічна дія деяких препаратів. Антигіпертензивні, гормональні препарати та деякі ліки можуть викликати депресивні симптоми.

Вживання алкоголю або наркотиків. Наркотична залежність або алкоголізм є суттєвими факторами ризику для розвитку депресії.

Недостатня кількість фізичної активності. Малорухливий спосіб життя може негативно впливати на психічне здоров’я, підвищуючи ризик депресії.

Хронічна втома або недосипання. Недостатній сон та виснаження організму можуть призводити до емоційного виснаження та депресії.

Сезонні причини депресії

Сезонний афективний розлад (САР) загострюєтья через недостатню кількість сонячного світла у холодні сезони (осінь, зима), що може вплинути на рівень серотоніну, а іноді призводить до депресії.

Депресія часто є результатом взаємодії кількох із цих факторів, і кожна людина має свій унікальний набір причин, які можуть сприяти виникненню депресії.

Важливо враховувати всі ці аспекти для правильного розуміння розладу та підбору відповідного лікування

Лікування депресії

Лікування депресії включає кілька методів, які можуть використовуватися окремо або в комбінації, залежно від індивідуальних потреб пацієнта.

Практика доводить, що основними методами лікування є психотерапія, медикаментозне лікування, зміна способу життя та альтернативні методи.

Психотерапія депресії

Когнітивно-поведінкова терапія (КПТ) допомагає ідентифікувати та змінити негативні мисленнєві моделі та поведінку, які підтримують депресивний стан. Це один із найефективніших методів при лікуванні депресії.

Міжособистісна терапія зосереджується на поліпшенні навичок спілкування та вирішенні проблем у стосунках, що може зменшити прояви депресії.

Психодинамічна терапія спрямована на розуміння глибинних емоційних конфліктів та впливу минулого на сьогоднішній емоційний стан.

Гештальт-терапія, діалектична поведінкова терапія та інші підходи використовуються для вирішення специфічних проблем та можуть застосовуватись в індивідуальному, груповому або сімейному форматі.

Медикаментозне лікування депресії

Важливо, що призначати медикаментозне лікування можуть лише спеціально підготовлені психотерапевти або психіатри, а психологи, в абсолютній більшості випадків його не призначають скеровуючи натомість до психіатра чи психотерапевта.

Антидепресанти як препарати, що впливають на рівень нейромедіаторів у мозку (наприклад, серотоніну, дофаміну, норадреналіну), знижують депресивні симптоми.

Зокрема бувають інгібітори зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС), інгібітори зворотного захоплення серотоніну і норадреналіну (СІЗЗН), трициклічні антидепресанти (ТЦА) та інгібітори моноамінооксидази (ІМАО), які щоправда, використовуються рідше через побічні ефекти.

Транквілізатори та анксіолітики використовуються короткостроково для зменшення тривожності при депресії, але через ризик звикання їх застосовують обмежено.

Стабілізатори настрою можуть бути призначені, особливо при біполярній депресії.

Зміна способу життя як лікування депресії

Фізична активність. Регулярні фізичні вправи, такі як ходьба, біг, йога, можуть допомогти покращити настрій, знижуючи рівень стресу та підвищуючи рівень ендорфінів.

Здоровий сон, а саме встановлення режиму сну і регулярний відпочинок важливі для стабілізації настрою.

Збалансоване харчування. Раціон з високим вмістом омега-3 жирних кислот, вітамінів групи В, амінокислот позитивно впливає на настрій та загальне психічне здоров’я.

Уникнення алкоголю та наркотиків. Вони можуть погіршити депресивний стан та взаємодіяти з ліками.

Альтернативні методи лікування депресії

Світлотерапія використовується при сезонній депресії (САР), оскільки допомагає компенсувати недостатність природного світла.

Електросудомна терапія (ЕСТ) застосовується у важких випадках депресії, коли інші методи неефективні. Цей метод має строгий контроль і використовується лише в умовах стаціонару.

Розслаблюючі практики та медитація. Такі техніки, як майндфулнес та медитація, можуть знижувати рівень стресу та тривоги, що іноді полегшує депресивні симптоми.

Підтримка при лікуванні депресії

Групи підтримки та сімейна терапія. Спілкування з людьми, які мають схожий досвід, може допомогти краще справлятися з депресією.

Соціальна підтримка від близьких. Підтримка друзів і родичів, зокрема їх розуміння і прийняття, позитивно впливає на емоційний стан.

Профілактика депресії

Профілактика депресії включає різні методи підтримки психічного здоров’я, що допомагають знизити ризик її виникнення.

Найчастіше серед цих методів, що спрямовані на зниження стресу, розвиток стресостійкості та поліпшення загального емоційного стану згадується здоровий спосіб життя, розвиток навичок емоційної стійкості, управління стресом

Здоровий спосіб життя як профілактика депресії

Фізична активність. Регулярні фізичні вправи, навіть помірні, допомагають знижувати рівень стресу, покращують настрій завдяки виробленню ендорфінів.

