Загальна характеристика депресії через хворобу
Виникнення депресивного синдрому може бути спровоковано наявністю іншої хвороби у людини. До таких хвороб відносяться онкологія, хвороби серця, хронічний больовий синдром, ВІЛ/СНІД, діабет.
На початку, коли хворий дізнається про наявність у нього певної хвороби, він може відчувати гнів, страх, розгубленість, розчарування, безпомічність та образу.
Нормальною реакцією на діагноз є заперечення пацієнтом реальності та недовіра до слів лікаря, пацієнт вважатиме, що сталася помилка.
Знання власного діагнозу може бути стресовою подією, що спричиняє виникнення депресивного синдрому.
Симптоми депресії можуть з’явитися як одразу або у процесі лікування основного захворювання, чи після проходження лікування, та можуть варіюватися від легких до важких.
Основними почуття при депресивному синдромі є туга та смуток. Це нормальні реакції на захворювання та подальше лікування.
Додатковими причинами виникнення депресії є:
- Зміни планів на життя та очікувань у майбутньому.
- Зміни у повсякденному житті.
- Зміни у тілі та самооцінці.
- Занепокоєння про близьких, особливо тих, які залежать від хворого.
- Тривога про фінансову спроможність оплачувати лікування
- Страх втрати роботи у зв’язку із непрацездатністю.
- Страх щодо процесу лікування.
- Страх смерті.
Відчувати сум стосовно діагнозу – це нормально. Проте якщо емоційний стан впливає на повсякденне життя та унеможливлює здійснення своїх звичайних функцій, тоді варто звернутися до лікаря, оскільки попередження депресії чи виявлення її на початковому етапі полегшує подальше її лікування та психічний і фізичний стан у цілому.
Про депресивному епізоді виділяють основні симптоми та додаткові. Тривалість симптомів повинна становити не менше двох тижнів.
Основні симптоми депресії через хворобу
- Знижений настрій протягом дня. Особливо у ранкові години, покращення настрою відбувається під вечір.
- Зниження або втрата зацікавленості у діяльності, яка раніше приносила задоволення.
- Зниження фізичної активності.
- Підвищена втомлюваність.
- Відчуття, що сил ні на що немає.
- Суттєве зменшення ваги (на 5 5 та більше протягом останнього місяця), проте інколи може спостерігатися навпаки, збільшення ваги.
- Порушення режиму сну. Прокидання за 2-3 години до звичайного часу пробудження. Хворі прокидаються та більше не можуть заснути до ранку. Також може спостерігатися збільшення тривалості сну, проте після прокидання хворі не відчувають, що вони відпочили.
- Психомоторна загальмованість, що може бути вираженою у формі депресивного ступору.
- Рухова ажитація.
Додаткові симптоми депресії через хворобу
- Порушення апетиту (частіше втрата).
- Знижений рівень концентрації уваги.
- Низька самооцінка та почуття невпевненості у собі.
- Самозвинувачення.
- Песимістичне бачення майбутнього, почуття безнадії.
- Порушення сну.
- Думки про самогубство.
- Соматичні симптоми:
- Закрепи.
- Тахікардія.
- Сухість у роті.
- Порушення менструального циклу.
- Зниження лібідо.
Важливо зауважити, що соматичні симптоми можуть бути проявами також хвороби, що спричинила виникнення депресії.
Хворі виглядають дуже сумними, міміка скорботна. Розмовляють дуже повільно, довго думають над відповідями. Постать є згорбленою, погляд спрямований донизу.
Часто починають думати, що вони нікому не потрібні і завдають тільки клопоти своїм близьким. Радісні моменти не викликають у них позитивних емоцій, вони відчувають тугу та сум.
Думки є похмурими як про майбутнє, так і про минуле. Майбутнє бачать безперспективним, минуле видається лише низкою помилок та невдач.
Якщо у хворого наявна рухова ажитація, він може наносити собі самопошкодження та у подальшому вчинити суїцид.
Суїцидальні думки хворі можуть приховувати, інколи навіть посміхатися і замовчувати такі думки.
Лікування депресії через хворобу
При виникненні перших симптомів депресії варто обов’язково звернутися по кваліфіковану допомогу.
Для лікування депресії середньої та великої тяжкості найбільш ефективною є комбінована медикаментозна терапія та психотерапія. Підбір медикаментів повинен здійснюватися лікарем з врахування фізичного стану хворого, його основного соматичного захворювання.
При легкій депресії хворому можу бути достатньо лише психотерапії, в процесі якої він буде отримає техніки заспокоєння, навички самопідтримки.
Важливим є проведення психоедукаційної роботи із членами сім’ї хворого.
Близькі люди, які будуть із хворим повинні бути обізнаними у симптомах депресивного синдрому, варіантах їх прояву, а також бути свідомими того, що у пацієнта можуть виникати суїцидальні думки.
Також важливо навчити рідних технікам самопідтримки, оскільки їх емоційний стан також може бути зниженим через вигоряння.
