Дислексія

Узагальнена з урахуванням практики інформація про дислексію як розлад психіки у Психоенциклопедії на psyhology.space

Дислексія (до 1960-х р. – «словесна сліпота») – це стійке вроджене захворювання, що проявляється труднощами у читанні текстів.

Водночас буває набутим у разі черепно-мозкової травми, інфекційних захворювань мозку або інсульту. У такому випадку його називають алексією.

Людям із діагностовано дислексією важко поєднувати літери, які вони бачать, у склади та речення, а також співвідносити літери зі звуками, які їх позначають.

Дітям і дорослим з дислексією важко вільно та швидко читати, дотримуватися граматичних правил при написанні, можливими є труднощі у вивчення іноземної мови.

Окреслені складнощі у роботі з текстами жодним чином не стосуються загального рівня інтелекту.

Хоча люди з дислексією читають повільно та пишуть з помилками, як це не парадоксально, вони швидко та творчо мислять, а також здатні втілювати свої ідеї у життя.

Дислексія є поширенішим явищем, ніж більшість може уявляти собі, та вражає різною мірою близько 20% всієї людської популяціі (за даними Єльського центру дислексії) та 80–90 % дітей із вадами навчання.

Дислексію неможливо вилікувати – вона триває усе життя.

Але за належної підтримки діти з дислексією стають успішними студентами та дорослими, використовуючи надзвичайну пластичність мозкових структур.

СИМПТОМИ ДИСЛЕКСІЇ

Ознаки дислексії можна зауважити вперше ще в дошкільному віці.

Незалежно від того, чи ви батьки, чи педагог дитини з дислексією, а може підозрюєте у себе самого дислексію, пропонуємо ознайомитися з переліком симптомів, комбінація яких може свідчити на користь цього порушення.

ДИСЛЕКСІЯ У ДОШКІЛЬНІ РОКИ

  • Проблеми з вивченням простих дитячих віршів, особливо якщо в тексті є схожі за звучанням слова.
  • Труднощі з вивченням (запам’ятовуванням) назв літер алфавіту
  • Здається, не може розпізнати літери у своєму імені
  • Неправильна, спотворена вимова знайомих слів
  • Не розпізнавання шаблонів римування
  • Проблеми з читанням і/або орфографією у сімейному анамнезі (дислексія часто є спадковою)

ДИСЛЕКСІЯ В МОЛОДШИХ КЛАСАХ

Серед притаманних у такому віці складнощів, слід відзначити, передовсім:

  • Помилки читання, пов’язані з дисонансом між надрукованою літерою і озвученою фонемою —
    • наприклад, на сторінці із зображенням собаки та підписом «собака» дислектик може прочитати на свій манер «цуценя» замість написаного слова «собака»
  • Не розуміння, що слова відрізняються між собою
  • Скарги на те, як важко читати
  • Уникнення процесу читання
  • Історія проблем з читанням у батьків або сиблінгів
  • Труднощі в артикуляції таких простих слів, як кіт, брід, щит, якщо вони римуються
  • Не пов’язує літери зі звуками, наприклад літеру «щ» зі звуком «шч».

Водночас, до сильних сторін “школярів-дислектків” можна віднести:

  • допитливість,
  • розвинену уяву,
  • здатність розбиратися в речах та розуміти їх суть,
  • швидке схоплювання нових концепцій,
  • дивовижна зрілість,
  • великий словниковий запас як для свого віку,
  • любов до розгадування головоломок,
  • хист до створення моделей,
  • чудове розуміння прочитаних або розказаних йому історій.

ДИСЛЕКСІЯ У ШКІЛЬНІ РОКИ:

Спочатку, про характерні складнощі:

  • Проблеми із запам’ятовуванням дат, імен, номерів телефонів, випадкових списків
  • Надмірні зусилля для вчасного завершення контрольних робіт
  • Труднощі з вивченням іноземної мови
  • Поганий правопис
  • Безладний почерк
  • Низька самооцінка

Водночас, треба зазначити, що є і сильні сторони:

  • Відмінні навички мислення:
    • концептуалізація,
    • міркування,
    • уява,
    • абстракція
  • Інформація засвоюється пріоритетно через осмислення її сенсу, а не через механічне запам’ятовування
  • Здатність бачити «загальну картину»
  • Високий рівень розуміння того, що йому/їй читають
  • Здатність відповідно до вікової норми читати та розуміти на високому рівні вивчені (або дуже вживані) слова зі своєї сфери інтересів
  • Напрочуд складний словниковий запас для аудіювання
  • Успіхи у сферах, які не залежать від читання, таких як:
    • математика, комп’ютери та образотворче мистецтво,
    • або в більш концептуальних предметах, зокрема у:
      • філософії
      • біології
      • соціології

ДИСЛЕКСІЯ В ЮНОМУ І ДОРОСЛОМУ ВІЦІ

Серед труднощів через дислексію, з якими доводиться жити уже сформованій особистості, слід назвати, пов’язані з читанням та усним мовленням.

