Цінності особистості

Цінності особистості – це керівні принципи-орієнтири у житті людини, крізь призму яких вона ставить собі цілі та обирає шляхи для їх утілення.

Цінності поділяються на соціальні (або загальнолюдські) та індивідуальні.

Перші людина засвоює в процесі соціалізації (культурне, сімейне середовище), індивідуальні – обираються нею свідомо з переліку засвоєних під впливом оточення.

Цінності лежать в основі усіх установок та оцінок щодо себе, інших, світу у цілому.

Прицільний інтерес до проблеми цінностей виник у ХVII-XVІІІ ст. у філософському середовищі (Т. Гоббс, І.Кант тощо).

Наприклад, І. Кант розрізняв цілі-цінності, пов’язані з задоволенням біологічних, матеріальних схильностей та потреб, та цілі-цінності, що є «значущими самі по собі» (наприклад, свобода вибору, моральність).

Під впливом філософської думки, а також внаслідок потрясінь після двох Світових війн у першій половині ХХ ст. цінності стали центральним поняттям у соціально-поведінкових науках.

Концепт цінностей почав використовуватися соціологами та психологами для пояснення мотиваційних установок і поведінки суспільства, груп та окремих людей.

ПОНЯТТЯ ЦІННОСТЕЙ У ГУМАНІСТИЧНІЙ ПСИХОЛОГІЇ 

Гуманістична психологія, що розквітла з середини ХХ ст., акцентувала увагу на індивідуальному досвіді та потребах людини.

Такі вчені, як Абрахам Маслоу та Карл Роджерс, розглядали цінності як одну з основних складових самореалізації та розвитку особистості.

На думку, А. Маслоу цінністю є те, що відповідає потребі людини та обирається нею з числа інших пропозицій.

У сучасній психології термін  використовується для опису системи переконань, які впливають на мотивацію та поведінку людини.

Цінності можуть визначатися різними факторами, такими як культурні традиції, релігійні переконання, соціальне середовище та особистісний досвід.

Ідея про те, що існують універсальні для представників різних культур цінності, була підтверджена у дослідженнях соціальних психологів та антропологів усередині ХХ ст. (подружжя Клакхонів та Ф.Стродбек).

Це підштовхнуло інших  науковців до розробки власних теорій універсальних цінностей, найвідомішими серед яких у середовищі психологів стали концепції М.Рокіча (1979) та Ш.Шварца (1992).

ТЕОРІЯ БАЗОВИХ ЛЮДСЬКИХ ЦІННОСТЕЙ Ш.ШВАРЦА

Наприкінці ХХ ст. соціальний психолог Ш.Шварц (США-Ізраїль), послуговуючись напрацюваннями психологів та соціологів минулих десятиліть, створив сучасну теорію базових цінностей.

Згідно цієї теорії сутність та функціонал цінностей можна окреслити за допомогою шести ознак:

Цінності – це переконання, що не існують поза нашою емоційно-вольовою сферою.

• Коли цінність активована, вона наповнюються певним афектом, почуттям.
• Наприклад, люди, для яких незалежність, свобода є важливою цінністю — негативно реагують, якщо їхній незалежності щось загрожує і радіють, коли можуть нею насолоджуватися.
• Цінності є провідними життєвими цілями, які спонукають до дій.
• Цінності простягаються за межі конкретних дій і ситуацій, що відрізняє їх від соціальних норм і установок.
• Цінності є стандартами або критеріями позаяк керують відбором або оцінкою вчинку, особи чи ситуації.
• Цінності мають ієрархізовану структуру. Вони впорядковані у свідомості людини за важливістю одна щодо іншої.
• Споріднена важливість кількох цінностей, активованих у моменті, скеровує дію. Натомість конфлікт між цінностями блокує діяльність.

Згідно теорії Шварца (1992), існує 10 базових цінностей, які утворюють складну кругову систему, для якої характерна одночасно і узгодженість, і внутрішні конфлікти між певними цінностями.

Демонстрована людиною поведінка у конкретній ситуації, пов’язана з відносною важливістю однієї цінності порівняно з іншими.

Система цінностей, за Шварцем, включає чотири різні виміри-сегменти:

• самотрансцендентність,
• збереження (консерватизм),
• відкритість до змін
• самопіднесення.

Цінності, що знаходяться у сегментах «самопіднесення» та «консерватизм» пов’язані з орієнтацією на самозахист та зовнішню мотивацію.

Натомість цінності у просторі «самотрансцендентність» та «відкритість до змін» – з пошуками самовдосконалення та внутрішньою мотивацією.

Перелік універсальних цінностей містить такі складові:

Сегмент «відкритість до змін»:

• самостійність (self-direction),
• стимуляція (stimulation),
• гедонізм (hedonism).

Самопіднесення:

• досягнення (achievement),
• влада (power).

Консерватизм:

• безпека (security),
• конформізм (conformity),
• традиція (tradition).

