Психо-сексуальні розлади

Психо-сексуальні розлади – це група психічних порушень, пов’язаних з сексуальною поведінкою, спрямованістю сексуального потягу або статевою ідентичністю людини.

Сексуальні девіації як психо-сексуальні розлади — це поняття, що використовується в клінічній психології та психіатрії для опису стійких моделей сексуальної поведінки або фантазій, які суттєво відхиляються від соціальних норм і можуть спричиняти дистрес або порушення функціонування людини чи шкоду іншим.

Сексуальні девіації (лат. deviare — «відхилятись») — це поведінкові або психічні особливості, що відходять від загальноприйнятих норм сексуальності (в сучасній психіатрії частіше використовують термін парафілії — як клінічно нейтральніший і менш стигматизуючий)

Психосексуальні розлади — ширша категорія, що охоплює порушення сексуального потягу, оргазму, статевої ідентичності й поведінки, включаючи парафілії.

Психо-сексуальні розлади, на практиці можуть включати низку симптомів, таких як:

• Проблеми зі сексуальним потягом або здатністю досягнення сексуального задоволення природнім шляхом (відсутність оргазму, передчасна еякуляція, коітофобія тощо).
• Сексуальні фантазії та поведінка, які спричинюють страждання собі або іншим (гіперсексуальність, парафілії, садо-мазохізм та інші девіації).
• Статева дисфункція, пов’язана зі страхом або відразою до статевої поведінки (дисморфофобія, гіпосексуальність, вагінізм та інші порушення).

Щоби проконсультуватися із психотерапевтом онлайн щодо психо-сексуальної проблематики сексуальних девіацій, звертайтеся до мене чи підберіть фахівців у спеціальному розділі веб-середовища

СИМПТОМИ ПСИХО-СЕКСУАЛЬНИХ РОЗЛАДІВ

Симптоми психо-сексуальних розладів залежать від конкретного типу розладу, але загалом це стійкі труднощі у сексуальному функціонуванні, переживанні сексуального потягу або поведінці, які спричиняють дистрес, фрустрацію, міжособистісні конфлікти або порушення функціонування в інших сферах життя.

1. Розлади сексуального потягу (лібідо)

2. Розлади збудження

3. Розлади оргазму

4. Розлади сексуального болю (у жінок)

5. Парафілічні розлади

Нав’язливі сексуальні фантазії або дії, що зосереджені на нетипових об’єктах або сценаріях (діти, біль, беззахисність, об’єкти, публічність тощо)

Сексуальна поведінка, яка завдає шкоди іншим або викликає дистрес у самої людини

Втрата контролю над імпульсами, сексуальна поведінка на межі нав’язливості

6. Розлади сексуальної ідентичності (гендерної)

Глибоке відчуття невідповідності між біологічною статтю та гендерною ідентичністю, що викликає дистрес, депресію, соціальну ізоляцію – може бути ознакою гендерної дисфорії

Супутні психологічні симптоми психо-сексуальних розладів

• Зниження самооцінки
• Тривожність, повʼязана з інтимністю
• Почуття провини або сорому
• Уникання стосунків або сексуального контакту
• Конфлікти з партнером
• Емоційна холодність або, навпаки, гіперсексуальність як форма компенсації

Симптоми не завжди свідчать про патологію, якщо:

• Людина не відчуває страждання
• Поведінка відбувається за згодою всіх учасників
• Вона не порушує етичних або юридичних норм

Тому, на практиці, діагностика завжди передбачає аналіз контексту (особистість, стосунки, культура) та оцінку тривалості, інтенсивності та наслідків симптомів

РІЗНОВИДИ СЕКСУАЛЬНИХ РОЗЛАДІВ

Сексуальні девіації (відхилення від норми) та перверсії (збочення) умовно поділяють на декілька груп, серед яких перекручення сили сексуального інстинкту, розлади статевої ідентифікації, розлади сексуальних уподобань (способу задоволення та об’єкта сексуального потягу).

До розладів інтенсивності сексуального бажання належать:

Гіперсексуальність (компульсивна сексуальна поведінка) – надміру посилене лібідо та сексуальна активність, для яких характерно витіснення цінністю сексу усіх інших цінностей та інтересів.

Може спостерігатися при органічній патології головного мозку, розладах особистості (психопатіях), в маніакальній стадії біполярного афективного розладу.

Гіпосексуальність –зниження сексуального потягу та сексуальної активності, що спостерігається при астенії, депресії, тривожних розладах та ПТСР.

До розладів статевої ідентифікації

Зараховують транссексуалізм, трансвестизм подвійної ролі та розлад формування статевої ідентифікації у дитинстві.

Транссексуалізм – віднесення себе до іншої, ніж власна, біологічної статі, яке супроводжується нав’язливим прагненням поводитися, одягатися як особа іншої статі, та здійснити хірургічну операцію для зміни статі з метою подолання внутрішнього конфлікту та дискомфорту.

Трансвестизм подвійної ролі  – сексуальна девіація, що проявляється у нав’язливому бажанні одягатися та тимчасово виглядати як особа іншої статі при збереження ідентифікації себе як чоловіка або жінки та відсутності інтересу до хірургічної зміни статі.