  • Читання

Хоча навички читання з часом покращуються завдяки дозріванню мозку, нервової системи та навчальним зусиллям, процес читання усе ще вимагає великих зусиль і виконується в повільному темпі.

Особи з дислексією рідко читають лише для задоволення та уникають читання вголос у присутності інших.

  • Усне мовлення
    • попередні труднощі з усною мовою зберігаються, включно з відсутністю плавності та чіткості.
    • часто вживаються звукові вставки типу «ммм», «еее»
    • трапляються помилки у вимові деяких слів
    • кидається увічі загальне занепокоєння під час розмови (через усвідомлення своїх помилок).
    • часто неправильно вимовляються імена людей і назви місць
    • може відбуватися внутрішня боротьба за пошук необхідного слова для окреслення явища чи думки
    • частими є  моменти «Це було на кінчику мого язика»

В цілому, дислектик не поспішає “вистрілювати відповідь” у розмовах, а розмовний словниковий запас у нього суттєво менший, ніж реальні знання і розуміння понять

СЕРЕДОВИЩЕ МАЄ ЗНАЧЕННЯ

Середовище, яке сприяє освітньому та професійному прогресу, дозволяє людям з дислексією процвітати та повністю розкрити свій потенціал.

Таке середовище охоплює розуміння, прийняття та використання діагнозу «дислексія» без клеймування, а також надає належну підтримку та створює умови для пристосування.

Однією з таких умов є ідеографічний підхід в оцінці навчальних можливостей дитини, без порівняння з іншими та дорікання.

Підтримуюче оточення у сімейному, навчальному та робочому середовищі розуміє, що люди з дислексією не дурні і, звичайно, не ліниві.

Натомість визнає, що люди з дислексією часто працюють набагато більше і довше, ніж їхні однолітки, за умови, що їм надається така можливість.

У свою чергу, люди з дислексією повинні захищати себе, самопрезентуючи назовні свої сильні сторони та переваги, делегуючи, де це необхідно, і знаходячи допоміжні технології, які допомагають їм подолати дислексію.

Якщо у вас діагностовано дислексію, використовуйте це слово, не соромтеся свого діагнозу, адже його наявність у житті ніяк не свідчить про дефектність особистості людини чи її когнітивних здібностей.

Керуйте власною дислексією. Говоріть про неї і не бійтеся просити про допомогу.

Наслідуйте приклад багатьох успішних людей, які відкрито називають себе хворими на дислексію (Вупі Голдберг, Стів Джобс, Кіра Найтлі та інші).

ПІДОЗРЮЄТЕ ДИСЛЕКСІЮ? ДІЙТЕ!

П’ятирічна дитина, яка не може повністю вивчити абетку, стає шестирічною дитиною, яка не може співвіднести звуки з буквами.

До 11 років вона стає дитиною, яка воліє краще сховатися у шкільній вбиральні, ніж читати вголос на уроці.

У 18 років її нестерпно повільне читання робить майже неможливим завершити вступні тести до університету за відведений час, що може зашкодити її перспективам навчання, а згодом і кар’єрному росту.

Як зазначає доктор Саллі Шейвіц у книзі «Подолання дислексії», «людський мозок гнучкий, але немає сумніву, що раннє втручання та лікування приносять більш позитивні зміни швидшими темпами, ніж втручання, надане старшій дитині.

Чим швидше буде поставлено діагноз, тим швидше ваша дитина зможе отримати допомогу, і тим більше шансів запобігти вторинним ударам по її самооцінці».

У будь-якому випадку зосередьтеся на сильних сторонах, а не лише на слабких.

Ваша мета полягає у тому, аби переконатися, що саме сильні сторони дитини, а не слабкі, визначають її життя.

Заняття вдома з логопедом та психологом допоможуть досягнути хороших результатів та забезпечити якісне життя як дитині, так і дорослому.

ПІДБІР ФАХІВЦІВ

У спеціальному розділі веб-платформи можна зручно і швидко підібрати експертів як за однією основною спеціалізацією, скажімо “дислексія”, так і одразу за кількома, наприклад “психолог”, “психотерапевт” і “логопед” тощо

Універсальний і простий алгоритм “націлювання експертизи” у Просторі Психологів дозволяє, при потребі чи бажанні, додавати до параметрів відбору і такі атрибути як відчуття, скарги, ціна, спеціальність, метод, стать, мова (автоматично — українська, звісно ж), досвід, стиль, галузі тощо

Інтуїтивно зрозуміла послідовність підбору фахівця на psychology.space здатна забезпечувати 100% взаємовідповідність фахівця і клієнта буквально з першого разу, що, серед іншого:

  • неабияк економить час клієнтів на безпосередній пошук потрібного рішення
  • позбавляє і клієнтів, і фахівців необхідності витрачати дорогоцінні перші хвилини консультації на достеменне з’ясування взаємовідповідності

Автор