Самотрансцендентність:

• універсалізм (universalism),
• доброзичливість (benevolence).

Кожна індивідуальна (особистісна) цінність, пов’язана із певною мотиваційною ціллю.  

Цінності, що займають в ієрархії ціннісної системи перші місця, обумовлюють те, чи приймаються або відкидаються людиною певні соціальні норми (вимоги та правила суспільства, групи, сімʼї).

ПСИХІЧНІ РОЗЛАДИ УНАСЛІДОК ПОРУШЕНЬ СИСТЕМИ ЦІННОСТЕЙ

Існує низка розладів, появу яких можуть спровокувати проблеми у ціннісній системі осбистості. До них належить:

Депресія

• якщо людина втратила важливі для себе цінності або перестала у них орієнтуватися.
• супроводжується відчуттям безнадійності, втрати інтересу до життя, роздратування та ізольованістю

Тривожний розлад.

• Виникає тоді, коли особистість зустрічається з сильним протиріччям між своїми цінностями та вимогами зовнішнього середовища.
• Основні симптоми: постійна тривога, паніка, нервозність, страх, нездатність концентруватися, безсоння

Розлад адаптації

• з’являється, коли зміни в житті людини викликають конфлікт з її цінностями та переконаннями.
• під час змін особистість, зазвичай, відчуває погіршення настрою, депресію, тривогу, нездатність до прийняття рішень та ізольованість.

Якщо особистість має несумісність між своїми цінностями та стандартами краси, це може призвести до розладів харчової поведінки, таких як анорексія та булімія.

Щобільше, коли цінності та потреби індивіда не задовольняються, це може призвести до розладів поведінки, таких як злочинність та самоушкодження.

Цінності і характер з темпераментом

У психології стосунків важливо розрізняти темперамент, характер і цінності, оскільки вони мають різну природу: щось дано нам від народження, а щось ми будуємо свідомо.

У парі це працює як три поверхи будівлі: фундамент (темперамент), стіни (характер) і дах (цінності).

Темперамент: Біологічний фундамент

Темперамент — це вроджена особливість нервової системи. Його неможливо змінити, з ним можна лише навчитися жити.

• Швидкість реакцій: Наскільки швидко партнер “загорається” або заспокоюється.
• Енергетика: Рівень потреби в активності.
• Сумісність: Наприклад, холерик і флегматик можуть конфліктувати через різний темп життя, але й доповнювати один одного (один дає рух, інший — стабільність).

Характер: Психологічний інструментарій

Характер формується протягом життя. Це сукупність стійких рис, які визначають, як людина взаємодіє зі світом.

• Риси: Відповідальність, доброта, егоїзм, працьовитість, чесність.
• У стосунках: Характер — це те, як ми проявляємо свій темперамент. Наприклад, два холерики можуть мати різні характери: один буде спрямовувати свою енергію на захист сім’ї, інший — на агресивні суперечки.
• Змінюваність: Характер можна коригувати через терапію та самоконтроль.

Цінності: Світоглядний вектор

Це те, що людина вважає найважливішим у житті. У сучасній психології вважається, що схожість цінностей — це головна запорука тривалих стосунків.

• Приклади цінностей: Свобода, сім’я, кар’єра, чесність, розвиток, безпека, релігія.
• Конфлікт цінностей: Це найважчий тип конфлікту. Якщо для одного головна цінність — подорожі та ризик, а для іншого — стабільність і власний дім, їм буде важко домовитися, навіть якщо вони мають чудові характери.

Як вони взаємодіють у парі (Таблиця сумісності)

Сучасні дослідження (наприклад, лабораторія Джона Готтмана) показують:

1. Різні темпераменти можуть жити щасливо (доповнення).
2. Складні характери вимагають роботи та компромісів.
3. Різні цінності найчастіше призводять до розриву. Ви не можете “переробити” цінності іншої людини, не зруйнувавши її особистість.

Система цінностей особистості – формування і переоцінка

Система цінностей — це внутрішній «компас» людини, який визначає її вибір, пріоритети та сенс життя.

У психології її розглядають не як щось статичне, а як динамічну структуру, що проходить через етапи будівництва, випробувань і перебудови.

Формування системи цінностей

Цінності не з’являються нізвідки; вони «проростають» крізь кілька рівнів соціалізації:

Рання інтроєкція (Батьківська база): У дитинстві ми копіюємо цінності значущих дорослих. Ми не аналізуємо їх, а просто приймаємо як «істину».

Наприклад, цінність «працьовитості» або «слухняності».

Соціальне оточення: Школа, друзі, масова культура та медіа додають свої шари (успіх, популярність, свобода).

Особистий досвід та рефлексія: Це етап перетворення «чужого» на «своє». Людина починає розуміти, що для неї справді важливо, а що було нав’язано.

Чому відбувається переоцінка цінностей?