Важливо знайти активність, яка приносить задоволення — прогулянки на природі, йога, танці, плавання.

Здорове харчування. Раціон, багатий на вітаміни групи В, омега-3 жирні кислоти, амінокислоти, а також овочі, фрукти, горіхи та рибу, може підтримувати стабільний емоційний стан.

Якісний сон: Дотримання режиму сну, уникнення електронних пристроїв перед сном та підтримка комфортного середовища у спальні допомагають підтримувати психічну стабільність.

Розвиток емоційної стійкості та навичок самоконтролю

Когнітивно-поведінкові техніки. Навчання розпізнавати та контролювати негативні думки, підтримувати позитивний настрій та самоконтроль.

КПТ також допомагає краще адаптуватися до життєвих труднощів.

Майндфулнес і медитація. Практика усвідомленості допомагає знижувати рівень тривоги, розвивати стійкість до стресу та бути уважнішими до своїх емоцій і думок.

Регулярна медитація сприяє зменшенню ризику розвитку депресії.

Управління стресом

Стрес-менеджмент. Важливо вчитися керувати стресом, щоб він не переростав у хронічний.

Методи можуть включати організацію часу, встановлення пріоритетів, техніки дихання, медитацію або релаксаційні техніки.

Відпочинок і баланс “робота-життя”. Чергування роботи та відпочинку, відведення часу на хобі, приємні заняття та відпочинок знижують емоційне напруження.

Розвиток інтересів та хобі для профілактики депресії

Заняття, які приносять радість. Важливо мати інтереси або хобі, які приносять задоволення та відволікають від проблем.

Це може бути творчість, спорт, читання, садівництво чи будь-яка діяльність, що підтримує позитивний настрій.

Нові навички та досягнення. Навчання нового та отримання досягнень можуть зміцнювати впевненість у собі та підвищувати настрій.

Самодопомога та регулярні перевірки психічного стану

Щоденник емоцій. Записування своїх емоцій та переживань допомагає зрозуміти, що викликає стрес, і вчитися краще з цим справлятися.

Моніторинг психічного здоров’я. Регулярні візити до психолога або психотерапевта можуть допомогти раніше виявити депресивні симптоми і не допустити їхнього розвитку.

Психопросвіта (психоедукація). Розуміння, як працює психіка, як влаштовані емоції, допомагає краще справлятися з труднощами.

Позитивне мислення та робота з установками

Робота над самосприйняттям. Позитивне мислення та вміння бачити власні досягнення, навіть маленькі, знижують ризик розвитку низької самооцінки.

Відмова від перфекціонізму. Прийняття того, що помилки — це нормально, допомагає знизити тривожність і рівень стресу.

Фокусування на позитиві Записування речей, за які можна бути вдячними, і пошук позитивного в кожному дні допомагають підтримувати добрий настрій тощо

Підсумки

Головне, що треба знати читачам, це що депресія є виліковною, а звернення до спеціаліста — першочерговий крок до покращення стану.

Симптоми депресії можуть відрізнятися від легкого до тяжкого ступеня, а при важкій депресії значно порушується здатність до виконання повсякденних завдань.

Кожен тип депресії потребує індивідуального підходу до лікування, яке може включати психотерапію, медикаментозне лікування, а іноді й спеціальні методи, такі як світлотерапія або електростимуляція для важких форм депресії.

Класифікація депресій допомагає точно визначити вид і природу розладу, щоб підібрати оптимальні методи терапії: психотерапію, медикаментозне лікування, світлотерапію, зміну способу життя тощо

Причини депресії багатофакторні та можуть складати широкий перелік, а саме: генетичну схильність, зміни в рівні нейромедіаторів, дитячі травми, низьку самооцінку, проблеми в стосунках, стрес, ізоляцію, економічні труднощі, великі зміни в житті тощо

Практика доводить, що зазвичай для подолання депресії ефективніше використовувати комбіновані підходи, такі як психотерапія і медикаменти, особливо при важких формах депресії.

Кожна людина реагує на лікування індивідуально, тому важливо звернутися до кваліфікованого спеціаліста для створення персоналізованого плану терапії та контролю за станом пацієнта.

Профілактика депресії потребує комплексного підходу та регулярної уваги до власного емоційного стану.

Важливо пам’ятати, що навіть за наявності декількох захисних факторів депресія може розвинутися.

У такому випадку звернення до спеціаліста — психолога або психотерапевта — є правильним кроком для запобігання ускладнень і повернення до стабільного емоційного стану

Підбір фахівців

Щоби проконсультуватися з досвідченим у питаннях депресії спеціалістом, звертайтеся до мене через профайл на веб-платформі або підберіть фахівців у відповідному розділі “Простору Психологів”