Розлад статевої ідентифікації у дитячому віці – зворотне порушення процесу формування статевої ідентифікації відповідно до своєї біологічної статі, що проявляється у відмові одягатися чи носити зачіску відповідно до своєї статі, імітація поведінки осіб іншої статі. 

Розлади сексуальних уподобань

Класифікують за критеріями зміни способу отримання сексуального задоволення та зміни об’єкта сексуального потягу.

До першої категорії належать такі форми сексуальних девіацій:

• ексгібіціонізм
• вуаєризм
• фроттеризм
• садомазохізм

До категорії сексуальних розладів, пов’язаних зі зміною об’єкта сексуального потягу відносять:

• педофілія
• зоофілія
• геронтофілія
• некрофілія
• фетишизм (сексуальний символізм)
• ауто еротизм

ПРИЧИНИ СЕКСУАЛЬНИХ РОЗЛАДІВ

Психо-сексуальні розлади можуть бути зумовлені різними причинами залежно від індивідуального анамнезу людини, що демонструє хворобливі сексуальні симптоми, її життєвого досвіду та супутніх захворювань.

Найпоширенішими факторами, що спричиняють їх маніфестацію є:

• Психічні захворювання (біполярний афективний розлад, розлади особистості, невротичні розлади, шизоїдний розлад, олігофренія)
• Ураження головного мозку внаслідок травми або деменції
• Психотравмуючий сексуальний досвід
• Патохарактерологічні чинники
• Вживання деяких медикаментів та психоактивних речовин
• Аддиктивна поведінка
• Хибні переконання та стереотипи

Лікування психосексуальних розладів може включати психотерапію, фармакотерапію, роботу з партнером, зміну підходу до сексуальної поведінки.

Такі розлади вивчають у рамках сексології та психосексуальної терапії, які є окремими галузями психології. Якщо розлад сексуального потягу та поведінки, пов’язаний зі зміною у роботі головного мозку та ЦНС, іншими психічними захворюваннями, його лікуванням займається пріоритетно лікар-психіатр.

ТЕОРІЇ ПРО ПСИХО-СЕКСУАЛЬНІ РОЗЛАДИ

Існує чимало спроб з’ясувати причини та патогенез розладів у сексуальній сфері. Ось декілька з відомих теоретичних напрацювань:

Теорія психоаналізу Зигмунда Фройда

Фройд стверджував, що ранній розвиток дитини має визначальний вплив на формування її сексуальної ідентичності та поведінки.

Психотерапевт описав стадії психосексуального розвитку людини (оральну, анальну, фалічну та латентну)  та переконував, що психологічні негаразди на будь-якій з цих стадій можуть призвести до психо-сексуальних розладів.

Теорія сексуальної орієнтації Крафорда Коллінза

Коллінз стверджував, що сексуальна орієнтація людини формується унаслідок взаємодії комплексу соціальних та біологічних факторів, зокрема генетичних, гормональних та культурних впливів.

Він переконував, що більшість людей належать до “нормальної” сексуальної орієнтації, але існує певний процент людей, для яких характерна нетрадиційна сексуальна орієнтація.

Теорія сексуальної дисфункції Вільяма Мастерса та Вірджинії Джонсон.

Мастерс та Джонсон провели дослідження фізіології та психології сексуальної поведінки, у результаті чого створили модель сексуальної відповіді, що включає чотири фази: збудження, плато, оргазм та розслаблення.

ПСИХОЛОГІЯ СЕКСУАЛЬНИХ ДЕВІАЦІЙ

Розділ психології, що вивчає механізми, динаміку та функції нестандартних сексуальних потягів, поведінки та фантазій, які відхиляються від соціальних або культурних норм і можуть бути пов’язані з психічними чи особистісними особливостями.

Сексуальні девіації (парафілії) — це стійкі сексуальні потяги або поведінка, що відхиляються від соціально прийнятих норм.

На практиці, вони визнаються психо-сексуальними розладами лише тоді, коли спричиняють дистрес, порушують функціонування особи або становлять загрозу для інших.

Основні типи сексуальних девіацій (парафілій), згідно з DSM-5:

1. Вуайєризм — сексуальне збудження від підглядання за оголеними або сексуально активними особами без їхньої згоди.
2. Екзибіціонізм — потяг до демонстрації статевих органів незнайомим людям.
3. Фроттеризм — сексуальне збудження від тертя об інших людей у публічних місцях.
4. Садизм сексуальний — збудження через заподіяння болю чи приниження партнеру.
5. Мазохізм сексуальний — збудження через отримання болю, приниження або страждання.
6. Педофілія — потяг до дітей, які ще не досягли статевої зрілості.
7. Фетишизм — сексуальне збудження через обʼєкти (предмети, частини тіла, тканини).
8. Трансвестичний фетишизм — збудження від носіння одягу протилежної статі.

Суттєво, що сама лише наявність парафілій не означає психічного розладу, якщо поведінка не викликає дистресу або не шкодить іншим.

