Простір Психологів

Клаустрофобія — це форма тривожного розладу, при якій ірраціональний страх не змогти вибратись або бути замкнутим в певному обмеженому може призвести до нападу паніки.

Вважається  ця фобія специфічною відповідно до Діагностично-статистичного посібника 5 (DSM-5).

Тригерами можуть бути перебування в ліфті, невеликій кімнаті без вікон або навіть перебування в літаку.

Деякі люди повідомляють, що носіння вузького одягу може спровокувати відчуття клаустрофобії.

Факти про клаустрофобію

Ось кілька ключових моментів про клаустрофобію:

• Клаустрофобія вражає деяких людей, коли вони знаходяться в обмеженому просторі.
• Вона може призвести до почуття паніки.
• Причини можуть бути обумовленими генетичними факторами.
• Різноманітні поради та методи лікування можуть допомогти людям подолати страх.

Клаустрофобія – це страх замкнутого простору, з якого було б важко або неможливо вибратися.

Слово клаустрофобія походить від латинського слова claustrum, що означає «замкнене місце», і грецького слова phobos, що означає «страх».

Люди з клаустрофобією будуть докладати всіх зусиль, щоб уникати невеликих приміщень і ситуацій, які викликають у них паніку та занепокоєння.

Вони можуть уникати таких місць, як метро, ​​і віддавати перевагу сходам, а не ліфту, навіть якщо йдеться про подолання багатоьох поверхів.

Симптоми можуть бути серйозними, але багато людей часто не звертаються за відповідним лікуванням та страждають протягом всього життя.

Діагностика клаустрофобії

Психолог або психіатр розпитає пацієнта про його симптоми.

Діагноз клаустрофобія може бути встановлено під час консультації по яку людина звернулась зовсім з іншого питання, пов’язаного з тривогою.

Психолог:

• попросить описати симптоми та те, що їх викликає
• спробує визначити, наскільки серйозні симптоми
• виключить інші види можливих тривожних розладів

Для встановлення деяких деталей лікар може використовувати:

• спеціальне анкетування щодо ознак клаустрофобії, яке допоможе визначити причину тривоги
• шкалу клаустрофобії для визначення рівня тривоги

Для діагностики конкретної фобії враховуються певні критерії:

• постійний необґрунтований або надмірний страх, викликаний наявністю або очікуванням певної ситуації
• тривожна реакція при дії подразника, можливa панічна атака у дорослих або у дітей, істерика, плач, ступор або відчуття замерзання
• визнання самимм дорослими пацієнтами того, що їхній страх не пропорційний передбачуваній загрозі чи небезпеці
• застосування людиною заходів для уникнення об’єкта чи ситуації, що викликає страх, або схильність переживати ситуацію із дискомфортом фізичним чи тривогою
• реакція, очікування або уникнення небезпечної ситуації заважає повсякденному життю людини та її стосункам з іншими людьми або викликає значний дистрес
• фобія зберігається протягом деякого часу, зазвичай 6 місяців або довше
• симптоми не можна віднести до іншого психічного стану, наприклад обсесивно-компульсивного розладу (ОКР) або посттравматичного стресового розладу (ПТСР)

Симптоми клаустрофобії

Клаустрофобія – це тривожний розлад. Симптоми зазвичай з’являються в дитинстві або підлітковому віці.

Перебування в замкнутому просторі або думки про перебування в замкнутому просторі можуть викликати страх неможливості дихати належним чином, брак кисню та фізичний дискомфорт через обмеження.

Коли рівень тривоги досягає певного рівня, людина може почати відчувати:

• пітливість і озноб
• прискорене серцебиття і підвищення кров’яного тиску
• запаморочення, втрату свідомості
• сухість у роті
• гіпервентиляція, або «передихання»
• припливи
• тремтіння та відчуття «метеликів» у животі
• нудота
• головний біль
• Оніміння кінцівок
• відчуття задухи
• стиснення в грудях, біль у грудях і утруднене дихання
• бажання скористатися туалетом
• сплутаність свідомості або дезорієнтація
• страх травми чи хвороби

Не обов’язково саме наявність малого простіру викликає занепокоєння, а страх перед тим, що може трапитися з людиною, якщо її дуже обмежити в просторі.

Пацієнт/клієнт — просто боїться залишитися без кисню.