Переоцінка — це завжди болісний, але необхідний процес «оновлення прошивки» особистості. Основні причини:

Вікові кризи

Криза чверті життя (25 років): Перехід від «того, що хотіли батьки» до «того, чого хочу я».

Криза середнього віку (40+ років): Питання «Навіщо я все це робив?». Цінності досягнень часто поступаються цінностям стосунків, здоров’я та спадковості.

Екзистенційні потрясіння

Втрата (близької людини, роботи, здоров’я): Те, що здавалося важливим (гроші, статус), миттєво знецінюється перед обличчям смертності чи вразливості.

Війна або глобальні зміни: Радикальна зміна середовища змушує переглянути ієрархію. Цінність «комфорту» замінюється цінністю «безпеки» чи «свободи».

Когнітивний дисонанс

Коли людина живе згідно з цінностями, які більше не відповідають її внутрішньому стану (наприклад, працює заради грошей, але цінує творчість), накопичується внутрішня напруга, що вибухає переоцінкою.

Процес переоцінки цінностей: як це виглядає?

Процес зазвичай іде за схемою, схожою на етапи прийняття змін:

1. Розчарування: Старі орієнтири перестають приносити задоволення.
2. Вакуум: Людина відчуває розгубленість («Я не знаю, хто я і чого хочу»).
3. Експеримент: Спроба нових ролей, занять, типів стосунків.
4. Інтеграція: Формування нової ієрархії, де старі цінності можуть залишитися, але змінити своє місце.

ЦІННОСТІ ОСОБИСТОСТІ В ТЕРАПЕВТИЧНИХ ПІДХОДАХ

У сучасній психотерапії робота з цінностями є одним із найпотужніших інструментів.

Якщо класичний психоаналіз шукав причини в минулому, то сучасні підходи часто фокусуються на тому, заради чого людина живе і як вона робить вибір сьогодні.

Логотерапія (Віктор Франкл)

Це напрямок, повністю побудований на пошуку сенсу.

• Основна ідея: Людина здатна витримати будь-яке «як», якщо вона знає «навіщо».
• Робота в терапії: Терапевт допомагає клієнту знайти цінності у трьох сферах:
  • Цінності творчості: те, що ми даємо світу (робота, хобі).
  • Цінності досвіду: те, що ми беремо від світу (природа, мистецтво, любов).
  • Цінності відношення: те, як ми ставимося до страждань, які неможливо змінити.

Терапія прийняття та відповідальності (ACT)

У ACT цінності — це не цілі (яких можна досягти), а напрямки, за якими ми йдемо все життя.

• Метафора: Цінність — це як «Захід» (напрямок), а ціль — це «будинок на заході» (конкретна зупинка).
• Техніка «Компас цінностей»: Клієнт оцінює різні сфери життя (сім’я, робота, здоров’я, дозвілля) за двома шкалами: наскільки це важливо для мене і наскільки я зараз дію відповідно до цієї цінності.

Когнітивно-поведінкова терапія (КПТ)

Тут цінності розглядаються як фундамент для формування глибинних переконань.

• Робота в терапії: Якщо людина діє всупереч своїм цінностям, вона відчуває когнітивний дисонанс, що призводить до тривоги та депресії.
• Поведінкова активація: Терапевт допомагає клієнту планувати конкретні дії, що відповідають його цінностям, щоб вийти з депресивного стану.

Екзистенційна терапія (І. Ялом, Р. Мей)

Цінності тут розглядаються як спосіб подолання «екзистенційного вакууму» та страху смерті.

Робота в терапії: Клієнт стикається з відповідальністю за створення власної системи цінностей у світі, де немає заздалегідь заданого сенсу. Терапія спрямована на виховання мужності бути собою.

Порівняння підходів

Чому робота з цінностями «лікує»?

1. Зменшення внутрішнього конфлікту: Людина перестає витрачати енергію на сумніви, коли її вибір підкріплений цінностями.
2. Підвищення резистентності: Складнощі сприймаються як частина шляху, а не як глухий кут.
3. Автономія: Клієнт стає менш залежним від схвалення оточуючих, оскільки має внутрішню опору.

Важливо: У терапії цінності ніколи не нав’язуються терапевтом. Завдання спеціаліста — допомогти клієнту «розчистити» свої справжні цінності від соціального шуму.

ПСИХОЛОГІЧНА ДОПОМОГА

Спеціаліст у сфері психологічного добробуту може допомогти виявити причини ексзистенційної кризи, внутрішнього конфлікту та утрати колишньої системи ціннісного орієнтування.

Водночас під доброзичливими супроводом психолога або психотерапевта можливо:

1. Актуалізувати для себе до того не домінуючі цінності,
2. Здійснити перегляд попередніх мотиваційних цілей,
3. Розібратися чи справді людина жила і діяла згідно власних цінностей, чи, можливо, згідно чужих
4. тощо

Такий процес зазвичай містить експериментування з різноманітними заняттями та здобування нового досвіду і знань.

ПІДБІР ПСИХОЛОГА