Критерії для діагностики сексуальних девіацій (DSM-5)

Парафілія вважається парафілічним розладом, якщо:

• Людина відчуває інтенсивне психологічне страждання через свою поведінку чи потяги;
• Поведінка призводить до шкоди або ризику шкоди іншим людям;
• Вона впливає на соціальне або професійне функціонування.

Можливі психологічні механізми походження девіацій:

• Порушення психосексуального розвитку (особливо в підлітковому віці)
• Травматичний досвід (сексуальне насильство, насильницьке виховання)
• Несформована або розщеплена сексуальна ідентичність
• Проблеми з емпатією, інтерперсональними межами

Психотерапевтичні підходи сексуальних девіацій

Когнітивно-поведінкова терапія (КПТ). Зменшення імпульсивності, модифікація переконань, контроль поведінки

Психодинамічна терапія. Робота з витісненими конфліктами, формування зрілої сексуальності

Сексуальна терапія. Вивчення сексуальності, формування здорових сценаріїв

Медикаментозне лікування. Антиандрогени, антидепресанти — при сильному імпульсивному потязі або супутніх розладах

Психологічні аспекти сексуальних девіацій

Розвиток сексуальності

• Нестача досвіду емоційної близькості у дитинстві
• Порушення етапів психосексуального розвитку (за Фройдом: фіксація на певній стадії)
• Деформоване уявлення про сексуальність як засіб контролю або уникання вразливості

Травма і компенсація

• Історії сексуального чи фізичного насильства
• Виникнення девіантної поведінки як захисту від болю або як спроба відтворити контроль у безпечному форматі

Навчені моделі (біхевіоральний підхід)

Якщо сексуальне збудження асоціювалося з певним об’єктом, ситуацією чи болем у критичний момент (підлітковий вік) — може сформуватись умовна реакція

Особистісні риси

• Високий рівень ізоляції, тривожності або емоційної незрілості
• Ригідність мислення, порушення емпатії, труднощі з емоційною регуляцією

Соціальні чинники

• Культура, де сексуальність табуйована — девіація може стати єдиною “легальною” формою вираження бажання
• Відсутність статевої просвіти — нерозуміння власного потягу

Функції сексуальних девіацій (у психологічному сенсі)

Психологічна дилема: девіація як частина ідентичності?

У деяких випадках (наприклад, фетишизм, БДСМ-практики за взаємної згоди) — девіація може бути інтегрованою частиною особистості, не викликати страждань і не потребувати корекції.

Завдання психолога чи психотерапевта — не “вилікувати” від відмінності, а дослідити її функції, розрізнити «ризиковану поведінку» і «особливість потягу» та/чи допомогти клієнту знайти етичні й безпечні форми реалізації

Психологічна робота з девіаціями

• Психотерапія: безоцінна, емпатійна присутність, дослідження джерел потягу
• Формування сексуальної ідентичності: відновлення контакту з власним тілом, потягом, бажанням
• Психоедукація: розуміння себе, нормальної та девіантної сексуальності
• Розвиток навичок близькості, емпатії, саморегуляції

ПСИХОТЕРАПІЯ СЕКСУАЛЬНИХ РОЗЛАДІВ

Психотерапевт допомагає пацієнту розібратися у причинах психо-сексуального розладу, виявити можливі тригери, що спричиняють його, а також усвідомити наслідки такої поведінки.

Це може включати дослідження дитячо-батьківських стосунків, психотравмуючого досвіду, аналіз ролі культурних та релігійних стереотипів, дискримінацію та інші фактори, що впливають на сексуальну поведінку.

Фахівець створює умови для розвитку навичок конструктивного копінгу зі стресом та емоційними труднощами, що можуть викликати психо-сексуальний розлад; покращити комунікацію між сексуальними партнерами та зрозуміти потреби кожного з них.

Це може включати вправи з підвищення емоційної близькості та інтимності.  Якщо сексуальний розлад пов’язаний з медичними проблемами, психотерапевт може порадити клієнту звернутися до лікарів, які спеціалізуються на цих питаннях (сексопатолог, гінеколог, невролог, психіатр).

ПІДБІР ФАХІВЦІВ

У спеціальному розділі веб-платформи можна зручно і швидко підібрати експертів як за однією основною спеціалізацією, скажімо “психосексолог”, так і одразу за кількома, наприклад “сімейний психолог”, “психотерапевт” і “сексолог” тощо

Універсальний і простий алгоритм “націлювання експертизи” у Просторі Психологів дозволяє, при потребі чи бажанні, додавати до параметрів відбору і такі атрибути як відчуття, скарги, ціна, спеціальність, метод, стать, мова (автоматично — українська, звісно ж), досвід, стиль, галузі тощо

Інтуїтивно зрозуміла послідовність підбору фахівця на psychology.space здатна забезпечувати 100% взаємовідповідність фахівця і клієнта буквально з першого разу, що, серед іншого:

• неабияк економить час клієнтів на безпосередній пошук потрібного рішення
• позбавляє і клієнтів, і фахівців необхідності витрачати дорогоцінні перші хвилини консультації на достеменне з’ясування взаємовідповідності