Клаустрофобія може виникати через відчуття того, що людина потрапила в пастку, і що може статися, якщо вона залишиться замкнутою в цьому місці.

Приклади невеликих просторів, які можуть викликати занепокоєння:

• ліфти або роздягальні в магазинах
• тунелі, підвали чи льохи
• потяги та поїзди метро
• поворотні двері
• літаки
• громадські туалети
• автомобілі, особливо з центральним замком
• людні місця
• автоматичні мийки
• деякі медичні установи, наприклад МРТ апарати
• маленькі кімнати, зачинені кімнати або кімнати з вікнами, які не відчиняються

Серед перших реакцій людини будуть:

• перевірка виходів і перебування біля них при вході в приміщення
• відчуття тривоги, коли всі двері закриті
• перебування біля дверей під час багатолюдної вечірки чи зібрання
• уникнення кермування або подорожі в якості пасажира, коли рух транспорту може бути перевантаженим
• використовувати сходи замість ліфта, навіть якщо це важко і незручно

Клаустрофобія включає в себе страх бути обмеженим або замкнутим в одній зоні, тому необхідність чекати в черзі біля каси також може викликати її в деяких людей.

Причини виникнення клаустрофобії

Минулий або дитячий досвід часто є пусковим механізмом, який змушує людину асоціювати малий простір з почуттям паніки або неминучої небезпеки.

Досвід, який може мати такий ефект, може включати:

• потрапляння в пастку або утримання в замкнутому місці випадково чи навмисно
• підпадання під  жорстоке поводження або знущання у дитинстві
• фізична розлука з батьками або друзями в людному місці, тобто якщо дитина «загубилась» на якийсь час
• наявність батьків із клаустрофобією

Пережита в той час травма вплине на здатність людини розумно впоратися з подібною ситуацією в майбутньому.

Вважається, що розум людини пов’язує невеликий простір або обмежену територію з відчуттям небезпеки. В такому випадку організм реагує відповідно або як видається логічним.

Такий стан також може бути успадкований від батьків або однолітків. Якщо батьки, наприклад, бояться бути близькими, дитина може спостерігати за їхньою поведінкою і розвинути такі ж страхи.

Можливі фактори клаустрофобії

Теорії, які можуть пояснити клаустрофобію, включають:

1. Дещо зменшену мигдалини головного мозку:
   • Це частина мозку, яка контролює роботу тіла в процесі страху.
2. Генетичні фактори:
   • Сплячий еволюційний механізм виживання викликає реакції, які більше не потрібні в сучасному світі.
   • Дослідження над мишами вказали, що певний наявний ген може спричинити у деяких людей більший ступінь «стресу».

Одна група дослідників виявила, що люди, які відчувають клаустрофобію, сприймають речі ближче, ніж вони є і це запускає захисний механізм.

Лікування клаустрофобії

Психотерапію можна використовувати, щоб зменшити частоту та силу тригерів реакції страху.

Після встановлення діагнозу психолог може порекомендувати один або декілька з наступних варіантів лікування.

• Когнітивно-поведінкова терапія (КПТ):
  • Мета полягає в тому, щоб перенавчати розум пацієнта, щоб він більше не відчував загрози через місця, яких він боїться.
  • Це може включати повільне розміщення пацієнта в невеликому просторі та допомогу йому впоратися зі страхом і тривогою.
  • Необхідність зіткнутися з ситуацією, яка викликає страх, може стримати людей від звернення за лікуванням.

• Спостеріження за іншими:
  • Бачити, як інші взаємодіють із джерелом страху може заспокоїти людину.

• Медикаментозна терапія:
  • Антидепресанти та релаксанти можуть допомогти впоратися із симптомами, але не вирішать основну проблему.

• Вправи на релаксацію та візуалізацію:
  • Глибокий вдих, медитація та виконання вправ на розслаблення м’язів можуть допомогти впоратися з негативними думками та тривогою.
  • VR-психотерапія

Лікування зазвичай триває близько 10 тижнів із сеансами психотерапії двічі на тиждень. При правильному лікуванні побороти клаустрофобію, більш, ніж можливо.

