Коітофобія

У сучасній психології коітофобія — це страх або тривожний розлад, що характеризується нав’язливим ірраціональним страхом статевого акту або будь-якої сексуальної активності.

Також відомий як генофобія або еротофобія.

На практиці, люди з коітофобією можуть відчувати:

1. Напади паніки та уникання подразників, асоційованих із сексом.
2. Соматичні симптоми, пов’язані з активацією вегетативної нервової системи у відповідь на емоцію страху:
   • прискорене серцебиття,
   • пітливість,
   • нудота,
   • біль у кишківнику,
   • клубок у горлі,
   • тремтіння,
   • підвищення АТ
   • тощо.

Коітофобія впливає на загальну якість життя людини та міжособистісні стосунки зокрема.

Може призвести до соціальної ізоляції, труднощів у встановленні інтимних стосунків, негараздів у шлюбі.

Як правило, люди з коітофобією можуть відчувати сором або ніяковість через свій страх та зволікати або й цілковито уникати звернення по психологічну допомогу.

Перед тим, як продовжити загальну характеристику коітофобії через призму досвіду надання психологічної підтримки у таких випадках, зокрема для тих читачів, які уже готові починати спілкування з психологом,

Інформую, що підібрати відповідних індивідуальній проблематиці фахівців можна у спеціальному розділі “Простору Психологів” шляхом “націлювання експертизи” на актуальні для вас чи ваших близьких запити, відчуття, скарги, симптоми, проблеми, методи, спеціальності тощо.

ПРИЧИНИ КОІТОФОБІЇ

Теорія та практика свідчать, що причини коітофобії у клієнтів психолога можуть бути різними і часто багатофакторними.

Водночас, серед найпоширеніших причин, на мій погляд, слід відзначити:

• Травматичний сексуальний досвід:
  • насильство, напад або домагання можуть викликати у людини страх перед сексуальною близькістю;
  • спостереження за такими діями, вчиненими над іншою людиною, особливо у дитячому віці.
• Культурні або релігійні переконання, що табуюють тему сексу або наголошують на його аморальності.
• Страх небажаної вагітності.
• Уникнення захворювань, що передаються статевим шляхом.
• Фізичні захворювання або травми:
  • унаслідок яких може виникати біль або дискомфорт під час сексу,
  • які призводять до страху перед сексуальною активністю:
    • вагінізм,
    • диспареунія,
    • вульводинія
    • тощо.
• Невротичні розлади, що можуть сприяти розвитку коітофобії:
  • тривожні,
  • депресивні,
  • обсесивно-компульсивні
  • тощо.

СИМПТОМИ КОІТОФОБІЇ

Як свідчить практика надання психологічної допомоги, люди з коітофобією можуть відчувати низку різних симптомів, зокрема, основні із них, на мій погляд:

• Уникаюча поведінка:
  • уникнення сексуальної активності або ситуацій, які можуть призвести до сексу,
  • наприклад, не ходити на побачення або не прагнути інтимних стосунків.
• Панічні атаки можуть бути спровоковані:
  • думкою про сексуальну близькість,
  • впливом сексуальних подразників,
  • зокрема при перегляді кіно або читанні художньої літератури.
• Фізичні (вегетативні) симптоми:
  • прискорене серцебиття,
  • пітливість,
  • нудота,
  • тремтіння,
  • утруднене дихання,
  • м’язова напруга.
• Негативні переконання: люди з коітофобією мають негативні переконання щодо сексу та розглядають його як щось ганебне, аморальне або болісне.
• Проблеми у стосунках.
• Соціальна ізоляція.
• тощо.

Звісно, що цей перелік проявів коітофобії не вичерпний, відтак, щоби встановити чи можуть бути кваліфікованими симптомами цього розладу характерні у цьому контексті особливості вашої поведінки чи поведінки ваших близьких — своєчасно звертайтеся до психолога.

ЛІКУВАННЯ КОІТОФОБІЇ

На практиці, комплекс заходів з метою подолання коітофобії, зазвичай, передбачає поєднання процесу психотерапії, психофармакологічних засобів і зміни способу життя.

Ось, на мій погляд, кілька найбільш поширених і сучасних методів лікування коітофобії:

• Психотерапія:
  • допомагає людям:
    • визначити походження фобії;
    • змінити непродуктивні думки та поведінку, пов’язані із сексуальною активністю;
  • створює умови для:
    • розвитку навичок подолання страху загалом і перед сексом зокрема,
    • зменшення тривоги,
    • заохочення до відкритості новому досвіду.
• Експозиційна терапія: 
  • різновид психотерапевтичної підтримки, передбачає поступове піддавання людини ситуаціям або подразникам, які викликають у неї страх перед сексуальною активністю;
  • може допомогти людям:
    • позбутися своїх страхів,
    • розвинути більш позитивні асоціації з сексуальною активністю.
• Психофармакологія: у деяких випадках ліки можуть використовуватися для лікування симптомів тривоги, депресії або ПТСР, пов’язаних із коітофобією.
• Зміни способу життя:
  • регулярні фізичні вправи;
  • здорове харчування;
  • гігієна сну;
  • інформаційна гігієна:
    • заборона на читання новин про зґвалтування,
    • зради партнерів,
    • патології вагітностей;
  • регулярні прогулянки;
  • спілкування з різними людьми;
  • творча активність;
  • практикування майндфулнес і технік релаксації (медитація, йога, глибоке дихання тощо).

ПІДБІР ФАХІВЦЯ

Лікування коітофобії може передбачати поєднання цих підходів або інших стратегій з огляду на індивідуальні потреби  і обставини людини.

Як свідчить практика, при належному лікуванні та підтримці цілком можливо подолати коітофобію та покращити якість життя та стосунків.

Щоби розпочати фаховий діалог із метою подолання негативних наслідків коітофобії у вас чи ваших близьких,

1. Звертайтеся безпосередньо до мене через профайл.
2. Підберіть фахівців, що працюють з коітофобією у спеціальному розділі “Простору Психологів” шляхом “націлювання експертизи” на актуальні запити, симптоми, відчуття, теми, проблеми, методи, спеціальності тощо.