Поради щодо боротьби з нападом клаустрофобії самостійно

Стратегії, які можуть допомогти людям впоратися з клаустрофобією «в моменті»:

• залишатися на місці, якщо станеться напад.
  • Якщо ви керуєте автомобілем, це може включати зупинку на узбіччі дороги та очікування, доки симптоми не пройдуть.
• нагадування собі, що страхітливі думки та почуття пройдуть
• намагання зосередитися на чомусь, що не загрожує, наприклад, на часі чи інших людях
• повільне і глибоке дихання, можливо рахуючи до трьох на кожному вдиху
• кинути виклик страху, нагадавши собі, що він нереальний
• візуалізація позитивних результатів і образів

Довгострокові стратегії можуть включати приєднання до заняття йогою, розробка програми вправ або запис на ароматерапевтичний масаж, щоб допомогти впортатись зі стресом

Підбір фахівців

У спеціальному розділі веб-платформи можна зручно і швидко підібрати експертів як за однією основною спеціалізацією, скажімо “клаустрофобія”, так і одразу за кількома, наприклад “психолог”, “психотерапевт” і “психіатр” тощо

Універсальний і простий алгоритм “націлювання експертизи” у Просторі Психологів дозволяє, при потребі чи бажанні, додавати до параметрів відбору і такі атрибути як відчуття, скарги, ціна, спеціальність, метод, стать, мова (автоматично — українська, звісно ж), досвід, стиль, галузі тощо

Інтуїтивно зрозуміла послідовність підбору фахівця на psychology.space здатна забезпечувати 100% взаємовідповідність фахівця і клієнта буквально з першого разу, що, серед іншого:

• неабияк економить час клієнтів на безпосередній пошук потрібного рішення
• позбавляє і клієнтів, і фахівців необхідності витрачати дорогоцінні перші хвилини консультації на достеменне з’ясування взаємовідповідності

Фазмофобія (або страх потойбічного) – це специфічний тип фобії, який відноситься до інтенсивного та ірраціонального страху перед привидами, «потойбіччям».

Страх може бути викликаний простою згадкою або обговоренням деяких надприродних сил, таких як привиди, вампіри та відьми.

Це пов’язано з тривогою або жахом, які породжені уявою або спогадами про сценарії, пов’язані з історією про привидів.

Іноді телесеріали або фільми жахів також можуть бути причиною такого страху чи уяви.

Діти страждають цією фобією в молодшому віці. У той час як у деяких з них цей страх вирішується при настанні підліткового віку, деякі залишаються незмінними.

Стан може навіть стати серйозним і виснажливим з часом.

Фазмофобію важко діагностувати через її невизначені особливості. У деяких випадках вона відчувається як непереборна або має вплив на якість життя, а в інших випадках це може бути ознакою серйозного розладу мислення.

Це може бути генетичним у деяких людей із схильністю до страху чи тривоги.

Будь-яка травма чи стресова життєва подія також можуть сприяти її розвитку. Почуття самотності або аутофобія можуть виступати фактором схильності до фазмофобії.

Які симптоми фазмофобії?

Фазмофобія – це стійкий страх перед привидами, духами та іншою “нечистю”.

Її можна розглядати як психологічний розлад, що супроводжується спогадами або уявленнями, пов’язаними з привидами.

Важливі симптоми, які проявляються у людей, які страждають на фазмофобію є наступними:

• Сильна тривога
• Панічні атаки
• Труднощі зі засинанням, особливо коли спите наодинці
• Боязнь ходити в туалет самому вночі
• Головний біль і безсоння
• Сонливість  або зниження продуктивності
• Тремор і задишка
• Прискорене або відчутне серцебиття
• Боязнь самотності
• Дезорієнтація

Що викликає фазмофобію?

Фазмофобія – це специфічний вид фобії, причина якої може бути пов’язана з генетичною спадковістю або травмою.

Деякі з важливих факторів, відповідальних за це, включають:

1. Історія сім’ї:
   • Якщо в сім’ї є фобії або пов’язані з тривогою розлади, ризики розвитку фазмофобії більш значні.
   • Гени виступають фактором схильності до її виникнення.
     
2. Взаємозв’язок діатез-стрес:
   • Завжди існує генетична схильність до розвитку фазмофобії під впливом будь-яких провокуючих факторів, таких як тривога або страх перед привидами.
   • У цьому випадку знову важлива сімейна історія фобії.
     
3. Травматичний досвід у дитинстві:
   • Якщо хтось мав минулий досвід у дитинстві, пов’язаний з привидами, то в нього може розвинутись фазмофобія.
   • Такі випадки можуе включати реальна зустріч з привидами.
     
4. Глибока емоційна травма:
   • У деяких випадках кожен, хто втратив близьку людину, може зіткнутися з галюцинаціями їх присутності.
   • Це може викликати занепокоєння і в кінцевому підсумку призвести до фазмофобії.
     
5. Перегляд серіалів і фільмів жахів:
   • Це може бути причиною для деяких людей, які сприймають прояв страху як реальний.
     
6. Внесок інших фобій: Аутофобія, тобто страх залишитися на самоті, може призвести до поступового розвитку фазмофобії.

Як діагностується фазмофобія?

Фазмофобія – це серйозно, і симптоми, пов’язані з нею не слід ігнорувати.

Одним із тривожних симптомів є глибокий постійний страх, який викликає тривогу на крайньому рівні та призводить до ізоляції.

Для постановки правильного діагнозу хворий повинен пройти консультацію у фахівця.

Важливими кроками, пов’язаними з цим, є:

• Медичний огляд:
  • Передбачає глибоке дослідження фізичного та психічного стану людини лікарем.
  • Запитується детальна інформація щодо появи симптомів, а також їх тривалості та тяжкості.
• Медична історія: Пацієнта детально розпитують про його історію хвороби.
• Історія сім’ї:
  • Важливо, оскільки будь-яка генетична історія, пов’язана зі страхом привидів, може бути фактором.
  • Пацієнта просять дати детальне пояснення щодо його сімейної історії.
• Дослідження: Це включає виконання деяких лабораторних тестів для перевірки фізичних або психічних відхилень.

Як запобігти фазмофобії?

Профілактика фазмофобії в основному передбачає усунення причинних факторів.

Деякі з профілактичних заходів включають наступне:

• Уникайте надмірного перегляду фільмів жахів.
  • Слід уникати надмірного перегляду таких прогрма, особливо в період дитинства.
• Моральна підтримка постраждалої людини
  • Аутофобія, тобто страх залишитися на самоті, є однією з причин, відповідальних за виникнення фазмофобії.
  • Тому людину, яка страждає цим психологічним розладом не можна залишати одну.
  • Має бути надана необхідна психологічна та моральна підтримка.
• Уникайте історій, пов’язаних із привидами, особливо це стосується дітей.
  • Це призводить до того, що страх осідає в їхній свідомості і призводить до розвитку психологічного розладу.

Чи може фазмофобія зникнути сама по собі?

Фазмофобія – це специфічна фобія, пов’язана з аномальним психологічним станом.

Він розвивається через уявний вплив надприродних сил, тому не може бути вирішений звичайними методами.

Для таких станів необхідна правильна діагностика та адекватний план лікування під наглядом спеціаліста, психолога, психотерапевта.

Супутні симптоми фазмофобії не можуть зникнути самі по собі, тому лікування не слід відкладати, сподіваючись, що симптоми зникнуть через деякий час.

Як лікується фазмофобія?

Правильне лікування є необхідним для подолання такого ненормального психологічного стану.

Психотерапія є найбільш поширеним методом лікування, який включає наступні методи лікування:

• Релігійні консультації:
  • Важливо, оскільки в багатьох випадках такі страхи пов’язані з релігійними переконаннями.
  • Робити це слід обережно.
• Експозиційна терапія:
  • Вплив на постраждалу людину джерела страху.
  • Так практикуються реакції релаксації.
  • Робити це потрібно протягом тривалого часу і поступово реакція буде знижуватися.
• Навички подолання:
  • Управління страхами за допомогою деяких дихальних вправ, технік релаксації та керованої візуалізації.
  • Людина повинна навчитися цим способам допомагати собі впоратися з цим станом.
• Когнітивно-поведінкова терапія:
  • Надання можливості постраждалій людині зрозуміти її першопричину страху.
  • Людина змушена навчитися уникати або змінювати думки чи переконання, що викликають страх.

Окрім психотерапії, деякі ліки можуть бути корисними для подолання симптомів, пов’язаних із фазмофобією.

Це включає в себе застосування ліків проти тривоги та антидепресантів, щоб полегшити стан тривоги та депресії.

Їх можна використовувати окремо або в поєднанні з іншими методами лікування для досягнення максимального ефекту.

Що робити при підозрі на фазмофобію?

Фазмофобія – це психологічний розлад, який не можна ігнорувати в жодному разі.

Зіткнувшись з будь-якими симптомами, пов’язаними з нею перше, що потрібно зробити – це звернутися до фахівця стосовно проблеми.

Оскільки стан пов’язаний з непідтвердженими надприродними здібностями, його неможливо лікувати або вилікувати за допомогою звичайних методів.

Для кращого результату важлива правильна діагностика під наглядом лікаря, а також правильний план лікування.

Що не можна їсти при фазмофобії?

Хоча дієта не має прямого відношення до фазмофобії, все ж є деякі продукти харчування, які діють як обтяжливі фактори при таких станах.

Деякі з тих нездорових продуктів, яких слід уникати людям, які страждають на фазмофобію, включають:

• Їжа з високим вмістом жиру – до них входять молочні продукти, такі як жирне молоко або сир.
• Харчові продукти з високим вмістом цукру.
  • Такими харчовими продуктами є солодкі напої, такі як газовані напої, безалкогольні напої, солодкий чай тощо.
• Упаковані продукти – це смажені, а також смажені у фритюрі продукти, такі як чіпси, піца тощо.
• Готові харчові продукти.
  • Прикладами таких харчових продуктів є цукерки, тістечка, крекери, макарони, іриски тощо.
• Джерела ліпідів низької щільності.

Чи варто звертатися по психологічну допомогу?

Фазмофобія – це специфічна фобія, пов’язана з аномальним психологічним станом.

Оскільки він розвивається через вплив неперевірених надприродних сил, його неможливо вирішити звичайними методами.

Стан вимагає термінової медичної допомоги та уваги. Необхідно поставити правильний діагноз і скласти адекватний план лікування під наглядом психіатра.

Скільки часу потрібно, щоб одужати?

Симптоми фазмофобії зберігаються протягом усього життя. Однак належна увага та лікування можуть мінімізувати тяжкість симптомів.

На відновлення від таких психологічних розладів можуть знадобитися місяці або роки. Постраждалі можуть подолати страх, але в таких випадках цілком можливий рецидив.

Моральна підтримка сім’ї, друзів і однолітків важлива для кращого прогнозу.

Які фізичні вправи для людей, які страждають на фазмофобію?

Фізичні вправи важливі для підтримки загального здоров’я людини.

Вони також важливі для психічного та психологічного благополуччя, тому відіграють ключову роль у одужанні від таких фобій.

Деякі з вправ, яким надається перевага, включають:

• Йогу
• Медитацію
• Регулярні фізичні навантаження
• Легкі вправи та стретчинг

Які вказівки після лікування?

Фазмофобія має ймовірність рецидиву при впливі провокуючих або обтяжуючих факторів.

Тому після одужання важливо дотримуватися деяких основних вказівок:

• Уникайте таких причинних факторів, як перегляд телешоу жахів і серіалів.
• Впровадження йоги та медитацій у розпорядок дня.
• Регулярні фізичні навантаження та вправи.
• Психічна та моральна підтримка родини та друзів.

Підбір фахівців

У спеціальному розділі веб-платформи можна зручно і швидко підібрати експертів як за однією основною спеціалізацією, скажімо “фазмофобія”, так і одразу за кількома, наприклад “психолог”, “психотерапевт” і “психіатр” тощо

Універсальний і простий алгоритм “націлювання експертизи” у Просторі Психологів дозволяє, при потребі чи бажанні, додавати до параметрів відбору і такі атрибути як відчуття, скарги, ціна, спеціальність, метод, стать, мова (автоматично — українська, звісно ж), досвід, стиль, галузі тощо

Інтуїтивно зрозуміла послідовність підбору фахівця на psychology.space здатна забезпечувати 100% взаємовідповідність фахівця і клієнта буквально з першого разу, що, серед іншого:

• неабияк економить час клієнтів на безпосередній пошук потрібного рішення
• позбавляє і клієнтів, і фахівців необхідності витрачати дорогоцінні перші хвилини консультації на достеменне з’ясування взаємовідповідності